Справа: № 369/7246/17 Головуючий у 1-й інстанції: Ковальчук Л.М. Суддя-доповідач: Губська Л.В.
Іменем України
06 грудня 2017 року м. Київ
Київський апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів:
Головуючого судді: Губської Л.В.,
Суддів: Вівдиченко Т.Р.,
Ісаєнко Ю.А.,
при секретарі: Нікітіній А.В.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу Києво-Святошинського об'єднаного управління Пенсійного фонду України Київської області на постанову Києво-Святошиснького районного суду Київської області від 11 жовтня 2017 року у справі за адміністративним позовом ОСОБА_3 до Києво-Святошинського об'єднаного управління Пенсійного фонду України Київської області про визнання дій неправомірними та зобов'язання вчинити певні дії, -
ОСОБА_3 звернувся до суду з адміністративним позовом, в якому просив визнати протиправними дії відповідача щодо відмови у призначенні пенсії на пільгових умовах та зобов'язати призначити йому таку пенсію, згідно ст. 55 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи».
Постановою Києво-Святошиснького районного суду Київської області від 11 жовтня 2017 року позовні вимоги задоволено.
Не погодившись з таким рішенням, відповідач подав апеляційну скаргу, в якій, вказуючи на порушення норм матеріального та процесуального права, просить постанову суду скасувати та ухвалити нове рішення про відмову в задоволені позовних вимог.
Відповідно до ч.1 ст.41 КАС України, фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснювалось.
Заслухавши доповідь судді-доповідача, перевіривши матеріали справи та обговоривши доводи апеляційної скарги, колегія суддів дійшла висновку, що апеляційна скарга задоволенню не підлягає з наступних підстав.
Як вбачається з матеріалів справи та встановлено судом першої інстанції, ОСОБА_3 є учасником ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС у 1986 році (категорія 2).
22.03.2017 позивач звернувся до відповідача із заявою, в якій просив призначити йому пенсію зі зниженням пенсійного віку як учаснику ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС у 1986 році, додавши до заяви необхідні документи.
Проте, відповідач листом №2725/07 від 22.06.2017 року в цьому відмовив з посиланням на відсутність правових підстав для її призначення.
Вказане стало підставою для звернення позивача до суду з даним позовом.
Задовольняючи позов, суд першої інстанції прийшов до висновку, що позивач має право на призначення пенсії із зменшенням пенсійного віку, з чим погоджується і колегія суддів апеляційної інстанції.
Так, основні положення щодо реалізації конституційного права громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи, на охорону їх життя і здоров'я, створення єдиного порядку визначення категорій зон радіоактивно забруднених територій, умов проживання і трудової діяльності на них, соціального захисту потерпілого населення визначені та закріплені в Законі України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи».
Відповідно до ст. 15 Закону України «Про пенсійне забезпечення», умови, норми та порядок пенсійного забезпечення громадян, які постраждали від Чорнобильської катастрофи, визначаються Законом України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» або надається їм право на одержання пенсій на підставах, передбачених цим Законом.
Згідно ст. 12 Закону України «Про пенсійне забезпечення», право на пенсію за віком мають: чоловіки - після досягнення 60 років і при стажі роботи не менше 25 років; жінки - після досягнення 55 років і при стажі роботи не менше 20 років.
Відповідно до ч. 3 ст. 65 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи», посвідчення «Учасник ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС» та «Потерпілий від Чорнобильської катастрофи» є документами, що підтверджують статус громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи, та надають право користування пільгами, встановленими цим Законом.
Згідно ст. 15 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи», довідки про період роботи (служби) по ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС, а також на територіях радіоактивного забруднення є лише підставою для визначення статусу учасника ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС.
З огляду на вищезазначені норми Закону, єдиним документом, що підтверджує статус громадянина, який постраждав внаслідок Чорнобильської катастрофи, та надає право користування пільгами, встановленими Законом України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи», зокрема, призначення пенсії зі зменшенням пенсійного віку, встановленого для одержання державних пенсій, є посвідчення «Учасник ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС» або «Потерпілий від Чорнобильської катастрофи». Різного роду довідки про період роботи (служби) у зоні відчуження, про евакуацію, відселення, самостійне переселення, про період проживання та роботи на забруднених територіях тощо є лише підставами для визначення в установленому порядку статусу учасника ліквідації наслідків аварії на ЧАЕС або потерпілих від Чорнобильської катастрофи.
Згідно ст. 55 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи», особам, які працювали або проживали на територіях радіоактивного забруднення, пенсії надаються із зменшенням пенсійного віку, встановленого для одержання державних пенсій, зокрема, учасникам ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС:
- які працювали у зоні відчуження з моменту аварії до 1 липня 1986 року незалежно від кількості робочих днів, а з 1 липня 1986 року по 31 грудня 1986 року - не менше 5 календарних днів, на 10 років;
- які працювали у 1987 році у зоні відчуження не менше 14 календарних днів - 8 років;
- які працювали з 1 липня 1986 року по 31 грудня 1986 року у зоні відчуження від 1 до 5 календарних днів, у 1987 році - від 10 до 14 календарних днів, у 1988 році - не менше 30 календарних днів, на діючих пунктах санітарної обробки населення і дезактивації техніки або їх будівництві - не менше 14 календарних днів у 1986 році - 5 років.
Відповідно до положень підпункту «г» пункту 7 Порядку подання та оформлення документів для призначення (перерахунку) пенсій відповідно до Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування», затвердженого постановою правління Пенсійного фонду України від 25.11.2005 № 22-1, до заяви про призначення пенсії за віком з урахуванням положень ст. 55 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» додаються, зокрема, посвідчення учасника ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС та довідка про період участі в ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС за формою, затвердженою постановою Державного Комітету СРСР по праці та соціальних питаннях від 09.03.1988 № 122, яка видається на підставі первинних документів лише тими підприємствами, установами, організаціями, в складі яких працівник безпосередньо виконував роботи по ліквідації наслідків аварії.
Колегія суддів зазначає, що надання інших документів при зверненні за призначенням пенсії з вище зазначених підстав законодавством не передбачено.
Водночас, слід зауважити і те, що учасникам ліквідації наслідків аварії на ЧАЕС та потерпілим від Чорнобильської катастрофи, згідно зі ст. 65 Закону, за поданням районних державних адміністрацій Міністерством у справах захисту населення від наслідків аварії на ЧАЕС України, Радою Міністрів АРК, державними адміністраціями областей, Київською та Севастопольською міськими державними адміністраціями видаються посвідчення «Учасник ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС» або «Потерпілий від Чорнобильської катастрофи».
Зазначені посвідчення є документами, що підтверджують статус громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи, та надають право користування пільгами.
Відповідно до п. 2 ст. 14 Закону, учасниками ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС, віднесеними до 2 категорії, є особи, які працювали у зоні відчуження:
- з моменту аварії до 01.07.1986 р. - незалежно від кількості робочих днів;
- з 01.07.1986 р. по 31.12.1986 р. - не менше 5 календарних днів;
- у 1987 р. - не менше 14 календарних днів, а також потерпілі від Чорнобильської катастрофи;
- евакуйовані у 1986 р. із зони відчуження (в тому числі особи, які на момент евакуації перебували у стані внутрішньоутробного розвитку, після досягнення ними повноліття);
- особи, які постійно проживали у зоні безумовного (обов'язкового) відселення з моменту аварії до прийняття постанови про відселення.
Так, відповідно до посвідчення серії НОМЕР_1 від 22.01.1996 року - позивач має статус громадянина, як учасника ліквідації наслідків аварії на ЧАЕС, які працювали в зоні відчуження у 1986 році (категорія 2).
Згідно довідки «Боярської лісової дослідної станції» відокремленого підрозділу національного університету Біоресурсів і природокористування України Національного університету біоресурсів і природокористування України №623 від 17 липня 2012 року ОСОБА_3 був безпосередньо зайнятий на роботах, що передбачені постановою ЦК КПРС, Ради Міністрів СРСР і ВЦСПС від 29 грудня 1987 року № 1497-878 та постановою Ради Міністрів СРСР і ВЦСПС від 6 червня 1986 року № 665-195, які дають право на державну пенсію на пільгових умовах, відповідно до списку № 1, затвердженого постановою Ради Міністрів СРСР від 22 серпня 1956 року № 1173 з 08 травня 1986 року по 09 липня 1986 року.
Згідно довідки «Боярської лісової дослідної станції» відокремленого підрозділу національного університету Біоресурсів і природокористування України Національного університету біоресурсів і природокористування України №624 від 17 липня 2012 року ОСОБА_3 була виплачена заробітна плата за роботу в населених пунктах зони відчуження з 08 травня 1986 року по 09 липня 1986 року у розмірі 885,76 карб.
Відповідно до архівної довідки Галузевого державного архіву Міністерства оборони України від 20 червня 2012 року № 81762 підтверджено зайнятість ОСОБА_3 на роботах по ліквідації наслідків аварії на ЧАЕС у період з 09 травня 1986 року по 08 липня 1986 року та зазначені дні виїзду в зону - 04 та 06 липня 1986 року.
У військовому білеті ОСОБА_3 серії НОМЕР_2 вказано, що позивач з 10 травня по 08 липня 1986 року приймав участь у ліквідації наслідків аварії на ЧАЕС.
З огляду на викладене, колегія суддів погоджує висновок суду першої інстанції, що наведені документи підтверджують право позивача на призначення пенсії на пільгових умовах, згідно ст. 55 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи», зі зниженням пенсійного віку на 5 років.
З огляду на викладене, колегія суддів вважає, що судом першої інстанції правильно встановлені обставини справи і судове рішення ухвалено у відповідності до норм матеріального та процесуального права, доводи апеляційної скарги висновків суду не спростовують, тому підстав для скасування постанови не вбачається.
Керуючись ст.ст.195,196,198,200,205,206,211,212,254 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -
Апеляційну скаргу Києво-Святошинського об'єднаного управління Пенсійного фонду України Київської області - залишити без задоволення, а постанову Києво-Святошиснького районного суду Київської області від 11 жовтня 2017 року - залишити без змін.
Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення та може бути оскаржена в касаційному порядку протягом двадцяти днів.
Головуючий-суддя Л.В.Губська
Судді Т.Р. Вівдиченко
Ю.А. Ісаєнко