ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА
01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-Б тел. 284-18-98
Справа № 45/33709.12.09
За позовом: Державної екологічної інспекції в Полтавській області.
До: Дочірньої компанії "Укртрансгаз" Національної акціонерної компанії "Нафтогаз України"
Про: стягнення 1226,49 грн.
Суддя Балац С.В.
Представники:
позивача: не з'явились
відповідача: Мариняк О.О., дов. від 26.12.2008 № 3216
Суть спору: стягнення 1226,49 грн. збитків заподіяних державі, шляхом здійснення викидів забруднюючих речовин в атмосферне повітря, з яких 93,41 грн. -за правопорушення на газопроводі Ду 1000, 1133,08 грн. - за правопорушення на газопроводі Ду 1200.
Позовні вимоги мотивовані тим, що відповідачем було допущено несанкціоноване підключення невідомими особами до магістральних газопроводів, які належать відповідачу, що мало місце на 337,6 км. магістрального газопроводу Ду 1200 "Шебелинка-Диканька-Київ" в районі с. В.Круча, Пирятинського району, та на 298,2 км. магістрального газопроводу Ду 1000 "Єфремівка-Диканька-Київ". Позивач зазначає, що внаслідок таких дій сталися витіки природного газу, тобто викиди забруднюючих речовин в атмосферне повітря. Так, за твердженням позивача, на магістральному газопроводі Ду 1000 стався витік природного газу загальним обсягом 1100 куб. м., а на магістральному газопроводі Ду 1200 стався витік природного газу загальним обсягом 13347 куб. м.
На думку позивача, діяльність відповідача становить підвищену екологічну небезпеку, а тому відповідач несе відповідальність незалежно від наявності вини, тому, позивач просить стягнути з відповідача суму заподіяних державі збитків.
Відповідач проти задоволення заперечив та зазначив, що діяльність відповідача не становить підвищеної екологічної небезпеки, а тому відповідач звільняється від відповідальності, якщо доведе, що шкоду заподіяно не з його вини.
Відповідач зазначив, що несанкціоноване підключення невідомим особами мало місце лише до магістрального газопроводу Ду 1200. Тому відповідач вважає, що витік газу в зазначеному випадку стався в наслідок неправомірних дій третіх осіб, а не відповідача.
Також відповідач зазначив, що 13.10.2008 при черговому обстеженні траси на магістральному газопроводі Ду 1200 виявлено витік газу через свищ, який утворився в результаті корозії, що був в наступному ліквідований.
Відповідач зазначив, що витік газу на магістральному газопроводі ДУ 1000 стався в результаті технічної несправності (дефекту), який наступного дня був усунений.
Таким чином, на думку відповідача, в діях останнього відсутні ознаки неналежного виконання чи невиконання своїх обов'язків чи ознаки порушення екологічного законодавства.
Відповідач вважає, що позивач безпідставно посилається на методику, затверджену наказом Мінекобезпеки від 18.05.1995 № 38, яка на час подання позову вже не діяла.
Відповідач стверджує, що позивачем не проводилися інструментальних вимірів викидів, не складалось актів обстеження.
Крім того, відповідач вважає що відповідно до методики, затвердженої наказом Міністерства охорони навколишнього природного середовища України від 10.12.2008 № 693 факт викиду має встановлюватися інструментально-лабораторними методами та розрахунковими методами.
Таким чином, на думку відповідача, розрахунки збитків за наднормативні викиди забруднюючих речовин в атмосферне повітря зроблені Позивачем з порушенням чинного законодавства.
Позивач надав суду письмові пояснення в яких наполягав, що діяльність відповідача становить підвищену екологічну небезпеку, відповідно до ст. 4 Переліку видів діяльності та об'єктів, що ставить підвищену екологічну небезпеку, який затверджено Постановою КМУ від 27.07.1995 № 554.
Позивач зазначає, що внаслідок несанкціонованих підключень до газопроводів відповідача стався витік природного газу загальним обсягом 13.347 куб. м., що підтверджується як актом перевірки від 16.11.2008 так і довідкою відповідача від 07.11.22008 № 4674/05-01.
Також позивач наполягає на застосування п.5.4., 6.6 методики, затвердженої наказом Мінекобезпеки від 18.05.1995 № 38, розрахунок потужності наднормативних викидів в результаті аварійних і залпових викидів не передбачених технологічними регламентами виробництв, здійснюються розрахунковим методом на основі матеріальних балансів, технологічних регламентів та ін. Тому, на думку позивача, розрахунок збитків здійснено правильно.
Ухвалою від 11.09.2009 порушено провадження у справі № 45/337 та призначено її до розгляду на 12.10.2009.
В судовому засіданні 12.10.2009 судом оголошено перерву до 28.10.2009, про що сторони повідомлені під розписку.
У судовому засіданні 28.10.2009 сторони звернулися до суду із спільним клопотанням про продовження строку вирішення спору. Ухвалою від 28.10.2009 клопотання сторін задоволено, строк вирішення спору продовжено, а в судовому засіданні оголошено перерву до 09.12.2009, про що сторони повідомлені під розписку.
В судовому засіданні 09.12.2009, за згодою відповідача, оголошено вступну та резолютивну частини рішення.
Заслухавши пояснення представників позивача, відповідача, дослідивши наявні у матеріалах справи докази, суд -
13.10.2008 працівниками відповідача на 337,6 км. магістрального газопроводу Ду 1200 "Шебелинка-Диканька-Київ" в районі с. В.Круча, Пирятинського району виявлено несанкціоновану врізку в магістральний нафтопровід, що підтверджується Журналом огляду траси магістральних газопроводів та газопроводів відводів за 2008 рік.
Також 13.10.2008 працівниками відповідача на на 298,2 км. магістрального газопроводу Ду 1000 "Єфремівка-Диканька-Київ" в районі с. Повстин Пирятинського району виявлено витік газу, що підтверджується Журналом огляду траси магістральних газопроводів та газопроводів відводів за 2008 рік.
Начальник Лубенського Лінійного виробничого управління магістральних газопроводів Управління магістральних газопроводів "Київтрансгаз" Дочірньої компанії "Укртрансгаз" Національної акціонерної компанії "Нафтогаз України" звернувся до Гребінківського РВ УМВС в Полтавській області з повідомленням від 13.10.2008 № 4678 про факт несанкціонованої врізки в газопровід.
Згідно довідки Гребінківського РВ УМВС в Полтавській області від 21.10.2008 № 3870 в порушенні кримінальної справи відмовлено.
Відповідач листом від 30.10.2008 № 4809 звернувся до Гребінківського районного прокурора та просив в порядку прокурорського нагляду.
Листом від 11.11.2008 № 1350-124с/08-вих Прокуратура Гребінківського району повідомила відповідача проте, що постанову про відмову в порушенні кримінальної справи по даному факту скасовано.
За результатами проведеної перевірки дотримання природоохоронного законодавства після ліквідації аварійної ситуації -несанкціонованого підключення на 337,6 км. магістрального газопроводу Ду 1200 "Шебелинка-Диканька-Київ" в районі с. В.Круча, Пирятинського району, яка сталась 13.10.2008 та на 298,2 км. магістрального газопроводу Ду 1000 "Єфремівка-Диканька-Київ", яка сталась 13.10.2008 внаслідок дефекта тіла труби складено Акт від 06.11.2008.
Вказаним актом від 06.11.2008 встановлено, що на 337,6 км. магістрального газопроводу Ду 1200 "Шебелинка-Диканька-Київ" обсяг витоку природного газу був визначений згідно "Методики визначення обсягів витрат природного газу на виробничо-технологічні потреби під час його транспортування газотранспортною системою та експлуатації підземних сховищ газу", затвердженої наказом НАК "Нафтогаз України" від 12.01.2007 № 5, та становить 13347 куб.м.
Цим же актом від 06.11.2008 встановлено, що на 298,2 км. магістрального газопроводу Ду 1000 "Єфремівка-Диканька-Київ" в районі с. Повстин Пирятинського району обсяг витоку природного газу був визначений згідно замірів по "Методиці визначення витоків газу…" від 18.02.1998, та становить 1100 куб.м.
Актом від 06.11.2008 приписано відповідачеві надати повну достовірну інформацію (довідку) щодо обсягів та складу забруднюючих речовин, викинутих в атмосферне повітря внаслідок аварійних ситуацій, які виникли 13.10.2008 в районі с. В.Круча та с. Повстин Пирятинського району.
Листом від 07.11.2008 № 4674/05-01 відповідач надав позивачеві довідку, в якій визначив фактичні обсяги викиду забруднюючих речовин (природного газу) на 337,6 км. магістрального газопроводу Ду 1200 "Шебелинка-Диканька-Київ" с. В.Круча -13347 куб.м., та на 298,2 км. магістрального газопроводу Ду 1000 "Єфремівка-Диканька-Київ" в районі с. Повстин -1100 куб.м.
Позивач направив до Лубенського Лінійного виробничого управління магістральних газопроводів Управління магістральних газопроводів "Київтрансгаз" Дочірньої компанії "Укртрансгаз" Національної акціонерної компанії "Нафтогаз України" претензію від 09.01.2009 № 4, в якій просив сплатити суму 93,41 грн. збитків заподіяних державі в наслідок аварії на 298,2 км. магістрального газопроводу Ду 1000 "Єфремівка-Диканька-Київ".
Позивач направив до Лубенського Лінійного виробничого управління магістральних газопроводів Управління магістральних газопроводів "Київтрансгаз" Дочірньої компанії "Укртрансгаз" Національної акціонерної компанії "Нафтогаз України" претензію від 09.01.2009 № 5, в якій просив сплатити суму 13133,08 грн. збитків заподіяних державі в наслідок аварії на 337,6 км. магістрального газопроводу Ду 1200 "Шебелинка-Диканька-Київ".
Відповідач листами від 30.01.2009 № 328/05-01 та № 327/05-01 надав відзиви на претензії №4 та № 5, в яких відхилив претензії позивача та зазначив, що на місці викиду не проводились ніяких інструментальних вимірів викидів, не складалось ніяких актів обстеження, а довідка Лубенського ЛВУМГ від 07.11.2008 № 4674/05-01 не може бути підставою для розрахунку збитків за наднормативні викиди забруднюючих речовин в атмосферне повітря.
Згідно ч. 1, 2, 5 ст. 1187 Цивільного кодексу України джерелом підвищеної небезпеки є діяльність, пов'язана з використанням, зберіганням або утриманням транспортних засобів, механізмів та обладнання, використанням, зберіганням хімічних, радіоактивних, вибухо- і вогненебезпечних та інших речовин, утриманням диких звірів, службових собак та собак бійцівських порід тощо, що створює підвищену небезпеку для особи, яка цю діяльність здійснює, та інших осіб. Шкода, завдана джерелом підвищеної небезпеки, відшкодовується особою, яка на відповідній правовій підставі (право власності, інше речове право, договір підряду, оренди тощо) володіє транспортним засобом, механізмом, іншим об'єктом, використання, зберігання або утримання якого створює підвищену небезпеку. Особа, яка здійснює діяльність, що є джерелом підвищеної небезпеки, відповідає за завдану шкоду, якщо вона не доведе, що шкоди було завдано внаслідок непереборної сили або умислу потерпілого.
Відповідно до ч. 1, 3 ст. 69 Закону України "Про охорону навколишнього природного середовища" шкода, заподіяна внаслідок порушення законодавства про охорону навколишнього природного середовища, підлягає компенсації, як правило, в повному обсязі без застосування норм зниження розміру стягнення та незалежно від збору за забруднення навколишнього природного середовища та погіршення якості природних ресурсів. Особи, що володіють джерелами підвищеної екологічної небезпеки, зобов'язані компенсувати заподіяну шкоду громадянам та юридичним особам, якщо не доведуть, що шкода виникла внаслідок стихійних природних явищ чи навмисних дій потерпілих.
Оскільки, визначити правовими нормами абсолютно повний перелік джерел підвищеної небезпеки неможливо, то вказаними нормами дано визначення джерела підвищеної небезпеки через вказівку на основні ознаки діяльності, яка є таким джерелом, зокрема визначено, що діяльність, пов'язана з використанням, зберіганням хімічних, вибухо- і вогненебезпечних та інших речовин є джерелом підвищеної небезпеки.
Судом відхиляється посилання відповідача на те, що оскільки діяльність яку здійснює відповідач не названо в Переліку видів діяльності та об'єктів, що становлять підвищену екологічну небезпеку, затверджену постановою Кабінету Міністрів України від 27.07.1995 № 554 виходячи з наступного.
По-перше, постанова Кабінету Міністрів України від 27.07.1995 № 554 "Про перелік видів діяльності та об'єктів, що становлять підвищену екологічну небезпеку" прийнята для реалізації ст. 13 Закону України "Про екологічну експертизу", а зміст вказаної постанови обумовлено завданнями, що ставилися саме ст. 13 названого Закону. Відповідно, Перелік видів діяльності та об'єктів, що становлять підвищену екологічну небезпеку, затверджений постановою Кабінету Міністрів України від 27.07.1995 № 554 не носить міжгалузевого характеру, а його положення можуть застосовуватися за правилами аналогії.
По-друге, Перелік видів діяльності та об'єктів, що становлять підвищену екологічну небезпеку розроблений Міністерством охорони навколишнього природного середовища та ядерної безпеки і Міністерством охорони здоров'я саме з метою визначення видів діяльності для яких здійснення державної експертизи є обов'язковим. Іншої мети, зокрема, визначення видів діяльності відповідальність за шкоду під час здійснення яких наступає незалежно від вини не ставилося.
По-третє, перелік видів діяльності зазначений в постанові Кабінету Міністрів України від 27.07.1995 № 554 не є вичерпним, що слідує з п. 2 зазначеної постанови та з п. 22 Переліку видів діяльності та об'єктів, що становлять підвищену екологічну небезпеку.
Оскільки діяльність відповідача пов'язана із використанням та зберіганням хімічних та вибухо- і вогненебезпечних речовин, то діяльність останнього по здійсненню транспортування природного газу є джерелом підвищеної небезпеки.
Згідно з нормами ч. 5 ст. 1187 Цивільного кодексу України ч. 3 ст. 69 Закону України "Про охорону навколишнього природного середовища" особливістю відповідальності за шкоду, завдану джерелом підвищеної небезпеки, відповідає без вини, тобто незалежно від її наявності чи її відсутності. При цьому звільнення від відповідальності можлива лише у випадках завдання шкоди внаслідок непереборної сили або умислу потерпілого.
З викладено випливає, що наявність або відсутність вини відповідача у заподіянні збитків заподіяних державі, шляхом здійснення викидів забруднюючих речовин в атмосферне повітря немає значення для вирішення справи, оскільки діяльність відповідача відносить до джерел підвищеної небезпеки. Натомість нормами законодавства України звільнення від відповідальності в таких випадках пов'язується лише із завданням шкоди внаслідок непереборної сили або умислу потерпілого.
Натомість, відповідач не посилається на наявність обставин, з якими закон пов'язує звільнення від відповідальності за шкоду заподіяну джерелами підвищеної небезпеки.
Посилання відповідача на наявність самовільної врізки в магістральний газопровід не є обставиною непереборної сили або умислом потерпілого. Наявність витіку газу через свищ, який утворився в результаті корозії, також не є обставиною непереборної сили або умислом потерпілого. Крім того, в зазначених випадках потерпілих в розумінні ч. 5 ст. 1187 Цивільного кодексу України ч. 3 ст. 69 Закону України "Про охорону навколишнього природного середовища" немає.
Отже, позивачем не доведено наявність обставин, які його звільняють від відповідальності за шкоду, завдану джерелом підвищеної небезпеки.
Згідно ст. 34 Закону України "Про охорону атмосферного повітря" шкода, завдана порушенням законодавства про охорону атмосферного повітря, підлягає відшкодуванню у порядку та розмірах, встановлених законом.
Позивач здійснив розрахунок на підставі Методики розрахунку розмірів відшкодування збитків, які заподіяні державі в результаті наднормативних викидів забруднюючих речовин в атмосферне повітря, затвердженої наказом Міністерства охорони навколишнього природного середовища та ядерної безпеки України від 18.05.1995 № 38 (який діяв на час вчинення правопорушення).
Твердження відповідача про те, що до спірних правовідносин слід застосовувати положення Методики розрахунку розмірів відшкодування збитків, які заподіяні державі в результаті наднормативних викидів забруднюючих речовин в атмосферне повітря, затвердженої наказом Міністерства охорони навколишнього природного середовища України від 10.12.2008 № 639 судом відхиляється, оскільки норми останньої не мають зворотної дії в часі.
Відповідно до п. 5.4. Методики розрахунку розмірів відшкодування збитків, які заподіяні державі в результаті наднормативних викидів забруднюючих речовин в атмосферне повітря, затвердженої наказом Міністерства охорони навколишнього природного середовища та ядерної безпеки України від 18.05.1995 № 38 (далі - Методика) факт наднормативного викиду забруднюючих речовин в атмосферне повітря встановлюється спеціалістами Державної екологічної інспекції Мінекобезпеки України при перевірці підприємств шляхом:
- інструментальних методів контролю;
- розрахунковими методами.
Оскільки вказаною нормою перелік методів зазначено за допомогою крапки з комою ";", то зазначеною нормою надано спеціалістам Державної екологічної інспекції Мінекобезпеки України можливість при встановленні факту наднормативного викиду забруднюючих речовин в атмосферне повітря використовувати інструментальні методи та/або розрахункові методи.
Згідно п. 6.6. Методики розрахунки потужності наднормативних викидів в результаті аварійних і залпових викидів, не передбачених технологічними регламентами виробництв, здійснюються розрахунковим методом на основі матеріальних балансів, даних технологічних регламентів та ін.
Оскільки наднормативні викиди забруднюючих речовин в атмосферне повітря сталися в наслідок не передбачених технологічними регламентами виробництв, то для розрахунку потужності таких викидів слід застосовувати саме п. 6.6. Методики. У зв'язку з цим, судом відхиляються посилання відповідача на необхідність застосування п. 5.5., 5.7. Методики та необхідності проведення вимірів та складання актів за результатами таких вимірів.
Відповідно, позивач правомірно здійснив розрахунок збитків на наднормативні викиди забруднюючих речовин в атмосферне повітря на підставі довідки, викладеній в листі відповідача 07.11.2008 № 4674/05-01.
Згідно п. 15 ст. 48 Закону України "Про державний бюджет України на 2009 рік" 100 відсотків грошових стягнень за шкоду, заподіяну порушенням законодавства про охорону навколишнього природного середовища внаслідок господарської та іншої діяльності, що зараховуються до бюджетів місцевого самоврядування.
Враховуючи викладене, вимоги позивача про стягнення 1226,49 грн. збитків заподіяних державі, шляхом здійснення викидів забруднюючих речовин в атмосферне повітря є обґрунтованими, підтверджуються матеріалами справи та підлягають задоволенню.
Відповідно до ст. 49 ГПК України судові витрати покладаються на відповідача.
Керуючись ст.ст. 33, 49, 78, 82-85, 116-118 Господарського процесуального кодексу України, суд -
1. Позов задовольнити повністю.
2. Стягнути з Дочірньої компанії "Укртрансгаз" Національної акціонерної компанії "Нафтогаз України" (01021, м. Київ, вул. Кловський узвіз, 9/1, код 30019801, з будь якого її рахунку, виявленого державним виконавцем під час виконання рішення суду) на користь бюджету місцевого самоврядування -Пирятинського району Полтавської області (рах. 31513921700384 в УДК у Пирятинському районі Полтавської області, МФО 831019, код 34698810, код бюджетної класифікації 24062100, символ 921) - 93 (дев'яносто три) грн. 41 грн. - збитків заподіяних державі, шляхом здійснення викидів забруднюючих речовин в атмосферне повітря.
3. Стягнути з Дочірньої компанії "Укртрансгаз" Національної акціонерної компанії "Нафтогаз України" (01021, м. Київ, вул. Кловський узвіз, 9/1, код 30019801, з будь якого її рахунку, виявленого державним виконавцем під час виконання рішення суду) на користь бюджету місцевого самоврядування -Гребінківського району Полтавської області (рах. 31511921700104 в УДК у Гребінківському районі Полтавської області, МФО 831019, код 34698364, код бюджетної класифікації 24062100, символ 921) - 1133 (одна тисяча сто тридцять три) грн. 08 грн. - збитків заподіяних державі, шляхом здійснення викидів забруднюючих речовин в атмосферне повітря.
4. Стягнути з Дочірньої компанії "Укртрансгаз" Національної акціонерної компанії "Нафтогаз України" (01021, м. Київ, вул. Кловський узвіз, 9/1, код 30019801, з будь якого її рахунку, виявленого державним виконавцем під час виконання рішення суду) на користь Державного бюджету України (код бюджетної класифікації 22090200, символ звітності 095, рах. 31110095700011 в ГУ УДК у м. Києві, отримувач УДК у Шевченківському районі м. Києва, МФО 820019, код 26077968) -102 (сто дві) грн. 00 коп. -витрат по оплаті державного мита.
5. Стягнути з Дочірньої компанії "Укртрансгаз" Національної акціонерної компанії "Нафтогаз України" (01021, м. Київ, вул. Кловський узвіз, 9/1, код 30019801, з будь якого її рахунку, виявленого державним виконавцем під час виконання рішення суду) на користь Державного бюджету України (рах. 31213259700011, одержувач УДК у Шевченківському районі, код 26077968, Банк одержувача ГУ ДКУ у м. Києві МФО 820019, код економічної класифікації кодів 22050000) -236 (двісті тридцять шість) грн. 00 коп. -витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.
6. Видати накази.
7. Рішення набирає законної сили після закінчення десятиденного строку з дня підписання рішення оформленого відповідно до ст. 84 Господарського процесуального кодексу України.
Суддя С. В. Балац
Дата підписання 14.12.2009