Справа: № 712/10859/17 Головуючий у 1-й інстанції: Мельник І.О.
Суддя-доповідач: Шелест С.Б.
Іменем України
05 грудня 2017 року м. Київ
Київський апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів:
Головуюча суддя: Шелест С.Б.
Судді: Кузьмишина О.М., Пилипенко О.Є.
Секретар судового засідання: Хаврат О.О.
За участі представників:
Позивача: ОСОБА_2;
Відповідача: Мазур О.М.
розглянувши у відкритому судовому апеляційну скаргу Міського голови м. Черкаси Бондаренка Анатолія Васильовича на постанову Соснівського районного суду м. Черкаси від 06.10.17р. у справі №712/10859/17 за позовом ОСОБА_5 до Черкаського міського голови Бондаренка Анатолія Васильовича про визнання протиправним розпорядження
постановою Соснівського районного суду м. Черкаси від 06.10.17р. адміністративний позов задоволено: визнано протиправним та скасовано розпорядження Черкаського міського голови від 15.08.2017 № 372-р «Про притягнення до дисциплінарної відповідальності ОСОБА_5.».
Не погоджуючись з вказаною постановою, Відповідач подав апеляційну скаргу, у якій просить суд скасувати постанову з мотивів порушення судом норм матеріального та процесуального права та ухвалити нове рішення про відмову у задоволенні адміністративного позову.
Свої вимоги апелянт мотивує тим, що до Позивача правомірно застосовано дисциплінарне стягнення у вигляді догани, оскільки Позивач неналежним чином виконував обов'язки директора департаменту житлово-комунального комплексу Черкаської міської ради, а саме: не здійснив контроль за виконанням покладених на КП «Комбінат комунальних підприємств» Черкаської міської ради завдань щодо виконання робіт, пов'язаних з благоустроєм. Також апелянт вказав на помилковість висновків суду першої інстанції в частині застосування до спірних правовідносин положень Закону України «Про державну службу».
Заслухавши суддю-доповідача, представників сторін, розглянувши матеріали справи та апеляційну скаргу Відповідача, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню, виходячи з наступного.
Як свідчать обставини справи та установлено судом першої інстанції, розпорядженням міського голови м. Черкаси від 19.12.16р. №655-р Позивача з 23.12.16р. призначено на посаду першого заступника директора департаменту житлово-комунального комплексу Черкаської міської ради як такого, що зарахований до кадрового резерву, в порядку переведення з посади радника міського голови патронатної служби міського голови департаменту організаційного забезпечення Черкаської міської ради.
У період з 31.07.17р. по 11.08.17р. та з 14.08.17р. по 25.08.17р. Позивач виконував обов'язки директора департаменту житлово-комунального комплексу Черкаської міської ради.
15.08.17р. Міським головою видано доручення №163-Д, яким Позивачу доручено надати пояснення про відсутність контролю та не вчинення відповідних дій із організації прибирання зелених зон у місті, зокрема, у центральних частинах міста (вул. Святотроїцька, пагорб Слави, палац одружень). Термін виконання: 15.08.17р. до 10.30 год. (а.с.8).
Позивачем у той же день надано письмові пояснення, у яких зазначено про те, що прибирання пагорбу Слави здійснює її балансоутримувач - КП «Комбінат комунальних підприємств», якому доручено негайно привести в належний санітарний стан дану територію.
У цей же день, міським головою м. Черкаси видано розпорядження від 15.08.17р. №372-р «Про притягнення до дисциплінарної відповідальності ОСОБА_5.», яким, відповідно до ст. 42 Закону України «Про місцеве самоврядування в Україні», ст.ст. 147-149 Кодексу законів про працю України, п.п. 16 та 17 розділу 2 Положення про департамент житлово-комунального комплексу Черкаської міської ради, затвердженого рішенням Черкаської міської ради 14.11.14р. №2-413, враховуючи пункти 1.3. та. 2.2. Статуту комунального підприємства «Комбінат комунальних підприємств» Черкаської міської ради, затвердженого рішенням Черкаської міської ради від 28.07.16р. №2-817, пояснювальну записку ОСОБА_5 від 15.08.17р. №163-Д, оголошено догану ОСОБА_5, першому заступнику директора департаменту житлово-комунального комплексу Черкаської міської ради, за порушення трудової дисципліни, а саме: неналежне виконання обов'язків щодо здійснення контролю за станом благоустрою територій, організації роботи КП «Комбінат комунальних підприємств» Черкаської міської ради та не здійснення контролю за виконанням покладених на це підприємство завдань щодо виконання робіт, пов'язаних з благоустроєм.
Не погоджуючись з вказаним розпорядженням, Позивач звернувся з позовом до суду.
Задовольняючи адміністративний позов, суд першої інстанції виходив з того, що Відповідачем не доведено факт порушення Позивачем трудової дисципліни. При цьому, приймаючи рішення у справі, суд першої інстанції застосував до спірних правовідносин норми Закону України «Про держану службу».
Колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції щодо наявності правових підстав для задоволення позову, однак вважає, що постанова суду першої інстанції частково підлягає зміні, виходячи з такого.
Відповідно до статті 7 Закону України від 07.06.01р. № 2493-III «Про службу в органах місцевого самоврядування» на посадових осіб місцевого самоврядування поширюється дія законодавства України про працю з урахуванням особливостей, передбачених цим Законом.
В силу статті 19 цього ж Закону, особливості їх дисциплінарної відповідальності, вирішення інших питань, пов'язаних із службою в органах місцевого самоврядування, забезпечуються у порядку, передбаченому законом.
Статтею 147 КЗпП України передбачено, що за порушення трудової дисципліни до працівника може бути застосовано тільки один з таких заходів стягнення:
1) догана;
2) звільнення.
Відповідно до ст. 149 КЗпП України, до застосування дисциплінарного стягнення власник або уповноважений ним орган повинен зажадати від порушника трудової дисципліни письмові пояснення.
За кожне порушення трудової дисципліни може бути застосовано лише одне дисциплінарне стягнення.
При обранні виду стягнення власник або уповноважений ним орган повинен враховувати ступінь тяжкості вчиненого проступку і заподіяну ним шкоду, обставини, за яких вчинено проступок, і попередню роботу працівника.
Стягнення оголошується в наказі (розпорядженні) і повідомляється працівникові під розписку.
Отже, виходячи з аналізу вказаних правових норм вбачається, що підставою для притягнення працівника до дисциплінарної відповідальності є порушення ним трудової дисципліни.
При цьому, для притягнення працівника до дисциплінарної відповідальності достатньо, щоб був зафіксований сам факт порушення.
У спірному випадку, відповідачем жодними належними та допустимими доказами не підтверджено факт порушення Позивачем трудової дисципліни, а відтак - склад дисциплінарного проступку, а саме: не доведено порушення Позивачем обсягу його обов'язків, що визначені Положенням про Департамент житлово-комунального комплексу із покликанням на норми, які б визначали порядок і форми контролю за станом благоустрою. Окрім того, функція «контролю» не є тотожною забезпеченню іншим суб'єктом (КП «Комбінат комунальних підприємств») виконання своїх безпосередніх обов'язків і поточних завдань, що випливають із Статуту Комунального підприємства. Так, відповідно до п.2.1. Статуту КП «Комбінат комунальних підприємств» Черкаської міської ради, головною метою підприємства є, зокрема, утримання об'єктів комунального призначення і благоустрою у належному санітарному та технічному стані.
Слушно зауважити, що й доручення міського голови від 15.08.17р. №163-Д, яке стало передумовою для накладення дисциплінарного стягнення, не містить вказівки на період часу, коли не вчинені дії з організації прибирання території.
Отже, за відсутності доказів, які б підтверджували склад дисциплінарного проступку, у тому числі акту службового розслідування, із відображенням функціональних та посадових обов'язків Позивача, доказів, які б підтверджували факт їх невиконання - колегія суддів погоджується з рішенням суду першої інстанції про протиправність оспорюваного розпорядження.
Подані Відповідачем копії фотознімків зі сторінок користувачів соціальних мереж колегія суддів вважає неналежними доказами в розумінні КАС України, оскільки такі знімки не містять інформації про дачу, час та місце здійснення зйомки, а також відомостей, які безпосередньо пов'язують трудову діяльність Позивача з неналежним санітарним станом території, зображеної на таких знімках.
Принцип обґрунтованості рішення суб'єкта владних повноважень має на увазі, що рішенням повинне бути прийнято з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії), на оцінці усіх фактів та обставин, що мають значення. Європейський Суд з прав людини у рішенні по справі «Суомінен проти Фінляндії» (Suominen v. Finland), № 37801/97, п. 36, від 1 липня 2003 року, вказує, що орган влади зобов'язаний виправдати свої дії, навівши обґрунтування своїх рішень.
У Рішенні від 10 лютого 2010 року у справі «Серявін та інші проти України» Європейський суд з прав людини вказав, що у рішеннях суддів та інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються.
У Рішенні від 27 вересня 2010 року по справі «Гірвісаарі проти Фінляндії» зазначено, що ще одне призначення обґрунтованого рішення полягає в тому, щоб продемонструвати сторонам, що вони були почуті.
Серед критеріїв /принципів/, які повинні застосовуватись субґєктом владних повноважень при прийнятті ним рішень та вчиненні дій та якими керується адміністративний суд у разі оскарження таких рішень, дій (ст.2 КАС України), є, зокрема, принцип законності, відповідно до якого субґєкт владних повноважень зобовґязаний діяти на виконання закону, за умов та обставин, визначених ним, а рішення субґєкта вланих повноважень має прийматися обгрунтовано, тобто у урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення.
Встановлення невідповідності діяльності суб'єкта владних повноважень вказаному критерію для оцінювання рішення, (дій) є достатньою підставою для задоволення адміністративного позову, за умови, що встановлено порушення прав та інтересів Позивача.
Отже, з огляду на те, що Відповідачем жодними доказами не доведено порушення Позивачем трудової дисципліни, колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції про наявність правових підстав для задоволення позову.
Поряд цим, колегія суддів погоджується з доводами апелянта про те, що судом першої інстанції помилково до спірних правовідносин застосовано положення Закону України «Про державну службу», оскільки п. 11 ч. 3 ст. 3 цього Закону чітко передбачено, що дія цього Закону не поширюється на депутатів місцевих рад, посадових осіб місцевого самоврядування.
Тому, постанова суду першої інстанції у цій частині підлягає зміні шляхом виключення з мотивувальної частини висновків суду першої інстанції щодо застосування до спірних правовідносин положень Закону України «Про державну службу».
Згідно пункту 2 частини 1 статті 198, пункту 1 частини 1 стаття 201 КАС України, за наслідками розгляду апеляційної скарги на постанову суду першої інстанції суд апеляційної інстанції має право змінити постанову суду, якщо суд першої інстанції правильно по суті вирішив справу, але з помилковим застосуванням норм матеріального чи процесуального права.
Керуючись ст.ст. 195, 196, 198, 201, 205, 207, 212, 254 КАС України, Київський апеляційний адміністративний суд
апеляційну скаргу Міського голови м. Черкаси Бондаренка Анатолія Васильовича на постанову Соснівського районного суду м. Черкаси від 06.10.17р. у справі №712/10859/17 - залишити без задоволення.
Постанову Соснівського районного суду м. Черкаси від 06.10.17р. у справі №712/10859/17 змінити шляхом виключення з мотивувальної частини висновків суду першої інстанції щодо застосування до спірних правовідносин положень Закону України «Про державну службу».
У іншій частині постанову Соснівського районного суду м. Черкаси від 06.10.17р. у справі №712/10859/17 - залишити без змін.
Постанова набирає законної сили з моменту проголошення та може бути оскаржена в касаційному порядку відповідно до вимог КАС України.
Головуюча суддя Шелест С.Б.
Судді : Кузьмишина О.М.
Пилипенко О.Є.
Повний текст постанови складений: 06.12.17р.