04 грудня 2017 рокуЛьвів№ 876/10207/17
Львівський апеляційний адміністративний суд в складі:
головуючого судді Іщук Л.П.,
суддів Онишкевича Т.В., Попка Я.С.,
за участю секретаря судового засідання Джули В.М.,
представника позивача Свистака В.В.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Львові апеляційну скаргу Мукачівської міської ради на постанову Мукачівського міськрайонного суду Закарпатської області від 07 вересня 2017 року у справі за адміністративним позовом Закарпатської обласної державної адміністрації до Мукачівської міської ради про визнання незаконним та скасування рішення,
встановив:
Закарпатська обласна державна адміністрація звернулася з позовом до Мукачівської міської ради про визнання незаконним та скасування рішення Мукачівської міської ради Закарпатської області від 06 липня 2017 року №736 «Про перейменування назви вулиць, провулків, площ міста Мукачева».
Постановою Мукачівського міськрайонного суду Закарпатської області від 07 вересня 2017 року позов задоволений.
Мукачівська міська рада оскаржила постанову суду першої інстанції. Вважає, що оскаржувана постанова винесена з порушенням норм матеріального та процесуального права. Просить її скасувати і прийняти нову, якою відмовити в задоволенні позовних вимог.
В апеляційній скарзі зазначає, що судом першої інстанції не мотивовані і не обгрунтовані висновки щодо протиправності оскаржуваного рішення. Апелянт зазначає, що суд першої інстанції виходив виключно з того, що розпорядження голови Закарпатської обласної державної адміністрації «Про перейменування вулиць у місті Мукачево Закарпатської області» від 13.04.2016 року №161, яким названі вулиць у місті Мукачево, не скасоване і є чинним, але , разом з тим, не зазначив, які норми закону порушені Мукачівською міською радою при прийнятті рішення і не врахував, що законом не обмежено орган місцевого самоврядування лише разовою можливістю здійснювати перейменування вулиць. Крім того, вказує апелянт, що судом не надана оцінка всім доказам, наданим відповідачем, зокрема, протоколу засідання комісії з питань збереження історичної спадщини , який підтверджує дотримання Мукачівською міською радою процедури громадського обговорення.
В судовому засіданні представник позивача заперечив проти задоволення апеляційної скарги.
Заслухавши доповідь судді Львівського апеляційного адміністративного суду, пояснення представника позивача, дослідивши матеріали справи та доводи апеляційної скарги, апеляційний суд прийшов до висновку, що апеляційна скарга до задоволення не підлягає.
Судом першої інстанції встановлено, що 13 квітня 2016 року на виконання вимог Закону України «Про засудження комуністичного та націонал-соціалістичного (нацистського ) тоталітарних режимів в Україні та заборону пропаганди їхньої символіки» головою Закарпатської обласної державної адміністрації видане розпорядження №161 «Про перейменування вулиць у місті Мукачево Закарпатської області», яким вирішено перейменувати, залишивши попередню нумерацію за об'єктами нерухомого майна, вулицю Локоти у місті Мукачево Закарпатської області - на вулицю Володимира Зайця; вулицю Галана у місті Мукачево Закарпатської області - на вулицю Степана Бандери; вулицю Туряниці у місті Мукачево Закарпатської області - на вулицю Романа Шухевича.
06 липня 2017 року рішенням Мукачівської міської ради № 736 «Про перейменування назви вулиць, провулків, площ міста Мукачева» перейменовано наступні вулиці міста Мукачева : вулицю Борканюка Олекси - на вулицю Мичка Золтана; вулицю Бандери Степана - на вулицю Гузара Любомира ;вулицю Шухевича Романа - на вулицю Шептицького Андрея і присвоєно відгалуженню вулиці Трудової назву тупик Москаля Геннадія (.с.12-13).
Задовольняючи позовні вимоги, суд першої інстанції виходив з того, що розпорядження голови Закарпатської обласної державної адміністрації «Про перейменування вулиць у місті Мукачево Закарпатської області» є чинним, тому відповідно до статті 6 Закону України «Про місцеві державні адміністрації» є обов'язковим для виконання на відповідній території всіма органами, підприємствами, установами та організаціями, посадовими особами та громадянами. Рішення Мукачівської міської ради «Про перейменування назви вулиць, провулків, площ міста Мукачева» суперечить розпорядженню голови Закарпатської обласної державної адміністрації, Закону України «Про присвоєння юридичним особам та об'єктам права власності імен (псевдонімів) фізичних осіб, ювілейних та святкових дат, назв і дат історичних подій» та Постанові Кабінету Міністрів України за №989 від 24 жовтня 2012 року «Про затвердження Порядку проведення громадського обговорення під час розгляду питань про присвоєння юридичним особам та об'єктам права власності, які за ними закріплені, об'єктам права власності, які належать фізичним особам, імен (псевдонімів) фізичних осіб, ювілейних та святкових дат, назв і дат історичних подій», а тому є протиправним і підлягає скасуванню .
З таким висновком суду першої інстанції погоджується і апеляційний суд та зазначає наступне.
Закон України «Про присвоєння юридичним особам та об'єктам права власності імен (псевдонімів) фізичних осіб, ювілейних та святкових дат, назв і дат історичних подій» визначає підстави та порядок присвоєння юридичним особам та об'єктам права власності, які за ними закріплені, об'єктам права власності, які належать фізичним особам, імен (псевдонімів) фізичних осіб, ювілейних та святкових дат, назв і дат історичних подій.
Статтею 3 зазначеного Закону передбачено, що імена фізичних осіб присвоюються з метою увічнення пам'яті про осіб, які : 1) внесли вагомий вклад у боротьбу за незалежність, розбудову Української держави, підтримання міжнародного миру і безпеки, зміцнення міжнародного авторитету України; 2) здійснили героїчний вчинок, звершення в ім'я Батьківщини; 3) зробили значний особистий внесок у розвиток науки, освіти, культури та інших сфер суспільного життя. Юридичним особам та об'єктам права власності ім'я фізичної особи присвоюється лише після її смерті. Юридичним особам та об'єктам права власності, як правило, присвоюється ім'я тієї фізичної особи, діяльність якої була пов'язана з юридичною особою чи об'єктом права власності, якій (якому) це ім'я присвоюється.
Пунктом 1 частини 1 статті 4 Закону України «Про присвоєння юридичним особам та об'єктам права власності імен (псевдонімів) фізичних осіб, ювілейних та святкових дат, назв і дат історичних подій» встановлено, що імена фізичних осіб, ювілейні та святкові дати, назви і дати історичних подій можуть присвоюватися - юридичним особам та об'єктам права власності, які за ними закріплені, об'єктам права власності, які належать фізичним особам, а також об'єктам права власності, зазначеним у частині третій цієї статті.
Частиною 1 статті 4 цього Закону встановлено, що у цьому Законі під об'єктами права власності також розуміються: 1) літальні апарати, річкові та морські судна, об'єкти космічної діяльності; 2) сквери, бульвари, вулиці, провулки, узвози, проїзди, проспекти, площі, майдани, набережні, мости.
Відповідно до статті 5 цього Закону питання про присвоєння юридичним особам та об'єктам права власності імен фізичних осіб, ювілейних та святкових дат, назв і дат історичних подій порушується суб'єктами, зазначеними у статті 7 цього Закону, шляхом підготовки ними подання про присвоєння імен фізичних осіб, ювілейних та святкових дат, назв і дат історичних подій.
Пунктом 7 частини статті 8 Закону України «Про присвоєння юридичним особам та об'єктам права власності імен (псевдонімів) фізичних осіб, ювілейних та святкових дат, назв і дат історичних подій» встановлено, що імена фізичних осіб, ювілейні та святкові дати, назви і дати історичних подій юридичним особам та об'єктам права власності присвоюють сільські, селищні, міські ради, зокрема, юридичним особам, майно яких перебуває у власності територіальних громад сіл, селищ, міст та об'єктам права власності, які за ними закріплені, а також вулицям, провулкам, проспектам, площам, паркам, скверам, бульварам, узвозам, проїздам, майданам, набережним, мостам.
Частиною 5 статті 3 Закону України «Про присвоєння юридичним особам та об'єктам права власності імен (псевдонімів) фізичних осіб, ювілейних та святкових дат, назв і дат історичних подій» встановлено, що імена фізичних осіб, ювілейні та святкові дати, назви і дати історичних подій присвоюються юридичним особам та об'єктам права власності лише після проведення громадського обговорення та за згодою відповідного трудового колективу. Порядок проведення громадського обговорення під час розгляду питань про присвоєння юридичним особам та об'єктам права власності імен фізичних осіб, ювілейних та святкових дат, назв і дат історичних подій встановлюється Кабінетом Міністрів України.
Громадське обговорення відповідно до постанови Кабінету Міністрів України за №989 від 24 жовтня 2012 року «Про затвердження Порядку проведення громадського обговорення під час розгляду питань про присвоєння юридичним особам та об'єктам права власності, які за ними закріплені, об'єктам права власності, які належать фізичним особам, імен (псевдонімів) фізичних осіб, ювілейних та святкових дат, назв і дат історичних подій» проводиться з метою залучення представників громадськості до розгляду пропозицій щодо присвоєння юридичним особам імен фізичних осіб, ювілейних та святкових дат, назв і дат історичних подій та врахування їх думки під час прийняття відповідного рішення. Участь у громадському обговоренні можуть брати фізичні та юридичні особи, а також громадські об'єднання, що не є юридичними особами.
Таким чином, виходячи з вищенаведених норм, рішення про присвоєння об'єкту права власності, зокрема, вулицям, імен (псевдонімів) фізичних осіб повинно прийматися міською радою з метою увічнення пам'яті про осіб, які внесли вагомий вклад у боротьбу за незалежність, розбудову Української держави, підтримання міжнародного миру і безпеки, зміцнення міжнародного авторитету України; або здійснили героїчний вчинок, звершення в ім'я Батьківщини; або зробили значний особистий внесок у розвиток науки, освіти, культури та інших сфер суспільного життя. Таке рішення приймається на підставі подання певних суб'єктів та лише лише після смерті фізичної особи, ім'ям якої має бути названо вулицю, і, як правило, присвоюється ім'я тієї фізичної особи, діяльність якої була пов'язана з об'єктом права власності, якому це ім'я присвоюється. Крім того, присвоєння назви об'єкту права власності відбувається лише після проведення громадського обговорення.
Як встановлено судом першої інстанції та вбачається з матеріалів справи, зокрема, оскаржуваного рішення Мукачівської міської ради № 736 «Про перейменування назви вулиць, провулків, площ міста Мукачева», таке рішення винесене на підставі звернення ОСОБА_10, ОСОБА_11 про назву вулиці на честь народного художника України Мички Золтана; прохального листа декана міста Мукачево ставрофорного протоієрея Йосипа Ловскі про увіковічення постаті блаженнішого кардинала Любомира Гузара, назвавши його іменем одну з вулиць міста ; звернення МО «Союз Чорнобиль України» ОСОБА_14 про увіковічення пам'яті митрополита Шептицького Андрея, назвавши його іменем одну з вулиць міста, а також пропозицій комісії з питань збереження культурної спадщини при виконавчому комітеті Мукачівської міської ради.
Натомість, з оскаржуваного рішення Мукачівської міської ради неможливо встановити мети його прийняття, обґрунтування та необхідність перейменування вже попередньо перейменованих на підставі розпорядження голови Закарпатської обласної державної адміністрації від 13 квітня 2016 року «Про перейменування вулиць у місті Мукачево Закарпатської області» вулиць Бандери Степана та Шухевича Романа, як і необхідність присвоєння назви відгалуженню вулиці Трудової, яке відповідно до Закону України «Про присвоєння юридичним особам та об'єктам права власності імен (псевдонімів) фізичних осіб, ювілейних та святкових дат, назв і дат історичних подій» взагалі не є об'єктом права власності і не може мати назви.
Крім того, таке рішення винесене всупереч вимогам Порядку громадського обговорення під час розгляду питань про присвоєння юридичним особам та об'єктам права власності, які за ними закріплені, об'єктам права власності, які належать фізичним особам, імен (псевдонімів) фізичних осіб, ювілейних та святкових дат, назв і дат історичних подій, затвердженому постановою Кабінету Міністрів України за №989 від 24 жовтня 2012 року, тобто без громадського обговорення, без залучення представників громадськості до розгляду пропозицій щодо присвоєння імен фізичних осіб та врахування їх думки під час прийняття відповідного рішення.
Таким чином, відповідачем всупереч вимогам статті 71 КАС України не доведено правомірність прийнятого ним рішення та відповідність його вимогам статті 2 КАС України.
Апеляційний суд погоджується з висновком суду першої інстанції про те, що рішення Мукачівської міської ради «Про перейменування назви вулиць, провулків, площ міста Мукачева» є прийнятим не на підставі та не у спосіб, передбачений законом; необґрунтовано; недобросовісно; нерозсудливо; без дотримання принципу рівності перед законом, запобігаючи всім формам дискримінації; без дотримання необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення, а тому є протиправним і підлягає скасуванню.
Щодо доводів апелянта про недоведеність позовних вимог колегія суддів апеляційного суду зазначає наступне.
Відповідно до статті 2 Закону України «Про місцеві державні адміністрації» місцева державна адміністрація є місцевим органом виконавчої влади і входить до системи органів виконавчої влади. Місцева державна адміністрація в межах своїх повноважень здійснює виконавчу владу на території відповідної адміністративно-територіальної одиниці, а також реалізує повноваження, делеговані їй відповідною радою.
Статтею 3 даного Закону встановлено, що місцеві державні адміністрації діють на засадах, зокрема, відповідальності перед людиною і державою за свою діяльність.
Відповідно до частин 1 та 2 статті 6 цього Закону на виконання Конституції України, законів України, актів Президента України, актів Кабінету Міністрів України, міністерств та інших центральних органів виконавчої влади, які відповідно до закону забезпечують нормативно-правове регулювання, власних і делегованих повноважень голова місцевої державної адміністрації в межах своїх повноважень видає розпорядження. Розпорядження голів місцевих державних адміністрацій, прийняті в межах їх компетенції, є обов'язковими для виконання на відповідній території всіма органами, підприємствами, установами та організаціями, посадовими особами та громадянами.
Таким чином, оскільки розпорядження голови Закарпатської обласної державної адміністрації «Про перейменування вулиць у місті Мукачево Закарпатської області» від 13.04.2016 року №161 є чинним, то воно є обов'язковим для виконання на території міста Мукачево всіма органами, підприємствами, установами та організаціями, посадовими особами та громадянами.
Крім того, апеляційний суд не бере до уваги покликання апелянта на неналежне дослідження судом першої інстанції поданих ним доказів. Зокрема, апелянт стверджує, що доказом дотримання Мукачівською міською радою процедури громадського обговорення є протокол засідання комісії з питань історичної спадщини №2 від 04.07.17 року. Апеляційний суд вважає, що судом першої інстанції правильно оцінений даний доказ як неналежний, оскільки ним не підтверджується обставина проведення громадських обговорень перед прийняттям оскаржуваного рішення, а лише обставина проведення засідання комісії при виконкомі, яка згідно статті 47 Закону України «Про місцеве самоврядування в Україні» є органом ради, що обирається з числа її депутатів, для вивчення, попереднього розгляду і підготовки питань, які належать до її відання, здійснення контролю за виконанням рішень ради, її виконавчого комітету, а тому жодного відношення до громадськості не має.
Відповідно до статті 13. Закону України «Про місцеве самоврядування в Україні» територіальна громада має право проводити громадські слухання - зустрічатися з депутатами відповідної ради та посадовими особами місцевого самоврядування, під час яких члени територіальної громади можуть заслуховувати їх, порушувати питання та вносити пропозиції щодо питань місцевого значення, що належать до відання місцевого самоврядування. Пропозиції, які вносяться за результатами громадських слухань, підлягають обов'язковому розгляду органами місцевого самоврядування. Порядок організації громадських слухань визначається статутом територіальної громади.
Щодо доводів апелянта про відсутність поширення дії Закону України «Про присвоєння юридичним особам та об'єктам права власності імен (псевдонімів) фізичних осіб, ювілейних та святкових дат, назв і дат історичних подій» на такий об'єкт як тупик, то апеляційний суд звертає увагу апелянта на те, що відповідно до вищеназваного закону, яким встановлений, як правильно зазначено апелянтом, виключний перелік об'єктів права власності, яким може бути надано назву, - тупик взагалі не є об'єктом права власності, а тому назва йому не може бути присвоєна.
Суд першої інстанції обґрунтовано задовольнив позовні вимоги, правильно і повно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права, доводи апеляційної скарги не спростовують висновків суду, а тому оскаржувану постанову слід залишити без змін.
Керуючись ст.ст. 160, 195, 196, 198, 200, 205, 206, 212, 254 КАС України, суд
ухвалив :
Апеляційну скаргу Мукачівської міської ради залишити без задоволення, а постанову Мукачівського міськрайонного суду Закарпатської області від 07 вересня 2017 року у справі №303/4020/17 - без змін.
Ухвала набирає законної сили з моменту її проголошення і може бути оскаржена до Вищого адміністративного суду України протягом двадцяти днів з дня складення її в повному обсязі.
Головуючий суддя Л. П. Іщук
судді Т. В. Онишкевич
Я. С. Попко
Ухвала складена в повному обсязі 07.12.2017 року