06 грудня 2017 р. Справа № 818/1258/17
Колегія суддів Харківського апеляційного адміністративного суду у складі
Головуючого судді: Старосуда М.І.
Суддів: Яковенка М.М. , Лях О.П. ,
розглянувши в порядку письмового провадження у приміщенні Харківського апеляційного адміністративного суду адміністративну справу за апеляційною скаргою Головного управління Держгеокадастру у Сумській області на постанову Сумського окружного адміністративного суду від 10.10.2017р. по справі № 818/1258/17
за позовом ОСОБА_1
до Головного управління Держгеокадастру у Сумській області
про визнання рішення протиправним та зобов'язання вчинити дії,
Позивач звернувся до суду з вказаним позовом, в якому просив: скасувати рішення відповідача від 04.08.2017 № С-8885-4400/6-17 про відмову у наданні йому дозволу на розробку проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки орієнтовною площею 2 га безоплатно у власність для ведення особистого селянського господарства з числа земель сільськогосподарського призначення державної власності, що знаходяться на території Хотінської селищної територіальної громади Сумського району за межами населених пунктів поряд з с. Костянтинівка Сумського району як незаконне; зобов'язати відповідача надати йому дозвіл на розробку проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки орієнтовною площею 2 га безоплатно у власність для ведення особистого селянського господарства з числа земель сільськогяосподарського призначення державної власності, що знаходяться на території Хотінської селищної територіальної громади Сумського району за межами населених пунктів поряд з с. Костянтинівка Сумського району.
Постановою Сумського окружного адміністративного суду від 10.10.2017р. зазначений адміністративний позов задоволено.
Не погодившись з постановою суду першої інстанції, відповідач подав апеляційну скаргу, в якій просить скасувати оскаржувану постанову та прийняти нову, якою в задоволенні позовних вимог відмовити, оскільки суд не врахував, що першочергово забезпечуються земельними ділянками військовослужбовці, які беруть участь у виконанні завдань щодо здійснення антитерористичної операції і, що суд не може підміняти державний орган та не може давати вказівки щодо вирішення питань, які належати до компетенції такого суб'єкта владних повноважень.
В судове засідання апеляційної інстанції сторони не прибули, відповідач належним чином повідомлений про дату, час і місце судового засідання, а позивач також вважається повідомленим належним чином про дату, час і місце судового засідання відповідно до ч.11 ст.35 КАС України.
Враховуючи неприбуття жодної з осіб, які беруть участь у справі, у судове засідання, колегія суддів на підставі п. 2 ч. 1 ст. 197 КАС України вважає за можливе розглянути справу в порядку письмового провадження за наявними в справі матеріалами.
Колегія суддів, заслухавши суддю-доповідача, перевіривши рішення суду та доводи апеляційної скарги, дослідивши матеріали справи, вважає, що апеляційна скарга підлягає частковому задоволенню з наступних підстав.
Як встановлено судом першої інстанції та підтверджено матеріалами справи, 05.07.2017 року ОСОБА_1 звернувся до ГУ Держгеокадастру із клопотанням, в якому просив надати дозвіл на розробку проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки орієнтовною площею 2 га безоплатно у власність для ведення особистого селянського господарства з числа земель сільськогосподарського призначення державної власності, що знаходяться на території Хотінської селищної територіальної громади Сумського району за межами населених пунктів поряд з с. Костянтинівка Сумського району.
Листом від 04.08.2017 № С-8885-4400/6-17 відповідач відмовив позивачу в наданні такого дозволу. В обґрунтування відмови відповідачем зазначено, що відповідно до п. 14 ст. 12 Закону України "Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту" учасники бойових дій мають першочергове право на відведення земельних ділянок, тому з метою виконання доручення Голови Держземагентства України та доручення першого Віце-прем'єр-міністра України в частині забезпечення таких осіб земельними ділянками, ГУ Держгеокадастру проводиться робота по першочерговому забезпеченню земельними ділянками військовослужбовців, які беруть участь у виконанні завдань щодо здійснення антитерористичної операції у східних та південно-східних областях України.
Суд першої інстанції, задовольняючи позовні вимоги в повному обсязі виходив з того, що Головне управління Держгеокадастру у Сумській області, посилаючись на підстави, не передбачені Земельним кодексом України чи іншими законодавчими актами, протиправно відмовило позивачу у наданні дозволу на розроблення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки у власність для ведення особистого селянського господарства.
Колегія суддів частково погоджується з такими висновками суду першої інстанції з огляду на наступне.
Відповідно до п. "б" ч.1 ст. 121 ЗК України, громадяни України мають право на безоплатну передачу їм земельних ділянок із земель державної або комунальної власності в таких розмірах: для ведення особистого селянського господарства - не більше 2,0 гектара.
Частиною 6 ст. 118 ЗК України визначено, що громадяни, зацікавлені в одержанні безоплатно у власність земельної ділянки із земель державної або комунальної власності для ведення фермерського господарства, ведення особистого селянського господарства, ведення садівництва, будівництва та обслуговування жилого будинку, господарських будівель і споруд (присадибної ділянки), індивідуального дачного будівництва, будівництва індивідуальних гаражів у межах норм безоплатної приватизації, подають клопотання до відповідного органу виконавчої влади або органу місцевого самоврядування, який передає земельні ділянки державної чи комунальної власності у власність відповідно до повноважень, визначенихстаттею 122 цього Кодексу. У клопотанні зазначаються цільове призначення земельної ділянки та її орієнтовні розміри. До клопотання додаються графічні матеріали, на яких зазначено бажане місце розташування земельної ділянки, погодження землекористувача (у разі вилучення земельної ділянки, що перебуває у користуванні інших осіб) та документи, що підтверджують досвід роботи у сільському господарстві або наявність освіти, здобутої в аграрному навчальному закладі (у разі надання земельної ділянки для ведення фермерського господарства). У разі якщо земельна ділянка державної власності розташована за межами населених пунктів і не входить до складу певного району, заява подається до ОСОБА_2 міністрів Автономної Республіки Крим. ОСОБА_2 Автономної Республіки Крим, Раді міністрів Автономної Республіки Крим, органам виконавчої влади або органам місцевого самоврядування, які передають земельні ділянки державної чи комунальної власності у власність відповідно до повноважень, визначених статтею 122 цього Кодексу, забороняється вимагати додаткові матеріали та документи, не передбачені цією статтею.
Згідно ч. 7 ст. 118 ЗК України, відповідний орган виконавчої влади або орган місцевого самоврядування, який передає земельні ділянки державної чи комунальної власності у власність відповідно до повноважень, визначених статтею 122 цього Кодексу, розглядає клопотання у місячний строк і дає дозвіл на розроблення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки або надає мотивовану відмову у його наданні. Підставою відмови у наданні такого дозволу може бути лише невідповідність місця розташування об'єкта вимогам законів, прийнятих відповідно до них нормативно-правових актів, генеральних планів населених пунктів та іншої містобудівної документації, схем землеустрою і техніко-економічних обґрунтувань використання та охорони земель адміністративно-територіальних одиниць, проектів землеустрою щодо впорядкування територій населених пунктів, затверджених у встановленому законом порядку.
Як підтверджено матеріалами справи, позивачу було відмовлено в наданні дозволу на розроблення проекту землеустрою на тій підставі, що першочергове право на отримання земельних ділянок мають військовослужбовці, які беруть участь у виконанні завдань щодо здійснення антитерористичної операції у східних та південно-східних областях України.
Однак, колегія суддів вважає безпідставним посилання відповідача на п. 14 ч.1 ст. 12 Закону України "Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту", оскільки учасники бойових дій мають першочергове право на відведення земельних ділянок для індивідуального житлового будівництва, садівництва і городництва, а позивач звертався до відповідача з клопотанням про надання дозволу на відведення земельної ділянки для ведення особистого селянського господарства, тобто іншої категорії земель.
Враховуючи вищевикладене, колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції, що відповідач протиправно та необґрунтовано відмовив позивачу у наданні дозволу на розроблення проекту землеустрою щодо відведення у власність земельної ділянки орієнтовною площею 2 га з метою ведення особистого селянського господарства, не надавши жодної обґрунтованої підстави, передбаченої ч. 7 ст. 118 ЗК України.
Щодо задоволених позовних вимог в частині зобов'язання відповідача надати позивачу дозвіл на розроблення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки для ведення особистого селянського господарства, колегія суддів зазначає наступне.
До повноважень відповідного органу виконавчої влади віднесено вирішення питання щодо надання дозволу на виготовлення відповідної документації, в т.ч. й відмова у цьому. Відтак, такі повноваження є дискреційними, тобто такими, які дають можливість на власний розсуд суб'єкту владних повноважень визначити повністю або частково зміст рішення або вибрати один з кількох варіантів прийняття рішень, передбачених нормативно-правовим актом.
Згідно з Рекомендаціями Комітету ОСОБА_3 Європи № R (80) 2 стосовно здійснення адміністративними органами влади дискреційних повноважень, прийнятої Комітетом ОСОБА_3 11.03.1980, під дискреційними повноваженнями необхідно розуміти повноваження, які адміністративний орган, приймаючи рішення, може здійснювати з певною свободою розсуду, тобто, коли такий орган може обирати з кількох юридично допустимих рішень те, яке він вважає найкращим за даних обставин.
Отже, повноваження відповідача щодо прийняття відповідних рішень, в тому числі про надання дозволу на розробку проекту землеустрою щодо відведення земельних ділянок для ведення особистого селянського господарства за своєю правовою природою є дискреційним.
Крім того, суд не вправі втручатися у діяльність органу державної влади, зобов'язуючи його приймати конкретне рішення. Вказаний висновок узгоджується із правовою позицією Верховного Суду України, що викладена в постанові від 11.11.2015 по справі № 21-2958а15.
В даному випадку відповідач відмовив позивачу у наданні дозволу на розроблення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки у власність для ведення особистого селянського господарства з підстав, не передбачених ч. 7 ст. 118 ЗК України.
Враховуючи, що законодавець чітко визначив порядок та підстави для отримання дозволу на розроблення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки, тому відсутні підстави без дотримання такої процедури зобов'язувати суб'єкта владних повноважень приймати наперед визначене рішення та фактично підміняти державний орган.
Таким чином, колегія суддів приходить до висновку, що належним способом захисту порушених прав позивача в спірних правовідносинах буде зобов'язання відповідача повторно розглянути зазначене вище клопотання позивача та прийняти відповідне рішення згідно вимог ч. 7 ст. 118 ЗК України.
При цьому, колегія суддів звертає увагу на те, що при розгляді вказаного клопотання відповідач повинен керуватися висновками, наведеними в постанові судом першої інстанції.
Враховуючи викладене, колегія суддів вважає, що суд першої інстанції дійшов помилкового висновку про наявність підстав для задоволення позову в частині зобов'язання відповідача надати позивачу дозвіл на розроблення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки для ведення особистого селянського господарства, а тому постанова суду в цій частині через порушення судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, підлягає скасуванню з ухваленням в цій частині нової постанови про зобов'язання відповідача повторно розглянути клопотання позивача та прийняти відповідне рішення відповідно до вимог ч. 7 ст. 118 ЗК України.
У відповідності до п.п.1, 3, 4 ч.1 ст.202 КАС України неповне з'ясування обставин у справі, невідповідність висновків суду обставинам справи, порушення норм матеріального або процесуального права, що призвело до неправильного вирішення справи, є підставами для скасування рішення суду першої інстанції та ухвалення нового рішення.
Згідно ч.2 ст.205 КАС України суд апеляційної інстанції за наслідками розгляду апеляційної скарги може прийняти нову постанову, якою суд апеляційної інстанції задовольняє або не задовольняє позовні вимоги.
З огляду на викладене, колегія суддів вважає, що постанова суду в частині зобов'язання відповідача надати позивачу дозвіл на розроблення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки для ведення особистого селянського господарства, підлягає скасуванню з ухваленням в цій частині нової постанови про зобов'язання відповідача повторно розглянути клопотання позивача та прийняти рішення відповідно до вимог ч. 7 ст. 118 ЗК України.
Керуючись ст.ст. 195, 197, 198, 202, 205, 207, 254 КАС України, колегія суддів, -
Апеляційну скаргу Головного управління Держгеокадастру у Сумській області задовольнити частково.
Постанову Сумського окружного адміністративного суду від 10.10.2017р. по справі № 818/1258/17 скасувати в частині зобов'язання Головного управління Держгеокадастру у Сумській області надати ОСОБА_1 дозвіл на розробку проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки орієнтовною площею 2 га безоплатно у власність для ведення особистого селянського господарства з числа земель сільськогосподарського призначення державної власності, що знаходяться на території Хотінської селищної територіальної громади Сумського району за межами населених пунктів поряд з с. Костянтинівка Сумського району.
Прийняти в цій частині нову постанову, якою зобов'язати Головне управління Держгеокадастру у Сумській області повторно розглянути клопотання ОСОБА_1 від 05.07.2017 року про надання дозволу на розробку проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки орієнтовною площею 2 га безоплатно у власність для ведення особистого селянського господарства з числа земель сільськогосподарського призначення державної власності, що знаходяться на території Хотінської селищної територіальної громади Сумського району за межами населених пунктів поряд з с. Костянтинівка Сумського району та прийняти відповідне рішення вимог ч. 7 ст. 118 ЗК України.
В іншій частині постанову Сумського окружного адміністративного суду від 10.10.2017р. по справі № 818/1258/17 залишити без змін.
Постанова набирає законної сили через п'ять днів після направлення її копії особам, які беруть участь у справі, та може бути оскаржена шляхом подання касаційної скарги безпосередньо до Вищого адміністративного суду України протягом двадцяти днів після набрання законної сили.
Головуючий суддя (підпис)ОСОБА_4
Судді(підпис) (підпис) ОСОБА_5 ОСОБА_6