Рішення від 02.12.2009 по справі 50/659

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА

01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-Б тел. 284-18-98

РІШЕННЯ
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Справа № 50/65902.12.09

За позовом заступника військового прокурора Дарницького гарнізону в інтересах держави в особі: 1) Міністерства оборони України, 2) Державного підприємства Міністерства оборони України "Київське управління механізації та будівництва"

до товариства з обмеженою відповідальністю "Будтехсервіс ХХІ"

про стягнення 186 794,05 грн.

Суддя Головатюк Л.Д.

Представники:

Від прокуратури Корнійчук А.Г.(дов. дійсна до 31.12.2009)

Від позивача-1 Медведь А.В. (дов. № 220/1111/д від 24.12.2008)

Від позивача-2 Кириліна Т.І.(дов. від 05.01.2009)

Від відповідача не з'явився

ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

На розгляд господарського суду м. Києва передані вимоги заступника військового прокурора Дарницького гарнізону в інтересах держави в особі Міністерства оборони України та Державного підприємства Міністерства оборони України "Київське управління механізації та будівництва" до товариства з обмеженою відповідальністю "Будтехсервіс ХХІ" про стягнення заборгованості в розмірі 186 79,05 грн. за неналежне виконання грошового зобов'язання за договором про надання транспортних послуг № 15/05 від 15.05.2007.

Ухвалою господарського суду м. Києва від 19.10.2009 порушено провадження у справі № 50/659 та призначено її до розгляду на 09.11.2009.

Представники позивача-1 та відповідача в судове засідання 09.11.2009 не з'явилися, витребувані судом докази не подали, причин неявки суд не повідомили, хоча про час та місце розгляду справи були повідомлені належним чином.

В судове засідання прибули представники прокуратури та позивача-2 і дали пояснення по справі. Розгляд справи був відкладений на 02.12.2009.

02.12.2009 в судове засідання з'явилися представники позивачів і прокуратури та дали пояснення по справі та подали додаткові докази.

Представник прокуратури подав заяву про зменшення позовних вимог у зв'язку з частковим погашенням заборгованості відповідачем, а також надав докази часткової оплати наданих послуг.

Відповідач в судові засідання 09.11.2009 та 02.12.2009 не направив своїх повноважних представників, письмових доказів, відзив на позовну заяву не надав, позовну вимогу по суті у будь-який інший процесуальний спосіб не заперечив.

Особи, які беруть участь у розгляді справи, вважаються повідомленими про час і місце її розгляду судом, якщо ухвалу про порушення провадження у справі надіслано за поштовою адресою, зазначеною в позовній заяві (див. Роз'яснення Президії ВАСУ від 18.09.97р. № 02-5/289 "Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України").

Відповідач клопотань про відкладення розгляду справи та наявності у нього поважних причин щодо неявки у судове засідання не повідомив, що дає підстави визначити причини його неявки до суду неповажними.

Представник прокуратури заявив клопотання, відповідно до ст.75 ГПК України, про розгляд справи у відсутності відповідача, посилаючись на неявку його до суду та ухилення від проведення розрахунків.

Керуючись ст. 75 ГПК України суд визнав клопотання позивача обґрунтованим, задовольнив його та вважає за можливе розглянути справу без участі представників відповідача за наявними у справі доказами та матеріалами.

Розглянувши подані документи і матеріали, всебічно і повно з'ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об'єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, заслухавши пояснення представників сторін, господарський суд міста Києва, -

ВСТАНОВИВ:

У відповідності до ст. 121 Конституції України на органи прокуратури покладені функції захисту інтересів держави, які реалізуються шляхом звернення до суду з відповідною позовною заявою.

Згідно глави XI Декларації «Про державний суверенітет та незалежність України», Україна, як незалежна і суверенна держава для захисту свого суверенітету, територіальної цілісності і недоторканості будує свої Збройні Сили.

Відповідно до статті 1 Закону України «Про Збройні Сили України»Збройні сили - це військове формування, на яке відповідно до Конституції, покладаються оборона України, захист її суверенітету, територіальної цілісності і недоторканості.

Міністерство оборони України, відповідно до ст. З цього Закону та ст. 1 «Положення про Міністерство оборони України», затверджене Указом Президента України від 12 листопада 1999 року № 1461М399, є центральним органом виконавчої влади і військового управління, у підпорядкуванні якого перебувають Збройні Сили України.

Резолютивною частиною рішення Конституційного Суду України від 08.04.1999 по справі № 1-1/99, З-рп/99 визначено, що прокурори вправі звертатися до господарського суду з позовами в інтересах держави в особі органів державної влади.

15.05.2007 між Державним підприємством Міністерства оборони України "Київське управління механізації та будівництва" (далі -позивач, виконавець за договором) та товариством з обмеженою відповідальністю "Будтехсервіс ХХІ" (далі -відповідач, замовник за договором) було укладено договір на надання транспортних послуг № 15/05.

Відповідно до умов п.1.1 предметом договору є надання виконавцем послуг механізмами та автотранспортними засобами, виконання земельних робіт та інших видів робіт, які визначаються окремими додатковими угодами.

Згідно умов п. 1.2. договору, замовник забезпечує роботою транспортні засоби протягом 8 годин робочого часу на добу пробігом 150 км. включаючи подачу транспорту на об'єкт. Замовник сплачує надані послуги за фактом відпрацьованого часу на об'єкті замовника.

Положеннями п. 2.1 договору визначено, що надання послуг виконується на підставі заявки замовника (факсо/телефонограми) або телефонним дзвінком до 14.30 попереднього дня.

Згідно п. 2.6. договору виконавець має право отримати за фактично надані послуги оплату у розмірах і в строки, передбачені даним договором.

Порядок розрахунків за договором сторони визначили відповідно в умов 3 розділу, згідно з якими оформлені акти виконаних робіт, подорожні листи, товарно-транспортні накладні та талони замовника підписані сторонами є підставою для розрахунків. 3давання послуг виконавцем та прийняття їх результатів замовником оформляється актом виконаних робіт, після чого оформляється податкова накладна.

.Розрахунок проводиться шляхом перерахуванням коштів на розрахунковий рахунок виконавця згідно підписаних замовником товарно-транспортних накладних, актів виконаних робіт щомісяця (п. 3.3 договору).

Як встановлено судом, Державне підприємство Міністерства оборони України "Київське управління механізації та будівництва" виконало свої зобов'язання за договором, шляхом надання послуг на загальну суму 269 572,65, що підтверджується актами здачі-прийняття робіт (надання послуг)(наявними в матеріалах справи).

Однак, відповідач в порушення умов договору та чинного законодавства, станом на день звернення з позовом до суду взяті на себе зобов'язання по оплаті виконаних робіт виконав частково та на момент подачі позову щодо вирішення спору сума основної заборгованості складала 186 794,05 грн.

Отже, внаслідок укладення договору між сторонами згідно ст. 11 ЦК України, виникли цивільні права та обов'язки. Оскільки між сторонами по справі склалися господарські правовідносини, то до них слід застосовувати положення ГК України як спеціального акту законодавства, що регулює правовідносини у господарській сфері.

Відповідно до абзацу 2 пункту 1 статті 193 ГК України до виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення ЦК України з урахуванням особливостей, передбачених цим кодексом.

У відповідності до ст.ст. 202, 203, 205 ЦК України правочином є дія особи, спрямована на набуття, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків. Правочини можуть бути односторонніми та дво- чи багатосторонніми (договори). Зміст правочину не може суперечити цьому Кодексу, іншим актам цивільного законодавства, а також моральним засадам суспільства. Правочин може вчинятися усно або в письмовій формі. Сторони мають право обирати форму правочину, якщо інше не встановлено законом.

Статтею 626 ЦК України визначено поняття договору, яким є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків.

Згідно ст. 173 ГК України один суб'єкт господарського зобов'язання повинен вчинити певну дію на користь іншого суб'єкта, а інший суб'єкт має право вимагати від зобов'язаної сторони виконання її обов'язку.

Відповідно до ст.193 Господарського кодексу України суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.

Зазначене також кореспондується зі ст.ст.525, 526 ЦК України відповідно до яких зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог -відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. Одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

У відповідності до ст.610 ЦК України порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання). Боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом (ст. 612 ЦК України).

Частиною 1 ст. 901 ЦК України передбачено, що за договором про надання послуг одна сторона (виконавець) зобов'язується за завданням другої сторони (замовника) надати послугу, яка споживається в процесі вчинення певної дії або здійснення певної діяльності, а замовник зобов'язується оплатити виконавцеві зазначену послугу, якщо інше не встановлено договором. В силу положень ч.1 ст.903 ЦК України замовник зобов'язаний оплатити надану йому послуги в розмірі, у строки та в порядку, що встановлені договором.

Факт наявності боргу у відповідача перед позивачем в сумі 186 794,05 грн. належним чином доведений, документально підтверджений і відповідачем не спростований, а відтак, позовні вимоги позивача про стягнення з відповідача основного боргу в сумі 186 794,05 грн. визнаються судом обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню.

Відповідно до ст. 33 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

Оцінивши подані докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому засіданні всіх обставин в їх сукупності, та враховуючи, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається, як на підставу своїх вимог і заперечень, суд дійшов висновку, що заявлені позивачем вимоги щодо стягнення з відповідача заборгованості за договорами про надання транспортних послуг у розмірі 186 794,05 грн. є обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню в повному обсязі.

Окрім цього, в судовому засіданні 02.12.2009 позивач надав довідку про те, що відповідачем після порушення провадження у справі було частково сплачено суму основної заборгованості, яка виникла відповідно до укладених договорів в розмірі 50 518,97 грн., що підтверджується доданими до матеріалів справи виписками з банківського рахунку позивача.

Згідно з п. 1.1. ч. 1 ст. 80 ГПК України господарський суд припиняє провадження у справі, якщо відсутній предмет спору.

Частиною 2 статті 80 ГПК України встановлено, що у випадках припинення провадження у справі повторне звернення до господарського суду зі спору між тими ж сторонами, про той же предмет і з тих же підстав не допускається.

Розглянувши докази позивача про сплату відповідачем частини основного боргу, дослідивши матеріали справи, зважаючи на те, що спір частково врегульовано самими сторонами шляхом перерахування частини основного боргу і між ними у зв'язку з цим не залишилось неврегульованих питань, суд вважає за доцільне припинити провадження у справі в частині стягнення суми основного боргу у розмірі 50 518,97грн. При цьому суд враховує, що дане припинення провадження у справі не суперечить вимогам чинного законодавства і не порушує чиї-небудь права та охоронювані законом інтереси.

Відповідно до ст. 49 ГПК України, з відповідача на користь позивача стягуються понесені позивачем витрати по сплаті держмита та інформаційно-технічного забезпечення судового процесу.

Згідно частини другої п.5 Інформаційного листа 01-8/453 від 26.06.1995р. “Про деякі питання практики застосування окремих норм чинного законодавства при вирішенні спорів” якщо відповідач сплатив борг після звернення кредитора з позовом, витрати, пов'язані зі сплатою державного мита позивачем, покладаються на відповідача на підставі статті 49 ГПК України.

На підставі викладеного, керуючись Цивільним Кодексом України, ст.ст. 33, 34, 49, 64, 75, 80, 82, 83, 84, 85 ГПК України, суд -

ВИРІШИВ:

1. Припинити провадження по справі в частині стягнення з відповідача суми основного боргу у розмірі 50 518,97 грн.

2. В іншій частині позов задовольнити повністю.

3. Стягнути з товариства з обмеженою відповідальністю «Будтехсервіс ХХІ»(м. Київ, вул. І. Кудрі, 18/2, кв. 14; код ЄДРПОУ 34881925) з будь-якого рахунку (виявленого державним виконавцем під час виконання судового рішення) на користь Державного підприємства Міністерства оборони України «Київське управління механізації та будівництва»(01133, м. Київ, вул. Бориспільська, 181; код ЄДРПОУ 08259275) основний борг в сумі 136 275 (сто тридцять шість тисяч двісті сімдесят п'ять) грн. 08 коп.

4. Стягнути з товариства з обмеженою відповідальністю «Будтехсервіс ХХІ»(м. Київ, вул. І. Кудрі, 18/2, кв. 14; код ЄДРПОУ 34881925) з будь-якого рахунку (виявленого державним виконавцем під час виконання судового рішення) в дохід Державного бюджету України витрати по сплаті державного мита в сумі 1 867 (одна тисяча вісімсот шістдесят сім) грн. 94 коп. та витрати на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу в сумі 236 (двісті тридцять шість) грн. 00 коп.

5. Рішення набирає законної сили після закінчення десятиденного строку з дня його підписання, оформленого відповідно до ст. 84 Господарського процесуального кодексу України, та може бути оскаржене в порядку та строки, визначені Господарським процесуальним кодексом України.

6. Видати накази після набрання рішенням законної сили.

7. Копію рішення розіслати сторонам.

Суддя Головатюк Л.Д

Дата підписання рішення 14.12.2009

Попередній документ
7085582
Наступний документ
7085586
Інформація про рішення:
№ рішення: 7085585
№ справи: 50/659
Дата рішення: 02.12.2009
Дата публікації: 17.12.2009
Форма документу: Рішення
Форма судочинства: Господарське
Суд: Господарський суд міста Києва
Категорія справи: Господарські справи (до 01.01.2019); Майнові спори; Розрахунки за продукцію, товари, послуги; Інші розрахунки за продукцію