06 грудня 2017 року Справа № 926/2449/17
За позовом фермерського господарства “Лідер”, с. Ленківці Кельменецького району Чернівецької області
до 1. Кельменецького районного бюро технічної інвентаризації, смт. Кельменці
2. Головного управління Держгеокадастру у Чернівецькій області
за участю третьої особи, що не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідачів - Ленковецької сільської ради Кельменецького району Чернівецької області
про визнання права постійного користування
Суддя О.В. Гончарук
Представники:
від позивача - ОСОБА_1, довіреність від 01.12.2017;
від відповідача № 1 - не з'явився;
від відповідача №2 - ОСОБА_2 довіреність №57-22/17/16 від 28.11.2017;
від третьої особи - не з'явився.
СУТЬ СПОРУ: фермерське господарство “Лідер” звернулося до Кельменецького районного бюро технічної інвентаризації з позовом в якому просило визнати право постійного користування земельною ділянкою, кадастровий №7322086000:02:001:0776, виданий на ім'я засновника господарства ОСОБА_3, що підтверджується державним актом на право постійного користування серії ЧВ№000088 від 10.01.1994 №60, за фермерським господарством “Лідер”, як за юридичною особою.
Ухвалою господарського суду Чернівецької області від 28.07.2017 порушено провадження у справі з призначенням її до розгляду на 08.08.2017.
Ухвалою від 08.08.2017 задоволено заяву позивача про зміну предмету позову, згідно з якою позивач просить визнати його землекористувачем земельної ділянки, місце розташування якої Чернівецька область, Кельменецький район, Ленковецька сільська рада, урочище “Ферма”, кадастровий №7322086000:02:001:0776, площею 15 га, що підтверджується державним актом на право постійного користування серії ЧВ №000088 від 10.01.1994, за реєстровим №60, який виданий на ім'я засновника ФГ “Лідер”, ОСОБА_3, за фермерським господарством “Лідер”, код ЄДРПОУ №21446674.
Ухвалою господарського суду від 08.08.2017 залучено до участі у справі в якості третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору Головне управління Держгеокадастру у Чернівецькій області, а розгляд справи відкладено на 26.09.2017.
Ухвалою від 26.09.2017 за клопотанням представника третьої особи відкладено розгляд справи на 11.10.2017 та залучено до участі у справі в якості третьої особи без самостійних вимог на предмет спору - Ленковецьку сільську раду Кельменецького району.
У судовому засіданні 11.10.2017 оголошено перерву до 13.10.2017.
Ухвалою господарського суду від 13.10.2017 залучено до участі у справі в якості іншого відповідача - Головне управління Держгеокадастру у Чернівецькій області та відкладено розгляд справи на 15.11.2017.
14 листопада 2017 року від відповідача №2 через канцелярію господарського суду Чернівецької області надійшов відзив на позовну заяву (вх.№3661), в якому відповідач позов не визнає.
Ухвалою господарського суду від 15.11.2017 зобов'язано позивача надати суду докази надсилання на адресу відповідача №2 позовної заяви з додатками та відкладено розгляд справи на 06.12.2017.
На день вирішення спору по суті, 06.12.17, представник Кельменецького районного бюро технічної інвентаризації та Ленковецької сільської ради Кельменецького району Чернівецької області у судове засідання не з'явилися, що не перешкоджає розгляду справи по суті, оскільки в матеріалах справи міститься письмовий відзив на позовну заяву, а відповідача та третю особу було належним чином повідомлено про час та дату даного судового засідання.
Присутній у судовому засіданні представник позивача наполягає на задоволенні позову з підстав зазначених у позовній заяві, а присутній у судовому засіданні представник відповідача №2 -Головного управління Держгеокадастру у Чернівецькій області просить суд відмовити у задоволенні позову з підстав зазначених у відзиві на позовну заяву.
Заслухавши пояснення представників сторін, розглянувши подані сторонами документи і матеріали, з'ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтується позовна вимога, дослідивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення її по суті, суд встановив наступне.
Рішенням Ленковецької сільської ради від 04.08.1993 затверджено матеріали відведення земельних ділянок для створення селянських (фермерських) господарств - ОСОБА_3 в розмірі 15 га землі (ріллі), включаючи присадибну ділянку по фактичному обміру в натурі. Дозволено Чернівецькому філіалу інституту землеустрою встановити в натурі межі землеволодінь та виготовлення державного акту на право користування землею.
В подальшому, ОСОБА_3, який мешкає в селі Ленківці Кельменецького району Чернівецької області, на підставі рішення Ленковецької сільської ради народних депутатів Кельменецького району Чернівецької області від 04.08.1993, надано у постійне користування земельну ділянку площею 15,24 га в межах згідно з планом. Земельна ділянка розташована на території села Макарівка Ленковецької сільської ради. У цьому державному акті серії ЧВ №000088 від 10.01.1994, за реєстрованим №60, зазначено, що земельну ділянку надано для створення селянського (фермерського) господарства.
Станом на день вирішення спору, судом встановлено, що згідно з вищезазначеним державним актом серії ЧВ №000088 від 10.01.1994 за реєстрованим №60, громадянину ОСОБА_3 належить на праві постійного користування земельна ділянка площею 15,24 га, розташована в селі Макарівка Леньковецької сільської ради. Водночас, з витягу з єдиного державного реєстру убачається, що ОСОБА_3 є засновником фермерського господарства “Лідер” державна реєстрація якого відбулася 21.03.1994.
19 липня 2017 року ОСОБА_3, як голова фермерського господарства “Лідер” звернувся до Кельменецького районного бюро технічної інвентаризації з заявою, в якій просив внести зміни в рішення про державну реєстрацію прав та їх обтяжень в частині зміни права користувача з ОСОБА_3 на фермерське господарство “Лідер”, оскільки позивач вважає, що користувачем земельної ділянки площею 15,00 га, яка знаходиться за адресою: с. Макарівка Кельменецького району Чернівецької області, кадастровий нгомер 7322086000:02:001:0776, являється саме ФГ “Лідер”, так як останній сплачує податки за земельну ділянку, обробляє та використовує дану земельну ділянку.
На вищевказане звернення Кельменецьким районним бюро технічної інвентаризації надано відповідь (лист від 20.07.2017) про неможливість внесення таких змін, оскільки акт на право постійного користування землею, як одна з підстав державної реєстрації права, видано ОСОБА_3, а не юридичній особі - фермерському господарству “Лідер”.
В процесі розгляду справи судом виносилась мотивована ухвала про залучення до участі в розгляді справи спочатку в якості третьої особи без самостійних вимог на предмет спору, а в подальшому у правовому статусі відповідача - Головне управління Держгеокадастру у Чернівецькій області.
В матеріалах справи відсутні докази невизнання відповідачем №2 за позивачем прав землекористувача спірною земельною ділянкою.
Як убачається з матеріалів справи, предметом даного судового розгляду є вимога ФГ “Лідер” до Кельменецького районного бюро технічної інвентаризації та Головного управління Держгеокадастру у Чернівецькій області, за участю третьої особи, що не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідачів - Ленковецької сільської ради Кельменецького району Чернівецької області про визнання землекористувачем земельної ділянки, місце розташування якої Чернівецька область, Кельменецький район, Ленковецька сільська рада, урочище “Ферма”, кадастровий №7322086000:02:001:0776, площею 15 га, що підтверджується державним актом на право постійного користування серії ЧВ №000088 від 10.01.1994, за реєстровим №60, який виданий на ім'я засновника ФГ “Лідер”, ОСОБА_3, за фермерським господарством “Лідер”.
Статтею 15 Цивільного кодексу України унормовано, що кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання. Кожна особа має право на захист свого інтересу, який не суперечить загальним засадам цивільного законодавства.
За приписами статті 16 Цивільного кодексу України кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу. Частиною 2 цієї норми передбачені способи захисту прав та інтересів, зокрема, визнання права.
Позов про визнання права подається у випадках, коли належне певній особі право не визнається, оспорюється іншою особою або у разі відсутності у неї документів, що засвідчують приналежність їй права. Тобто метою подання цього позову є усунення невизначеності у суб'єктивному праві, належному особі, а також створення сприятливих умов для здійснення суб'єктивного права особою. Такі позови подаються, зокрема, щодо визнання речових прав на майно.
Захист прав на землю унормований Главою 23 Земельного кодексу України. Згідно з приписами статті 152 Земельного кодексу України держава забезпечує громадянам та юридичним особам рівні умови захисту прав власності на землю. Власник земельної ділянки або землекористувач може вимагати усунення будь-яких порушень його прав на землю, навіть якщо ці порушення не пов'язані з позбавленням права володіння земельною ділянкою, і відшкодування завданих збитків. Захист прав громадян та юридичних осіб на земельні ділянки здійснюється шляхом визнання прав; відновлення стану земельної ділянки, який існував до порушення прав, і запобігання вчиненню дій, що порушують права або створюють небезпеку порушення прав; визнання угоди недійсною; визнання недійсними рішень органів виконавчої влади або органів місцевого самоврядування; відшкодування заподіяних збитків; застосування інших, передбачених законом, способів.
У розумінні наведених приписів визнання права можливе у разі виникнення спору щодо його належності між особою, що вважає право порушеним, та іншою, яка претендує на відповідний титул. Такий спосіб захисту прав може бути застосований при наявності між сторонами спору про право. Передбачені законодавством способи захисту порушеного права або охоронюваного законом інтересу мають бути спрямовані на відновлення прав та інтересів позивачів.
Конституційний принцип доступності правосуддя реалізується через приписи статті 1 Господарського процесуального Кодексу України згідно з якими підприємства, організації і інші юридичні особи (в тому числі іноземні), громадяни, які здійснюють підприємницьку діяльність без створення юридичної особи і в установленому порядку набули статусу суб'єкту підприємницької діяльності, мають право звертатися до господарського суду згідно з встановленою підвідомчістю господарських справ за захистом своїх порушених або оспорюваних законом інтересів.
Отже, до господарського суду вправі звернутися особа, яка вважає, що її право чи охоронюваний законом інтерес порушено чи оспорюється, при цьому має бути визначено які права позивача порушені відповідачем та якими законодавчими актами передбачено право позивача на звернення із заявленим позовом.
Позовом у процесуальному сенсі є звернення до суду з вимогою про захист своїх прав та інтересів, який складається з двох елементів: предмету і підстави позову. Предметом позову є певна матеріально-правова вимога позивача до відповідача. Підстава позову - це факти, які обґрунтовують вимогу про захист права чи законного інтересу.
Відповідно до приписів статті 21 Господарського процесуального кодексу України сторонами у судовому процесі - позивачами і відповідачами - можуть бути підприємства та організації, зазначені у статті 1 цього Кодексу. Тобто, сторонами у судовому процесі є суб'єкти матеріально-правових відносин, які виступають на захист своїх інтересів, і на яких поширюється законна сила судового рішення.
Позивачами є підприємства та організації, що подали позов або в інтересах яких подано позов про захист порушеного чи оспорюваного права або охоронюваного законом інтересу.
Відповідачами є підприємства та організації, яким пред'явлено позовну вимогу.
Отже, у розумінні приписів наведених норм, відповідачем є особа, яка знаходиться з позивачем у матеріальних правовідносинах. При цьому, відповідач має бути такою юридичною чи фізичною особою, за рахунок якої, в принципі, можливо було б задовольнити позовні вимоги. Виходячи із змісту наведених норм, захисту у судовому порядку підлягають порушене право і охоронювані законом інтереси саме від відповідача.
Як було установлено судом та підтверджується матеріалами справи, Фермерське господарство “Лідер” заявило позов до Кельменецького районного бюро технічної інвентаризації та Головного управління Держгеокадастру у Чернівецькій області, за участю третьої особи, що не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідачів - Ленковецької сільської ради Кельменецького району Чернівецької області про визнання прав землекористувача спірною земельною ділянкою.
Як вже зазначалося, відповідачем у позові про визнання права є особа, яка оспорює таке право, або особа, яка хоч і не оспорює цього права, але і не визнає його. Проте, в процесі розгляду спору господарським судом встановлено, що відповідачі не є тими особами, які оспорюють право землекористування позивача спірною землею. Отже, обраний позивачем спосіб захисту права за наведених обставин не призводить до відновлення його прав та інтересів, а відтак відсутні правові підстави для задоволення даного позову. Наведене узгоджується з позицією, викладеною у постановах Верховного Суду України від 30.09.08 №42/388-37/254, від 25.12.13 у справі №6-94цс13, від 12.09.11 у справі №6/315.
Керуючись, статтями 33, 34, 43, 49, 82, 84, 85 Господарського процесуального кодексу України, суд, -
У задоволенні позову відмовити.
Повне рішення підписано 11.12.2017.
Суддя О.В. Гончарук