Справа: № 705/598/17 Головуючий у 1-й інстанції: Ребрина К.Г.
Суддя-доповідач: Мацедонська В.Е.
Іменем України
05 грудня 2017 року м. Київ
Київський апеляційний адміністративний суд у складі:
головуючого - судді Мацедонської В.Е.,
суддів Лічевецького І.О., Мельничука В.П.,
при секретарі Горяіновій Н.В.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в м.Києві справу за апеляційною скаргою ОСОБА_2 на постанову Уманського міськрайонного суду Черкаської області від 25 вересня 2017 року у справі за адміністративним позовом ОСОБА_3 до Уманської міської ради Черкаської області, третя особа на стороні відповідача: ОСОБА_2 про визнання незаконним та скасування паспорта прив'язки на розміщення тимчасової споруди,-
Постановою Уманського міськрайонного суду Черкаської області від 25 вересня 2017 року адміністративний позов ОСОБА_3 задоволено, визнано незаконним та скасовано паспорт прив'язки від 02 квітня 2012 року №124, що виданий ОСОБА_2 управлінням містобудування та архітектури Уманської міської ради на розміщення тимчасової споруди за адресою: АДРЕСА_1.
Не погоджуючись з прийнятим рішенням, ОСОБА_2 подала апеляційну скаргу, в якій просить визнати нечинною постанову суду першої інстанції і закрити адміністративне провадження у справі. Свої вимоги апелянт обґрунтовує тим, що судом першої інстанції не проводилось судове засідання 25 вересня 2017 року по даній справі, та зазначає, що Управління ДАБІ в Черкаській області рішенням від 24 жовтня 2017 року №1237 скасовано дію будівельного паспорта забудови земельної ділянки НОМЕР_1, виданого ОСОБА_3 28 січня 2015 року по об'єкту «Будівництво двоповерхового житлового будинку; АДРЕСА_2».
Позивач про дату, час і місце слухання справи в розумінні вимог КАС України повідомлений належним чином, до суду апеляційної інстанції не з'явився. Клопотання представника позивача щодо відкладення розгляду справи у зв'язку з його участю в іншому судовому засіданні не підлягає задоволенню з огляду на відсутність належних доказів щодо поважності причин неявки до суду апеляційної інстанції та з урахуванням приписів ч.4 ст.196 КАС України, згідно якої неприбуття у судове засідання сторін або інших осіб, які беруть участь у справі, належним чином повідомлених про дату, час і місце апеляційного розгляду, не перешкоджає судовому розгляду справи.
Відповідачем у справі надіслано відзив на апеляційну скаргу, в якому останній апеляційну скаргу вважає обґрунтованою та просить розглядати справу за відсутності представника Уманської міської ради.
Заслухавши доповідь судді-доповідача, пояснення представника апелянта, дослідивши матеріали справи та обговоривши доводи апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга підлягає частковому задоволенню, з наступних підстав.
З матеріалів справи вбачається, що Управлінням містобудування та архітектури Уманської міської ради 02 квітня 2014 року видано паспорт прив'язки тимчасової споруди реєстраційний №124, за адресою: АДРЕСА_1, замовником якого є ОСОБА_2, паспорт прив'язки дійсний до 02 квітня 2019 року.
З наявних в матеріалах справи копій Інформаційних довідок з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме майно, Державного реєстру Іпотек, Єдиного реєстру заборон відчуження об'єктів нерухомого майна щодо об'єкта нерухомого майна від 10 жовтня 2016 року №70145038, №70147010 та від 21 листопада 2016 року №73518108 вбачається, що у позивача в приватній власності перебуває земельна ділянка площею 0,0084 га, кадастровий номер НОМЕР_2, за адресою: АДРЕСА_2, земельна ділянка площею 0,0046 га, кадастровий номер НОМЕР_3, за адресою: АДРЕСА_2, а також складові частини об'єкта нерухомого майна: незавершене будівництво житлового будинку А-2 (готовність 54%), незавершене будівництво, підвал Пд (готовність 84%) за адресою: АДРЕСА_2, реєстраційний номер об'єкту нерухомого майна 1090370771108, що також підтверджується довідкою ПП «Уманський центр технічної інвентаризації» від 15 листопада 2016 року.
ПП «Уманський центр технічної інвентаризації» 08 листопада 2016 року виготовлено технічний паспорт на садибний (індивідуальний) житловий будинок незавершений будівництвом АДРЕСА_2 на ім'я замовника ОСОБА_3, інвентаризаційна справа №246.
Вважаючи, що на межі її будинковолодіння з порушенням будівельних та санітарних норм розташовані тимчасові споруди згідно з паспортом прив'язки 02 квітня 2014 року реєстраційний №124, позивач звернулась до суду з даним позовом про визнання незаконним та скасування цього паспорту прив'язки.
Суд першої інстанції, задовольняючи позовні вимоги, дійшов висновку, що при розробці та погодженні паспорту прив'язки від 02 квітня 2012 року №124, що виданий ОСОБА_4 управлінням містобудування та архітектури Уманської міської ради на розміщення тимчасової споруди за адресою: АДРЕСА_1, було порушено пп.3.25* ДБН 360-92 «Містобудування. Планування й забудова міських і сільських поселень», та оскільки позивачем наведено обґрунтування незаконності даних дій, то в даному випадку вбачаються достатні підстави для визнання незаконним та скасування спірного паспорта прив'язки.
Колегія суддів не погоджується з таким висновком суду першої інстанції з наступних підстав.
Спірні правовідносини, що склались між сторонами, регулюються Конституцією України, Земельним кодексом України, Законом України «Про регулювання містобудівної діяльності» (в редакції, що була чинною на час спірних правовідносин), Законом України «Про благоустрій населених пунктів» (в редакції, що була чинною на час спірних правовідносин).
В силу вимог ч.2 ст.19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Відповідно до ст.28 Закону України «Про регулювання містобудівної діяльності» тимчасова споруда торговельного, побутового, соціально-культурного чи іншого призначення для здійснення підприємницької діяльності - одноповерхова споруда, що виготовляється з полегшених конструкцій з урахуванням основних вимог до споруд, визначених технічним регламентом будівельних виробів, будівель і споруд, і встановлюється тимчасово, без улаштування фундаменту.
Тимчасова споруда для здійснення підприємницької діяльності може мати закрите приміщення для тимчасового перебування людей (павільйон площею не більше 30 квадратних метрів по зовнішньому контуру) або не мати такого приміщення.
Розміщення малих архітектурних форм здійснюється відповідно до Закону України «Про благоустрій населених пунктів».
Розміщення тимчасових споруд для провадження підприємницької діяльності здійснюється в порядку, встановленому центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування державної політики у сфері містобудування.
Пунктом 9 ч.1 ст.21 Закону України «Про благоустрій населених пунктів» передбачено, що малі архітектурні форми є елементами (частинами) об'єктів благоустрою.
В силу ч.2 ст.21 вищезазначеного Закону до малих архітектурних форм, як елементів декоративного чи іншого оснащення об'єкта благоустрою, належать, зокрема, альтанки, павільйони, навіси; інші елементи благоустрою, визначені законодавством. Розміщення малих архітектурних форм здійснюється відповідно до цього Закону за рішенням власника об'єкта благоустрою з дотриманням вимог законодавства, державних стандартів, норм і правил.
Згідно ч.1 ст.24 Закону України «Про благоустрій населених пунктів» підприємства, установи, організації забезпечують благоустрій земельних ділянок, наданих їм на праві власності чи праві користування відповідно до закону.
Наказом Міністерства регіонального розвитку, будівництва та житлово-комунального господарства України від 21 жовтня 2011 року №244 затверджено Порядок розміщення тимчасових споруд для провадження підприємницької діяльності, який визначає механізм розміщення тимчасових споруд для провадження підприємницької діяльності (п.1.1 Порядку).
Пунктом 1.3 Порядку визначено, що тимчасова споруда торговельного, побутового, соціально-культурного чи іншого призначення для здійснення підприємницької діяльності (ТС) - одноповерхова споруда, що виготовляється з полегшених конструкцій з урахуванням основних вимог до споруд, визначених технічним регламентом будівельних виробів, будівель і споруд, і встановлюється тимчасово, без улаштування фундаменту.
Згідно п.1.7 наведеного Порядку розміщення окремих ТС здійснюється згідно з цим Порядком.
Пунктами 2.1-2.7 цього Порядку передбачено, що підставою для розміщення ТС є паспорт прив'язки ТС (додаток 1).
Замовник, який має намір встановити ТС, звертається до відповідного виконавчого органу сільської, селищної, міської ради, районної державної адміністрації із відповідною заявою у довільній формі про можливість розміщення ТС.
До заяви додаються:
графічні матеріали із зазначенням бажаного місця розташування ТС, виконані замовником у довільній формі на топографо-геодезичній основі М 1:500 кресленнями контурів ТС з прив'язкою до місцевості;
реквізити замовника (найменування, П. І. Б., адреса, контактна інформація).
Цей перелік документів є вичерпним.
Відповідність намірів щодо місця розташування ТС комплексній схемі розміщення ТС (у разі її наявності), будівельним нормам визначає відповідний орган з питань містобудування та архітектури, який утворено у складі виконавчого органу відповідної сільської, селищної, міської ради, районної державної адміністрації, протягом десяти робочих днів з дня подання зазначеної заяви.
У разі відсутності у складі відповідного виконавчого органу сільської, селищної, міської ради органу з питань містобудування та архітектури відповідність намірів щодо місця розташування ТС на території сільської, селищної, міської ради визначає орган з питань містобудування та архітектури відповідної районної державної адміністрації за територіальною належністю. У такому випадку строк розгляду заяви становить п'ятнадцять робочих днів.
Про відповідність намірів замовника щодо місця розташування ТС комплексній схемі розміщення ТС (у разі її наявності), будівельним нормам замовник повідомляється відповідним органом з питань містобудування та архітектури письмово протягом трьох робочих днів з дня такого визначення відповідності намірів або замовнику надається аргументована відмова щодо реалізації намірів розміщення ТС.
Для оформлення паспорта прив'язки замовник звертається до органу з питань містобудування та архітектури із додатковою заявою щодо оформлення паспорта прив'язки ТС, до якої додає:
схему розміщення ТС (додаток 1);
ескізи фасадів ТС у кольорі М 1:50 (для стаціонарних ТС), які виготовляє суб'єкт господарювання, що має ліцензію на виконання проектних робіт, або архітектор, який має відповідний кваліфікаційний сертифікат (додаток 1);
схему благоустрою прилеглої території, складену замовником або суб'єктом підприємницької діяльності, який має відповідну ліцензію, архітектором, який має відповідний кваліфікаційний сертифікат, відповідно до Закону України «Про благоустрій населених пунктів України»;
технічні умови щодо інженерного забезпечення (за наявності), отримані замовником у балансоутримувача відповідних інженерних мереж.
Зазначені документи замовником отримуються самостійно.
Паспорт прив'язки ТС оформлюється органом з питань містобудування та архітектури протягом десяти робочих днів з дня подання зазначеної заяви.
Відповідно до п.2.20 Порядку розміщення тимчасових споруд для провадження підприємницької діяльності, встановлення ТС здійснюється відповідно до паспорта прив'язки.
Після розміщення ТС замовник подає до виконавчого органу сільської, селищної, міської ради або відповідної районної державної адміністрації письмову заяву за формою, наведеною у додатку 2 до цього Порядку, у якій зазначає, що він виконав вимоги паспорта прив'язки (п.2.23 Порядку).
Згідно п.2.31 Порядку розміщення ТС самовільно забороняється.
Таким чином, законодавством визначений чіткий механізм що передує отриманню замовником паспорту прив'язки тимчасової споруди та її розміщення.
Згідно п.1 постанови Пленуму Вищого адміністративного суду України від 06 березня 2008 року №2 «Про практику застосування адміністративними судами окремих положень Кодексу адміністративного судочинства України під час розгляду адміністративних справ» під час розгляду спорів щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень суди незалежно від підстав, наведених у позовній заяві, повинні перевіряти їх відповідність усім зазначеним в ч.3 ст.2 КАС України вимогам.
У відповідності до ч.3 ст.2 КАС України у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: 1) на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України; 2) з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; 3) обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); 4) безсторонньо (неупереджено); 5) добросовісно; 6) розсудливо; 7) з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи всім формам дискримінації; 8) пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); 9) з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; 10) своєчасно, тобто протягом розумного строку.
З пояснень відповідача, наведених у запереченні на позовну заяву та відзиві на апеляційну скаргу, вбачається, що до Управління містобудування та архітектури Уманської міської ради звернулась ОСОБА_2 з заявою для оформлення паспорта прив'язки, на підставі якої протягом 10 робочих днів оформлено паспорт прив'язки ТС відповідно до Порядку розміщення тимчасових споруд для провадження підприємницької діяльності.
Згідно п.2.11 Порядку розміщення тимчасових споруд для провадження підприємницької діяльності, паспорт прив'язки включає: схему розміщення ТС, виконану на топографо-геодезичній основі у масштабі 1:500, а також схему благоустрою прилеглої території; ескізи фасадів ТС у кольорі М 1:50 (для стаціонарних ТС); технічні умови щодо інженерного забезпечення ТС, отримані замовником у балансоутримувача відповідних мереж; реквізити замовника (найменування, П.І.Б., адреса, контактна інформація). Цей перелік документів є вичерпним.
Як вбачається наявної в матеріалах справи копії Паспорту прив'язки тимчасової споруди від 02 квітня 2014 року №124, до нього додано схему розміщення ТС, ескізи фасадів ТС, схему розміщення з планом благоустрою, реквізити замовника.
Також з матеріалів справи вбачається, що до заяви про можливість розміщення ТС ОСОБА_2 додано схему розміщення ТС; схему благоустрою прилеглої території; ескізи фасадів ТС у кольорі М 1:50, які виготовлені КП «Уманське міське архітектурне бюро», що має ліцензію серії АВ №479967 від 12 липня 2009 року.
Таким чином, враховуючи, що технічні умови щодо інженерного забезпечення подаються за умови їх наявності, ОСОБА_2 подано всі необхідні документи, передбачені Порядком розміщення тимчасових споруд для провадження підприємницької діяльності, для оформлення паспорту прив'язки тимчасової споруди по АДРЕСА_1 в м.Умань та виданий Управлінням містобудування та архітектури Уманської міської ради 02 квітня 2014 року паспорт прив'язки тимчасової споруди, реєстраційний №124, містить усі необхідні матеріали, встановлені наведеним вище Порядком.
За таких обставин, колегія суддів доходить висновку, що при оформленні та видачі паспорту прив'язки тимчасової споруди від 02 квітня 2014 року №124 відповідач діяв на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України, рішення суб'єкта владних повноважень винесено у відповідності до вимог ч.3 ст.2 КАС України.
Крім того, п.п.2.26, 2.27 Порядку розміщення тимчасових споруд для провадження підприємницької діяльності передбачено підстави для призупинення та анулювання дії паспорту прив'язки, а саме: дія паспорта прив'язки призупиняється за таких умов: необхідність проведення планових ремонтних робіт на земельній ділянці, на якій розміщена ТС, - з обов'язковим попередженням власника ТС за 1 місяць та наданням тимчасового місця для розміщення такої ТС; необхідність проведення аварійних ремонтних робіт на земельній ділянці, на якій розміщена ТС, - без попередження. Дія паспорта прив'язки ТС анулюється за таких умов: недотримання вимог паспорта прив'язки при її встановленні; невстановлення ТС протягом 6 місяців з дати отримання паспорта прив'язки; надання недостовірних відомостей у документах, зазначених у пункті 2.6 цього Порядку, під час підготовки паспорта прив'язки ТС.
Таким чином, законодавством України, що регулює спірні правовідносини, не передбачено скасування паспорту прив'язки тимчасової споруди, проте встановлено можливість призупинення чи анулювання його дії за наявності вичерпного переліку підстав, зазначених у п.п.2.26, 2.27 вищенаведеного Порядку, однак наявність підстав для призупинення чи анулювання дії Паспорту прив'язки тимчасової споруди від 02 квітня 2014 року №124 позивачем не наведено та з матеріалів справи не вбачається.
Суд першої інстанції встановив, що при розробці та погодженні спірного паспорту прив'язки відповідачем порушено пп.3.25* ДБН 360-92 «Містобудування. Планування й забудова міських і сільських поселень».
Відповідно до пп.3.25* ДБН 360-92 «Містобудування. Планування й забудова міських і сільських поселень», затверджених наказом Держкоммістобудування від 17 квітня 1992 року №44, протипожежні розриви між будинками або окремо розташованими господарськими будівлями відповідно до ступеня їх вогнестійкості, а також віддаленість ємкостей горючої рідини на присадибній ділянці (при опаленні будинків рідким паливом) слід приймати відповідно до протипожежних вимог (додаток 3.1). Розташування і орієнтація житлових та громадських будинків повинні здійснюватись з урахуванням забезпечення нормативної тривалості інсоляції та норм освітленості відповідно до «Санитарных норм и правил обеспечения инсоляцией зданий и территорий жилой застройки» та СНІП II-4-79 «Естественное и искусственное освещение» як в будинках, що будуються, так і в сусідніх житлових і громадських будинках. Для догляду за будівлями і здійснення їх поточного ремонту відстань до межі сусідньої ділянки від найбільш виступної конструкції стіни треба приймати не менше 1,0 м. При цьому повинно бути забезпечене влаштування необхідних інженерно-технічних заходів, що запобігатимуть стіканню атмосферних опадів з покрівель та карнизів будівель на територію суміжних ділянок.
Як вбачається з наведених положень, вони стосуються будинків, окремо розташованих господарських будівель, в той же час, згідно законодавчого визначення тимчасової споруди - це одноповерхова споруда, що виготовляється з полегшених конструкцій з урахуванням основних вимог до споруд, визначених технічним регламентом будівельних виробів, будівель і споруд, і встановлюється тимчасово, без улаштування фундаменту, яка може мати закрите приміщення для тимчасового перебування людей не більше 30 квадратних метрів по зовнішньому контуру.
Отже, наведені у пп.3.25* ДБН 360-92 «Містобудування. Планування й забудова міських і сільських поселень» обмеження не підлягають застосуванню до тимчасових споруд, які не являються будинками чи окремо розташованими господарськими будівлями.
Частиною 1 ст.41 Закону України «Про регулювання містобудівної діяльності» встановлено, що державний архітектурно-будівельний контроль - сукупність заходів, спрямованих на дотримання замовниками, проектувальниками, підрядниками та експертними організаціями вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, будівельних норм, державних стандартів і правил під час виконання підготовчих та будівельних робіт. Державний архітектурно-будівельний контроль здійснюється органами державного архітектурно-будівельного контролю в порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України.
Процедура здійснення заходів, спрямованих на дотримання вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, будівельних норм, державних стандартів і правил під час виконання підготовчих та будівельних робіт визначена Порядком здійснення державного архітектурно-будівельного контролю, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 23 травня 2011 року №553, відповідно до пп.3 п.11 якого посадові особи органів державного архітектурно-будівельного контролю під час проведення перевірки мають право у разі виявлення порушення вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, будівельних норм, стандартів і правил, містобудівних умов та обмежень, затвердженого проекту або будівельного паспорта забудови земельної ділянки видавати обов'язкові для виконання приписи щодо: усунення порушення вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, будівельних норм, стандартів і правил; зупинення підготовчих та будівельних робіт.
Отже, функції по виявленню порушень вимог, зокрема, будівельних норм покладено на спеціально уповноважені органи державного архітектурно-будівельного контролю у порядку, встановленому постановою Кабінету Міністрів України від 23 травня 2011 року №553, застосування наслідків за результатами виявлення порушень вимог будівельних норм належать до дискреційних повноважень органів державного архітектурно-будівельного контролю.
В той же час, матеріали справи не містять доказів встановлення за наслідками проведення державного архітектурно-будівельного контролю порушення вимог будівельних норм при оформленні та видачі паспорту прив'язки тимчасової споруди від 02 квітня 2014 року №124 чи розміщенні тимчасової споруди по АДРЕСА_1 в м.Умань, або видачі стосовно цієї тимчасової споруди обов'язкових до виконання приписів щодо усунення порушення вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, будівельних норм, стандартів і правил.
Згідно ч.ч.1-3, 5 ст.319 ЦК України власник володіє, користується, розпоряджається своїм майном на власний розсуд. Власник має право вчиняти щодо свого майна будь-які дії, які не суперечать закону. При здійсненні своїх прав та виконанні обов'язків власник зобов'язаний додержуватися моральних засад суспільства. Усім власникам забезпечуються рівні умови здійснення своїх прав. Власник не може використовувати право власності на шкоду правам, свободам та гідності громадян, інтересам суспільства, погіршувати екологічну ситуацію та природні якості землі.
Частиною 2 ст.90 ЗК України передбачено, що порушені права власників земельних ділянок підлягають відновленню в порядку, встановленому законом.
Відповідно до ч.ч.1, 2 ст.103 ЗК України власники та землекористувачі земельних ділянок повинні обирати такі способи використання земельних ділянок відповідно до їх цільового призначення, при яких власникам, землекористувачам сусідніх земельних ділянок завдається найменше незручностей (затінення, задимлення, неприємні запахи, шумове забруднення тощо). Власники та землекористувачі земельних ділянок зобов'язані не використовувати земельні ділянки способами, які не дозволяють власникам, землекористувачам сусідніх земельних ділянок використовувати їх за цільовим призначенням (неприпустимий вплив).
В силу вимог ч.1 ст.15 ЦПК України суди розглядають у порядку цивільного судочинства справи щодо: захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів, що виникають із цивільних, житлових, земельних, сімейних, трудових відносин; інших правовідносин, крім випадків, коли розгляд таких справ проводиться за правилами іншого судочинства.
З наведеного вбачається, що у випадку порушення іншими землекористувачами прав власників сусідніх земельних ділянок, спір щодо захисту порушеного права власника земельної ділянки підлягає розгляду в порядку цивільного судочинства.
Разом з тим, предметом оскарження у даній справі є паспорт прив'язки тимчасової споруди реєстраційний №124, виданий Управлінням містобудування та архітектури Уманської міської ради 02 квітня 2014 року.
Як вбачається з матеріалів справи, рішенням 8 сесії 7 скликання Уманської міської ради від 29 березня 2016 року №3.4-8/7 припинено управління містобудування та архітектури Уманської міської ради та створено виконавчий орган Уманської міської ради зі статусом юридичної особи відділ архітектури, містобудування та кадастру Уманської міської ради.
Згідно Положення про відділ архітектури, містобудування та кадастру Уманської міської ради, затвердженого вищенаведеним рішенням Уманської міської ради, вказаний відділ є правонаступником прав і обов'язків управління містобудування та архітектури Уманської міської ради (п.1 Положення).
У відповідності до ст.52 КАС України суд першої інстанції, встановивши, що з адміністративним позовом звернулася не та особа, якій належить право вимоги, або не до тієї особи, яка повинна відповідати за адміністративним позовом, може за згодою позивача допустити заміну первинного позивача або відповідача належним позивачем або відповідачем, якщо це не потягне за собою зміни підсудності адміністративної справи. Якщо позивач не згоден на заміну відповідача іншою особою, суд може залучити цю особу як другого відповідача. Після заміни сторони, вступу третьої особи, що заявляє самостійні вимоги на предмет спору, залучення другого відповідача розгляд адміністративної справи починається спочатку.
З аналізу вищенаведеного вбачається, що процесуальним законодавством не наділено суд апеляційної інстанції повноваженнями щодо заміни неналежного відповідача або залучення другого відповідача.
За таких обставин, враховуючи, що спірний паспорт прив'язки тимчасової споруди виданий Управлінням містобудування та архітектури Уманської міської ради, правонаступником якого є відділ архітектури, містобудування та кадастру Уманської міської ради, позовні вимоги до якого не заявлялись та який до участі у справі не залучався, колегія суддів приходить до висновку щодо відсутності правових підстав для задоволення позовних вимог, заявлених до Уманської міської ради Черкаської області, оскільки він не є належним відповідачем за заявленими позовними вимогами.
В той же час, суд критично ставиться до твердження апелянта щодо фактичного перебування його представника у суді першої інстанції 25 вересня 2017 року о 15:30 год., оскільки з наданої на підтвердження вказаної обставини копії повідомлення про розгляд адміністративної справи від 08 вересня 2017 року не вбачається, що відмітка секретаря судового засідання про перебування в Уманському міськрайонному суді у визначений час стосується саме апелянта або його представника.
Посилання апелянта на скасування судом першої інстанції паспорту прив'язки тимчасової споруди №124 від 02 квітня 2012 року, а не від 02 квітня 2014 року колегія суддів не бере до уваги, оскільки судом першої інстанції фактично допущена описка в резолютивній частині постанови, яка підлягає виправленню в порядку, визначеному ст.169 КАС України.
У відповідності до ч.1 ст.198 КАС України за наслідками розгляду апеляційної скарги на постанову суду першої інстанції суд апеляційної інстанції має право: 1) залишити апеляційну скаргу без задоволення, а постанову суду - без змін; 2) змінити постанову суду; 3) скасувати її та прийняти нову постанову суду; 4) скасувати постанову суду і залишити позовну заяву без розгляду або закрити провадження у справі; 5) визнати постанову суду нечинною і закрити провадження у справі.
Згідно ст.203 КАС України постанова або ухвала суду першої інстанції скасовується в апеляційному порядку і позовна заява залишається без розгляду або провадження у справі закривається з підстав, встановлених відповідно статтями 155 і 157 цього Кодексу. Якщо судом першої інстанції ухвалено законне та обґрунтоване судове рішення, а обставини, які стали підставою для закриття провадження у справі, виникли після його ухвалення, суд апеляційної інстанції визнає таке рішення нечинним і закриває провадження у справі.
У своїй апеляційній скарзі ОСОБА_2 просила визнати нечинною постанову суду першої інстанції і закрити адміністративне провадження у справі, однак, враховуючи, що судом не встановлено обставин для закриття провадження у справі, визначених ст.157 КАС України, вимоги апелянта в цій частині задоволенню не підлягають.
Разом з тим, у відповідності до ч.1 ст.195 КАС України суд апеляційної інстанції переглядає судові рішення суду першої інстанції в межах апеляційної скарги. Суд апеляційної інстанції може вийти за межі доводів апеляційної скарги в разі встановлення під час апеляційного провадження порушень, допущених судом першої інстанції, які призвели до неправильного вирішення справи.
Враховуючи, що судом першої інстанції під час розгляду справи порушено норми матеріального та процесуального права, не застосовано норми чинного законодавства, які підлягали застосуванню, що призвело до неправильного вирішення справи, колегія суддів дійшла висновку щодо можливості у відповідності до ч.1 ст.195 КАС України вийти за межі доводів апеляційної скарги, та приймаючи до уваги правомірність дій управління містобудування та архітектури Уманської міської ради при видачі паспорту прив'язки на тимчасову споруду по АДРЕСА_1 в м.Умань та відповідність вимогам чинного законодавства паспорту прив'язки, відсутності правових підстав для його скасування, колегія суддів вважає за необхідне скасувати постанову суду першої інстанції та прийняти нову про відмову в задоволенні позовних вимог.
На підставі вищенаведеного, колегія суддів вважає, що невідповідність висновків суду першої інстанції обставинам справи та порушення норм матеріального та процесуального права призвели до неправильного вирішення справи, у зв'язку з чим постанова Уманського міськрайонного суду Черкаської області від 25 вересня 2017 року підлягає скасуванню з прийняттям нової постанови про відмову в задоволенні позовних вимог.
Керуючись ст.ст.195, 196, 198, 202, 205, 207, 212, 254 КАС України, суд,-
Апеляційну скаргу ОСОБА_2 - задовольнити частково.
Постанову Уманського міськрайонного суду Черкаської області від 25 вересня 2017 року скасувати та прийняти нову постанову, якою у задоволенні позовних вимог ОСОБА_3 - відмовити.
Постанова набирає законної сили з моменту проголошення та може бути оскаржена протягом двадцяти днів з дня її складення в повному обсязі шляхом подачі касаційної скарги безпосередньо до Вищого адміністративного суду України.
Повний текст постанови виготовлено 07 грудня 2017 року.
Головуючий суддя В.Е.Мацедонська
Судді І.О.Лічевецький
В.П.Мельничук