79010, м.Львів, вул.Личаківська,81
"05" грудня 2017 р. Справа № 914/2412/16
Львівський апеляційний господарський суд у складі суддів:
головуючий суддя Бонк Т.Б.
судді Матущак О.І.
ОСОБА_1
при секретарі Борщ І.О.
за участю представників сторін:
від прокуратури - не з'явився
від позивача не з'явився
від відповідача не з'явився
від третіх осіб не з'явились
розглянувши апеляційну скаргу Прокуратури Львівської області вх. №0512-1445вих-17 від 23.10.2017
на ухвалу господарського суду Львівської області від 09.10.2017 (суддя Синчук М.М.)
у справі № 914/2412/16
за позовом:Керівника Радехівської місцевої прокуратури Львівської області в інтересах держави, в особі позивача: Радехівської районної державної адміністрації Львівської області
до відповідача: Фермерського господарства “Перлина нова”
третя особа 1, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору, на стороні позивача: Головного управління Держгеокадастру у Львівській області
третя особа 2, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору, на стороні позивача: Радехівська районна рада
про: внесення змін до договору оренди землі
рішенням господарського суду Львівської області від 11.01.2017 року, залишеним без змін постановою Львівського апеляційного господарського суду від 28.02.2017 року, позовні вимоги задоволено повністю: внесено зміни в п. 9 Договору оренди землі від 02.07.2007 р., укладеного між Радехівською РДА та СФГ “Перлина”, шляхом викладення його в новій редакції наступного змісту: “орендна плата вноситься орендарем у грошовій формі у розмірі 3 відсотків від нормативної грошової оцінки землі, що становить 25 321, 50 грн. в рік та 2 110, 13 грн. в місяць. Плата за оренду зараховується на спеціальний бюджетний рахунок Стоянівської сільської ради”.
Постановою Вищого господарського суду України від 07.06.2017р. рішення господарського суду Львівської області від 11.01.2017р. та постанову Львівського апеляційного господарського суду від 28.02.2017р. у справі № 914/2412/16 - скасовано. Справу № 914/2412/16 направлено на новий розгляд до господарського суду Львівської області
При новому розгляді справи ухвалою суду першої інстанції від 28.08.2017р. замінено первісного відповідача ОСОБА_2 (фермерське) господарство “Перлина” належним відповідачем - Фермерським господарством “Перлина Нова”, про що зазначено у протоколі судового засідання від 28.08.2017 р.
Оскаржуваною ухвалою Господарського суду Львівської області від 09.10.2017 року провадження у справі № 914/2412/16 за позовом Керівника Радехівської місцевої прокуратури Львівської області в інтересах держави, в особі позивача: Радехівської районної державної адміністрації Львівської області до відповідача: Фермерського господарства “Перлина Нова”, за участю третьої особи 1, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору, на стороні позивача: Головного управління Держгеокадастру у Львівській області, за участю третьої особи 2, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні позивача: Радехівська районна рада про внесення змін до договору оренди землі - припинено. Повернуто прокуратурі Львівської області з державного бюджету України судовий збір в сумі 1 378 грн. 00 коп.
Оскаржувана ухвала суду першої інстанції мотивована тим, що договір оренди землі від 21.03.2007 р. припинив свою дію у зв'язку із закінченням строку, на який його було укладено. Таким чином, місцевий господарський суд вважає, що провадження у даній справі підлягає припиненню, адже станом на день розгляду справи предмет спору відсутній.
В апеляційній скарзі скаржник - прокуратура Львівської області - просить дану ухвалу скасувати та повернути справу до суду першої інстанції для розгляду по суті, мотивуючи це тим, що зазначена у договорі оренди землі земельна ділянка надана у користування орнедарю для обслуговування викупленого ним комплексу будівель. Вважає, що судом першої інстанції не було з'ясовано питання щодо поновлення дії договору оренди землі, а відтак висновок суду першої інстанції про припинення провадження у справі є передчасним.
У судове засідання 05.12.2017 року представники сторін не забезпечили явки своїх уповноважених представників, хоча належним чином були повідомлені про час та місце розгляду справи.
Апеляційний господарський суд, враховуючи те, що явка представників сторін не визнавалася обов'язковою, що участь представників сторін в судовому засіданні є правом, а не обов'язком сторін, встановлені процесуальні строки розгляду апеляційної скарги та відсутність інших процесуальних перешкод, вважає за можливе розглянути справу в даному судовому засіданні на підставі наявних у справі доказів.
Розглянувши наявні у справі матеріали, давши належну оцінку доводам та запереченням, які містяться в апеляційній скарзі, заслухавши пояснення представника прокуратури у попередньому судовому засіданні, колегія суддів апеляційного господарського суду дійшла висновку, що ухвалу господарського суду першої інстанції слід залишити без змін, а апеляційну скаргу без задоволення з наступних підстав.
Встановлено, що 21 березня 2007 року між Радехівською районною державною адміністрацією та ОСОБА_2 (фермерським) господарством «Перлина» укладено договір оренди землі, згідно якого в оренду передається земельна ділянка загальною площею 1 500,0 га; на земельній ділянці знаходиться комплекс будівель, що належить СФГ «Перлина» згідно Витягу про реєстрацію права власності на нерухоме майно; земельна ділянка передається в оренду для обслуговування викуплених будівель комплексу (п.п. 2-4 Договору).
Відповідно до п.16 Договору цільове призначення земельної ділянки - несільськогосподарські угіддя (господарський двір) Стоянівської сільської ради.
Відповідно до п. 8 Договору оренди землі від 21.03.2007 р., договір укладено строком на 10 років. Після закінчення строку договору орендар має переважне право поновлення його на новий строк. У цьому разі орендар повинен не пізніше ніж за 30 днів до закінчення строку дії договору повідомити письмово орендодавця про намір продовжити його дію.
Цей договір (у даній справі) набирає чинності після підписання сторонами та його державної реєстрації (п. 36 Договору). Вищевказаний договір зареєстровано у Радехівському відділі Львівської регіональної філії центру державного земельного кадастру про що у Державному реєстрі земель вчинено запис від 02.07.2007 року за №040745900982.
Відповідно до п. 9 Договору орендна плата вноситься орендарем у грошовій формі у розмірі 1,5 відсотка нормативної грошової оцінки землі, що складає 5641,52 грн. в рік та 470,12 грн. в місяць.
У поданій заяві прокурором зазначено, що згідно витягу з технічної документації про нормативну грошову оцінку земельної ділянки від 18.10.2016 року №2486/0/26-16-АП, враховуючи коефіцієнт індексації, нормативна грошова оцінка земельної ділянки площею 1,5га, що знаходиться в с.Стоянів по вул. І.Франка,72 (за межами населеного пункту), яка передана в оренду відповідачу, на даний час становить 844050,00грн.
Предмет позову - вимога про внесення змін у п.9 договору оренди землі від 21.03.2007р., укладеного між Радехівською районною державною адміністрацією та СФГ “Перлина”, шляхом викладення його в новій редакції наступного змісту: орендна плата вноситься орендарем у грошовій формі у розмірі 3 відсотків від нормативної грошової оцінки землі, що становить 25321,5грн. в рік та 2110,13грн. в місяць. Плата за оренду зараховується на спеціальний бюджетний рахунок Стоянівської сільської ради.
За приписами ст. 188 Господарського кодексу України зміна та розірвання господарських договорів в односторонньому порядку не допускаються, якщо інше не передбачено законом або договором. Сторона договору, яка вважає за необхідне змінити або розірвати договір, повинна надіслати пропозиції про це другій стороні за договором. Сторона договору, яка одержала пропозицію про зміну чи розірвання договору, у двадцятиденний строк після одержання пропозиції повідомляє другу сторону про результати її розгляду. У разі якщо сторони не досягли згоди щодо зміни (розірвання) договору або у разі неодержання відповіді у встановлений строк з урахуванням часу поштового обігу, заінтересована сторона має право передати спір на вирішення суду. Якщо судовим рішенням договір змінено або розірвано, договір вважається зміненим або розірваним з дня набрання чинності даним рішенням, якщо іншого строку набрання чинності не встановлено за рішенням суду.
Відповідно до ст. 651 Цивільного кодексу України зміна або розірвання договору допускається лише за згодою сторін, якщо інше не встановлено договором або законом. Договір може бути змінено або розірвано за рішенням суду на вимогу однієї із сторін у разі істотного порушення договору другою стороною та в інших випадках, встановлених договором або законом.
Згідно зі ст. 652 Цивільного кодексу України, у разі істотної зміни обставин, якими сторони керувалися при укладенні договору, договір може бути змінений або розірваний за згодою сторін, якщо інше не встановлено договором або не випливає із суті зобов'язання. Зміна обставин є істотною, якщо вони змінилися настільки, що, якби сторони могли це передбачити, вони не уклали б договір або уклали б його на інших умовах. Якщо сторони не досягли згоди щодо приведення договору у відповідність з обставинами, які істотно змінились, або щодо його розірвання, договір може бути розірваний, а з підстав, встановлених частиною четвертою цієї статті, - змінений за рішенням суду на вимогу заінтересованої сторони за наявності одночасно таких умов: 1) в момент укладення договору сторони виходили з того, що така зміна обставин не настане; 2) зміна обставин зумовлена причинами, які заінтересована сторона не могла усунути після їх виникнення при всій турботливості та обачності, які від неї вимагалися; 3) виконання договору порушило б співвідношення майнових інтересів сторін і позбавило б заінтересовану сторону того, на що вона розраховувала при укладенні договору; 4) із суті договору або звичаїв ділового обороту не випливає, що ризик зміни обставин несе заінтересована сторона. У разі розірвання договору внаслідок істотної зміни обставин суд, на вимогу будь-якої із сторін, визначає наслідки розірвання договору виходячи з необхідності справедливого розподілу між сторонами витрат, понесених ними у зв'язку з виконанням цього договору. Зміна договору у зв'язку з істотною зміною обставин допускається за рішенням суду у виняткових випадках, коли розірвання договору суперечить суспільним інтересам або потягне для сторін шкоду, яка значно перевищує затрати, необхідні для виконання договору на умовах, змінених судом.
Статтею 653 Цивільного кодексу України передбачено, у разі зміни договору зобов'язання сторін змінюються відповідно до змінених умов щодо предмета, місця, строків виконання тощо. У разі зміни або розірвання договору зобов'язання змінюється або припиняється з моменту досягнення домовленості про зміну або розірвання договору, якщо інше не встановлено договором чи не обумовлено характером його зміни. Якщо договір змінюється або розривається у судовому порядку, зобов'язання змінюється або припиняється з моменту набрання рішенням суду про зміну або розірвання договору законної сили. Сторони не мають права вимагати повернення того, що було виконане ними за зобов'язанням до моменту зміни або розірвання договору, якщо інше не встановлено договором або законом. Якщо договір змінений або розірваний у зв'язку з істотним порушенням договору однією із сторін, друга сторона може вимагати відшкодування збитків, завданих зміною або розірванням договору.
Статтею 180 Господарського кодексу України визначено, що зміст господарського договору становлять умови договору, визначені угодою його сторін, спрямованою на встановлення, зміну або припинення господарських зобов'язань, як погоджені сторонами, так і ті, що приймаються ними як обов'язкові умови договору відповідно до законодавства. Строком дії господарського договору є час, впродовж якого існують господарські зобов'язання сторін, що виникли на основі цього договору.
Згідно зі ст. 631 Цивільного кодексу України строком договору є час, протягом якого сторони можуть здійснити свої права і виконати свої обов'язки відповідно до договору.
Відповідно до частини другої статті 792 ЦК України відносини щодо найму (оренди) земельної ділянки регулюються законом.
Спеціальним законом, яким регулюються відносини, пов'язані з орендою землі, є Закон України «Про оренду землі».
За змістом статей 18, 20 цього Закону (у редакції, яка була чинною на момент виникнення спірних правовідносин) укладений договір оренди землі підлягає державній реєстрації, договір оренди землі набирає чинності після його державної реєстрації.
Набрання договором чинності є моментом у часі, коли починають діяти права та обов'язки по договору, тобто коли договір (як підстава виникнення правовідносин та письмова форма, в якій зафіксовані умови договору) стає правовідносинами, на виникнення яких було спрямоване волевиявлення сторін.
Отже, строк дії спірного договору оренди землі починається після набрання ним чинності, а не з моменту його укладення. (Постанова Верховного суду України від 18 січня 2017 року у справі № 6-2777цс16).
Цей договір (у даній справі) набирає чинності після підписання сторонами та його державної реєстрації (п. 36 Договору).
Як погоджено сторонами у п.п. 8,36 Договору оренди, такий укладений на 10 років, однак договір зареєстрований (набрав чинності) - 02.07.2007 року, тобто строк дії договору оренди закінчився 02.07.2017 року.
Разом з тим, сторони у договорі передбачили можливість поновлення договору на новий строк, зокрема, що після закінчення строку договору орендар має переважне право поновлення його на новий строк. У цьому разі орендар повинен не пізніше ніж за 30 днів до закінчення строку дії договору повідомити письмово орендодавця про намір продовжити його дію.
Положення статті 777 ЦК, статті 285 ГК України регулюють переважне право наймача на укладання договору на новий строк.
Так, наведеними нормами передбачено, що орендар (наймач), який належно виконує свої обов'язки за договором оренди (найму), після спливу строку договору має переважне право перед іншими особами на укладення цього договору на новий строк.
Частиною 3 статті 17 Закону України «Про оренду державного і комунального майна» встановлено, що після закінчення терміну договору оренди орендар, який належним чином виконував свої обов'язки за договором, має переважне право, за інших рівних умов, на укладення договору оренди на новий термін, крім випадків, якщо орендоване майно необхідне для потреб його власника. У разі якщо власник має намір використовувати зазначене майно для власних потреб, він повинен письмово попередити про це орендаря не пізніше ніж за три місяці до закінчення терміну договору.
При цьому сутністю переважного права є укладення договору найму на новий строк зі встановленням умов за домовленістю сторін, а не його автоматичне поновлення. Наймач повинен повідомити наймодавцю про своє переважне право у строк, визначений у договорі, або в розумний строк до закінчення строку договору найму (постанова Верховного суду України від 17 травня 2017 року у справі за заявою ТОВ «Замок Лева»).
У матеріалах даної справи відсутні докази звернення орендаря у встановлений строк з метою реалізації свого переважного права на продовження дії договору оренди.
Частиною 4 статті 284 ГК України передбачено, що строк договору оренди визначається за погодженням сторін. У разі відсутності заяви однієї із сторін про припинення або зміну умов договору оренди протягом одного місяця після закінчення строку дії договору він вважається продовженим на такий самий строк і на тих самих умовах, які були передбачені договором.
Правові наслідки продовження користування майном після закінчення строку договору оренди також встановлено статтею 764 ЦК та опосередковано нормою частини 4 статті 291 ГК, згідно з якою правові наслідки припинення договору оренди визначаються відповідно до умов регулювання договору найму ЦК України.
За змістом статті 764 ЦК якщо наймач продовжує користуватися майном після закінчення строку договору найму (оренди), то за відсутності заперечень наймодавця протягом одного місяця, договір вважається поновленим на строк, який був раніше встановлений договором.
Крім того, у справі, що розглядається, орендоване майно є комунальним, а тому на ці правовідносини поширюється дія Закону України «Про оренду державного та комунального майна» України «Про оренду державного та комунального майна» (далі - Закон).
Відповідно до частини 2 статті 17 Закону у разі відсутності заяви однієї із сторін про припинення або зміну умов договору оренди протягом одного місяця після закінчення терміну дії договору він вважається продовженим на той самий термін і на тих самих умовах, які були передбачені договором.
Згідно зі статтею 27 Закону у разі розірвання договору оренди, закінчення строку його дії та відмови від його продовження або банкрутства орендаря він зобов'язаний повернути орендодавцеві об'єкт оренди на умовах, зазначених у договорі оренди.
Частиною 6 ст. 33 Закону України «Про оренду землі» передбачено іншу підставу поновлення договору оренди, а саме: у тому разі, якщо орендар продовжує користуватися земельною ділянкою після закінчення строку дії договору оренди і за відсутності протягом одного місяця після закінчення строку договору листа-повідомлення орендодавця про заперечення у поновленні договору оренди, такий договір вважається поновленим на той самий строк і на тих самих умовах, які були передбачені договором.
У цьому випадку передбачено обов'язкове укладання додаткової угоди про поновлення договору оренди землі, яке здійснюється із: власником земельної ділянки (щодо земель приватної власності); уповноваженим керівником органу виконавчої влади або органу місцевого самоврядування без прийняття рішення органом виконавчої влади або органом місцевого самоврядування про поновлення договору оренди землі.
Тобто для поновлення договору оренди землі з підстав, передбачених ч. 6 ст. 33 Закону України «Про оренду землі», необхідна наявність таких юридичних фактів: орендар продовжує користуватися виділеною земельною ділянкою; орендар належним чином виконує свої обов'язки за договором; відсутнє письмове повідомлення орендодавця про відмову у поновленні договору оренди; сторони укладають додаткову угоду про поновлення договору оренди (постанова Верховного суду України у справі 3-312гс16 від 25.05.20116; у справі № 6-219цс14).
Також, у матеріалах справи відсутні докази укладення додаткової угоди про поновлення договору оренди землі, що є однією із обов'язкових умов для поновлення договору оренди. І зокрема, сторони у своєму договорі погодили його поновлення лише на підставі реалізації орендарем свого переважного права на укладення договору оренди.
Зважаючи на наведене, апеляційний суд погоджується із висновком суду першої інстанції про те, що договір оренди землі від 21.03.2007р. припинив свою дію у зв'язку із закінченням строку, на який його було укладено. У матеріалах справи відсутні докази поновлення договору оренди землі від 21.03.2007 року.
Положеннями п. 1-1 ч.1 ст.80 ГПК України передбачено, що господарський суд припиняє провадження у справі, якщо відсутній предмет спору.
Як зазначив Пленум ВГС України в п. 4 Постанови від 26.12.2011р. №18 “Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України судами першої інстанції” припинення провадження у справі на підставі зазначеної норми ГПК можливе в разі, коли предмет спору існував на момент виникнення останнього та припинив існування в процесі розгляду справи.
Згідно п. 4.2. згаданої вище Постанови, припинення провадження у справі - це форма закінчення розгляду господарської справи без прийняття судового рішення у зв'язку з виявленням після порушення провадження у справі обставин, з якими закон пов'язує неможливість судового розгляду справи.
Таким чином, апеляційний господарський суд погоджується із висновком суду першої інстанції про те, що провадження у даній справі підлягає припиненню, оскільки в ході розгляду справи предмет спору, а саме спірний договір, у який позивач просить внести зміни, припинився та станом на день розгляду справи предмет спору відсутній.
Відповідно до ст.ст. 33, 34 ГПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог та заперечень. Господарський суд приймає тільки ті докази, які мають значення для справи. Обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.
Враховуючи наведене, апеляційний господарський суд вважає, що ухвала господарського суду першої інстанції прийнята з урахуванням усіх обставин справи та з дотриманням норм чинного законодавства, а тому не вбачає підстав для його зміни чи скасування.
Зважаючи на те, що апеляційну скаргу залишено без задоволення, витрати по сплаті судового збору в порядку ст.49 ГПК України покладаються на скаржника.
Керуючись ст.ст. 99, 101, 103, 105, 106 ГПК України, Львівський апеляційний господарський суд, -
1. Апеляційну скаргу Прокуратури Львівської області вх. №0512-1445вих-17 від 23.10.2017 - залишити без задоволення.
2. Ухвалу Господарського суду Львівської області від 09.10.2017 року у справі № 914/2412/16 - залишити без змін.
3. Постанова набирає законної сили з дня її прийняття та може бути оскаржена в касаційному порядку.
4. Справу скерувати на адресу місцевого господарського суду.
Повний текст постанови виготовлений 08.12.2017 р.
Головуючий суддя Бонк Т.Б.
Судді Матущак О.І,
ОСОБА_1