06 грудня 2017 рокуЛьвів№ 876/11432/17
Львівський апеляційний адміністративний суд в складі:
головуючого-судді Курильця А.Р.,
суддів Кушнерика М.П., Мікули О.І.,
розглянувши в порядку письмового провадження апеляційну скаргу Камінь-Каширського об'єднаного управління Пенсійного фонду України Волинської області на ухвалу Любешівського районного суду Волинської області від 31 жовтня 2017 року про залишення позовної заяви без розгляду у справі за позовом Камінь-Каширського об'єднаного управління Пенсійного фонду України Волинської області до Відділу примусового виконання рішень Управління державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Волинській області про скасування постанов,-
Камінь-Каширського об'єднане управління Пенсійного фонду України Волинської області звернулося в суд з адміністративним позовом до Відділу примусового виконання рішень Управління державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Волинській області про скасування постанов.
Ухвалою Любешівського районного суду Вролинської області від 31 жовтня 2017 року адміністративний позов залишено без розгляду з мотивів пропуску строку звернення до суду.
Не погоджуючись із ухвалою суду першої інстанції, позивач подав апеляційну скаргу, посилаючись на її необґрунтованість, постановлення з порушенням норм процесуального права з неповним з'ясуванням обставин справи.
Апеляційну скаргу мотивує тим, що причини пропуску строку звернення до суду були поважними у зв'язку із перебуванням керівника у відпустці та на лікуванні. Крім того, була вакантною посада головного спеціаліста - юрисконсульта управління. Просить скасувати оскаржувану ухвалу та прийняти нову про поновлення строку звернення до суду.
Особи, які беруть участь у справі, в судове засідання на виклик суду не з'явилися, хоча належним чином були повідомленні про місце та час розгляду справи, а тому колегія суддів вважає можливим розглянути дану справу згідно з п.2 ч.1 ст. 197 КАС України.
Заслухавши суддю-доповідача, перевіривши матеріали справи та апеляційну скаргу в межах наведених у ній доводів, колегія суддів приходить до висновку, що апеляційна скарга не підлягає до задоволення з огляду на наступне.
Постановляючи оскаржувану ухвалу суд першої інстанції виходив з того, що згідно ст.ст. 99, 100 КАС України позивач пропустив строк звернення до суду та не навів поважних причин пропуску такого строку.
Колегія суддів погоджується з такими висновками суду першої інстанції з таких мотивів.
Згідно ст. 55 Конституції України права і свободи людини і громадянина захищаються судом. Кожному гарантується право на оскарження в суді рішень дій чи бездіяльності органів державної влади, органів місцевого самоврядування, посадових і службових осіб.
Проте право на доступ до суду не є абсолютним. Воно може підлягати законним обмеженням, таким як строки давності, обмеження доступу неповнолітніх і осіб, що страждають психічними розладами, тощо (рішення Європейського суду з прав людини у справі "З та інші проти Сполученого Королівства").
Відповідно до ч. 1,2 ст. 99 КАС України адміністративний позов може бути подано в межах строку звернення до адміністративного суду, встановленого цим Кодексом або іншими законами. Для звернення до адміністративного суду за захистом прав, свобод та інтересів особи встановлюється шестимісячний строк, який, якщо не встановлено інше, обчислюється з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів.
Згідно ч.1 ст.181 КАС України учасники виконавчого провадження (крім державного виконавця, приватного виконавця) та особи, які залучаються до проведення виконавчих дій, мають право звернутися до адміністративного суду із позовною заявою, якщо вважають, що рішенням, дією або бездіяльністю державного виконавця чи іншої посадової особи органу державної виконавчої служби або приватного виконавця порушено їхні права, свободи чи інтереси, а також якщо законом не встановлено інший порядок судового оскарження рішень, дій чи бездіяльності таких осіб.
В ч.2 ст.181 КАС України вказується, що позовну заяву може бути подано до суду у десятиденний строк з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення її прав, свобод чи інтересів.
У ч.5 ст.74 Закону України «Про виконавче провадження» зазначається, що рішення та дії виконавця, посадових осіб органів державної виконавчої служби щодо виконання судового рішення можуть бути оскаржені протягом 10 робочих днів з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення її прав, свобод чи законних інтересів.
Згідно ст. 100 КАС України адміністративний позов, поданий після закінчення строків, установлених законом, залишається без розгляду, якщо суд на підставі позовної заяви та доданих до неї матеріалів не знайде підстав для визнання причин пропуску строку звернення до адміністративного суду поважними, про що постановляється ухвала.
Колегією суддів встановлено, що оскаржувану постанову про стягнення з боржника витрат виконавчого провадження позивачем отримано 10 липня 2017 року, а оскаржувану постанову про відкриття провадження - 17 липня 2017 року, проте позов до суду першої інстанції подано 18 жовтня 2017 року.
Позивач обґрунтовує поважність пропуску строку звернення до суду у зв'язку із перебуванням керівника у відпустці та на лікуванні та наявністю вакансії на посаду головного спеціаліста - юрисконсульта управління, проте колегія суддів звертає увагу, що законодавець надає можливість особі подати позовну заяву особисто або через представника, що унеможливить пропуск строку звернення до суду.
Колегія суддів приходить до висновку, що вказані позивачем обставини не можуть свідчити про поважність пропуску строку звернення до суду.
З огляду на викладене колегія суддів приходить до висновку, що суд першої інстанції правильно встановив фактичні обставини справи та надав їм належну правову оцінку, доводами апеляційної скарги висновки, викладені в судовому рішенні не спростовуються і підстав для його скасування немає.
Керуючись ст.ст.195,197,198,200,205,206,254 КАС України, суд, -
Апеляційну скаргу Камінь-Каширського об'єднаного управління Пенсійного фонду України Волинської області залишити без задоволення, а ухвалу Любешівського районного суду Волинської області від 31 жовтня 2017 року про залишення позовної заяви без розгляду у справі №162/931/17 - без змін.
Ухвала набирає законної сили через п'ять днів після направлення її копії особам, що беруть участь у справі, та може бути оскаржена протягом двадцяти днів шляхом подання касаційної скарги безпосередньо до Вищого адміністративного суду України.
Головуючий суддя А. Р. Курилець
судді М. П. Кушнерик
О. І. Мікула