Справа № 509/3703/17
28 листопада 2017 року Овідіопольський районний суд Одеської області у складі:
головуючого - судді Кочко В.К.,
при секретарі - Савченко М.В.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду смт.Овідіополь справу за адміністративним позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 державної архітектурно-будівельної інспекції в Одеській області, третя особа - головний інспектор будівельного нагляду відділу нагляду за діяльністю уповноважених органів з питань архітектури та містобудування ОСОБА_2 Державної архітектурно-будівельної інспекції України ОСОБА_3, про визнання протиправними дій та скасування постанови про адміністративне правопорушення, -
22 вересня 2017 року ОСОБА_1 звернулась до суду з названим адміністративним позовом, в якому зазначила, що відносно неї 07 вересня 2017 року головним інспектором будівельного нагляду відділу нагляду за діяльністю уповноважених органів з питань архітектури та містобудування ОСОБА_2 Державної архітектурно-будівельної інспекції в Одеській області ОСОБА_3 було складено протокол про адміністративне правопорушення у вчиненні порушення ст.. 96-1 ч. 3 КУпАП. .
ОСОБА_2 Державної архітектурно-будівельної інспекції в Одеській області від 18.07.2017 року за № 01/12-6655 Голову Овідіопольської районної державної адміністрації було повідомлено про те, що в період з 27.07.2017 року до 23.08.2017 року буде проводитися планова перевірка Управління містобудування та архітектури Овідіопольської райдержадміністрації.
13 вересня 2017 року Управлінням містобудування та архітектури Овідіопольської райдержадміністрації Одеської області було отримано від ОСОБА_2 Державної архітектурно-будівельної інспекції в Одеській області лист з додатками про результати планової перевірки, а саме: Акт перевірки, протокол про адміністративне правопорушення про притягнення позивача до адміністративної відповідальності за ст. 96-1 ч.3 КУпАП; припис про усунення порушень дотримання вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, будівельних норм, державних стандартів і правил.
20 вересня 2017 року була прийнята постанова № 380, якою було визнано позивачку винною у вчиненні адміністративного правопорушення за ч. 3 ст. 96-1 КУпАП, і накладено адміністративне стягнення у вигляді штрафу у розмірі 10 200 грн. У вказаній постанові, йдеться про те, що позивачем було порушено ст. 27 п.6 ч.1 розділу V Прикінцевих положень Закону України «Про регулювання містобудівної діяльності», Порядок надання містобудівних умов та обстежень забудови земельної ділянки, їх склад та зміст, затвердженого наказом Мінрегіонбуду від 07.07.2011 року № 109, Порядок видачі будівельного паспорту забудови земельної ділянки, затвердженого наказом Мінрегіонбуду від 05.07.2011 року № 103 та ДБН 360-92»Містобудування. Планування і забудова міських і сільських поселень».
Позивачка, посилаючись на те, що правопорушення вона не вчиняла, постанову про притягнення його до адміністративної відповідальності за ч. 3 ст. 96-1 КУпАП та накладення адміністративного стягнення у вигляді штрафу у розмірі 10200 грн. просить скасувати.
В ході судового розгляду позивачка направила заяву в якої зазначила, що на позові наполягає в повному обсязі та просить суд справу розглянути в її відсутність .
Відповідач, належним чином повідомлений про час та місце розгляду справи в судове засідання не з'явився, причини неявки суду не повідомив.
На підставі ч. 4 ст. 128 КАС України, зважаючи на особливості провадження у справах з приводу рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень щодо притягнення до адміністративної відповідальності та строки розгляду даних справ, суд вважає за можливе розглядати справу у відсутності відповідача.
Відповідно до п. 2 ч. 1 ст. 18 КАС України, місцевим загальним судам як адміністративним судам підсудні усі адміністративні справи з приводу рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень у справах про притягнення до адміністративної відповідальності.
Відповідно ч. 1 ст. 69 КАС України, доказами в адміністративному судочинстві є будь-які фактичні дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин, що обґрунтовують вимоги і заперечення осіб, які беруть участь у справі, та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються судом на підставі пояснень сторін, третіх осіб та їхніх представників, показань свідків, письмових і речових доказів, висновків експертів.
Відповідно ч. 1 ст. 71 КАС України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 72 цього Кодексу.
Відповідно ч. 2 ст. 71 КАС України, в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.
Статтею ст. 96 ч. 1 КУпАП передбачена відповідальність за недодержання будівельних норм, державних стандартів, норм і правил під час проектування, розміщення, підготовчих робіт до будівництва, будівництва і реконструкції.
Відповідно ч. 1 ст. 287 КУпАП постанову по справі про адміністративне правопорушення може бути оскаржено особою, щодо якої її винесено.
Статтею 7 КУпАП встановлено, що ніхто не може бути підданий заходу впливу у зв'язку з адміністративним правопорушенням інакше як на підставах і в порядку, встановлених законом.
Як встановлено судом, 20 березня 2015 року Овідіопольською районною радою було прийнято рішення №767-VI «Про затвердження Схеми планування території Овідіопольського району Одеської області», відповідно до вимог містобудівного законодавства. Відтак, після проведення управлінням детальної роботи щодо стану розроблення та реалізації всієї містобудівної документації на території Овідіопольського району Одеської області, управління мало намір у поточному 2017 році ініціювати розроблення проекту рішення щодо документації Овідіопольського району на наступні роки, з метою визначення обґрунтованих обсягів та джерел фінансування, встановлення нових строків та етапів виконання Програми, для досягнення очікуваного результату і забезпечення оновлення містобудівної документації населених пунктів Овідіопольського району та містобудівного розвитку його території.
18 липня 2017 року листом ОСОБА_2 державної архітектурно-будівельної інспекції в Одеській області №01/12-6655 голову Овідіопольської РДА Одеської області було повідомлено про те, що в період з 27.07.2017 року по 23.08.2017 року буде проводитися планова перевірка діяльності управління містобудування та архітектури райдержадміністрації. Разом з цим, управління архітектури та містобудування Овідіопольської РДА листом від 26.07.2017 року за вих.. №148/01-09 звернулося до ОСОБА_2 ДАБІ в Одеській області із повідомленням про те, що кожного четверга об'єкт нагляду здійснює особистий прийом громадян та просило узгодити дату безпосереднього візиту відмінну від четверга.
27 липня 2017 року планова перевірка не розпочалась, натомість 31 липня 2017 року до об'єкту нагляду прибули два з трьох зазначених у направленні головних державних інспектора Каширін Д.Ю. та Стоматова О.М., які мали вільний доступ до матеріалів, які можуть бути предметом нагляду та в подальшому на об'єкті перевірки не з'являлися, що підтверджується листом Управління архітектури та містобудування Овідіопольської РДА Одеської області за №190/01-09 від 07.09.2017 року.
07 вересня 2017 року Управління містобудування та архітектури було направлено лист до ОСОБА_2 Державної архітектурно-будівельної інспекції в Одеській області про ознайомлення з актом перевірки та надання можливості письмових пояснень.
Проте, 13 вересня 2017 року позивачка поштою отримав конверт від ОСОБА_2 Державної архітектурно-будівельної інспекції в Одеській області, в якому містились наступні документи: акт перевірки дотримання вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, будівельних норм, державних стандартів і правил; протокол про адміністративне правопорушення, про притягнення позивача до адміністративної відповідальності за ст. 96-1 ч.3 КУпАП; припис про усунення порушень дотримання вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, будівельних норм, державних стандартів і правил.
При чому, всі ці документи були датовані 07 вересня 2017 року та при цьому, позивачку не викликали до ОСОБА_2.
27 вересня 2017 р., позивач поштою отримав конверт від ОСОБА_2 Державної архітектурно-будівельної інспекції в Одеській області, в якому містилась Постанова № 380 від 20.09.2017 р., якою було визнано позивачку винною у вчиненні адміністративного правопорушення за ч. 3 ст. 96-1 КУпАП, і накладено адміністративне стягнення у вигляді штрафу у розмірі 10200 грн. І при цьому, позивача не викликали до ОСОБА_2 для розгляду справи.
Зазначеною постановою від 20 вересня 2017 р., позивачку було притягнуто до адміністративної відповідальності за ч. 3 ст. 96-1 КУпАП, а саме за порушення строків надання замовникові містобудівних умов та обмежень, будівельного паспорта забудови земельної ділянки, вимагання у замовника документів, не передбачених законодавством, надання таких документів з порушенням установленого порядку, містобудівної документації на місцевому рівні, будівельних норм, стандартів і правил, порушення строків надання замовникові висновків (звітів) експертизи проектної та містобудівної документації, надання таких висновків (звітів) з порушенням установленого порядку, а також вимагання під час проведення експертизи документів, не передбачених законодавством, чим порушені вимоги ч. 6 ст. 14 Закону України «Про архітектурну діяльності», ст. 27 п.6 ч.1 розділу V Прикінцевих положень Закону України «Про регулювання містобудівної діяльності», Порядок надання містобудівних умов та обстежень забудови земельної ділянки, їх склад та зміст, затвердженого наказом Мінрегіонбуду від 07.07.2011 року № 109, Порядок видачі будівельного паспорту забудови земельної ділянки, затвердженого наказом Мінрегіонбуду від 05.07.2011 року № 103 та ДБН 360-92»Містобудування. Планування і забудова міських і сільських поселень», оскільки, позивачем ведеться будівництво житлового будинку ІІ-ї категорії складності.
Відповідно до ч. 2 ст. 5 Закону України «Про регулювання містобудівної діяльності», вимоги містобудівної документації є обов'язковими для виконання всіма суб'єктами містобудування.
Відповідно до п.8 ч.1 ст. 1 Закону України «Про регулювання містобудівної діяльності», містобудівні умови та обмеження забудови земельної ділянки (далі - містобудівні умови та обмеження) - документ, що містить комплекс планувальних та архітектурних вимог до проектування і будівництва щодо поверховості та щільності забудови земельної ділянки, відступів будинків і споруд від червоних ліній, меж земельної ділянки, її благоустрою та озеленення, інші вимоги до об'єктів будівництва, встановлені законодавством та містобудівною документацією;
Відповідно до ч. 4 ст. 19 Закону України «Про регулювання містобудівної діяльності», детальний план території визначає:
1) принципи планувально-просторової організації забудови;
2) червоні лінії та лінії регулювання забудови;
3) функціональне призначення, режим та параметри забудови однієї чи декількох земельних ділянок, розподіл територій згідно з будівельними нормами, державними стандартами і правилами;
4) містобудівні умови та обмеження (у разі відсутності плану зонування території) або уточнення містобудівних умов та обмежень згідно із планом зонування території;
5) потребу в підприємствах і закладах обслуговування населення, місце їх розташування;
6) доцільність, обсяги, послідовність реконструкції забудови;
7) черговість та обсяги інженерної підготовки території;
8) систему інженерних мереж;
9) порядок організації транспортного і пішохідного руху;
10) порядок комплексного благоустрою та озеленення, потребу у формуванні екомережі;
Відповідно до ч. 3 ст. 24 Закону України «Про регулювання містобудівної діяльності», У разі відсутності плану зонування або детального плану території, затвердженого відповідно до вимог цього Закону, передача (надання) земельних ділянок із земель державної або комунальної власності у власність чи користування фізичним та юридичним особам для містобудівних потреб забороняється.
Відповідно до ч. 5 ст. 24 Закону України «Про регулювання містобудівної діяльності», уповноважені органи з питань містобудування та архітектури і центральний орган виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері земельних відносин, забезпечують відкритість, доступність та повноту інформації про наявність на території відповідної адміністративно-територіальної одиниці земель державної та комунальної власності, не наданих у користування, що можуть бути використані під забудову, про наявність обмежень і обтяжень земельних ділянок, містобудівні умови та обмеження в містобудівному і державному земельному кадастрах.
Відповідно до п. 1 ч. 1 ст. 34 Закону України «Про регулювання містобудівної діяльності», замовник має право виконувати будівельні роботи після: подання замовником повідомлення про початок виконання будівельних робіт відповідному органу державного архітектурно-будівельного контролю - щодо об'єктів будівництва, які за класом наслідків (відповідальності) належать до об'єктів з незначними наслідками, та щодо об'єктів, будівництво яких здійснюється на підставі будівельного паспорта та які не потребують отримання дозволу на виконання будівельних робіт згідно з переліком об'єктів будівництва, затверджених Кабінетом Міністрів України. Форма повідомлення про початок виконання будівельних робіт та порядок його подання визначаються Кабінетом Міністрів України.
Відповідно до ч. 1 ст. 36 Закону України «Про регулювання містобудівної діяльності», право на виконання підготовчих робіт (якщо вони не були виконані раніше згідно з повідомленням про початок виконання будівельних робіт) і будівельних робіт на об'єктах, що за класом наслідків (відповідальності) належать до об'єктів з незначними наслідками, об'єктах, будівництво яких здійснюється на підставі будівельного паспорта, надається замовнику та генеральному підряднику чи підряднику (у разі якщо будівельні роботи виконуються без залучення субпідрядників) після надання повідомленням про початок виконання будівельних робіт.
Відповідно до ч. 2 ст. 36 Закону України «Про регулювання містобудівної діяльності», виконувати будівельні роботи без подання повідомлення про початок виконання будівельних робіт забороняється. Отримання замовником інших документів дозвільного характеру для виконання будівельних робіт, крім направлення повідомлення про початок виконання будівельних робіт до відповідного органу державного архітектурно-будівельного контролю відповідно до частини першої цієї статті, не вимагається.
Відповідно до п. 5 «Порядку виконання підготовчих та будівельних робіт», затвердженого Постановою Кабінету Міністрів України № 466 від 13 квітня 2011 року, будівельні роботи можуть виконуватися замовником після отримання документа, що посвідчує право власності чи користування земельною ділянкою, або договору суперфіцію та: подання повідомлення про початок виконання будівельних робіт - щодо об'єктів, що за класом наслідків (відповідальності) належать до об'єктів з незначними наслідками (СС1) та об'єктів, будівництво яких здійснюється на підставі будівельного паспорту.
Відповідно до п. 13 «Порядку виконання підготовчих та будівельних робіт», затвердженого Постановою Кабінету Міністрів України № 466 від 13 квітня 2011 року, повідомлення про початок виконання підготовчих робіт, повідомлення про початок виконання будівельних робіт щодо об'єктів, будівництво яких здійснюється на підставі будівельного паспорту, та повідомлення про початок виконання будівельних робіт щодо об'єктів, що за класом наслідків (відповідальності) належать до об'єктів з незначними наслідками (СС1) (далі повідомлення), повідомлення про зміну даних у зазначених повідомленнях за формою згідно з додатками 1, 2 і 2? до цього Порядку надається замовником (його уповноваженою особою) особисто або надсилається рекомендованим листом з описом вкладення чи через електронну систему здійснення декларативних та дозвільних процедур у будівництві до відповідного органу державного архітектурно-будівельного контролю за місцезнаходженням об'єкта не пізніше ніж за один календарний день до початку виконання підготовчих або будівельних робіт.
Таким чином, притягнення позивачки до адміністративної відповідальності згідно ч. 3 ст. 96-1 КУпАП, а саме за порушення ст. 27 п.6 ч.1 розділу V Прикінцевих положень Закону України «Про регулювання містобудівної діяльності», Порядок надання містобудівних умов та обстежень забудови земельної ділянки, їх склад та зміст, затвердженого наказом Мінрегіонбуду від 07.07.2011 року № 109, Порядок видачі будівельного паспорту забудови земельної ділянки, затвердженого наказом Мінрегіонбуду від 05.07.2011 року № 103 та ДБН 360-92»Містобудування. Планування і забудова міських і сільських поселень», а зазначена відповідачем у оскаржуваній постанові відсутність належної документації та не надання відповідної документації для ознайомлення не відповідає законодавству.
Відповідно до ст. 288 КУпАП, постанову по справі про адміністративне правопорушення може бути оскаржено:… 3) постанову іншого органу (посадової особи) про накладення адміністративного стягнення, постанову по справі про адміністративне правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксоване в автоматичному режимі - у вищестоящий орган (вищестоящій посадовій особі) або в районний, районний у місті, міський чи міськрайонний суд, у порядку, визначеному Кодексом адміністративного судочинства України, з особливостями, встановленими цим кодексом.
Відповідно до ст. 289 КУпАП, скаргу на постанову по справі про адміністративне правопорушення може бути подано протягом десяти днів з дня винесення постанови. В разі пропуску зазначеного строку з поважних причин цей строк за заявою особи, щодо якої винесено постанову, може бути поновлено органом (посадовою особою), правомочним розглядати скаргу.
Відповідно до ст. 293 КУпАП, орган (посадова особа) при розгляді скарги на постанову по справі про адміністративне правопорушення перевіряє законність і обґрунтованість винесеної постанови і приймає одне з таких рішень:
1) залишає постанову без зміни, а скаргу без задоволення;
2) скасовує постанову і надсилає справу на новий розгляд;
3) скасовує постанову і закриває справу;
4) змінює захід стягнення в межах, передбачених нормативним актом про відповідальність за адміністративне правопорушення, з тим, однак, щоб стягнення не було посилено.
Згідно ст. 247 КУпАП, провадження в справі про адміністративне правопорушення не може бути розпочато, а розпочате підлягає закриттю за таких обставин: 1) відсутність події і складу адміністративного правопорушення.
При таких обставинах суд приходить до висновку, що вина ОСОБА_1 у вчиненні правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 96-1 КУпАП, належним чином не доведена, твердження позивачки, що вона не вчиняла адміністративного правопорушення, не спростовані, а тому постанова відповідача про притягнення позивача до адміністративної відповідальності підлягає скасуванню, а справа про адміністративне правопорушення - закриттю за відсутності події і складу адміністративного правопорушення, в іншій частині позовних вимог суд вважає можливим відмовити.
Під час розгляду справи суд приймав до уваги вимоги ст.ст. 7, 96, 245, 247, 251, 268, 277-280, 287, 289, 293, 294 КУпАП.
Керуючись ст.ст.10,11,69-72,86,136,158-163,167 КАС України, -
Адміністративний позов ОСОБА_1 - задовольнити частково.
Скасувати постанову по справі про адміністративне правопорушення №380 від 20 вересня 2017 року про притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності за ст.96-1 ч.3 КУпАП та накладення адміністративного стягнення у вигляді штрафу в розмірі 10200 гривень.
Провадження в адміністративній справі у відношенні ОСОБА_1 за ст.96-1 ч.3 КУпАП - закрити, у зв'язку з відсутністю у його діях складу адміністративного правопорушення, передбаченого ст.96-1 ч.3 КУпАП.
В задоволенні решти вимог - відмовити.
Постанова може бути оскаржена в апеляційному порядку через суд першої інстанції шляхом подачі апеляційної скарги у 10-денний строк з дня проголошення, а в разі складання постанови у повному обсязі відповідно до ст.160 КАСУ - з дня складання у повному обсязі, з подачею її копії до апеляційної інстанції або в порядку ч.2 ст.186 КАС України.
Суддя: ОСОБА_4