06 грудня 2017 рокуЛьвів№ 876/10841/17
Колегія суддів Львівського апеляційного адміністративного суду в складі:
головуючого судді Кушнерика М.П.
суддів Мікули О.І., Курильця А.Р.
розглянувши в порядку письмового провадження у м.Львові апеляційну скаргу ОСОБА_1 на постанову Залізничного районного суду м. Львова від 25 вересня 2017 року у справі № 462/3620/17 за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Залізничного об'єднаного управління Пенсійного фонду України м.Львова про визнання дій протиправними та зобов'язання вчинити дії, -
08.08.2017р. позивач звернулася до суду з адміністративним позовом, у якому просить визнати дії Залізничного об»єднаного управління Пенсійного фонду України м.Львова щодо відмови у переведенні її з пенсії за віком на пенсію по втраті годувальника неправомірними та зобов»язати перевести її з пенсії за віком на пенсію по втраті годувальника з 09.12.2012 року.
Позовні вимоги мотивує тим, що вона була на повному утриманні свого батька ОСОБА_2, 1921 р.н., який до моменту смерті (ІНФОРМАЦІЯ_1 р.) отримував пенсію по 1-й групі інвалідності, відповідно до Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб». На даний час позивач отримує пенсію за віком та звернулася до відповідача про переведення її на пенсію у зв'язку із втратою годувальника, на що отримала відмову.
Постановою Залізничного районного суду м. Львова від 25 вересня 2017 року в позові відмовлено.
Не погодившись із рішенням суду, його оскаржила позивач, покликаючись на неповне з»ясування судом обставин справи, порушення судом норм матеріального та процесуального права, що призвело до неправильного вирішення справи.
Вимоги апеляційної скарги обґрунтовуються тим, що отримання її батьком пенсії, згідно Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб» стверджується відповіддю пенсійного органу, окрім того додала довідку, до апеляційної скарги.
ст.12 Закону України «Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей» передбачено утримання члена сім»ї, що перебуває на утриманні військовослужбовця.
Просить скасувати рішення суду першої інстанції та прийняти постанову, якою позов задоволити.
Відповідно до п.3 ч.1 ст.197 КАС України суд апеляційної інстанції прийшов до висновку про можливість розгляду справи в порядку письмового провадження за наявними у справі матеріалами, оскільки апеляційну скаргу подано на рішення суду першої інстанції, яке прийнято у порядку скороченого провадження за результатами розгляду справ, передбачених пунктами 1,2 ч.1 ст.183-2 цього Кодексу.
Заслухавши суддю-доповідача, перевіривши матеріали справи та доводи апеляційної скарги у її сукупності, колегія суддів приходить до переконання, що апеляційна скарга підлягає до часткового задоволення, з наступних підстав.
Судом першої інстанції встановлено, що позивач перебуває на обліку в Залізничному об'єднаному управлінні Пенсійного фонду України м. Львова, як одержувач пенсії за віком відповідно до Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування».
З копії листа Залізничного об'єднаного управління Пенсійного фонду України м. Львова від 19.07.2017 р., №4709/02-22 адвоката Балуш М.Б. повідомлено про відсутність законних підстав для переведення ОСОБА_1 з пенсії за віком на пенсію по втраті годувальника (а.с.4-5)
Колегія суддів не погоджується з висновком суду першої інстанції про те, що позивач не відноситься до категорії осіб, що мають право на пенсію у зв'язку із втратою годувальника та не надала доказів щодо отримання її батьком пенсії згідно Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб», виходячи з наступного:
Відповідно до змісту ст. 37 Закону України «Про пенсійне забезпечення» право на пенсію в разі втрати годувальника мають непрацездатні члени сім'ї померлого годувальника, які були на його утриманні.
Згідно ст.30 Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб», на яку покликається позивач, як на підставу переведення її на інший вид пенсії, передбачено, що право на пенсію в разі втрати годувальника мають непрацездатні члени сімей загиблих, померлих або таких, що пропали безвісти військовослужбовців, осіб, які мають право на пенсію за цим Законом, які перебували на їх утриманні (стаття 31). Незалежно від перебування на утриманні годувальника пенсія призначається: непрацездатним дітям; непрацездатним батькам і дружині (чоловікові), якщо вони після смерті годувальника втратили джерело засобів до існування, а також непрацездатним батькам і дружині (чоловікові) військовослужбовців, осіб, які мають право на пенсію за цим Законом, які загинули чи померли або пропали безвісти в період проходження служби або пізніше внаслідок поранення, контузії, каліцтва чи захворювання, що мали місце під час служби.
Непрацездатними членами сім'ї, серед інших, вважаються діти, брати, сестри та онуки, які не досягли 18 років або старші цього віку, якщо вони стали інвалідами до досягнення 18 років. При цьому братам, сестрам та онукам право на пенсію надається у тих випадках, якщо у них немає працездатних батьків.
Як вбачається із згаданої вище відповіді відповідача, до пенсійного органу звернулася адвокат Балуш М.Б. із запитом, на що їй повідомлено, що для визначення права на пенсію у зв»язку з втратою годувальника заявниці (ОСОБА_1.) необхідно подати перелік документів особисто або через представника.
П.1.1 Порядку подання та оформлення документів для призначення (перерахунку) пенсій відповідно до Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" (затвердженого Постановою правління Пенсійного фонду України 25.11.2005 № 22-1 (у редакції постанови правління Пенсійного фонду України 07.07.2014 № 13-1 та зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 27 грудня 2005 р.) за N 1566/11846) встановлено, що заява про призначення пенсії непрацюючим особам, а також членам сім'ї у зв'язку з втратою годувальника подається заявником особисто або через представника, який діє на підставі виданої йому довіреності, посвідченої нотаріально, безпосередньо до управління Пенсійного фонду України у районі, місті, районі у місті, об'єднаного управління (далі - орган, що призначає пенсію) за місцем проживання (реєстрації).
В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову - ч.2 ст.71 КАС України.
Колегія суддів вважає, що позивачкою не дотримання порядок звернення до пенсійного органу за призначенням пенсії у зв»язку з втратою годувальника, а тому в позові слід відмовити, що не позбавляє права позивача на звернення до пенсійного органу, з належно оформленими документами.
Керуючись ст.ст.160, 195, 197, п.3 ч.1 ст.198, п.1, 4 ст.202, 205, 207, 254 КАС України, колегія суддів, -
Апеляційну скаргу ОСОБА_1 - задоволити частково.
Постанову Залізничного районного суду м. Львова від 25 вересня 2017 року у справі № 462/3620/17 скасувати та прийняти нову, якою в задоволенні позову відмовити, з підстав викладених в мотивувальній частині постанови.
Постанова апеляційного суду набирає законної сили через п'ять днів після направлення її копій особам, які беруть участь у справі, є остаточна та оскарженню не підлягає.
Головуючий суддя М. П. Кушнерик
судді О. І. Мікула
А. Р. Курилець