Справа № 368/1663/17
провадження № 2/368/716/17
Рішення
Іменем України
"07" грудня 2017 р. Кагарлицький районний суд Київської області
в складі: головуючого судді Шевченко І.І.
при секретарі Гребеневич А.І.
розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Кагарлик справу за позовом ОСОБА_1 до Кагарлицької міської ради Київської області, третя особа: приватний нотаріус Кагарлицького районного нотаріального округу ОСОБА_2 про встановлення юридичного факту та визнання права власності на житловий будинок в порядку спадкування за законом, -
позивач просить суд встановити факт постійного проживання однією сім'єю ОСОБА_3 та ОСОБА_1 не менш як п'ять років до часу відкриття спадщини, визнати за ОСОБА_1 в порядку спадкування після смерті ОСОБА_3 право власності на ? частину житлового будинку (загальна площа приміщень 106 кв. м., житлова площа 62,7 кв. м., допоміжна площа 32,5 кв. м., площа приміщень 10,8 кв. м.) з надвірними спорудами та будівлями (погріб окремо збудований В/п, прибудова (а1), прибудова (а2), прибудова (а3), тамбур (а5), сарай (Б), ганок (а4), ганок (а6), колодязь питний (№ 1), огорожа (№ 2), вимощення (№ 3), ворота з хвірткою (№ 4)), що знаходяться за адресою Київська область, м. Кагарлик, провул. Каштановий, 16, посилаючись на те, що 25 травня 2004 року рішенням Кагарлицького районного суду за заявою ОСОБА_4 її чоловіка, який помер 14.01.2013 року було винесено рішення про визнання ОСОБА_3, 24 жовтня 1947 р.н, уродженку ІНФОРМАЦІЯ_1 безвісно відсутньою.
Їхня сім'я проживала за вищезазначеною адресою, а саме: в будинку 16 по провулку Комунарський (нині Каштановий) в м. Кагарлику Київської області.
В даний час вона є спадкоємцем майна чоловіка ОСОБА_4, якому належало майно а саме ? частина вищевказаного будинковолодіння, про що мається витяг № 35525339 від 25.10.2013 року, а інша ? частина будинковолодіння за вищевказаною адресою належить його сестрі ОСОБА_3, яка на даний час за рішенням Кагарлицького районного суду від 11.04.2017 року оголошена померлою і видано свідоцтво про смерть серії І-ОК № 399481 дата видачі 16 травня 2017 року.
4 жовтня 2017 року приватним нотаріусом ОСОБА_5 за її заявою було заведено спадкову справу № 41/2017 щодо прийняття спадщини після померлої 10 травня 2017 року ОСОБА_3 та рекомендовано в судовому порядку встановити факт постійного проживання її з померлою рідною сестрою її чоловіка ОСОБА_6 однією сім'єю, не менше п'яти років до часу її смерті.
Дані факти підтверджуються довідкою Кагарлицької міської ради № 3395 від 30.05.2017 року актом депутата Кагарлицької міської Ради від 18.09.2017 року і письмовими поясненнями свідків ОСОБА_7 та ОСОБА_8.
Їй це необхідно для оформлення спадщини на ? частину будинковолодіння № 16, по провулку Комунарський (нині Каштановий) в м. Кагарлику Київської області, власником якого є вона на підставі свідоцтва про право спадщину виданого Кагарлицькою державною нотаріальною конторою 15.12.1979 року за реєстром № 1667 та зареєстрованому в Фастівському міжміському бюро технічної інвентаризації в книзі № 2 за реєстром № 2304.
Інших спадкоємців немає. Вищевказаним майном опікувалися вона з чоловіком - ОСОБА_9, та його рідна сестра ОСОБА_10 з 1972 року.
Крім доданих до заяви документів, зазначені нею обставини зможуть підтвердити свідки: ОСОБА_8 м. Кагарлик провул. Комунарський 24, та ОСОБА_7 провул. Комунарський 20 м. Кагарлик.
Факт споріднення її та ОСОБА_3О є наступним.
ОСОБА_4 є рідним братом ОСОБА_3, що підтверджується свідоцтвом про народження серії ІІ-УР № 608435 від 22.05.1962 року на ОСОБА_4
ОСОБА_4 є її чоловіком, ОСОБА_1, що підтверджується свідоцтвом про укладення шлюбу серії ІУ-№418049, виданий Кагарлицьким районним відділом ЗАГСу Київської області.
ОСОБА_3 являється їй, позивачу по справі ОСОБА_1, зовицею/невісткою/ і є спадкоємцем 4 черги згідно ст. 1264 ЦК України.
Відповідно до ч. 1 ст. 1264 Цивільного Кодексу України у четверту чергу право на спадкування за законом мають особи, які проживали зі спадкодавцем однією сім'єю не менш як п'ять років до часу відкриття спадщини.
Після ОСОБА_3 із спадкоємців першої, другої та третьої черги нікого залишилось. Залишилась лише спадкоємець четвертої черги, зовиця (невістка), а саме: ОСОБА_1. Інших спадкоємців не залишилось.
Проте, для оформлення спадщини приватний нотаріус вказав їй необхідність встановлення в судовому порядку факту проживання з ОСОБА_3 однією сім'єю не менш як п'ять років до часу відкриття спадщини.
Відповідно до ч. 2 ст. 256 Цивільного процесуального кодексу України у судовому порядку можуть бути встановлені також інші факти, від яких залежить виникнення, зміна або припинення особистих чи майнових прав фізичних осіб, якщо законом не визначено іншого порядку їх встановлення.
Згідно ст. 257 Цивільного процесуального кодексу України заява фізичної особи про встановлення факту, що має юридичне значення, подається до суду за місцем її проживання.
Відповідно до ч. 2 п. 2 Постанови Пленуму Верховного Суду України від 30.05.2008 р. № 7 «Про судову практику у справах про спадкування» якщо виникнення права на спадкування залежить від доведення певних фактів, особа може звернутися в суд із заявою про встановлення цих фактів, яка, у разі відсутності спору, розглядається за правилами окремого провадження. Зокрема, у такому порядку суди повинні розглядати заяви про встановлення родинних відносин із спадкодавцем, проживання з ним однією сім'єю, постійного проживання разом із спадкодавцем на час відкриття спадщини, прийняття спадщини, яка відкрилася до 1 січня 2004 року тощо.
Відповідно до абз.1, 2 п. 21 Постанови Пленуму Верховного суду України від 30.05.2008 р. № 7 «Про судову практику у справах про спадкування» при вирішені спору про право на спадщину осіб, які проживали зі спадкодавцем однією сім'єю не менш як п'ять років до часу відкриття спадщини (четверта черга спадкоємців законом), судам необхідно враховувати правила частини другої статті З СК України, проте, що сім'ю складають особи, які спільно проживають, пов'язані спільнім побутом, мають взаємні права та обов'язки. Зазначений п'ятирічний строк повинен виповнитися на момент відкриття спадщини і його необхідно обчислювати з урахуванням часу спільного проживання зі спадкодавцем однією сім'єю до набрання чинності цим Кодексом. До спадкоємців четвертої черги належать не лише жінка (чоловік), які проживали однією сім'єю зі спадкодавцем без шлюбу, таке право можуть мати також інші особи, якщо вони спільно проживали зі спадкодавцем, були пов'язані спільним побутом, мали взаємні права та обов'язки, зокрема, вітчим, мачуха, пасинки, падчерки, інші особи, які взяли до себе дитину як члена сім'ї, тощо.
Виходячи із зазначеного за її заявою суд в порядку окремого провадження може встановити факт постійного проживання однією сім'єю її та ОСОБА_1 більше, ніж п'ять років до часу відкриття його спадщини.
За життя ОСОБА_3 належала ? частина житлового будинку за адресою: Київська область, м. Кагарлик, провул. Каштановий, 16 на підставі свідоцтва про право спадщину виданого Кагарлицькою державною нотаріальною конторою 15.12.1979 року за реєстром № 1667 та зареєстрованому в Фастівському міжміському бюро технічної інвентаризації в книзі №2 за реєстром № 2304.
Отже, після смерті ОСОБА_3 залишилася ? частина вищезазначеного житлового будинку.
Згідно ч. 2 ст. 1223 Цивільного кодексу України у разі відсутності заповіту, визнання його недійсним, неприйняття спадщини або відмови від її прийняття спадкоємцями за заповітом, а також у разі неохоплення заповітом усієї спадщини право на спадкування за законом одержують особи, визначені у статтях 1261-1 265 цього Кодексу. Після смерті ОСОБА_3 із спадкоємців першої, другої та третьої черг ніхто не залишився, а вона є спадкоємицею четвертої черги.
Отже, враховуючи те, що інших спадкоємців після смерті ОСОБА_3О немає, вона відповідно до ст. 1223 Цивільного кодексу України як спадкоємець за законом успадковує всю спадщину ОСОБА_3
У зв'язку з відкриттям спадщини ОСОБА_3 вона у встановлений шестимісячний строк прийняла спадщину шляхом звернення до приватного нотаріуса із заявою про прийняття спадщини, ОСОБА_3, що підтверджується витягом про реєстрацію спадкової справи.
Отже, за умов відсутності правовстановлюючого документа та реєстрації права власності на житловий будинок за ОСОБА_3, вона не може у встановленому порядку оформити через нотаріальну контору та прийняти у спадщину на ? частину житлового будинку за адресою: Київська область, м. Кагарлик, провул. Каштановий, 16.
Згідно ст. 328 Цивільного кодексу України право власності набувається на підставах, що не заборонені законом, зокрема із правочинів.
Згідно ст. 392 Цивільного кодексу України власник майна може пред'явити позов про визнання його права власності, якщо це право оспорюється або не визнається іншою особою, а також у разі втрати ним документа, який засвідчує його право власності, тому виникла необхідність визнати за нею право власності на ? частину житлового будинку за адресою: Київська область, м. Кагарлик, провул. Каштановий, 16.
Позивач в судове засідання не з'явилася, подавши до суду заяву, в якій просить судовий розгляд проводити у її відсутність. Позовні вимоги підтримує
Представник відповідача в особі Кагарлицької міської ради Київської області в судове засідання не з'явився, подавши до суду заяву, в якій просить розгляд справи судове засідання проводити без участі представника відповідача та погоджується із позовними вимогами позивача.
Третя особа в особі приватного нотаріуса Кагарлицького районного нотаріального округу ОСОБА_2 в судове засідання, подавши до суду заяву, в якій просить розгляд справи судове засідання проводити без його участі.
Вивчивши матеріали справи, суд вважає за можливе, на підставі ч. 2 ст. 197 ЦПК України, розглянути справу за відсутності осіб, які беруть участь у справі та без фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу ухвалити рішення на підставі наявних у справі доказів, подавши до суду заяву та позовні вимоги позивача задовольнити.
В судовому засіданні суд встановив наступні обставини та відповідні їм правовідносини.
Відповідно до ст. 213 ЦПК України рішення суду повинно бути законним і обґрунтованим. Обґрунтованим є рішення ухвалене на основі повно і всебічно з'ясованих обставин на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.
Цивільне судочинство здійснюється на засадах змагальності сторін. Сторони та інші особи, які беруть участь у справі мають рівні права щодо надання доказів, їх дослідження та доведення перед судом їх переконливості.
Згідно з ст. 58 ЦПК України належними є докази, які містять інформацію щодо предмета доказування. Сторони мають право обґрунтовувати належність конкретного доказу для підтвердження їхніх вимог або заперечень.
Відповідно до ст. 60 ЦПК України кожна сторона зобов'язана довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, крім випадків, встановлених статтею 61 цього Кодексу. Докази подаються сторонами та іншими особами, які беруть участь у справі. Доказуванню підлягають обставини, які мають значення для ухвалення рішення у справі і щодо яких у сторін та інших осіб, які беруть участь у справі, виникає спір.
Відповідно до ст. 234 Цивільного-процесуального кодексу України в порядку окремого провадження розглядаються цивільні справи про підтвердження наявності або відсутності юридичних фактів, що мають значення для охорони прав та інтересів особи або створення умов здійснення нею особистих немайнових прав.
Рішення Кагарлицького районного суду Київської області від 25.04.2004 року за заявою ОСОБА_3 ОСОБА_11 ОСОБА_12, ІНФОРМАЦІЯ_2, було визнано безвісно відсутньою.
14.01.2013 року помер ОСОБА_4.
Після смерті ОСОБА_4 відкрилася спадщина до складу якої входить ? частина житлового будинку, який розташований в м. Кагарлик Київської області по провул. Каштановий (Комунарський), 16.
Спадкоємицею майна ОСОБА_4 є ОСОБА_1, яка прийняла спадщину, про що свідчить свідоцтво про право на спадщину за законом від 25.10.2013 року.
Після смерті ОСОБА_3 залишилася ? частина житлового будинку, який розташований в м. Кагарлик Київської області по провул. Каштановий (Комунарський), 16, який належить їй на підставі свідоцтва про право спадщину виданого Кагарлицькою державною нотаріальною конторою 15.12.1979 року за реєстром № 1667 та зареєстрованому в Фастівському міжміському бюро технічної інвентаризації в книзі №2 за реєстром № 2304.
Згідно ч. 1 ст. 1223 Цивільного кодексу України право на спадкування мають особу, визначені у заповіті.
При житті ОСОБА_3. заповіт на все своє майно, в тому числі вищезазначений житловий будинок, складено не було.
Згідно ч. 2 ст. 1223 Цивільного кодексу України у разі відсутності заповіту, визнання його недійсним, неприйняття спадщини або відмови від її прийняті спадкоємцями за заповітом, а також у разі неохоплення заповітом усієї спадщини право на спадкування за законом одержують особи, визначені у статтях 1261-1265 цього Кодексу.
Згідно ст. 1261 Цивільного кодексу України у першу чергу право на спадкування за законом мають діти спадкодавця, у тому числі зачаті за життя спадкодавця, народжені після його смерті той з подружжя, який його пережив та батьки.
Після смерті ОСОБА_3 спадкоємців першої, другої та третьої не залишились.
Після смерті ОСОБА_3 із спадкоємців четвертої черги залишилась лише дружина її брата ОСОБА_1. Інших спадкоємців не має.
ОСОБА_4 є рідним братом ОСОБА_3, що підтверджується свідоцтвом про народження серії ІІ-УР № 608435 від 22.05.1962 року на ОСОБА_4
ОСОБА_4 є чоловіком позивача, ОСОБА_1, що підтверджується свідоцтвом про укладення шлюбу серії ІУ-№418049, виданий Кагарлицьким районним відділом ЗАГСу Київської області.
За заявою ОСОБА_1 була порушена спадкова справа № 41/2017.
Проте, для оформлення спадщини приватний нотаріус вказала позивачу необхідність встановлення в судовому порядку факту проживання з ОСОБА_3 однією сім'єю не менш як п'ять років до часу відкриття спадщини.
Відповідно до ч. 2 ст. 256 Цивільного процесуального кодексу України у судовому порядку можуть бути встановлені також інші факти, від яких залежить виникнення, зміна або припинення особистих чи майнових прав фізичних осіб, якщо законом не визначено іншого порядку їх встановлення.
Згідно ст. 257 Цивільного процесуального кодексу України заява фізичної особи про встановлення факту, що має юридичне значення, подається до суду за місцем її проживання.
Відповідно до ч. 2 п. 2 Постанови Пленуму Верховного Суду України від 30.05.2008 р. № 7 «Про судову практику у справах про спадкування» якщо виникнення права на спадкування залежить від доведення певних фактів, особа може звернутися в суд із заявою про встановлення цих фактів, яка, у разі відсутності спору, розглядається за правилами окремого провадження. Зокрема, у такому порядку суди повинні розглядати заяви про встановлення родинних відносин із спадкодавцем, проживання з ним однією сім'єю, постійного проживання разом із спадкодавцем на час відкриття спадщини, прийняття спадщини, яка відкрилася до 1 січня 2004 року тощо.
Відповідно до абз.1, 2 п. 21 Постанови Пленуму Верховного суду України від 30.05.2008 р. № 7 «Про судову практику у справах про спадкування» при вирішені спору про право на спадщину осіб, які проживали зі спадкодавцем однією сім'єю не менш як п'ять років до часу відкриття спадщини (четверта черга спадкоємців законом), судам необхідно враховувати правила частини другої статті З СК України, проте, що сім'ю складають особи, які спільно проживають, пов'язані спільнім побутом, мають взаємні права та обов'язки. Зазначений п'ятирічний строк повинен виповнитися на момент відкриття спадщини і його необхідно обчислювати з урахуванням часу спільного проживання зі спадкодавцем однією сім'єю до набрання чинності цим Кодексом. До спадкоємців четвертої черги належать не лише жінка (чоловік), які проживали однією сім'єю зі спадкодавцем без шлюбу, таке право можуть мати також інші особи, якщо вони спільно проживали зі спадкодавцем, були пов'язані спільним побутом, мали взаємні права та обов'язки, зокрема, вітчим, мачуха, пасинки, падчерки, інші особи, які взяли до себе дитину як члена сім'ї, тощо.
Виходячи із зазначеного за заявою позивача суд може встановити факт постійного проживання однією сім'єю її та ОСОБА_1 більше, ніж п'ять років до часу відкриття його спадщини.
Відповідно до положень ст. 1264 ЦК України, у четверту чергу право на спадкування за законом мають особи, які проживали зі спадкодавцем однією сім'єю не менш як п'ять років до часу відкриття спадщини.
Відповідно до п. п. 2, 23 Постанови № 7 Пленуму Верховного Суду України від 30.05.2008 р. «Про судову практику у справах про спадкування», якщо виникнення права на спадкування залежить від доведення певних фактів, особа може звернутися в суд про встановлення цих фактів". Зокрема, у такому порядку суди повинні розглядати заяви крім іншого проживання зі спадкодавцем однією сім'єю.
Так як процес визнання особи безвісно відсутньою та померлою проходить певний час, під час якого встановлюються певні факти, тому суд вважає, що позивач є спадкоємицею четвертою черги після смерті ОСОБА_3, а тому встановлює факт постійного проживання однією сім'єю ОСОБА_3 та ОСОБА_1 не менш як п'ять років до часу відкриття спадщини
Правом власності, згідно частини першої статті 316 ЦК України, є право особи на річ (майно), яке вона здійснює відповідно до закону за своєю волею, незалежно від волі інших осіб.
Про те, оформити спадкові права на ? частину житлового будинку № 16 по провул. Каштановий в м. Кагарлик Київської області після смерті спадкодавця позивач не має змоги, так як ? частину вказаного будинку спадкодавцем за життя не був зареєстрований у визначеному законодавчо встановленому порядку, а тому відсутній правовстановлюючий документ на об'єкт нерухомості, який відповідно до вимог закону підтверджує право власності на нього.
Відповідно до ст. 4 Закону України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обмежень» обов'язковій державній реєстрації підлягають речові права на нерухоме майно, що знаходиться на території України, а саме право власності на нерухоме майно.
Відповідно до ст. 328 ЦК України, право власності набувається на підставах, що не заборонені законом, зокрема із правочинів.
Право власності вважається набутим правомірно, якщо інше прямо не виплаває із закону або незаконність набуття права власності не встановлено судом.
Відповідно до ст. 19 Закону України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обмежень», в разі смерті особи, підставою для реєстрації прав, що посвідчують виникнення речових прав на нерухоме майно, є рішення суду стосовно речових прав не нерухоме майно, що набрало законної сили.
Вказане в судовому засіданні підтверджується наявними в справі доказами, які є належними та допустимими, а тому суд визнає за ОСОБА_1 в порядку спадкування після смерті ОСОБА_3 право власності на ? частину житлового будинку (загальна площа приміщень 106 кв. м., житлова площа 62,7 кв. м., допоміжна площа 32,5 кв. м., площа приміщень 10,8 кв. м.) з надвірними спорудами та будівлями (погріб окремо збудований В/п, прибудова (а1), прибудова (а2), прибудова (а3), тамбур (а5), сарай (Б), ганок (а4), ганок (а6), колодязь питний (№ 1), огорожа (№ 2), вимощення (№ 3), ворота з хвірткою (№ 4)), що знаходяться за адресою Київська область, м. Кагарлик, провул. Каштановий, 16.
На підставі викладеного та керуючись ЦК України, постановою Пленуму Верховного Суду України від 30 травня 2008 року № 7 «Про судову практику у справах про спадкування», ст. ст. 10, 11, 60, 212, 213, 214, 215, 218 ЦПК України суд, -
Позовні вимоги ОСОБА_1 до Кагарлицької міської ради Київської області, третя особа: приватний нотаріус Кагарлицького районного нотаріального округу ОСОБА_2 про встановлення юридичного факту та визнання права власності на житловий будинок в порядку спадкування за законом - задовольнити.
Встановити факт постійного проживання однією сім'єю ОСОБА_3 та ОСОБА_1 не менш як п'ять років до часу відкриття спадщини.
Визнати за ОСОБА_1 в порядку спадкування після смерті ОСОБА_3 право власності на ? частину житлового будинку (загальна площа приміщень 106 кв. м., житлова площа 62,7 кв. м., допоміжна площа 32,5 кв. м., площа приміщень 10,8 кв. м.) з надвірними спорудами та будівлями (погріб окремо збудований В/п, прибудова (а1), прибудова (а2), прибудова (а3), тамбур (а5), сарай (Б), ганок (а4), ганок (а6), колодязь питний (№ 1), огорожа (№ 2), вимощення (№ 3), ворота з хвірткою (№ 4)), що знаходяться за адресою Київська область, м. Кагарлик, провул. Каштановий, 16.
Заочне рішення може бути переглянуте судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача. Заяву про перегляд заочного рішення може бути подано протягом десяти днів з дня отримання його копії.
Рішення може бути оскаржене до апеляційного суду Київської області через Кагарлицький районний суд протягом десяти днів з дня проголошення, а особами, які брали участь у справі і не були присутніми в судовому засіданні протягом 10 днів з дня отримання копії рішення.
Суддя І.І. Шевченко