ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА
01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-Б тел. 284-18-98
Справа № 43/32529.10.09
За позовом приватного підприємства "Колос"
до приватного науково-виробничого підприємства "Валксім"
про стягнення 12 805, 01 грн.
Суддя Пасько М.В.
Представники:
від позивача Мінкін Ю.Г. - предст. за дов.,
від відповідача не з'явились
Обставини справи :
Позивач звернувся до суду з позовом до приватного науково-виробничого підприємства "Валксім" про стягнення 12 805, 01 грн. заборгованості, яка виникла внаслідок неналежного виконання умов Договору купівлі-продажу № 11/04-001 від 11.04.2007 р.
Ухвалою господарського суду міста Києва від 14.08.2009 порушено провадження у справі № 43/325 та призначено її розгляд на 23.09.2009.
Відповідач відзив на позовну заяву не надав, вимог суду, викладених в ухвалі про порушення провадження у справі, не виконав, у судове засідання представник відповідача не з'явився.
Особи, які беруть участь у розгляді справи, вважаються повідомленими про час і місце її розгляду судом, якщо ухвалу про порушення провадження у справі надіслано за поштовою адресою, зазначеною в позовній заяві (див. Роз'яснення Президії ВАСУ від 18.09.97р. № 02-5/289 "Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України").
У зв'язку з нез'явленням в судове засідання представника Відповідача, невиконанням ним вимог ухвали суду та необхідністю витребування нових доказів, розгляд справи було відкладено на 29.10.09.
Належним чином повідомлений про час і місце розгляду справи, представник Відповідача в судове засідання не з'явився.
Судом у відповідності до ст. 81-1 ГПК України складено протокол, який долучено до матеріалів справи.
Справа розглядається в порядку ст. 75 ГПК України за наявними в ній матеріалами.
Розглянувши надані учасниками процесу документи, заслухавши пояснення представника Позивача, господарський суд міста Києва, -
11.04.07 між приватним підприємством "Колос" (далі - Позивач) та приватним науково-виробничим підприємством "Валксім" (далі - Відповідач) було укладено договір № 11/04-001.
Згідно п. 1.1 Договору Відповідач продає, а Позивач сплачує та приймає один стрічковий підвісний конвеєр для транспортування крюків (далі -Товар).
Відповідно до Договору загальна вартість Товару складає 37 800, 00 грн.
За умовами Договору, Позивач зобов'язався здійснити 75 % попередню оплату за Товар, протягом 5-ти банківських днів з дати підписання Договору, яка складає -28 350, 00 грн., 25 % в сумі 9 450, 00 грн. протягом 3-х банківських днів з дня закінчення монтажу конвеєрної лінії.
На виконання умов Договору Позивач здійснив попередню оплату Товару у розмірі 28 350, 00 грн., що підтверджується платіжним дорученням № 2043 від 19.04.07.
Відповідач, відповідно п. 3.2 Договору зобов'язувався поставити Товар через 30 днів з дня отримання 75 % попередньої оплати.
Відповідач свої зобов'язання згідно умов Договору належним чином не виконав, оплачений Товар не поставив.
01.10.07 Позивач направив на адресу Відповідача лист з вимогою повернути суму попередньої оплати.
Відповіді на яку не надійшло, суму попередньої оплати Відповідач повернув частково.
Відповідно до розрахунку Позивача, заборгованість Відповідача за Договором № 11/04-001 від 11.04.07 складає: 12 805, 01 грн. основного боргу та 1 532, 39 грн. пені. Сплата пені передбачена п. 5.5 Договору.
Згідно ст. 33 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог та заперечень.
Згідно приписів ст. 34 ГПК України господарський суд приймає тільки ті докази, які мають значення для справи, а обставини, що відповідно до законодавства можуть бути підтверджені певними засобами доказування не можуть бути підтверджені іншими засобами доказування.
Дослідивши наявні матеріали справи, заслухавши пояснення представника Позивача, господарський суд приходить до висновку, що позовні вимоги підлягають задоволенню.
Відповідно до ст. 202 Цивільного кодексу України правочином є дія особи, спрямована на набуття, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків.
Відповідно до ст.509 ЦК України зобов'язання виникають з підстав, встановлених статтею 11 Цивільного Кодексу.
Відповідно до ст.225 ЦК України одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.
Стаття 526 ЦК України встановлює, що зобов'язання має виконуватись належним чином відповідно до умов договору та вимог Цивільного кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог -відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.
Відповідно до ч. 1 ст. 612 ЦК України боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.
Відповідно до ст. 610 Цивільного кодексу України невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання) є порушенням цього зобов'язання.
Оскільки, відповідно до ст.ст.11, 526 ЦК України зобов'язання повинні виконуватись своєчасно та належним чином, а одностороння відмова від виконання зобов'язання не допускається (ст. 525 ЦК України) позовні вимоги в частині стягнення основного боргу підлягають задоволенню в повному обсязі.
Відповідно до ст. 610 Цивільного кодексу України невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання) є порушенням цього зобов'язання.
Відповідно до ч. 1 ст. 612 ЦК України боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.
Виконання зобов'язання може забезпечуватися неустойкою, порукою, гарантією, заставою, притриманням, завдатком. Правочин щодо забезпечення виконання зобов'язання вчиняється у письмовій формі.
Штрафними санкціями визнаються господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов'язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов'язання.
Відповідно до ЦК України неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання, штрафом є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми невиконаного або неналежно виконаного зобов'язання, пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання.
Відповідно до п. 5.5 Договору у разі порушення Продавцем строків поставки Товару, він зобов'язується за кожен день прострочення сплатити Покупцю штраф у розмірі подвійної ставки НБУ від вартості замовленого Товару.
Штрафом є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми невиконаного або неналежно виконаного зобов'язання. Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання.
Отже, за своєю правовою природою штраф передбачений п. 5.5 Договору є пенею.
Дії відповідача є порушенням грошових зобов'язань, тому є підстави для застосування встановленої договором відповідальності.
Отже, вимоги щодо стягнення з Відповідача пені підлягають задоволенню за розрахунком Позивача.
Приймаючи до уваги те, що спір виник внаслідок неправильних дій Відповідача, витрати по оплаті держмита та інформаційно-технічного забезпечення судового процесу згідно ст. 49 ГПК України покладаються на Відповідача.
Крім того, відповідно до ст. 3 Декрету Кабінету Міністрів України „Про державне мито” із змінами і доповненнями із позовних заяв майнового характеру, що подаються до господарських судів, сплачується державне мито у розмірі 1 % ціни позову, але не менше трьох неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.
Позивачем з урахуванням зменшення суми позову заявлені вимоги про стягнення 14 337, 40 грн., один відсоток якої складає 143, 37 грн., а державне мито сплачено лише у розмірі 102, 00 грн.
Отже, стягненню з Відповідача на користь Позивача підлягає сума державного мита у розмірі 102, 00 грн., а решта суми у розмірі 41, 37 підлягає стягненню в доход державного бюджету України.
Керуючись ст.ст. 33, 49, 82-85 ГПК України, -
Позов задовольнити.
Стягнути з приватного науково-виробничого підприємства "Валксім" (м. Київ, пр-кт 50-річчя Жовтня, 2-б; 02660, м. Київ, вул. Пухівська, 4, оф. 409, код ЄДРПОУ 25200970, з будь якого рахунку виявленого державним виконавцем під час виконання судового рішення) на користь приватного підприємства "Колос" (58000, м. Чернівці, Театральна площа, 6, код ЄДРПОУ 14257808) 12 805 (дванадцять тисяч вісімсот п'ять) гривень 01 коп. основного боргу, 1 532 (одну тисячу п'ятсот тридцять дві) гривні 39 коп. пені, 102 (сто дві) гривні 00 коп. державного мита, 118 (сто вісімнадцять) гривень 00 коп. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.
Стягнути з приватного науково-виробничого підприємства "Валксім" (м. Київ, пр-кт 50-річчя Жовтня, 2-б; 02660, м. Київ, вул. Пухівська, 4, оф. 409, код ЄДРПОУ 25200970, з будь якого рахунку виявленого державним виконавцем під час виконання судового рішення) до Державного бюджету України 41 (сорок одну) гривню 37 коп. витрат на інформаційно - технічне забезпечення судового процесу.
Видати накази.
Суддя М.В.Пасько