04116 м.Київ, вул. Шолуденка, 1 (044) 230-06-58
"30" листопада 2017 р. Справа№ 911/1139/17
Київський апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:
головуючого: Чорної Л.В.
суддів: Отрюха Б.В.
Тищенко О.В.
при секретарі судового засідання Громак В.О.
за участю представників сторін згідно протоколу судового засідання
розглянувши апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю «ВІЗИТ»
на рішення Господарського суду Київської області від 14.06.2017р.
по справі №911/1139/17 (суддя - Карпечкін Т.П.)
за позовом Міністерства оборони України
до Товариства з обмеженою відповідальністю «ВІЗИТ»
про стягнення 7 243,67 грн.
Рішенням Господарського суду Київської області від 14.06.2017р. позовні вимоги задоволено у повному обсязі.
Не погодившись із прийнятим рішенням, Товариство з обмеженою відповідальністю «ВІЗИТ» звернулось до Київського апеляційного господарського суду із апеляційною скаргою, в якій просить рішення Господарського суду Київської області від 14.06.2017р. по справі №911/1139/17 скасувати та прийняти нове рішення, яким відмовити у задоволенні позову.
Ухвалою Київського апеляційного господарського суду від 07.08.2017р. апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю «ВІЗИТ» прийнято до провадження.
Міністерство оборони України заперечує проти апеляційної скарги, з підстав викладених у письмовому відзиві.
Розпорядженням №09-52/3645/17 від 11.09.2017р. призначено повторний автоматизований розподіл справи у зв'язку з перебуванням судді Отрюха Б.В. у відпустці.
Відповідно до протоколу автоматичної зміни складу суддів від 11.09.2017р., в зв'язку з перебуванням судді Отрюха Б.В., який не є головуючим суддею, сформовано новий склад колегії суддів, головуючий суддя Чорна Л.В. судді: Разіна Т.І., Яковлєв М.Л.
Ухвалою Київського апеляційного господарського суду від 12.09.2017р. апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю «ВІЗИТ» на рішення Господарського суду Київської області від 14.06.2017р. по справі №911/1139/17 прийнято до провадження у визначеному складі колегії.
Розпорядженням №09-53/4336/17 від 06.11.2017р. призначено повторний автоматизований розподіл справи у зв'язку з участю у підготовці для підвищення кваліфікації суддів Разіної Т.І. та Яковлєва М.Л.
Відповідно до протоколу автоматичної зміни складу суддів від 06.11.2017р., у зв'язку з участю у підготовці для підвищення кваліфікації суддів Разіної Т.І. та Яковлєва М.Л., які входять до складу колегії суддів і не є суддею-доповідачем, сформовано новий склад колегії суддів, головуючий суддя Чорна Л.В. судді: Отрюх Б.В.,Тищенко О.В.
Ухвалою Київського апеляційного господарського суду від 07.11.2017р. апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю «ВІЗИТ» на рішення Господарського суду Київської області від 14.06.2017р. по справі №911/1139/17 прийнято до провадження у визначеному складі колегії.
Відповідно до п. 9-2 постанови Пленуму Вищого господарського суду України від 17.05.2011р. № 7 «Про деякі питання практики застосування розділу XII Господарського процесуального кодексу України» у разі зміни складу суду апеляційної інстанції розгляд ним справи починається заново, а отже, спочатку починається й визначений статтею 102 ГПК строк розгляду апеляційної скарги.
Товариство з обмеженою відповідальністю «ВІЗИТ» своїх представників в судове засідання не направило, про причини неявки суд не повідомило, про час та місце розгляду справи належним чином повідомлено.
Відповідно до п.п. 3.9.1., 3.9.2. постанови Пленуму Вищого господарського суду України від 26.12.2011 р. № 18 «Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України судами першої інстанції» особи, які беруть участь у справі, вважаються повідомленими про час і місце розгляду судом справи у разі виконання останнім вимог частини першої статті 64 та статті 87 ГПК. За змістом цієї норми, зокрема, в разі якщо ухвалу про порушення провадження у справі було надіслано за належною адресою (тобто повідомленою суду стороною, а в разі ненадання суду відповідної інформації - адресою, зазначеною в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців), і не повернуто підприємством зв'язку або повернуто з посиланням на відсутність (вибуття) адресата, відмову від одержання, закінчення строку зберігання поштового відправлення тощо, то вважається, що адресат повідомлений про час і місце розгляду справи судом.
При цьому слід зазначити, що законодавство України, в тому числі Господарський процесуальний кодекс України, не зобов'язує й сторону у справі, зокрема позивача, з'ясовувати фактичне місцезнаходження іншої сторони (сторін) у справі (якщо воно не співпадає з її місцезнаходженням, визначеним згідно зі статтею 93 Цивільного кодексу України) та зазначати таке фактичне місцезнаходження в позовній заяві чи інших процесуальних документах.
В разі коли фактичне місцезнаходження юридичної особи - учасника судового процесу з якихось причин не відповідає її місцезнаходженню, визначеному згідно з законом, і дана особа своєчасно не довела про це до відома господарського суду, інших учасників процесу, то всі процесуальні наслідки такої невідповідності покладаються на цю юридичну особу.
У випадку нез'явлення в засідання господарського суду представників обох сторін або однієї з них справа може бути розглянута без їх участі, якщо неявка таких представників не перешкоджає вирішенню спору.
Неявка учасника судового процесу в судове засідання не є підставою для скасування судового рішення, якщо ухвалу, в якій зазначено час і місце такого засідання, надіслано йому в порядку, зазначеному в підпункті 3.9.1 підпункту 3.9 цього пункту постанови.
Статтею 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, 1950 року, учасником якої є Україна, закріплено право кожного на розгляд його справи судом упродовж розумного строку.
Одночасно, застосовуючи відповідно до ч.1 ст.4 Господарського процесуального кодексу України, ст. 17 Закону України «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини» при розгляді справи ч.1 ст.6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, суд зазначає, що право особи на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку кореспондується з обов'язком добросовісно користуватися наданими законом процесуальними правами, утримуватись від дій, що зумовлюють затягування судового процесу, та вживати надані процесуальним законом заходи для скорочення періоду судового провадження (п.35 рішення від 07.07.1989р. Європейського суду з прав людини у справі «Юніон Еліментарія Сандерс проти Іспанії»(Alimentaria Sanders S.A. v. Spain).
Обов'язок швидкого здійснення правосуддя покладається, в першу чергу, на відповідні державні судові органи. Розумність тривалості судового провадження оцінюється в залежності від обставин справи та з огляду на складність справи, поведінки сторін, предмету спору. Нездатність суду ефективно протидіяти недобросовісно створюваним учасниками справи перепонам для руху справи є порушенням ч. 1 ст. 6 даної Конвенції (§ 66, 69 рішення Європейського суду з прав людини від 08.11.2005р. у справі «Смірнова проти України»). Враховуючи тривалий розгляд справи, апеляційна скарга Товариства з обмеженою відповідальністю «Візит» на рішення Господарського суду Київської області від 14.06.2017р. по справі №911/1139/17 розглядається за відсутності представників апелянта, який належним чином повідомлений.
Відповідно до ст. 99 Господарського процесуального кодексу України в апеляційній інстанції справи переглядаються за правилами розгляду цих справ у першій інстанції з урахуванням особливостей, передбачених у цьому розділі. Апеляційний господарський суд, переглядаючи рішення в апеляційному порядку, користується правами, наданими суду першої інстанції.
Відповідно до ч. 2 ст. 101 Господарського процесуального кодексу України апеляційний господарський суд не зв'язаний доводами апеляційної скарги і перевіряє законність і обґрунтованість рішення місцевого господарського суду у повному обсязі.
Розглянувши матеріали справи, заслухавши пояснення представників сторін, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтуються доводи та заперечення сторін, об'єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, апеляційний господарський суд встановив наступне.
25.03.2016р. між Міністерством оборони України (замовник) та Товариством з обмеженою відповідальністю «ВІЗИТ» (виконавець) відповідно до рішення комітету з конкурсних торгів Міністерства оборони України від 17.03.2016р. №75/74/10 було укладено договір № 286/2/16/3 про закупівлю послуг щодо забезпечення харчуванням за контрактом (харчування; послуги щодо забезпечення харчуванням, харчовими продуктами особового складу військових частин та військових навчальних закладів Збройних Сил України, інших осіб, які згідно з законодавством мають право на забезпечення харчуванням у стаціонарних та польових умовах та годування штатних тварин), за умовами якого виконавець зобов'язався у 2016 році надати замовнику послуги щодо забезпечення харчуванням за контрактом (харчування; послуги щодо забезпечення, харчовими продуктами особового складу військових частин та військових навчальних закладів Збройних Сил України, інших осіб, які згідно з законодавством мають право на забезпечення харчуванням у стаціонарних та польових умовах та годування штатних тварин) (далі - послуги), зазначені у специфікації договору освіження продовольства, а замовник - прийняти послуги і оплатити у кількості, строки та за цінами згідно з положенням цього договору. /а.с. 30/.
Згідно з п. 1.4 договору ціна, кількість та строки надання послуг зазначаються у специфікації Договору.
Згідно п. 2.1. договору якісні та кількісні параметри Послуг, порядок їх надання повинні відповідати вимогам законодавства України, нормативно-правовим актам Кабінету Міністрів України, керівним документам Міністерства оборони України, які врегульовують питання у цій сфері.
Згідно п. 2.2. Договору послуги надаються відповідно до норм харчування, затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 29.03.2002р. №426 «Про норми харчування військовослужбовців Збройних Сил, інших військових формувань та Державної служби спеціального зв'язку та захисту інформації, поліцейських, осіб рядового та начальницького складу підрозділів оперативного забезпечення зон проведення антитерористичної операції Державної фіскальної служби, осіб рядового, начальницького складу органів і підрозділів цивільного захисту», норм годування штатних тварин, затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 15.10.2001р. №1348 «Про годування штатних тварин військових частин, закладів, установ і організацій Збройних Сил, інших військових формувань, структурних підрозділів Державної спеціальної служби транспорту, органів і підрозділів Національної поліції, цивільного захисту та установ кримінально-виконавчої служби», наказів Міністерства оборони України з питань організації продовольчого забезпечення військовослужбовців та годування штатних тварин Збройних Сил України та інших нормативно-правових актів.
Згідно п. 2.3. договору харчові продукти, які використовуються Виконавцем для надання Послуг за Договором повинні відповідати вимогам чинних стандартів для харчових продуктів: ДСТУ, ГОСТ, ГСТУ, СОУ та технічних умов ТУ У щодо безпечності та якості. Полівітамінний препарат типу «Гексавіт» повинен мати дійсне реєстраційне посвідчення, затверджене наказом Міністерства охорони здоров'я України.
Згідно п. 2.3. договору приймання послуг за якістю та кількістю здійснюють посадові особи представників Замовника відповідно до вимог чинного законодавства за відповідними документами у присутності уповноваженого представника Виконавця. Підставою для складання акта приймання за кількісними показниками є виконаний звіт-заявка, за якісними показниками приготовленої їжі - дані книги обліку контролю за якістю приготування їжі (форма 53).
Кількість та якість наданих послуг щодо забезпечення харчування оформляється актом приймання наданих послуг (додаток №12.2.1.), який складається представником виконавця та представником замовника щоденно у трьох примірниках: перший примірник - замовнику, другий - представнику замовника, третій - виконавцю.
На підставі оформлених актів, тричі на місяць (станом на 10, 20 та на останнє число місяця) складається зведений акт приймання наданих послуг щодо забезпечення харчування, (додаток №12.2.2.), який засвідчує виконання виконавцем своїх зобов'язань за відповідний період, та підписується: перший примірник виконавцем, замовником та представником замовника (командиром військової частини (начальником установи, закладу), другий та третій виконавцем і представником (командиром військової частини (начальником установи, закладу).
Кількість та якість наданих послуг щодо забезпечення харчовими продуктами оформляється актом приймання (додаток №12.2.3.), який засвідчується належне виконання виконавцем своїх зобов'язань за відповідний період. Акт складається представником виконавця та представником замовника не частіше ніж тричі на місяць (станом на 10, 20 та на останнє число місяця): перший примірник - замовнику, другий - представнику замовника, третій - виконавцю та підписується: перший примірник - виконавцем, замовником та представником замовника (командиром військової частини (начальником установи, закладу), другий та третій - виконавцем і представником замовника ( командиром військової частини (начальником установи, закладу).
Згідно з п. 5.5.1. договору контроль за станом виконання виконавцем договірних зобов'язань щодо організації продовольчого забезпечення військової частини здійснюють: замовник, представник замовника, а також представники структурних підрозділів Міністерства оборони України. Генерального штабу Збройних Сил України та інших органів військового управління, військової частини (установи, закладу), відповідно до компетенції, вимог Статуту внутрішньої служби Збройних Сил України за наявності документа, що підтверджує повноваження.
Контроль здійснюється за: технологією приготування їжі, її якістю; відповідно даних накладних фактичній наявності виданих харчових продуктів; порядком зберігання харчових продуктів на складі і санітарним станом об'єктів продовольчої служби; якістю та безпекою харчових продуктів Виконавця, їх відповідністю чинним нормативно-правовим документом, ДСТУ, ГОСТ, ГСТУ, СОУ та технічних умов ТУ У; якістю та повнотою доведення встановлених норм харчування до кожного військовослужбовця та приготування їжі для штатних тварин і забезпечення їх кормами та фуражем вивозом і видачею їжі у підрозділах (об'єктах); порядком утримання та освіження запасів харчових продуктів; дотримання санітарно-гігієнічних вимог під час зберігання та оброблення харчових продуктів, приготування та приймання їжі; своєчасним проходженням медичного обстеження обслуговуючим персоналом, який задіяний в організації продовольчого забезпечення особового складу.
Згідно п. 5.5.2. договору якщо під час проведення контролю за оцінкою представника Замовника існує підозра, або встановлено факт, що харчовий продукт або інший об'єкт санітарних заходів є небезпечним чи непридатним до споживання, зразок такого продукту відбирається у двох юридично та аналітично однакових екземплярах, один з яких повинен бути негайно відправлений в уповноважену лабораторію для проведення дослідження (випробовувань). Обіг такого харчового продукту або іншого об'єкта санітарних заходів тимчасово забороняється строком не більш, як 10 календарних днів до отримання висновків досліджень (випробувань).
Згідно з п. 5.5.3. договору будь-які контрольні заходи здійснюються в обов'язковій присутності уповноваженого представника Виконавця, а в разі його відсутності з поважної причини або відмови - комісійно.
Згідно п. 7.2.1. договору за порушення умов договору щодо якості харчових продуктів (надання послуг) виконавець сплачує замовнику штраф у розмірі 20% вартості неякісних харчових продуктів (наданих послуг) за кожний встановлений та зафіксований випадок.
При наданні послуг з харчування 20.07.2016р. у Військовій частині НОМЕР_1 ( НОМЕР_2 ) м. Біла Церква, представниками структурних підрозділів Генерального штабу Збройних Сил України були відібрані зразки (акт відбору проб №36 від 20.07.2016р.) а саме: масла вершкового із партії 100,0 кг, сиру твердого «Російського» із партії 83,1 кг, риби с/м Мінтай з/г із партії 40,0 кг, курей с/м із партії 100,0 кг, м'яса яловичини знежилованого блочного першого сорту із партії 207,0 кг, ковбаси молочної вареної вищого сорту із партії 50,0 кг, ковбаси в/к «Делікатесної» вищого сорту із партії 40,0 кг, сосисок молочних вищого сорту із партії 50,0 кг, сала шпик Закусочного соленого із партії 76,0 кгг, сала-шпик із партії 49,5 кг, щодо визначення якості зазначеної продукції. /а.с. 18/.
Акт відбору пробу №36 від 20.07.2016р. підписано представником відповідача.
За результатами лабораторних досліджень виявлено, що: м'ясо яловичини знежиловане блочне першого сорту (протокол випробувань від 26.07.2016р. №2124) не відповідає вимогам ГСТУ 46.019-2002 - на довольство особовому складу не допускається; ковбаса молочна варена вищого сорту (протокол випробувань від 28.07.2016р. №2127) не відповідає вимогам ДСТУ 4436:2005 - на довольство особовому складу не допускається; сосиски молочні вищого сорту (протокол випробувань від 28.07.2016р. №2129) не відповідає вимогам ДСТУ 4436:2005 - на довольство особовому складу не допускається; ковбаса в/к «Делікатесна» вищого сорту (протокол випробувань від 28.07.2016р. №2130) не відповідає вимогам ДСТУ 4591:2006 - на довольство особовому складу не допускається; сало шпик Закусочний солений (протокол випробувань від 28.07.2016р. № 2131) не відповідає вимогам ТУ У 46.38. 029-95 - на довольство особовому складу не допускається. /а.с. 20-29/.
Таким чином, за результатами лабораторних досліджень було виявлено, що відібрані зразки продуктів не відповідають ДСТУ та ГСТУ та рекомендовано на довольство особовому складу не допускати.
Враховуючи виявлене, позивач, керуючись умовами договору, нарахував відповідачу штраф на спірну суму.
Доказів оплати штрафу на суму 7 243,67 грн., як і реагування на претензію від 11.08.2016р. №286/10/5707, матеріали справи не містять.
Відповідно до ст. 610 Цивільного кодексу України порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).
Відповідно до ст. 611 Цивільного кодексу України у разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема припинення зобов'язання внаслідок односторонньої відмови від зобов'язання, якщо це встановлено договором або законом, або розірвання договору; зміна умов зобов'язання; сплата неустойки; відшкодування збитків та моральної шкоди.
Відповідно до ст. 549 Цивільного кодексу України неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання.
Штрафом є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми невиконаного або неналежно виконаного зобов'язання.
Відповідно до ст. 216 Господарського кодексу України учасники господарських відносин несуть господарсько-правову відповідальність за порушення у сфері господарювання шляхом застосування до правопорушників господарських санкцій на підставі і в порядку, передбачених цим Кодексом, іншими законами та договором.
Відповідно до ст. 217 Господарського кодексу України господарськими санкціями визнаються заходи впливу на правопорушника у сфері господарювання, в результаті застосування яких для нього настають несприятливі економічні та/або правові наслідки.
У сфері господарювання застосовуються такі види господарських санкцій: відшкодування збитків; штрафні санкції; оперативно-господарські санкції.
Відповідно до п. 1 ст. 218 Господарського кодексу України підставою господарсько-правової відповідальності учасника господарських відносин є вчинене ним правопорушення у сфері господарювання.
Відповідно до п. 1 ст. 230 Господарського кодексу України штрафними санкціями у цьому Кодексі визнаються господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов'язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов'язання.
За таких обставин, позовні вимоги документально обґрунтовані, підлягають задоволенню.
Посилання апелянта на порушення вимог Інструкції про порядок приймання продукції виробничо-технічного призначення і товарів народного споживання за якістю П-7 від 25.04.1966р. щодо виклику представників під час відбору зразків та складання відповідного акту, судом до уваги взяте бути не може, оскільки вказаний акт відбору проб №36 від 20.07.2016р. містить підписи представників ТОВ «ВІЗИТ».
Крім того, Інструкція про порядок приймання продукції виробничо-технічного призначення і товарів народного споживання за якістю П-7 від 25.04.1966р. регулює відносини купівлі-продажу (постачання) продукції та прийняття їх за якістю. Спір у даній справі виник на підставі договору про закупівлю послуг щодо забезпечення харчування за контрактом (харчування; послуги щодо забезпечення харчуванням, харчовими продуктами особового складу військових частин та військових навчальних закладів Збройних Сил України, інших осіб, які згідно з законодавством мають право на забезпечення харчуванням у стаціонарних та польових умовах та годування штатних тварин), умови якого не передбачають поставку та придбання замовником продуктів харчування.
Дослідивши матеріали справи, колегія суддів приходить до висновку, що господарським судом першої інстанції правильно застосовано норми матеріального та процесуального права, повно з'ясовано та доведено обставини, що мають значення для справи, зроблені висновки відповідають дійсним обставинам справи.
Доводи наведені в апеляційній скарзі колегією суддів до уваги не приймаються з огляду на те, що вони є необґрунтованими та такими, що спростовуються матеріалами справи.
За наведених у даній постанові обставин, колегія суддів дійшла висновку, що відсутні підстави для зміни чи скасування рішення Господарського суду Київської області від 14.06.2017р. у справі №911/1139/17.
На підставі викладеного та керуючись ст. ст. 99, 101 - 105 Господарського процесуального кодексу України, суд, -
1. Рішення Господарського суду Київської області від 14.06.2017р. у справі №911/1139/17 залишити без змін, а апеляційну скаргу - без задоволення.
2. Матеріали справи №911/1139/17 повернути до місцевого господарського суду.
3. Копію постанови надіслати сторонам у справі.
Постанова набирає законної сили з моменту її прийняття і може бути оскаржена до Вищого господарського суду України протягом двадцяти днів з дня її прийняття.
Головуючий суддя Л.В. Чорна
Судді Б.В. Отрюх
О.В. Тищенко