04 грудня 2017 рокуЛьвів№ 876/9574/17
Львівський апеляційний адміністративний суд в складі:
головуючого судді Іщук Л.П.,
суддів Онишкевича Т.В., Сеника Р.П.,
за участю секретаря судового засідання Джули В.М.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Львові апеляційну скаргу Надвірнянського об'єднаного управління Пенсійного фонду України в Івано-Франківській області на постанову Надвірнянського районного суду Івано-Франківської області від 08 серпня 2017 року у справі за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Надвірнянського об'єднаного управління Пенсійного фонду України в Івано-Франківській області про визнання дій неправомірними та зобов'язання вчинити дії,
встановив:
ОСОБА_1 звернулася з позовом до Надвірнянського об'єднаного управління Пенсійного фонду України Івано-Франківської області (надалі - Надвірнянське ОУПФУ) про визнання протиправною відмови у перерахунку пенсії державного службовця та зобов'язання здійснити перерахунок пенсії у зв'язку із підвищенням заробітної плати працюючим державним службовцям, з урахуванням матеріальної допомоги на оздоровлення і виплатити недоотримані кошти, починаючи з 01.01.2014 року.
Постановою Надвірнянського районного суду Івано-Франківської області від 08.08.2017 року позов задоволений частково: визнано неправомірними дії Надвірнянського ОУПФУ щодо відмови у здійсненні перерахунку пенсії ОСОБА_1 та зобов'язано Надвірнянське ОУПФУ здійснити з 18.08.2016 року перерахунок пенсії, призначеної відповідно до Закону України «Про державну службу» в редакції, яка діяла на час виходу на пенсію, в розмірі 90 % заробітної плати, включивши до сум заробітної плати суми, зазначені у довідці про заробітну плату, що подається для перерахунку пенсії непрацюючим державним службовцям, а також державним службовцям, які на момент перерахунку пенсії працюють на інших посадах, ніж ті, з яких їм призначено (перераховано) пенсію, видану Головним територіальним управлінням юстиції в Івано-Франківській області № М-583/01-30 від 29.12.2016 року, з урахуванням виплачених сум, та виплат матеріальної допомоги на оздоровлення, виплатити недоплачені суми пенсії та виплачувати пенсію в подальшому згідно проведеного перерахунку до виникнення обставин, з якими закон пов'язує виникнення, зміну чи припинення спірних правовідносин.
Відповідач - Надвірнянське ОУПФУ оскаржило постанову суду першої інстанції. Вважає, що вона винесена з порушенням норм матеріального права, що призвело до неправильного вирішення справи. Просить її скасувати і прийняти нову, якою відмовити в задоволенні позовних вимог.
В апеляційній скарзі зазначає, що у зв'язку з набуттям чинності Законом України «Про державну службу» від 10.12.2015 року №889-VIII, положення Закону України «Про державну службу» від 16.12.1993 року № 3723-XII втратили чинність, в тому числі втратили чинність і норми, якими врегульовано право на перерахунок пенсії державним службовцям, а тому відсутні підстави для здійснення перерахунку пенсії.
Особи, які беруть участь у справі, в судове засідання не з'явились, належним чином повідомлені про дату, місце та час розгляду справи, а тому суд ухвалив провести розгляд справи відповідно до ст.ст. 41, 196 КАС України та без здійснення фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного пристрою.
Заслухавши доповідь судді Львівського апеляційного адміністративного суду, дослідивши матеріали справи та доводи апеляційної скарги, апеляційний суд прийшов до висновку, що апеляційна скарга підлягає до задоволення.
Як встановлено судом першої інстанції, позивач ОСОБА_1 є пенсіонером і перебуває на обліку у Надвірнянському ОУПФУ, де отримує пенсію за віком із 25.05.2006 року згідно із Законом України «Про державну службу» у розмірі 90 відсотків від розміру заробітної плати.
11 січня 2017 року ОСОБА_1 звернулася із заявою до Надвірнянського ОУПФУ про перерахунок пенсії, до заяви нею було подано довідку про заробітну плату №М-583/01-30 від 29.12.2016 року.
Надвірнянське ОУПФУ листом №9/М-15 від 16.01.2017 року відмовило ОСОБА_1 у проведенні перерахунку з посиланням на п. 5 прикінцевих положень Закону України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо пенсійного забезпечення» від 02.03.2015 року № 213.
Суд першої інстанції, задовольняючи позов, виходив з того, що у разі збільшення розміру заробітної плати працюючим державним службовцям, що займають відповідну посаду, ОСОБА_1 теж має право на перерахунок пенсії, оскільки право на перерахунок діяло на час виходу її на пенсію. Крім того, суд першої інстанції вказав, що отримувані застрахованою особою суми виплат, з яких були фактично нараховані та сплачені страхові внески або збір на обов'язкове державне пенсійне страхування, враховуються в заробіток (дохід) застрахованої особи для обчислення пенсії, незалежно від того, чи входять вони до структури заробітної плати.
З такими висновком суду першої інстанції не погоджується апеляційний суд, виходячи з наступного.
Відповідно до ст. 37 Закону України «Про державну службу» від 16.12.1993 року №3723-XII (в редакції, що була чинною на час призначення пенсії позивачу) пенсія державним службовцям призначається в розмірі 80 відсотків від сум їх заробітної плати, на які нараховуються страхові внески на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування, а особам, які на час звернення за призначенням пенсії не є державними службовцями - у розмірі 80 відсотків заробітної плати працюючого державного службовця відповідної посади та рангу за останнім місцем роботи на державній службі. За кожний повний рік роботи понад 10 років на державній службі пенсія збільшується на один відсоток заробітку, але не більше 90 відсотків заробітної плати, без обмеження граничного розміру пенсії.
Згідно ст. 37-1 Закону України «Про державну службу» від 16.12.1993 року №3723-XII (в редакції, що була чинною на час призначення пенсії позивачу) у разі підвищення розміру заробітної плати працюючим державним службовцям, а також у зв'язку із набуттям особою права на пенсійне забезпечення державного службовця за цим Законом відповідно здійснюється перерахунок раніше призначених пенсій. Перерахунок пенсії здійснюється виходячи із сум заробітної плати, на які нараховуються страхові внески на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування працюючого державного службовця відповідної посади та рангу на момент виникнення права на перерахунок пенсії.
Разом з тим, Законом України «Про внесення змін та визнання такими, що втратили чинність, деяких законодавчих актів України», який набув чинності 01 січня 2015 року, положення ст. 37-1 Закону України «Про державну службу» викладені у новій редакції, згідно з якою умови та порядок перерахунку призначених пенсій державним службовцям визначаються Кабінетом Міністрів України.
Умови та порядок перерахунку призначених пенсій державним службовцям був визначений у п. п. 4, 5 постанови Кабінету Міністрів України від 31 травня 2000 року № 865 «Про деякі питання вдосконалення визначення розмірів заробітку для обчислення пенсії». Вказані норми права передбачали, що перерахунок пенсії здійснюється у разі підвищення розміру заробітної плати працюючим державним службовцям.
Однак, постановою Кабінету Міністрів України від 09 грудня 2015 року № 1013 «Про упорядкування структури заробітної плати, особливості проведення індексації та внесення змін до деяких нормативно-правових актів» норми і положення, які встановлювали порядок і умови перерахунку пенсії були виключені із постанови Кабінету Міністрів України від 31 травня 2000 року № 865.
З 01 травня 2016 року набув чинності новий Закон України «Про державну службу» № 889-VIII (далі - Закон № 889), відповідно до ст. 90 якого пенсійне забезпечення державних службовців здійснюється відповідно до Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування».
Відповідно до п. 2 «Прикінцевих та перехідних положень» Закону № 889 визнано таким, що втратив чинність Закон України «Про державну службу» від 16.12.1993 року №3723-XII, крім статті 37, що застосовується до осіб, зазначених у пунктах 10 і 12 цього розділу.
У свою чергу, Закон України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» не містить такої підстави для перерахунку пенсії, як підвищення розміру заробітної плати працюючим державним службовцям.
Отже, на час звернення позивача за перерахунком втратила чинність стаття 37-1 Закону №3723-XII, якою було врегульовано порядок та умови перерахунку пенсії державним службовцям.
В Рішенні Конституційного Суду України № 1-рп/99 від 9 лютого 1999 року чітко визначено, що дію нормативно-правового акта в часі треба розуміти так, що вона починається з моменту набрання цим актом чинності і припиняється з втратою ним чинності, тобто до події, факту застосовується той закон або інший нормативно-правовий акт, під час дії якого вони настали або мали місце.
Таким чином, на момент звернення ОСОБА_1 за перерахунком пенсії (11.01.2017 року) Законом України «Про державну службу» від 10.12.2015 року № 889-VIII, який набрав чинності з 01.05.2016 року, не передбачено перерахунку пенсії державним службовцям у зв'язку з підвищенням окладів працюючих державних службовців.
З огляду на відсутність правової норми, яка б передбачала перерахунок призначеної ОСОБА_1 пенсії, апеляційний суд вважає, що відповідачем не вчинено будь-яких протиправних дій щодо звуження змісту та обсягу прав позивача.
Апеляційний суд вважає, що висновки суду першої інстанції помилкові, оскільки на час звернення позивача із заявою про перерахунок пенсії, чинним законодавством не встановлено права на перерахунок пенсій державним службовцям.
При цьому апеляційним судом також враховується і правова позиція Європейського суду з прав людини, викладена в рішенні «Великода проти України» від 03.06.2014 року, в якому Суд зазначив, що законодавчі норми можуть змінюватися, а передбачені законами соціально-економічні права не є абсолютними. Механізм реалізації цих прав може бути змінений державою, зокрема, через неможливість їх фінансового забезпечення шляхом пропорційного перерозподілу коштів з метою збереження балансу інтересів усього суспільства. Зміна механізму нарахування певних видів соціальних виплат та допомоги є конституційно допустимою до тих меж, за якими ставиться під сумнів сама сутність змісту права на соціальний захист.
У зазначеному рішенні Європейський суд став на бік держави України та, між іншим, наголосив на складній економічній ситуації в країні, а також на необхідності пошуку саме державою Україна додаткових інструментів її подолання шляхом раціонального використання бюджетних коштів та необхідності збереження «справедливого балансу» між вимогами загального інтересу суспільства та вимогами щодо захисту прав і свобод окремої особи.
Верховний Суд України у своїй постанові від 12 липня 2016 року у справі № 21-1726а16 висловив правову позицію, відповідно до якої відсутність постанови Кабінету Міністрів України, яка чітко визначає розмір заробітної плати (чи пенсії), не є підставою для застосування вже недіючих норм Закону України для проведення перерахунку заробітної плати (пенсії).
З приводу позовних вимог про здійснення перерахунку пенсії з урахуванням матеріальної допомоги на оздоровлення, апеляційний суд зазначає наступне.
Відповідно до ст. 41 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» до виплат (доходів), що враховуються в заробітну плату (дохід) застрахованої особи для обчислення пенсії, належать, зокрема: суми виплат (доходу), отримуваних застрахованою особою після набрання чинності цим Законом, з яких згідно з цим Законом були фактично нараховані (обчислені) та сплачені страхові внески; суми виплат (доходу), отримуваних застрахованою особою до набрання чинності цим Законом, у межах сум, на які відповідно до законодавства, що діяло раніше, нараховувалися внески на державне соціальне страхування або збір на обов'язкове державне пенсійне страхування.
Із наявної у матеріалах справи довідки, виданої ОСОБА_1 Головним територіальним управлінням юстиції в Івано-Франківській області № М-583/01-30 від 29.12.2016 року, яка була надана відповідачу позивачем, не вбачається виплати їй матеріальної допомоги на оздоровлення, відтак така позовна вимога до задоволення не підлягає.
Таким чином, апеляційний суд прийшов до висновку, що пенсійний орган діяв у межах своїх повноважень та у спосіб, передбачений чинним законодавством, а тому підстав для визнання відмови у перерахунку пенсії немає.
Відповідно до ст. 202 КАС України підставами для скасування постанови або ухвали суду першої інстанції та ухвалення нового рішення є невідповідність висновків суду обставинам справи, порушення норм матеріального або процесуального права, що призвело до неправильного вирішення справи або питання.
З врахуванням того, що висновки суду першої інстанції не відповідають встановленим обставинам справи, суд першої інстанції порушив норми матеріального права, що призвело до неправильного вирішення справи, постанова суду підлягає скасуванню з прийняттям нової, якою в задоволенні позову слід відмовити.
Керуючись ст.ст. 41, 160,195,196,198,202,205,207, 212, 254 КАС України, суд
постановив:
Апеляційну скаргу Надвірнянського об'єднаного управління Пенсійного фонду України в Івано-Франківській області задовольнити.
Постанову Надвірнянського районного суду Івано-Франківської області від 08 серпня 2017 року у справі № 348/417/17 скасувати та прийняти нову постанову, якою відмовити в задоволенні позовних вимог.
Постанова набирає законної сили з моменту її проголошення і може бути оскаржена до Вищого адміністративного суду України протягом двадцяти днів з дня складення її в повному обсязі.
Головуючий суддя Л. П. Іщук
судді Р. П. Сеник
Т. В. Онишкевич
Постанова складена в повному обсязі 07.12.2017 року