10002, м-н Путятинський, 3/65, телефон/факс: (0412) 481-604, 481-637 e-mail: inbox@apladm.zt.court.gov.ua
Головуючий у 1-й інстанції: Харечко С.П.
Суддя-доповідач:Охрімчук І.Г.
іменем України
"06" грудня 2017 р. Справа № 569/5311/17
Житомирський апеляційний адміністративний суд у складі колегії:
головуючого судді Охрімчук І.Г.
суддів: Капустинського М.М.
Моніча Б.С.,
розглянувши в письмовому провадженні апеляційну скаргу Головного управління Пенсійного фонду України в Рівненській області на постанову Рівненського міського суду Рівненської області від "30" червня 2017 р. у справі за позовом ОСОБА_3 до Головного управління Пенсійного фонду України в Рівненській області про визнання протиправним та скасування рішення
У квітні 2017 р. ОСОБА_3 звернувся до Рівненського міського суду Рівненської області з позовом до Головного Управління Пенсійного фонду України в Рівненській області про визнання протиправним та скасування рішення, в якому просить суд з урахуванням уточнених позовних вимог визнати протиправним та скасувати рішення Головного управління Пенсійного фонду України в Рівненській області від 26.01.2017 року №1701000483 та зобов'язати Головне управління Пенсійного фонду України в Рівненській області повернути незаконно утриманні з ОСОБА_3 кошти на підставі рішення №1701000483 від 26.01.2017 року
В обґрунтування позову вказав, що він є військовим пенсіонером за вислугою років, отримував пенсію відповідно до Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб» від 09 квітня 1992 року №2262-ХІІ, пенсійне посвідчення № 2545116638. На підставі Указів Президента України від 17 березня 2014 року № 303/2014, та 14 січня 2015 року № 15/2015 «Про часткову мобілізацію» в періоди з 19.03.2014 року по 31.03.2015 року та з 01.04.2015 року по 01.04.2016 року він проходив військову службу під час мобілізації у Збройних Сил України. Безпосередньо брав участь в антитерористичній операції, забезпеченні її проведення і захисті незалежності, суверенітету та територіальної цілісності України. Вказує, що 02.04.2016 та 02.10.2016 року ним було укладено контракти про проходження військової служби у Збройних Силах України терміном на 6 місяців. Починаючи з 26.01.2017 року Головним управлінням Пенсійного фонду України в Рівненській області з його було розпочато стягнення надмірно виплачених сум пенсії. Підставою для такого стягнення слугувало рішення № 1701000483 від 26.01.2017 року, у якому зазначено, що за період з 01.04.2016 року по 31.12.2016 року утворилась переплата пенсії в розмірі 19178,71 грн., яка підлягає стягненню на користь відповідача. Вважає, що рішення відповідача є протиправним та підлягає скасуванню, а кошти, які були з нього стягнуті підлягають поверненню.
Постановою Рівненського міського суду Рівненської області від 30.06.2017 р. позов ОСОБА_3 задоволено.
Визнано протиправним та скасовано рішення Головного управління Пенсійного фонду України в Рівненській області №1701000483 від 26.01.2017 року. Зобов'язано Головне управління Пенсійного фонду України в Рівненській області повернути незаконно утриманні з ОСОБА_3 кошти на підставі рішення №1701000483 від 26.01.2017 року. Постанову Рівненського міського суду звернуто до негайного виконання в межах суми стягнення за один місяць.
Не погоджуючись з постановою суду першої інстанції, відповідач подав апеляційну скаргу, в якій, посилаючись на порушення судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, просить її скасувати та постановити нову, якою у задоволенні позову відмовити.
Апеляційна скарга Головного управління Пенсійного фонду України в Рівненській області обґрунтована тим, що у контрактах укладених ОСОБА_3 з Міністерством оборони немає відомостей про проходження військової служби під час часткової чи загальної мобілізації на особливий період або прийняття на військову службу за контрактом у разі виникнення кризової ситуації, що загрожує національній безпеці, оголошення рішення про проведення мобілізації та (або) введення воєнного стану на строк до закінчення особливого періоду або до оголошення рішення про демобілізацію до Збройних Сил України. Відтак, на ОСОБА_3 не розповсюджується дія ч.3 ст.2 Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб», щодо не припинення виплати пенсії.
Справа розглянута в порядку письмового провадження у відповідності до приписів п. 2 ч. 1 ст. 197 КАС України.
Колегія суддів, заслухавши суддю-доповідача, дослідивши матеріали справи, доводи апеляційної скарги, перевіривши правильність застосування судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, прийшла до висновку, що апеляційна скарга задоволенню не підлягає з таких підстав.
З матеріалів справи вбачається, що ОСОБА_3 є військовим пенсіонером за вислугою років, та отримує пенсію відповідно до Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб» від 09 квітня 1992 року №2262-ХІІ, що підтверджується пенсійним посвідчення № 2545116638.
На підставі Указів Президента України від 17 березня 2014 року № 303/2014, та 14 січня 2015 року № 15/2015 «Про часткову мобілізацію» в періоди з 19.03.2014 року по 31.03.2015 року та з 01.04.2015 року по 01.04.2016 року ОСОБА_3 проходив військову службу під час мобілізації у Збройних Сил України.
В подальшому, 02.04.2016 та 02.10.2016 року позивачем було укладено контракти про проходження військової служби у Збройних Силах України терміном на 6 місяців.
Встановлено, що рішенням від 26.01.2017 року Головного управління Пенсійного фонду України в Рівненській області у ОСОБА_3, який одержує пенсію за вислугу років, за період з 01.04.2016 року по 31.12.2016 року утворилась переплата пенсії в розмірі 19178,71 грн.
Вказаним рішенням від 26.01.2017 року було вирішено здійснювати стягнення з пенсії ОСОБА_3 в розмірі 10% пенсії щомісячно до повного погашення переплати.
Не погоджуючись із таким рішенням ОСОБА_3 звернувся до суду з позовом про його скасування та стягнення коштів.
Задовольняючи позов, суд першої інстанції виходив з того, що ОСОБА_3 був прийнятий на військову службу за контрактом під час мобілізації у зв'язку з виникнення кризової ситуації, що загрожує національній безпеці, у зв'язку з чим на нього розповсюджується дія ч.3 ст.2 Закону України "Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб", щодо не припинення виплати пенсії.
Колегія суддів погоджується з таким висновком суду.
Так, відповідно дост.1-2 Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб», право на пенсійне забезпечення на умовах цього Закону мають звільнені зі служби :а) особи офіцерського складу, прапорщики і мічмани, військовослужбовці надстрокової служби та військової служби за контрактом; в) особи із числа військовослужбовців Збройних Сил, інших військових формувань, органів державної безпеки і внутрішніх справ колишнього Союзу РСР. Національної гвардії України, Прикордонних військ України, військ цивільної оборони України.
Статтею 2 вказаного Закону визначено, що військовослужбовцям, особам, які мають право на пенсію за цим Законом, які мають право на пенсійне забезпечення, пенсії відповідно до цього Закону призначаються і виплачуються після звільнення їх зі служби. Пенсіонерам з числа військовослужбовців та осіб, які отримують пенсію за цим Законом, у разі повторного прийняття їх на військову службу до Збройних Сил України, інших утворених відповідно до законів України військових формувань, Державної служби спеціального зв'язку та захисту інформації України та Державної спеціальної служби транспорту, службу до Національної поліції, органів та підрозділів цивільного захисту, податкової міліції та Державної кримінально-виконавчої служби України виплата пенсій на час їх служби припиняється. При наступному звільненні із служби цих осіб виплата їм пенсій здійснюється з урахуванням загальної вислуги років на день останнього звільнення.
Однак, відповідно до частини 3 ст.2 Закону встановлено, що пенсіонерам з числа військовослужбовців та осіб, які отримують пенсію за цим Законом, у разі призову їх на військову службу під час часткової чи загальної мобілізації, на особливий період або прийняття на військову службу за контрактом у разі виникнення кризової ситуації, що загрожує національній безпеці, оголошення рішення про проведення мобілізації та (або) введення воєнного стану на строк до закінчення особливого періоду або до оголошення рішення про демобілізацію до Збройних Сил України, інших утворених відповідно до законів України військових формувань, органів та підрозділів цивільного захисту виплата пенсій на час такої служби не припиняється.
Так, законами України «Про оборону України», «Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію» визначено поняття особливий період, як період, що настає з моменту оголошення рішення про мобілізацію (крім цільової) або доведення його до виконавців стосовно прихованої мобілізації чи з моменту введення воєнного стану в Україні або в окремих її місцевостях та охоплює час мобілізації, воєнний час і частково відбудовний період після закінчення воєнних дій; особливий період - період функціонування національної економіки, органів державної влади, інших державних органів, органів місцевого самоврядування, Збройних Сил України, інших військових формувань, сил цивільного захисту, підприємств, установ і організацій, а також виконання громадянами України свого конституційного обов'язку щодо захисту Вітчизни, незалежності та територіальної цілісності України, який настає з моменту оголошення рішення про мобілізацію (крім цільової) або доведення його до виконавців стосовно прихованої мобілізації чи з моменту введення воєнного стану в Україні або в окремих її місцевостях та охоплює час мобілізації, воєнний час і частково відбудовний період після закінчення воєнних дій.
Мобілізація - комплекс заходів, здійснюваних з метою планомірного переведення національної економіки, діяльності органів державної влади, інших державних органів, органів місцевого самоврядування, підприємств, установ і організацій на функціонування в умовах особливого періоду, а Збройних Сил України, інших військових формувань, Оперативної-рятувальної служби цивільного захисту - на організацію і штати воєнного часу. Мобілізація може бути загальною або частковою та проводиться відкрито чи приховано.
Аналогічне визначення особливого періоду надано і в статті 1 Закону України «Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію», якою передбачено, що особливий період - період, що настає з моменту оголошення рішення про мобілізацію (крім цільової).
Статтями 39, 40 Закону України «Про військовий обов'язок і військову службу» передбачено, що призов військовозобов'язаних та резервістів на військову службу під час мобілізації проводиться в порядку, визначеному цим Законом та Законом України "Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію". Громадяни України, призвані на строкову військову службу, військову службу за призовом під час мобілізації, на особливий період, або прийняті на військову службу за контрактом у разі виникнення кризової ситуації, що загрожує національній безпеці, оголошення рішення про проведення мобілізації та (або) введення воєнного стану, користуються гарантіями, передбаченими законами України.
Статтями 2 та 15 Закону України «Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей» передбачено, що ніхто не вправі обмежувати військовослужбовців та членів їх сімей у правах і свободах, визначених законодавством України. Пенсійне забезпечення військовослужбовців після звільнення їх з військової служби провадиться відповідно до Закону України "Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб".
Встановлено, що Указом Президента України «Про часткову мобілізацію» від 17 березня 2014 року № 303/2014 була оголошена часткова мобілізація, у зв'язку із загостренням суспільно-політичної ситуації в країні.
Відтак, колегія суддів зазначає, що з 17 березня 2014 року в Україні діє особливий період. В подальшому, 14 січня 2015 року № 15/2015 було видано новий Указ Президента України «Про часткову мобілізацію». Вказаним Указом передбачено проведення мобілізації із збереженням ряду пільг для військовослужбовців, які проходять військову службу за призовом під час мобілізації, на особливий період.
Встановлено, що контракт позивача від 16.09.2016 року укладений на 6 місяців, який набув чинності, передбачає виконання (бойових) службових завдань в зоні АТО.
Посилання в апеляційній скарги на те, що на ОСОБА_3 не розповсюджуються вимоги ч.3 ст.2 Закону України "Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб" є безпідставними, оскільки законодавством України не встановлено чіткого порядку припинення особливого періоду. При цьому, закінчення періоду мобілізації не є самостійною підставою для припинення особливого періоду.
Надаючи правову оцінку встановленим обставинам справи та аналізуючи вказані правові норми, суд першої інстанції дійшов правильного висновку, що рішення від 26.01.2017 року Головного управління Пенсійного фонду України в Рівненській області про те, що у ОСОБА_3 утворилась переплата пенсії в розмірі 19178,71 грн. є незаконним та таким, що підлягає скасуванню, оскільки позивач прийнятий на військову службу за контрактом під час мобілізації у зв'язку з виникнення кризової ситуації, що загрожує національній безпеці, у зв'язку з чим на нього розповсюджується дія частини 3 статті 2 Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб» щодо не припинення виплати пенсії.
Відповідно до довідки Головного управління Пенсійного фонду України в Рівненській області №1697/08 від 31.05.2017 року з пенсії ОСОБА_3 було здійснено відрахування за період з січня 2017 року по червень 2017 року в сумі 1116,99 грн., а тому, суд вірно вказав, що зазначена сума підлягає поверненню позивачу.
Крім того відповідно до повідомлення Рівненського обласного військкомату від 02.11.2017 року № вп/1315 слідує, що позивач повторно призваний на службу, на особливий період. Усі укладені контракти з позивачем - підполковником ОСОБА_3 є контрактами про проходження військової служби в умовах особливого періоду.
З огляду на викладене, постанову прийнято з додержанням норм матеріального та процесуального права, підстави для її скасування відсутні. У доводах апеляційної скарги відсутнє належне обґрунтування підстав для скасування постанови, а наведені доводи не спростовують висновків суду.
Керуючись ст.ст. 195, 197, 198, 200, 205, 206 Кодексу адміністративного судочинства України, суд
Апеляційну скаргу Головного управління Пенсійного фонду України в Рівненській області залишити без задоволення, постанову Рівненського міського суду Рівненської області від "30" червня 2017 р. без змін.
Ухвала набирає законної сили через п'ять днів після направлення її копій особам, які беруть участь у справі, та може бути оскаржена протягом двадцяти днів шляхом подання касаційної скарги безпосередньо до Вищого адміністративного суду України.
Головуючий суддя І.Г. Охрімчук
судді: М.М. Капустинський
Б.С. Моніч