30 листопада 2017 року місто Київ
Суддя судової палати з розгляду кримінальних справ Апеляційного суду міста Києва Трясун Ю.Р., розглянувши апеляційну скаргу захисника ОСОБА_3 в інтересах ОСОБА_4 на постанову судді Шевченківського районного суду міста Києва від 04 вересня 2017 року про притягнення до адміністративної відповідальності ОСОБА_4, ІНФОРМАЦІЯ_1, громадянки України, проживаючої за адресою: АДРЕСА_1,
за вчинення адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП,-
Постановою судді Шевченківського районного суду міста Києва від 04 вересня 2017 року ОСОБА_4 визнано винуватою у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ст. 130 ч. 1 КУпАП та на неї накладено адміністративне стягнення у виді штрафу в розмірі 600 неоподаткованих мінімумів доходів громадян, що становить 10200 грн. з позбавленням права керування транспортними засобами строком на один рік.
Відповідно до постанови, ОСОБА_4 13 серпня 2017 року в 03 год. 45 хв., порушуючи п. 2.9 (а) Правил дорожнього руху України (далі - ПДР), керувала автомобілем «Нісан», номерний знак НОМЕР_1 в стані алкогольного сп'яніння, за результатами проведеного огляду встановлено 0, 79 проміле.
В апеляційній скарзі захисник ОСОБА_3 в інтересах ОСОБА_4 просить скасувати постанову суду, справу про адміністративне правопорушення щодо ОСОБА_4 закрити у зв'язку з відсутністю в її діях складу адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП.
В доводах апеляційної скарги захисник ОСОБА_5 зазначає, що постанова суду прийнята з порушенням норм процесуального та матеріального права, зокрема суд неповно з'ясував усі фактичні обставини справи, не дослідив та не надав належної оцінки наявним в матеріалах справи доказам та обставинам, підійшов формально до вивчення справи.
Апелянт звертає увагу на те, що в суді першої інстанції ОСОБА_4 не визнавала свою вину, як це зазначено в постанові суду, а пояснила суду, що вона дійсно була зупинена працівниками поліції, які запропонували їй пройти огляд на визначення сп'яніння. Оскільки у працівників поліції не було технічного приладу «Драгер» з собою, вони чекали на інший патруль поліції, який надав їм цей прилад та після чого вона погодилась пройти огляд. Захисник зазначає, що ОСОБА_4 декілька разів намагалася пройти огляд на стан сп'яніння за допомогою технічного приладу, проте не змогла цього зробити. Після чого поняті, які були запрошені поліцейськими, пройшли тест, результати якого були позитивними, що свідчить про те, що свідки перебували в стані алкогольного сп'яніння. Апелянт зазначає, що саме після проходження понятими тесту, ОСОБА_4 ще раз пройшла огляд та вже після цього результати «Драгеру» були позитивними.
Захисник ОСОБА_5 звертає увагу на те, що ОСОБА_4 не погодилась з результатами тесту, про що зазначила в протоколі. Апелянт стверджує, що ОСОБА_4 просила працівників поліції проїхати до медичної установи, проте поліцейський не відреагував на її прохання, що можуть підтвердити свідки ОСОБА_1 та ОСОБА_6
З огляду на викладене, апелянт вважає, що постанова суду підлягає скасуванню, а провадження щодо ОСОБА_4 закриттю на підставі п. 1 ч. 1 ст. 247 КУпАП.
Переглянувши справу за апеляційною скаргою, заслухавши пояснення особи, яка притягнута до адміністративної відповідальності ОСОБА_4 та її захисника ОСОБА_5, які підтримали апеляційну скаргу, перевіривши матеріали справи про адміністративне правопорушення, допитавши свідків ОСОБА_7, ОСОБА_8, ОСОБА_6, переглянувши відеозапис з нагрудної камери інспектора патрульної поліції, апеляційний суд вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню.
Відповідно до ст. 245 КУпАП завданням провадження у справі про адміністративне правопорушення є: своєчасне, всебічне, повне і об'єктивне з'ясування обставин кожної справи, вирішення її в точній відповідності з законом.
На думку апеляційного суду, цих вимог закону суд першої інстанції дотримався в повній мірі.
Відповідно до ст. 280 КУпАП, орган (посадова особа) при розгляді справи про адміністративне правопорушення зобов'язаний з'ясувати: чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, чи є обставини, що пом'якшують і обтяжують відповідальність, а також з'ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.
Висновок суду першої інстанції про наявність в діях ОСОБА_4 складу адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП, за наведених у постанові суду обставин є обґрунтованим, відповідає фактичним обставинам справи, підтверджений наявними в матеріалах справи протоколом про адміністративне правопорушення серії БД № 434844 від 13 серпня 2017 року (а.с. 1), результатами технічного засобу «Алкотестер Драгер» - 0, 79 проміле (а.с. 2), актом медичного огляду від 13 серпня 2017 року, що підтверджує, що ОСОБА_4 перебувала у стані алкогольного сп'яніння, відповідно до результату тесту «Драгер» - 0,79 проміле. Ці докази є належними, допустимими та достатніми, з чим погоджується також і суд апеляційної інстанції.
Як вбачається з протоколу про адміністративне правопорушення, він містить підпис правопорушника про ознайомлення з правами та обов'язками. Крім того, в тесті та акті огляду наявний також підпис ОСОБА_4 про те, що вона ознайомлена та погодилась з результатами проходження тесту на стан алкогольного сп'яніння.
Як видно з протоколу про адміністративне правопорушення, ОСОБА_4 зазначила, що свідки перебували в стані алкогольного сп'яніння, а технічний прилад «Драгер» не придатний. В той же час, ОСОБА_4 не висловила жодних заперечень щодо складання самого протоколу, процедури проходження огляду чи відмови поліцейського направити її до медичного закладу для проходження огляду на стан сп'яніння.
Відповідно до ст. 266 КУпАП, огляд на стан сп'яніння, проведений з порушенням вимог цієї статті, вважається недійсним.
Положеннями цієї норми закону передбачено, що огляд з використанням технічних засобів повинен проводитись в присутності двох свідків.
У разі незгоди водія з проведенням огляду на стан сп'яніння з використанням технічних засобів або в разі незгоди з його результатами огляд проводиться в закладах охорони здоров'я.
Відповідно до встановлених обставин, ОСОБА_4 погодилась пройти огляд з використанням технічного приладу, при цьому були присутніми свідки ОСОБА_8, ОСОБА_6, що підтверджується поясненнями останніх в суді апеляційної інстанції та не заперечується самим апелянтом.
Стосовно незгоди з результатами огляду на стан сп'яніння, будь - яких доказів на підтвердження цього апелянтом не надано.
Отже, огляд на стан сп'яніння проведений з дотриманням вимог ст. 266 КУпАП, тому підстав вважати його недійсним немає.
В суді апеляційної інстанції свідки ОСОБА_1 та ОСОБА_6 підтвердили доводи апелянта про те, що ОСОБА_4 не один раз проходила огляд на стан сп'яніння, оскільки результати тесту були негативними. Крім того, свідки пояснили, що ОСОБА_4 не погодилась з результатами огляду.
Проте показання свідків спростовуються відеозаписом з нагрудної камери інспектора поліції, відповідно до якого, ОСОБА_4 неодноразово проходила тест не тому, що результати були негативними, а тому, що вона не робила видих з такою силою та протягом такого часу, щоб технічний пристрій міг спрацювати.
В той же час надані свідкам письмові пояснення (а.с. 3), вони підтвердили, що вони належать їм і підписи в них постановлені ними. При цьому вони заявили, що не пам'ятають, який був результат тесту.
В суді апеляційної інстанції був допитаний свідок ОСОБА_7 - інспектор поліції, яка склала протокол про адміністративне правопорушення стосовно ОСОБА_9 Свідок повідомила, що ОСОБА_9 після проходження тесту на стан визначення сп'яніння, погодилась з його результатами. Більше того, свідок ОСОБА_7 зазначила, що вона запропонувала ОСОБА_4 проїхати до медичного закладу або пройти огляд на місці, на що остання відмовилась їхати до лікаря та бажала пройти тест на місці. Інспектор поліції також повідомила, що ОСОБА_4 перед тим як проходити тест сказала, що вдень випила келих вина.
Як вбачається із відеозапису нагрудної камери інспектора поліції, який витребуваний судом апеляційної інстанції за клопотанням апелянта, ОСОБА_4 була зупинена працівниками поліції та пройшла огляд на визначення стану сп'яніння за допомогою технічного приладу «Драгер» в присутності двох понятих. Відповідно до відеозапису, ОСОБА_4 не просила інспекторів поліції поїхати до медичного закладу, де вона б пройшла огляд в лікаря, оскільки вона погоджувалась з результатами тесту «Драгер». Більше того, ОСОБА_4 повідомила, що вдень випила келих вина.
Апеляційний суд зазначає, що інформація, яка міститься на відеозаписі, підтверджує перебування ОСОБА_4 в стані алкогольного сп'яніння та дотримання поліцейськими процедури проходження огляду на стан сп'яніння.
Враховуючи викладене, на думку апеляційного суду, судом першої інстанції зроблений правильний висновок про визнання ОСОБА_4 винуватою у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП, а тому підстав для задоволення апеляційної скарги та скасування постанови суду немає.
Керуючись ст. 294 КУпАП, суд,-
Апеляційну скаргу захисника ОСОБА_3 в інтересах ОСОБА_4 залишити без задоволення.
Постанову судді Шевченківського районного суду міста Києва від 04 вересня 2017 року про притягнення до адміністративної відповідальності ОСОБА_4, ІНФОРМАЦІЯ_1, за вчинення адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП, залишити без змін.
Постанова апеляційного суду набирає законної сили негайно після її винесення, є остаточною й оскарженню не підлягає.
Суддя Ю.Р.Трясун