04 грудня 2017 рокуЛьвів№ 876/9549/17
Львівський апеляційний адміністративний суд в складі:
головуючого судді Іщук Л.П.,
суддів Онишкевича Т.В., Сеника Р.П.,
за участю секретаря судового засідання Джули В.М.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Львові апеляційну скаргу управління Пенсійного фонду України в м. Івано-Франківську на постанову Івано-Франківського міського суду Івано-Франківської області від 08 серпня 2017 року у справі за адміністративним позовом ОСОБА_1 до управління Пенсійного фонду України в м. Івано-Франківську про зобов'язання здійснити нарахування та виплату пенсії за віком,
встановив:
ОСОБА_1 звернувся з позовом до управління Пенсійного фонду України в м. Івано-Франківську (надалі - УПФУ в м. Івано - Франківську) про зобов'язання нарахувати та виплатити йому пенсію за віком, призначену відповідно до Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» за період з 01.06.2015 року до 12.08.2015 року.
Постановою Івано-Франківського міського суду Івано-Франківської області від 08 серпня 2017 року позов задоволений.
УПФУ в м. Івано - Франківську оскаржило постанову суду першої інстанції. Вважає, що вона винесена без належного з'ясування обставин, щзо мають значення для справи і з порушенням норм матеріального права. Просить її скасувати і прийняти нову, якою відмовити в задоволенні позовних вимог.
В апеляційній скарзі зазначає, що судом першої інстанції не надано належної правової оцінки тому, що відповідно до статті 47 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» підставою для тимчасової невиплати пенсії є період роботи на посадах та на умовах, передбачених, серед іншого, Законом України «Про судоустрій та статус суддів».
Особи, які беруть участь у справі, в судове засідання для розгляду апеляційної скарги не прибули, про дату, час і місце розгляду були повідомлені належним чином. Суд ухвалив провести розгляд апеляційної скарги на підставі ст.ст.41, 196 КАС України за відсутності осіб, які беруть участь у справі, та без фіксування судового засідання технічними засобами.
Заслухавши доповідь судді Львівського апеляційного адміністративного суду, дослідивши матеріали справи та доводи апеляційної скарги, апеляційний суд прийшов до висновку, що апеляційна скарга до задоволення не підлягає.
Судом першої інстанції встановлено та підтверджено матеріалами справи, що ОСОБА_1 до 12.08.2015 року працював на посаді судді апеляційного суду Івано - Франківської області. З 20 лютого 2015 року йому призначена пенсія за віком відповідно до Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування», виплата якої припинена з 01.04.2015 року.
20.07.2017 року ОСОБА_1 звернувся із заявою до УПФУ у м. Івано-Франківську про виплату пенсії за віком на підставі Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» за період з 01.06.2015 року до 12.08.2015 року.
Листом УПФУ в м. Івано-Франківську від 26.07.2017 року № 287/Ш-15 ОСОБА_1 відмовлено у виплаті пенсії, оскільки відповідно до Закону України № 213 від 02.03.2015 року «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо пенсійного забезпечення» внесено зміни, в тому числі, і в статтю 47 вищезазначеного Закону щодо виплати пенсій, зокрема зазначено, що починаючи з 1 квітня 2015 року: у період роботи особи (крім інвалідів І та II груп, інвалідів війни III групи та учасників бойових дій, осіб, на яких поширюється дія пункту 1 статті 10 Закону України «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту» від 22 жовтня 1993 року № 3551-XII) на посадах, які дають право на призначення пенсії або щомісячного довічного грошового утримання у порядку та на умовах, передбачених законами «Про статус народного депутата України», «Про державну службу», «Про прокуратуру», «Про судоустрій і статус суддів», пенсії, призначені відповідно до Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування», не виплачуються.
Суд першої інстанції, задовольняючи адміністративний позов, виходив з того, відповідачем не доведено правомірності припинення нарахування та виплати ОСОБА_1 пенсії за віком, призначеної відповідно до Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» за період з 01.06.2015 року до 12.08.2015 року.
Зазначає, що з 1 червня 2015 року особи, яким пенсії (довічне грошове утримання) призначаються, зокрема, згідно з Законом України «Про судоустрій і статус суддів», втратили право на пенсійне забезпечення відповідно до вказаного Закону, і з цієї дати їм повинна бути відновлена виплата пенсії за віком, призначена відповідно до Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування». ОСОБА_2, з 01.06.2015 року ОСОБА_1 як суддя, втратив право на пенсійне забезпечення відповідно до Закону України «Про судоустрій і статус суддів», то з зазначеної дати позивачу має бути відновлено виплату пенсії за віком, призначеної йому відповідно до Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» через відсутність підстав для припинення її виплати і до призначення йому щомісячного довічного грошового утримання судді у відставці - 12.08.2015 року відповідно до Закону України «Про судоустрій і статус суддів».
Надаючи правову оцінку обставинам справи та висновкам суду першої інстанції, апеляційний суд зазначає наступне.
Станом на 1 квітня 2015 року посада, на якій працював позивач - суддя, давала право на призначення пенсії або щомісячного довічного грошового утримання у порядку та на умовах, передбачених Законом України «Про судоустрій і статус суддів», у зв'язку з чим відповідачем було припинено виплату пенсії позивачу з 1 квітня 2015 року.
Законом України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо пенсійного забезпечення» від 02 березня 2015 року №213-VIII, який набрав чинності з 01 квітня 2015 року, внесено зміни до статті 47 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування», якими встановлено, що тимчасово, у період з 01 квітня 2015 року по 31 грудня 2015 року у період роботи особи на посадах, які дають право на призначення пенсії або щомісячного довічного грошового утримання у порядку та на умовах, передбачених законами України «Про статус народного депутата України», «Про державну службу», «Про прокуратуру», «Про судоустрій і статус суддів», пенсії, призначені відповідно до цього Закону, не виплачуються. Після звільнення з роботи виплата пенсії відповідно до цього Закону поновлюється. Виключення з указаного правила становлять лише інваліди I та II груп, інваліди війни III групи та учасники бойових дій, особи, на яких поширюється дія пункту 1 статті 10 Закону України «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту».
Разом з тим пунктом 5 розділу ІІІ «Прикінцеві положення» Закону України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо пенсійного забезпечення», визначено, що у разі неприйняття до 01 червня 2015 року закону щодо призначення всіх пенсій, у тому числі спеціальних, на загальних підставах з 01 червня 2015 року скасовуються норми щодо пенсійного забезпечення осіб, яким пенсії/щомісячне довічне грошове утримання призначаються відповідно до законів України «Про державну службу», «Про прокуратуру», «Про судоустрій і статус суддів», «Про статус народного депутата України», «Про Кабінет Міністрів України», «Про судову експертизу», «Про Національний банк України», «Про службу в органах місцевого самоврядування», «Про дипломатичну службу», Податкового та Митного кодексів України, Положення про помічника-консультанта народного депутата України.
Відтак, апеляційний суд погоджується з висновком суду першої інстанції про те, що вказаний в пункті 5 розділу ІІІ «Прикінцеві положення» Закону України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо пенсійного забезпечення» закон щодо призначення всіх пенсій, у тому числі спеціальних, до 01 червня 2015 року прийнятий не був, у зв'язку з чим з вказаної дати втратили чинність, зокрема, норми Закону України «Про судоустрій і статус суддів» щодо пенсійного забезпечення.
ОСОБА_2 України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо пенсійного забезпечення» не скасований, його положення не визнані неконституційними, а до 1 червня 2015 року закону щодо призначення всіх пенсій, у тому числі спеціальних, прийнято не було, то відповідно з вказаної дати вважаються скасованими норми пенсійного забезпечення осіб, яким пенсії (довічне грошове утримання) призначаються, зокрема, відповідно до Закону Законом України «Про судоустрій і статус суддів».
З огляду на викладене, апеляційний суд зазначає, що суд першої інстанції прийшов до вірного висновку про те, що з 1 червня 2015 року особи, яким пенсії (довічне грошове утримання) призначаються, зокрема, згідно із Законом України «Про судоустрій і статус суддів», втратили право на пенсійне забезпечення відповідно до вказаного Закону та таким особам повинна бути відновлена виплата пенсії за віком, призначена відповідно до Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування».
Суд першої інстанції вірно зазначив дату - 12.08.2015 року, до котрої ОСОБА_1 слід відновити виплату пенсії, оскільки постановою Верховної ОСОБА_3 України від 16.07.2015 року №636-У111 ОСОБА_1 звільнено з посади судді у відставку та наказом голови апеляційного суду від 11.08.2015 року виключено зі складу апеляційного суду Івано - Франківської області, а отже з того часу він має статус судді у відставці та право на отримання щомісячного довічного грошового утримання.
Покликання апелянта на те, що позивачем не додано доказів неконституційності положень Закону України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо пенсійного забезпечення» від 02.03.2015 року до уваги апеляційним судом не беруться, оскільки в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.
Суд першої інстанції правильно і повно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права, доводи апеляційної скарги не спростовують висновків суду, а тому постанову суду першої інстанції слід залишити без змін.
Відповідно до ст. 200 КАС України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а постанову або ухвалу суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно і повно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.
Керуючись ст.ст.41, 160, 195, 196, 198, 200, 205, 206, 212, 254 КАС України, суд
ухвалив :
Апеляційну скаргу управління Пенсійного фонду України в м. Івано-Франківську залишити без задоволення, а постанову Івано-Франківського міського суду Івано-Франківської області від 08 серпня 2017 року у справі № 344/9596/17 - без змін.
Ухвала набирає законної сили з моменту її проголошення і може бути оскаржена до Вищого адміністративного суду України протягом двадцяти днів з дня складення її в повному обсязі.
Головуючий суддя ОСОБА_4
судді ОСОБА_5
ОСОБА_3
Ухвала складена в повному обсязі 07.12.2017 року