06 грудня 2017 року Справа № 915/1086/17
м. Миколаїв
Суддя В.Д. Фролов, розглянувши матеріали
за позовом: Державного підприємства “Національна атомна енергогенеруюча компанія “Енергоатом” (01032, м. Київ, вул. Назарівська, 3, код 24584661) в особі Відокремленого підрозділу “Южно-Українська АЕС” (55001, Миколаївська область, м. Южноукраїнськ, Промзона, а/с 20, код 20915546)
до відповідача: Селянського (фермерського) господарства “Артур” (55001, Миколаївська область, м. Южноукраїнськ, а/с/85; юр. адреса: 56400, Миколаївська область, Доманівський район, с.Богданівка), код 23084212
про: визнання додаткової угоди укладеною
Від позивача - ОСОБА_1 довіреність №581 від 26.04.2016
Від відповідача - представник не з'явився
Державне підприємство “Національна атомна енергогенеруюча компанія “Енергоатом” в особі Відокремленого підрозділу “Южно-Українська АЕС” звернулось до Господарського суду Миколаївської області з позовною заявою до Селянського (фермерського) господарства “Артур” про визнання укладеною додаткової угоди №5 від 18.04.2017 з додатком №1 до неї до договору №34897 (реєстр. НАЕК №63-123-SD-14-00685 від 02.09.2014) про відшкодування плати за землю від 20.06.2014.
Позовні вимоги обґрунтовані ст. 188 ГК України, ст. 651 ЦК України, а також тим, що у зв'язку зі збільшенням розміру плати за землю.
06 грудня 2017 року від позивача до суду засобами електронної пошти надійшла заява №32/271 від 06.12.2017 про уточнення позовних вимог в якій останні просить суд внести зміни в до договору №34897 (реєстр. НАЕК №63-123-SD-14-00685 від 02.09.2014) про відшкодування плати за землю від 20.06.2014 передбачені додатковою угодою №5 від 18.04.2017, а саме:
“Розмір відшкодування плати за землю визначається на підставі «Розрахунку відшкодування плати за землю під час користування СФГ “Артур” земельною ділянкою, що знаходиться в постійному користуванні ДП “НАЕК “Енергоатом”ВП ЮУАЕС для розміщення виробничої бази автогосподарства» (Додаток № 1) та орієнтовно становить 200 396,28 грн. (Двісті тисяч триста дев'яносто шість грн. 28 коп.), в тому числі ПДВ 20% - 33 399,38 грн. (Тридцять три тисячі триста дев'яносто дев'ять грн. 38 коп.)” з урахуванням змін викладених в додатку №1 до додаткової угоди №5 від 18.04.2017.
Дана заява позивача є заявою про уточнення позовних вимог. Оскільки, позивач подав дану заяву до початку розгляду справи по суті, суд дійшов висновку про необхідність прийняття поданої заяви до розгляду. Враховуючи, що позивач скористався своїм правом, передбаченим ст. 22 ГПК України, до прийняття рішенні, справа розглядається з урахуванням заяви №32/271 від 06.12.2017.
Ухвали господарського суду Миколаївської області від 19 жовтня 2017 року про порушення провадження у справі та 08 листопада 2017 року направлені на адреси відповідача повернулась до суду з відміткою “за закінченням терміну зберігання. За ініціативою суду було оглянуто витяг з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб підприємців про відповідача за допомогою офіційного сайту Міністерства юстиції України https://usr.minjust.gov.ua, відповідно до якого адреса відповідача: с.Богданівка, Доманівський район, Миколаївська область. Тобто, ухвали суду направлялась на правильну адресу Відповідача.
Відповідно до п. 3.9.1 Постанови Пленуму Вищого господарського суду України "Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України судами першої інстанції" від 26.12.2011 року № 18 в разі якщо ухвалу про порушення провадження у справі було надіслано за належною адресою (тобто повідомленою суду стороною, а в разі ненадання суду відповідної інформації - адресою, зазначеною в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців), і не повернуто підприємством зв'язку або повернуто з посиланням на відсутність (вибуття) адресата, відмову від одержання, закінчення строку зберігання поштового відправлення тощо, то вважається, що адресат повідомлений про час і місце розгляду справи судом.
Відповідно до п. 3.9.2. постанови пленуму Вищого господарського суду України № 18 від 26.12.2011 "Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України судами першої інстанції" у випадку нез'явлення в засідання господарського суду представників обох сторін або однієї з них справа може бути розглянута без їх участі, якщо неявка таких представників не перешкоджає вирішенню спору.
Відповідно до ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод від 04.11.1950, яка ратифікована Україною 17.07.1997, кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи у продовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом, який вирішить спір щодо його прав та обов'язків цивільного характеру.
Обов'язок швидкого здійснення правосуддя покладається, в першу чергу, на відповідні державні судові органи. Розумність тривалості судового провадження оцінюється в залежності від обставин справи та з огляду на складність справи, поведінки сторін, предмету спору. Нездатність суду ефективно протидіяти недобросовісно створюваним учасниками справи перепонам для руху справи є порушенням ч. 1 ст. 6 даної Конвенції (§ 66 69 рішення Європейського суду з прав людини від 08.11.2005 у справі "Смірнова проти України").
При таких обставинах, суд вважає можливим розглянути справу за наявними матеріалами за відсутністю представника від відповідача.
Заслухавши пояснення представника позивача, дослідивши матеріали справи та оцінивши всі подані у справі докази, суд встановив:
01 червня 2012 року між Регіональним відділенням державного майна у миколаївській області та Селянським (фермерським) господарством “Артур” було укладено договорі РОФ-1080 оренди державного нерумовго майна, розташованого за адресою: Миколаївська область, м. Южноукраїнськ, Промисловий майданчик, 8, що знаходиться на балансі ВП “Южно-Українська АЕС” ДП “НАЕК “Енергоатом” (а.с.20-22).
Спірна земельна ділянка перебуває в постійному користуванні ВП “Южно-Українська АЕС” ДП “НАЕК “Енергоатом” на підставі державного акту ІІ-МК-002166 від 19.04.1995 “На право постійного користування земельною ділянкою” (а.с.23-27).
20 червня 2014 року між Державним підприємством “Національна атомна енергогенеруюча компанія “Енергоатом” в особі Відокремленого підрозділу “Южно-Українська АЕС” (надалі - позивач) та Селянським (фермерським) господарством “Артур” (надалі - відповідач) було укладено договір №34897 (реєстр. НАЕК №63-123-SD-14-00685 від 02.09.2014) про відшкодування плати за землю (надалі - договір) яким передбачено, що відповідач користується земельною ділянкою позивача, площею 8915,2 кв.м., яка розташована за адресою: Миколаївська область, м. Южноукраїнськ, Промисловий майданчик, 8, асфальтно-бетонний завод (далі - АБЗ, інв..№10101250/1, реєстрований №24584661.9.ДЯМХКШ809) та відшкодовує позивачу плату за землю на умовах, передбачених цим договором. На ділянці розташовані: навіс з пандусом площею 815,6 кв.м., бетонне замощення площею 1398,0 кв.м., підпірна стінка №10, 11 довжиною 88,6 кв.м., шлагбаум довжиною 6,5 п.м. Земельна ділянка перебуває в постійному користуванні позивача у відповідності до державного акту ІІ-МК-002166 від 19.04.1995 “На право постійного користування земельною ділянкою” (розділ 1 договору, а.с.16-19).
Пунктом 2.1 договору передбачено, що розмір відшкодування плати за землю в період з 01.01.2014 по 30.04.2015 року включно визначається на підставі “Розрахунку відшкодування плати за землю під час користування СФГ “Артур” земельною ділянкою, що знаходиться в постійному користуванні ДП “НАЕК “Енергоатом” ВП ЮУАЕС” (додаток №1 до даного договору) та орієнтовно складає 15112,96 грн., ПДВ не нараховується.
Згідно п.3.2 договору позивач бере на себе зобов'язання письмово повідомити відповідача про щорічний перегляд розміру відшкодування плати за землю. Розмір відшкодування плати за землю переглядається у випадку зміни розміру земельної ділянки, щорічних ставок земельного податку за користування цією ділянкою та її індексації, підтвердженими нормативно-правовими документами.
Сторонами неодноразово, а саме 26.11.2014 та 09.04.2015 додатковими угодами (а.с.28-31) було погоджено внести зміни в договір №34897 про відшкодування плати за землю від 20.06.2014 в частині розміру такої плати за землю. З урахуванням останні погоджених змін, розмір відшкодування плати за землю становив 19264,68 грн., в тому числі ПДВ 20 % - 3210,78 грн.
Відповідно до ст. 144 Конституції України та ст. 73 Закону України «Про місцеве самоврядування в Україні» рішення, прийняті органом місцевого самоврядування, є обов'язковими до виконання на відповідній території.
Згідно п. 34, 35 ст. 26 Закону України «Про місцеве самоврядування в Україні» виключно на пленарних засіданнях сільської, селищної, міської ради вирішуються такі питання: вирішення відповідно до закону питань регулювання земельних відносин; затвердження відповідно до закону ставок земельного податку, розмірів плати за користування природними ресурсами, що є у власності відповідних територіальних громад.
В силу ч. 1 ст.59 Закону, рада в межах своїх повноважень приймає нормативні та інші акти у формі рішень.
25 червня 2015 року Южноукраїнською міською радою Миколаївської області було прийнято рішення № 1550 “Про встановлення ставок місцевих податків і зборів та затвердження Положень про місцеві податки та збори”, відповідно до якого з 01.01.2016 внесено зміни в ставки плати за землю (земельного податку та орендної плати за землю), зокрема землі енергетики в розмірі 3% від нормативної грошової оцінки та застосовано коефіцієнт індексації нормативної грошової оцінки земель з 01.01.2016 - 1,433.
На підставі вищевказаного рішення, позивач звернувся до відповідача з пропозицією підписати Додаткову угоду №5, згідно якої п.2.1. Договору викладено в наступній редакції: «Розмір відшкодування плати за землю визначається на підставі «Розрахунку відшкодування плати за землю під час користування СФГ “Артур” земельною ділянкою, що знаходиться в постійному користуванні ДП “НАЕК “Енергоатом”ВП ЮУАЕС для розміщення виробничої бази автогосподарства» (Додаток № 1) та орієнтовно становить 200 396,28 грн. (Двісті тисяч триста дев'яносто шість грн. 28 коц,), в тому числі ПДВ 20% - 33 399,38 грн. (Тридцять три тисячі триста дев'яносто дев'ять грн. 38 коп.)». До вказаного листа позивачем додано підписану позивачем додаткову угоду №5 з додатком №1 до неї до Договору №34897 від 20.06.2014:
Додаток №1
до додаткової угоди№5
до договору №34897
від 20.06.2014
Розрахунок
відшкодування плати за землю під час користування СФГ "Артур" земельною ділянкою,
що знаходиться в постійному користуванні ДП "НАЕК "Енергоатом" ВП ЮУАЕС
Підставою для нарахування земельного податку є дані державного земельного кадастру (ст.286 Податкового кодексу України)
Розрахунок площі земельної ділянки під орендованими об'єктами:
площа земельної ділянки ДП НАЕК “Енергоатом”ВП ЮУАЕС_________ площа, яку орендує
загальна площа приміщення та замощення АБЗ ДП НАЕК “Енергоатом”ВП ЮУАЕС СФГ “Артур”
30474,20 м2
----- х 2213,60 м2 = 8915,20 м2
7566,60 м2
де 30474,20 м2 - площа земельної ділянки ДП НАЕК “Енергоатом”ВП ЮУАЕС;
7566,60 м2 - загальна площа приміщень та замощень АБЗ ДП НАЕК “Енергоатом”ВП ЮУАЕС;
2213,60 м2 - площа, яку орендує СФГ “Артур”.
п/пПеріод користування земельною ділянкоюПлоща земельної ділянки під орендованими приміщеннями, м2Ставка земельного податку в рік без урахування ПДВ 20%, грн./м2Вартість відшкодування плати за землю за місяць, з урахуванням ПДВ 20%, грн. (гр.3хгр.4х 1,2)/ 12Всього вартість відшкодування плати за землю за період, з урахуванням ПДВ 20%, грн. (гр.5 х кількість місяців в періоді)
123456
101.01.2014-31.12.20148 915,201,27141 133,48 1 3 601.76
201.01.2015-31.12.20158 915,201,5881 415,73 16 988,76
301.01.2016-31.12.20168 915,206,82686 086,23 73 034,76
401.01.2017-31.12.20178 915,207,23646 451,40 77 416,80
501.01.2018-31.03.20188 915,207,23646 451,40 19 354,20
ВСЬОГО: 200 396,28
Сторона-1 Сторона-2
Генеральний директор Голова
ВП “Южно-Українська АЕС” СФГ “Артур”
___________________ _______________
Листом від 28.07.2017 №28/07/2 “Про повернення додаткової угоди №5 від 18.04.2017 року до договору №34897 від 20.06.2014 без погодження” відповідач зазначив, що недоцільним є значне дорожчання плати за землю, крім цього запропонована вартість значно перевищує погоджені умови на дату підписання договору та фінансові можливості відповідача, а відтак додаткова угода №5 до Договору залишилась не підписаною з боку відповідача.
Враховую вищевикладене, позивач звернувся до суду з позовом про визнання додаткової угоди №5 договору укладеною на визначених умовах.
Частина 1 ст. 15 ЦК України встановлює, що кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання.
Розглянувши матеріали справи, суд дійшов висновку, що позовна заява підлягає задоволенню з огляду на наступне:
Відповідно до ст. 1 Закону України «Про оренду землі» оренда землі - це засноване на договорі строкове платне володіння і користування земельною ділянкою, необхідною орендареві для проведення підприємницької та інших видів діяльності.
Статтею 13 Закону України «Про оренду землі» передбачено, що договір оренди землі - це договір, за яким орендодавець зобов'язаний за плату передати орендареві земельну ділянку у володіння і користування на певний строк, а орендар зобов'язаний використовувати земельну ділянку відповідно до умов договору та вимог земельного законодавства.
За приписами ст. 15 Закону України «Про оренду землі» та ст. 284 Господарського кодексу України однією із істотних умов договору оренди землі є орендна плата із зазначенням її розміру, індексації, форм платежу, строків, порядку її внесення і перегляду та відповідальності за її несплату.
Відповідно до ст. 21 Закону України «Про оренду землі» орендна плата за землю - це платіж, який орендар вносить орендодавцеві за користування земельною ділянкою. Розмір, форма і строки внесення орендної плати за землю встановлюються за згодою сторін у договорі оренди (крім строків внесення орендної плати за земельні ділянки державної та комунальної власності, які встановлюються відповідно до Податкового кодексу України). Обчислення розміру орендної плати за землю здійснюється з урахуванням індексів інфляції, якщо інше не передбачено договором оренди.
Статтею 288 Податкового кодексу України встановлено, що підставою для нарахування орендної плати за земельну ділянку є договір оренди такої земельної ділянки, оформлений та зареєстрований відповідно до законодавства. Платником орендної плати є орендар земельної ділянки. Розмір та умови внесення орендної плати встановлюються у договорі оренди між орендодавцем (власником) і орендарем.
Як визначено п.288.5 ст.288 ПК України, розмір орендної плати встановлюється у договорі оренди, але, в силу пп.288.5.1, 288.5.2 цієї норми, річна сума платежу не може бути меншою 3 відсотків нормативної грошової оцінки та не може перевищувати, для інших земельних ділянок, наданих в оренду, окрім вказаних у пп.а і б - 12 відсотків нормативної грошової оцінки.
Згідно зі ст. 632 Цивільного кодексу України у випадках, встановлених законом, застосовуються ціни (тарифи, ставки тощо), які встановлюються або регулюються уповноваженими органами державної влади або органами місцевого самоврядування. Зміна ціни після укладення договору допускається лише у випадках і на умовах, встановлених договором або законом.
У відповідності до ст. 651 Цивільного кодексу України зміна або розірвання договору допускається лише за згодою сторін, якщо інше не встановлено договором або законом. Договір може бути змінено або розірвано за рішенням суду на вимогу однієї із сторін у разі істотного порушення договору другою стороною та в інших випадках, встановлених договором або законом. Істотним є таке порушення стороною договору, коли внаслідок завданої цим шкоди друга сторона значною мірою позбавляється того, на що вона розраховувала при укладенні договору.
Відповідно до ст. 525 ЦК України одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.
Відповідно до ст. 188 ГК України зміна та розірвання господарських договорів в односторонньому порядку не допускаються, якщо інше не передбачено законом або договором. Сторона договору, яка вважає за необхідне змінити або розірвати договір, повинна надіслати пропозиції про це другій стороні за договором. Сторона договору, яка одержала пропозицію про зміну чи розірвання договору, у двадцятиденний строк після одержання пропозиції повідомляє другу сторону про результати її розгляду. У разі якщо сторони не досягли згоди щодо зміни (розірвання) договору або у разі неодержання відповіді у встановлений строк з урахуванням часу поштового обігу, заінтересована сторона має право передати спір на вирішення суду.
Аналогічна позиція викладена в постановах Верховного суду України від 06.12.2010 у справі № 2-1/10068-2008, від 27.12.2010 у справі № 27/15-10, від 23.05.2011 у справі № 7/105-10(30/234-09), від 30.05.2011 у справі № 17/299-10, від 15.07.2011 у справі № 3-66гс11, від 20.11.2012 у справі № 3-53гс12, від 07.10.2015 у справі № 3-481гс15, та постановах Вищого господарського суду України від 07.09.2016 у справі № 910/4656/16, від 27.09.2016 у справі № 910/5374/16.
У відповідності до п. 2.19 постанови пленуму Вищого господарського суду України №6 від 17.05.2011 «Про деякі питання практики розгляду справ у спорах, що виникають із земельних відносин», у разі прийняття уповноваженим органом рішення про внесення змін до ставок орендної плати за землю та затвердження нових коефіцієнтів, що використовуються для розрахунку орендної плати за земельні ділянки, такі обставини можуть не братися судом до уваги лише у разі скасування відповідного рішення органу виконавчої влади або органу місцевого самоврядування в установленому законом порядку.
Судам слід враховувати, що розмір орендної плати за землю визначається сторонами у договорі, в тому числі може визначатися шляхом встановлення відсоткового відношення до нормативної грошової оцінки земельної ділянки, що відповідає чинному законодавству України, зокрема, приписам частини першої статті 15, статті 21 Закону України "Про оренду землі".
Статтею 30 Закону України "Про оренду землі" передбачено, що зміна умов договору оренди землі здійснюється за взаємною згодою сторін. У разі недосягнення згоди щодо зміни умов договору оренди землі спір вирішується в судовому порядку. Оскільки орендна плата за земельні ділянки державної та комунальної власності є регульованою ціною, то законодавча зміна граничного розміру цієї плати може бути підставою для перегляду розміру орендної плати, встановленої умовами договору. При цьому надсилання відповідачеві пропозицій щодо внесення змін до договору оренди є правом, а не обов'язком позивача, тому недотримання останнім вимог частини другої статті 188 ГК України щодо надсилання іншій стороні пропозицій про зміну умов договору не позбавляє його права звернутися до господарського суду з позовом про зміну умов договору. Якщо зі зміною граничного розміру орендної плати таку ж зміну до договору оренди в установленому законом порядку не внесено, то застосуванню підлягає відповідна умова договору.
Згідно зі статтею 32 ГПК України доказами у справі є будь-які фактичні дані, на підставі яких господарський суд у визначеному законом порядку встановлює наявність чи відсутність обставин, на яких ґрунтуються вимоги і заперечення сторін, а також інші обставини, які мають значення для правильного вирішення господарського спору.
Вимогами ч.1 ст. 33 ГПК України встановлено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.
Відповідач своїм правом не скористався, позов не оспорив.
Сторонами під час розгляду даної справи не надано суду доказів визнання недійсними рішень про зміну розміру орендної плати.
Згідно з вимогами ч.1 ст. 43 ГПК України господарський суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом.
За вказаних обставин, суд дійшов висновку щодо задоволенні позовних вимог у даній справі в повному обсязі.
Згідно абз. 5 п. 2.19 постанови пленуму Вищого господарського суду України №6 від 17.05.2011 «Про деякі питання практики розгляду справ у спорах, що виникають із земельних відносин», визначено, що якщо договір змінюється або розривається в судовому порядку, зобов'язання змінюється або припиняється з моменту набрання рішенням суду про зміну або розірвання договору законної сили.
Статтею 49 ГПК України передбачено покладання судових витрат, зокрема судового збору, при задоволенні позову на відповідача.
Керуючись ст.ст. 33, 34, 43, 44, 49, 80, 82, 83-85 Господарського процесуального кодексу України, суд, -
1. Позов задовольнити повністю.
2. Внести зміни до договору №34897 (реєстр. НАЕК №63-123-SD-14-00685 від 02.09.2014) про відшкодування плати за землю від 20.06.2014 передбачені додатковою угодою №5 від 18.04.2017 з урахуванням додатку №1 до додаткової угоди №5 від 18.04.2017, а саме: 1.Пункт 2.1 договору викласти в наступній редакції: “Розмір відшкодування плати за землю визначається на підставі «Розрахунку відшкодування плати за землю під час користування СФГ “Артур” земельною ділянкою, що знаходиться в постійному користуванні ДП “НАЕК “Енергоатом” ВП ЮУАЕС для розміщення виробничої бази автогосподарства» (Додаток № 1) та орієнтовно становить 200 396,28 грн. (Двісті тисяч триста дев'яносто шість грн. 28 коп.), в тому числі ПДВ 20% - 33 399,38 грн. (Тридцять три тисячі триста дев'яносто дев'ять грн. 38 коп.)”.
3. Стягнути з Селянського (фермерського) господарства “Артур” (56400, Миколаївська область, Доманівський район, с.Богданівка, код 23084212) на користь Державного підприємства “Національна атомна енергогенеруюча компанія “Енергоатом” (01032, м. Київ, вул. Назарівська, 3, код 24584661) в особі Відокремленого підрозділу “Южно-Українська АЕС” (55001, Миколаївська область, м. Южноукраїнськ, Промзона, а/с 20, код 20915546) грошові кошти на відшкодування витрат на оплату позовної заяви судовим збором у сумі 1 600 (одна тисяча шістсот) грн. 00 коп.
Наказ видати позивачу після набрання рішення законної сили.
Суддя В.Д. Фролов