05 грудня 2017 року м. Київ К/800/40551/17
Суддя Вищого адміністративного суду України Бухтіярова І.О.,
перевіривши касаційну скаргу Головного управління ДФС у Миколаївській області
на постанову Миколаївського окружного адміністративного суду від 21.06.2017 р.
та ухвалу Одеського апеляційного адміністративного суду від 15.11.2017 р.
у справі № 814/978/17
за позовом виробничо-торгівельної фірми «Велам» товариство з обмеженою відповідальністю
до Головного управління ДФС у Миколаївській області
про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень, -
Головне управління ДФС у Миколаївській області звернулось до Вищого адміністративного суду України із касаційною скаргою на постанову Миколаївського окружного адміністративного суду від 21.06.2017 р. та ухвалу Одеського апеляційного адміністративного суду від 15.11.2017 р. у справі № 814/978/17.
Перевіривши відповідність вказаної касаційної скарги вимогам ст. 213 Кодексу адміністративного судочинства України, суддя-доповідач приходить до висновку, що вказана скарга підлягає залишенню без руху, виходячи з наступного.
Частина 1 ст. 211 Кодексу адміністративного судочинства України визначає, що сторони та інші особи, які беруть участь у справі, а також особи, які не брали участі у справі, якщо суд вирішив питання про їхні права, свободи, інтереси та обов'язки, мають право оскаржити в касаційному порядку судові рішення суду першої інстанції після їх перегляду в апеляційному порядку, а також судові рішення суду апеляційної інстанції повністю або частково, крім випадків, передбачених цим Кодексом.
Відповідно до п. 3 та п. 5 ч. 2 ст. 213 Кодексу адміністративного судочинства України у касаційний скарзі зазначаються судові рішення, що оскаржуються та вимоги особи, що подає касаційну скаргу, до суду касаційної інстанції.
У касаційній скарзі Головне управління ДФС у Миколаївській області зазначає, що не погоджуючись з рішеннями судів першої та апеляційної інстанцій просить суд касаційної інстанції скасувати постанову Миколаївського окружного адміністративного суду від 21.06.2017 р. та ухвалу Одеського апеляційного адміністративного суду від 15.11.2017 р. у справі № 814/978/17, та прийняти нове рішення, яким у задоволенні позовних вимог відмовити у повному обсязі.
Однак, з касаційної скарги та доданих до неї матеріалів вбачається, що ухвалою Одеського апеляційного адміністративного суду від 15.11.2017 р. у справі № 814/978/17 залишено без змін постанову Миколаївського окружного адміністративного суду від 19.06.2017 р., вимог щодо якої скаржник не заявляє, натомість просить скасувати рішення суду першої інстанції, якого не існує у даній справі.
Таким чином, скаржнику потрібно надати уточнення до касаційної скарги, а саме зазначити судові рішення які оскаржуються та вимоги особи, що подає касаційну скаргу, до суду касаційної інстанції.
Відповідно до ч. 4 ст. 213 Кодексу адміністративного судочинства України касаційна скарга підписується особою, яка її подає, або її представником, який додає оформлений належним чином документ про свої повноваження.
Як встановлено суддею-доповідачем, скаржником долучено до касаційної скарги документ про повноваження представника Головного управління ДФС у Миколаївській області - ОСОБА_1, виданий та підписаний в.о. начальника Головного управління ДФС у Миколаївській області - ОСОБА_2, копії наказу про призначення якого не надано.
Відповідно до ч. 5 ст. 213 КАС України, до касаційної скарги додається, зокрема, документ про сплату судового збору.
Як встановлено суддею-доповідачем, в порушення вказаних вимог, скаржником не додано до касаційної скарги документу про сплату судового збору.
З 01.09.2015 р. набрав чинності Закон України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо сплати судового збору» від 22.05.2015 р. №484-VIII, яким внесено зміни до Закону України «Про судовий збір» від 08.07.2011 р. №3674-VI, який визначає правові засади справляння судового збору, платників, об'єкти та розміри ставок судового збору, порядок сплати, звільнення від сплати та повернення судового збору.
Відповідно до ч. 1 ст. 4 Закону України «Про судовий збір» судовий збір справляється у відповідному розмірі від прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня календарного року, в якому відповідна заява або скарга подається до суду, - у відсотковому співвідношенні до ціни позову та у фіксованому розмірі.
Станом на 01.01.2017 р. прожитковий мінімум для працездатних осіб становить 1 600,00 грн.
Пунктом 3 частини 2 статті 4 Закону України «Про судовий збір» встановлено, що за подання до адміністративного суду касаційної скарги на рішення суду, заяви про приєднання до касаційної скарги на рішення суду судовий збір сплачується у розмірі 120 відсотків ставки, що підлягала сплаті при поданні позовної заяви.
Відповідно до пп. 1 п. 3 ч. 2 ст. 4 Закону України «Про судовий збір», в редакції чинній на момент подання позовної заяви, за подання адміністративного позову майнового характеру, який подано суб'єктом владних повноважень, юридичною особою ставка судового збору становить 1,5 відсотка ціни позову, але не менше 1 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб.
Як свідчать матеріали касаційної скарги, у даній справі предметом розгляду спору є вимоги про скасування податкових повідомлень-рішень, сума штрафних санкцій за якими становить 25 978,52 грн., тобто вимоги майнового характеру
Таким чином, на усунення недоліків касаційної скарги скаржнику необхідно сплатити судовий збір у розмірі 1 920,00 грн. (1 600,00*1*120%).
Згідно ч. 3 ст. 214 Кодексу адміністративного судочинства України, до касаційної скарги, яка не оформлена відповідно до вимог, встановлених ст. 213 цього Кодексу, застосовуються правила ст. 108 цього Кодексу.
Частиною 1 ст. 108 Кодексу адміністративного судочинства України визначено, що суддя, встановивши, що позовну заяву подано без додержання вимог, встановлених ст. 106 цього Кодексу, постановляє ухвалу про залишення позовної заяви без руху, у якій зазначаються недоліки позовної заяви, спосіб їх усунення і встановлюється строк, достатній для усунення недоліків. Копія ухвали про залишення позовної заяви без руху невідкладно надсилається особі, що звернулася із позовною заявою.
Виходячи з наведеного, суддя-доповідач вважає, що касаційну скаргу слід залишити без руху, а скаржнику надати строк для усунення згаданих вище недоліків до 19.12.2017 р.
Відповідно до ч. 2 ст. Кодексу адміністративного судочинства України, якщо позивач усунув недоліки позовної заяви у строк, встановлений судом, вона вважається поданою у день первинного її подання до адміністративного суду.
Керуючись ст. 108, ст.ст. 210 - 214 Кодексу адміністративного судочинства України, -
1. Касаційну скаргу Головного управління ДФС у Миколаївській області залишити без руху.
2. Встановити Головному управлінню ДФС у Миколаївській області строк для усунення недоліків касаційної скарги до 19.12.2017 р.
3. Ухвала оскарженню не підлягає.
Суддя Вищого адміністративного
суду України І.О. Бухтіярова
З оригіналом згідно