ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА
01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-Б тел. 284-18-98
Справа № 50/662 09.12.09
За позовом військового прокурора Київського гарнізону в інтересах держави в
особі:1) Міністерства оборони України та 2) Головного військово-
медичного клінічного ордена Червоної Зірки центру "Головний
військовий клінічний госпіталь"
до товариства з обмеженою відповідальністю "Ай хелс"
про стягнення 26 928,40 грн.
Суддя Головатюк Л.Д.
Представники:
Від прокуратури Кулик Є.В.(дов. від 29.09.2009)
Від позивача-1 Завертнєв П.О.(дов. від 14.01.2009)
Від позивача-2 Завертнєв П.О.(дов. від 18.11.2008)
Федоренко М.С.(дов.в ід 18.11.2008)
Від відповідача не з'явився
На розгляд господарського суду м. Києва передані вимоги військового прокурора Київського гарнізону в інтересах держави в особі Міністерства оборони України та Головного військово-медичного клінічного ордена Червоної Зірки центру "Головний військовий клінічний госпіталь" до товариства з обмеженою відповідальністю "Ай хелс" про стягнення заборгованості в розмірі 26 928,40 грн. за неналежне виконання грошового зобов'язання за договором про надання послуг по забезпеченню електроенергією від 27.03.2008.
Ухвалою господарського суду м. Києва від 21.10.2009 порушено провадження у справі № 50/662 та призначено її до розгляду на 11.11.2009.
Представник відповідача в судове засідання 11.11.2009 не з'явився, витребувані судом докази не подав, причин неявки суд не повідомив, хоча про час та місце розгляду справи був повідомлений належним чином.
В судове засідання з'явились представники прокуратури та позивачів і надали суду пояснення по суті спору. Представник позивача в повному обсязі підтримав заявлені позовні вимоги. Також представник прокуратури підтримав, заявлене через відділ діловодства суду, клопотання про забезпечення позову шляхом накладення арешту на грошові кошти відповідача. Однак, позивачем не було наведено суду жодних підстав, які б унеможливили захист його прав, свобод та інтересів без вжиття відповідних заходів. Судом не встановлено обставин, які б вказували на очевидну небезпеку заподіянню шкоди правам, свободам та інтересам позивача, держави. Окрім того, позивачем не наведено доказів того, що невжиття заходів до забезпечення позову якимось чином може утруднити чи зробити неможливим виконання рішення суду. Позивачем не представлено доказів, які б свідчили, що відповідач має намір приховати кошти, наявні на банківських рахунках. У зв'язку з наведеним суд відмовив в задоволенні клопотання позивача про забезпечення позову.
В зв'язку з неявкою представника відповідача, розгляд справи був відкладений на 09.12.2009.
09.12.2009 в судове засідання з'явилися представники позивачів і прокуратури та дали пояснення по справі в яких позовні вимоги підтримали в повному обсязі.
Відповідач в судові засідання 11.11.2009 та 09.12.2009 не направив своїх повноважних представників, письмових доказів, відзив на позовну заяву не надав, позовну вимогу по суті у будь-який інший процесуальний спосіб не заперечив.
Особи, які беруть участь у розгляді справи, вважаються повідомленими про час і місце її розгляду судом, якщо ухвалу про порушення провадження у справі надіслано за поштовою адресою, зазначеною в позовній заяві (див. Роз'яснення Президії ВАСУ від 18.09.97р. № 02-5/289 "Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України").
Відповідач клопотань про відкладення розгляду справи та наявності у нього поважних причин щодо неявки у судове засідання не повідомив, що дає підстави визначити причини його неявки до суду неповажними.
Представник прокуратури заявив клопотання, відповідно до ст.75 ГПК України, про розгляд справи у відсутності відповідача, посилаючись на неявку його до суду та ухилення від проведення розрахунків.
Керуючись ст. 75 ГПК України суд визнав клопотання позивача обґрунтованим, задовольнив його та вважає за можливе розглянути справу без участі представників відповідача за наявними у справі доказами та матеріалами.
Розглянувши подані документи і матеріали, всебічно і повно з'ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об'єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, заслухавши пояснення представників сторін, господарський суд міста Києва, -
У відповідності до ст. 121 Конституції України на органи прокуратури покладені функції захисту інтересів держави, які реалізуються шляхом звернення до суду з відповідною позовною заявою.
На підставі п. 6 ст. 20 Закону України „Про прокуратуру" прокурор має право звертатися до суду з заявами про захист прав і законних інтересів громадян, держави , а також підприємств та інших юридичних осіб, при цьому згідно ст. 36-1 зазначеного Закону прокурор самостійно визначає підстави для представництва у судах, форму його здійснення і може здійснювати представництво на будь-якій стадії судочинства в порядку, передбаченому процесуальним законом.
Згідно глави XI Декларації «Про державний суверенітет та незалежність України», Україна, як незалежна і суверенна держава для захисту свого суверенітету, територіальної цілісності і недоторканості будує свої Збройні Сили.
Відповідно до статті 1 Закону України «Про Збройні Сили України»Збройні сили - це військове формування, на яке відповідно до Конституції, покладаються оборона України, захист її суверенітету, територіальної цілісності і недоторканості.
Міністерство оборони України, відповідно до ст. З цього Закону та ст. 1 «Положення про Міністерство оборони України», затверджене Указом Президента України від 12 листопада 1999 року № 1461М399, є центральним органом виконавчої влади і військового управління, у підпорядкуванні якого перебувають Збройні Сили України.
Резолютивною частиною рішення Конституційного Суду України від 08.04.1999 по справі № 1-1/99, З-рп/99 визначено, що прокурори вправі звертатися до господарського суду з позовами в інтересах держави в особі органів державної влади.
27.03.2008 між Головним військово-медичним клінічним орденом Червоної Зірки центру "Головний військовий клінічний госпіталь" (на час укладення договору - Головним військовим клінічним госпіталем МО України) (далі -позивач) та товариством з обмеженою відповідальністю "Ай хелс" (далі -відповідач) було укладено договір
Згідно з директивою МО України № Д322/1/010 від 16.10.2007, директивою директора Департаменту охороні ЖШ/12/525дек від 16.10.2007 та наказом начальника Головного військового клінічного ордена Червоної Зірки госпіталю № 67 від 30.04.2008. Головний військовий клінічний ордена Червоної Зірки госпіталь був переформований у Головний військово-медичний клінічний ордена Червоної Зірки центр «Головний військовий клінічний госпіталь».
Згідно умов п.1.1, предметом даного договору є умови й порядок підключення, використання та оплати за спожиту електроенергію відповідачем в рамках виконання угоди про науково-практичне співробітництво.
Відповідно до умов розділу 2 відповідач зобов'язаний встановити за свої кошти розрахунковий прилад обліку електроенергії для визначення обсягів спожитої електроенергії та забезпечити підключення обладнання (мобільного магнітно-резонансного томографу) до електромережі.
Згідно умов п. 2.3 договору, для визначення обсягів спожитої електроенергії відповідач зобов'язується у присутності представника позивача знімати та надавати показання лічильника з оформленням відповідного акту.
Відповідач зобов'язаний своєчасно сплачувати рахунки за фактично спожиту електроенергію, згідно з обумовленою ціною (тарифами) та показань лічильника (п. 2.4. договору).
Положеннями розділу 4 договору визначено порядок оплати, відповідно до якого, розрахунковим періодом є календарний місяць; оплата рахунків за фактично спожиту електроенергію здійснюється відповідачем в 3-денний термін після отримання. Оплата здійснюється в безготівковій формі (п. 4.3. договору).
Суд вважає, що за своєю правовою природою даний договір є договором надання послуг, який регулюється главою 63 ЦК України.
Як встановлено судом, Головний військово-медичний клінічний орден Червоної Зірки центру "Головний військовий клінічний госпіталь" виконало свої зобов'язання за договором, в повному обсязі, що підтверджується наявними в матеріалах справи рахунками-фактурами №47 від 15.05.2008 та №56 від 19.06.2008, відомостями витрат електроенергії та іншими доказами.
Однак, відповідач в порушення умов договору та чинного законодавства, станом на день звернення з позовом до суду взяті на себе зобов'язання по оплаті отриманих послуг виконав частково та на момент подачі позову щодо вирішення спору сума основної заборгованості складала 23 654,06 грн.
З метою досудового врегулювання спору на адресу відповідача неодноразово були направлені претензії з вимогою добровільно погасити існуючу заборгованість за договором в повному обсязі. Однак зазначені претензії відповідачем залишені без відповіді та задоволення.
Отже, внаслідок укладення договору між сторонами згідно ст. 11 ЦК України, виникли цивільні права та обов'язки. Оскільки між сторонами по справі склалися господарські правовідносини, то до них слід застосовувати положення ГК України як спеціального акту законодавства, що регулює правовідносини у господарській сфері.
Відповідно до абзацу 2 пункту 1 статті 193 ГК України до виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення ЦК України з урахуванням особливостей, передбачених цим кодексом.
У відповідності до ст.ст. 202, 203, 205 ЦК України правочином є дія особи, спрямована на набуття, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків. Правочини можуть бути односторонніми та дво- чи багатосторонніми (договори). Зміст правочину не може суперечити цьому Кодексу, іншим актам цивільного законодавства, а також моральним засадам суспільства. Правочин може вчинятися усно або в письмовій формі. Сторони мають право обирати форму правочину, якщо інше не встановлено законом.
Статтею 626 ЦК України визначено поняття договору, яким є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків.
Згідно ст. 173 ГК України один суб'єкт господарського зобов'язання повинен вчинити певну дію на користь іншого суб'єкта, а інший суб'єкт має право вимагати від зобов'язаної сторони виконання її обов'язку.
Відповідно до ст.193 Господарського кодексу України суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.
Зазначене також кореспондується зі ст.ст.525, 526 ЦК України відповідно до яких зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог -відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. Одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.
У відповідності до ст.610 ЦК України порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання). Боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом (ст. 612 ЦК України).
Статтею 901 ЦК України передбачено, що за договором про надання послуг одна сторона (виконавець) зобов'язується за завданням другої сторони (замовника) надати послугу, яка споживається в процесі вчинення певної дії або здійснення певної діяльності, а замовник зобов'язується оплатити виконавцеві зазначену послугу, якщо інше не встановлено договором.
Згідно зі статтею 906 ЦК України збитки, завдані замовнику невиконанням або неналежним виконанням договору про надання послуг за плату, підлягають відшкодуванню виконавцем, у разі наявності його вини, у повному обсязі, якщо інше не встановлено договором. Виконавець, який порушив договір про надання послуг за плату при здійсненні ним підприємницької діяльності, відповідає за це порушення, якщо не доведе, що належне виконання виявилося неможливим внаслідок непереборної сили, якщо інше не встановлено договором або законом. Збитки, завдані невиконанням або неналежним виконанням договору про безоплатне надання послуг, підлягають відшкодуванню виконавцем у розмірі, що не перевищує двох неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, якщо інший розмір відповідальності виконавця не встановлений договором.
Факт наявності боргу у відповідача перед позивачем в сумі 23 654,06 грн. належним чином доведений, документально підтверджений і відповідачем не спростований, а відтак, позовні вимоги позивача про стягнення з відповідача основної заборгованості за договором від 27.03.2008 в сумі 23 654,06грн. визнаються судом обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню.
У зв'язку з неналежним виконанням відповідачем своїх зобов'язань за договором, позивач просить суд стягнути з відповідача на свою користь пеню в сумі 3 274,34 грн. за період прострочення вказаний в розрахунку.
Відповідно до п. 4.2 договору, за затримку платежів проти строків, встановлених договором, відповідача додатково сплачує позивачеві, пеню у розмірі подвійної облікової ставки НБУ, що діяла на момент фактичного проведення платежів, нараховану на суму несвоєчасно проведених відповідачем платежів за кожний день такої затримки, але не більше суми, яка підлягає оплаті.
Штрафними санкціями у Господарському кодексі України визнаються господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов'язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов'язання (ч.1 ст. 230 ГК України).
Відповідно до ч. 1, 3 ст. 549 ЦК України неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання. Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного або неналежно виконаного зобов'язання (ч.4 ст. 549 ЦК України).
Відповідно до ч.1 ст. 231 Господарського кодексу України, законом щодо окремих видів зобов'язань може бути визначений розмір штрафних санкцій, зміна якого за погодженням сторін не допускається.
Згідно ч.6 ст. 232 Господарського кодексу України штрафні санкції за порушення грошових зобов'язань встановлюються у відсотках, розмір яких визначається обліковою ставкою Національного банку України, за увесь час користування чужими коштами.
Дії відповідача є порушенням вимог договору і це є підставою для застосування відповідальності за умовами договору (п.2.4.) та чинного законодавства, а тому суд дійшов висновку щодо задоволення позовних вимог в частині стягнення пені згідно розрахунку позивача в сумі 3 274,34 грн.
Відповідно до ст.33 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень. Відповідач відзиву, пояснень та доказів на спростування обставин, повідомлених позивачем, суду не надав.
Оцінивши подані докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому засіданні всіх обставин в їх сукупності, та враховуючи, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається, як на підставу своїх вимог і заперечень, суд дійшов висновку, що заявлені позивачем вимоги щодо стягнення з відповідача заборгованості за договором від 27.03.2008 в сумі 26 928,40грн. є обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню в повному обсязі.
Відповідно до ст. 49 ГПК України, з відповідача на користь позивача стягуються понесені позивачем витрати по сплаті держмита та інформаційно-технічного забезпечення судового процесу.
На підставі викладеного, керуючись Цивільним Кодексом України, ст.ст. 33, 34, 49, 64, 75, 82, 83, 84, 85 ГПК України, суд
1. Позовні вимоги задовольнити повністю.
2. Стягнути з товариства з обмеженою відповідальністю "Ай хелс" (04071, м. Київ, вул. Ярославська, 4-Б; код ЄДРПОУ 35441933) з будь-якого рахунку (виявленого державним виконавцем під час виконання судового рішення) на користь Головного військово-медичного клінічного ордена Червоної Зірки центру "Головний військовий клінічний госпіталь" (01133, м. Київ, вул. Госпітальна, 18; код ЄДРПОУ 07773293) основний борг в сумі 23 654 (двадцять три тисячі шістсот п'ятдесят чотири) грн. 06 коп. та пеню в сумі 3 274 (три тисячі двісті сімдесят чотири) грн. 24 коп.
3. Стягнути з закритого акціонерного товариства фінансова група "Страхові традиції" (04080, м. Київ, вул. Вікентія Хвойди, 15/15; код ЄДРПОУ 32281587) з будь-якого рахунку (виявленого державним виконавцем під час виконання судового рішення) в дохід Державного бюджету України витрати по сплаті державного мита в сумі 268 (двісті шістдесят вісім) грн. 28 коп. та витрати на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу в сумі 236 (двісті тридцять шість) грн. 00 коп.
4. Рішення набирає законної сили після закінчення десятиденного строку з дня його підписання, оформленого відповідно до ст. 84 Господарського процесуального кодексу України, та може бути оскаржене в порядку та строки, визначені Господарським процесуальним кодексом України.
5. Видати накази після набрання рішенням законної сили.
6. Копію рішення розіслати сторонам.
Суддя Головатюк Л.Д
Дата підписання рішення 14.12.2009