Справа № 375/1199/16-ц
провадженння № 2/368/471/17
"05" грудня 2017 р. Кагарлицький районний суд Київської області
у складі: головуючого - судді Шевченко І.І.
при секретарі Гребеневич А.І.
з участю прокурора відділу Кагарлицької місцевої прокуратури ОСОБА_1
з участю представника відповідача в особі райдержадміністрації ОСОБА_2
та представника відповідачів ОСОБА_3
під час судового розгляду у залі суду м. Кагарлик позовної заяви (заяву, скаргу) заступника керівника Кагарлицької місцевої прокуратури в інтересах держави в особі: Київської обласної державної адміністрації до Рокитнянської районної державної адміністрації Київської області, ОСОБА_4, ОСОБА_5 про скасування розпорядження Рокитнянської районної державної адміністрації, державних актів, державної реєстрації права власності, витребування землі з чужого незаконного володіння, -
встановив:
представник відповідачів ОСОБА_5 та ОСОБА_4 просить суд залишити без руху заяву заступника керівника Кагарлицької місцевої прокуратури про уточнення та збільшення позовних вимог, посилаючись на те, що 22.12.2016 року позивачем надано до суду заяву про уточнення та збільшення розміру позовних вимог.
В уточненій заяві позивач просить суд, крім первинних вимог скасувати рішення про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно на земельні ділянки, які належать відповідачам на даний час, в результаті їх поділу.
Щодо позовної вимоги про скасування державної реєстрації речових прав на нерухоме майно на земельні ділянки необхідно зазначити наступне.
Згідно Закону України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень» державна реєстрація прав та їх обтяжень проводиться суб'єктами державної реєстрації, зокрема виконавчі органи сільських, селищних та міських рад, Київська, Севастопольська міські, районні, районні у містах Києві та Севастополі державні адміністрації; акредитовані суб'єкти: державні реєстратори прав на нерухоме майно.
Позовна вимога «Скасувати державну реєстрацію...» передбачає проведення певних дій від суб'єктів реєстрації, однак, в уточненій позовній заяві не вказаний жодний суб'єкт реєстрації у якості відповідача у справі.
Відповідно до п. 2 ч. 2 ст. 119 Цивільного процесуального кодексу України позовна заява повинна містити ім'я (найменування) позивача і відповідача, а також ім'я представника позивача, якщо позовна заява подається представником. їх місце проживання (перебування) або місцезнаходження, поштовий індекс, номери засобів зв'язку, якщо такі відомі:
Але, уточнена позовна заява не відповідає вимогам ст. 119 Цивільного процесуального кодексу України.
Згідно ч. 1 ст. 121 Цивільного процесуального кодексу України суддя, встановивши, що позовну заяву подано без додержання вимог, викладених у статтях 119 і 120 цього Кодексу, або не сплачено судовий збір, постановляє ухвалу, в якій зазначаються підстави залишення заяви без руху, про що повідомляє позивача і надає йому строк для усунення недоліків, який перевищувати п'яти днів з дня отримання позивачем ухвали.
Прокурор Кагарлицької місцевої прокуратури заперечував проти заявленого клопотання.
Представник Рокитнянської районної державної адміністрації Київської області щодо клопотання покладається на погляд суду.
Суд, вислухавши клопотання та думку інших учасників судового розгляду, приходить до наступного висновку.
Статтею 121 ЦПК України передбачено, що суддя, встановивши, що позовну заяву подано без додержання вимог, викладених у статтях 119 і 120 цього Кодексу, або не сплачено судовий збір, постановляє ухвалу, в якій зазначаються підстави залишення заяви без руху, про що повідомляє позивача і надає йому строк для усунення недоліків, який не може перевищувати п'яти днів з дня отримання позивачем ухвали.
Тобто, прерогатива визначена у ст. 121 ЦПК України належить суду, а не стороні процесу, тому у задоволенні клопотання слід відмовити.
На підставі викладеного та керуючись ст. ст. 119, 120, 121, 209 ЦПК України, суд, -
ухвалив:
У задоволенні клопотання представника ОСОБА_5 та ОСОБА_4 ОСОБА_6 ОСОБА_7 про залишення без руху заяви про уточнення та збільшення розміру позовних вимог відмовити.
Ухвала апеляційному оскарженню не підлягає.
Суддя І.І. Шевченко