Головуючий у 1 інстанції - Кошкош О.О.
Суддя-доповідач - ОСОБА_1
06 грудня 2017 року справа №805/2784/17-а
приміщення суду за адресою: 84301, м. Краматорськ вул. Марата, 15
Колегія суддів Донецького апеляційного адміністративного суду у складі:
головуючого судді: Гаврищук Т.Г.
суддів: Блохіна А.А.
ОСОБА_2
при секретарі судового засідання Борисові А.А.,
за участю сторін по справі:
позивач: ОСОБА_3
відповідач: ОСОБА_4 (за довіреністю)
розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу Прокуратури Донецької області на постанову Донецького окружного адміністративного суду від 24 жовтня 2017 року по справі №805/2784/17-а (головуючий І інстанції Кошкош О.О.) за позовом керівника Маріупольської місцевої прокуратури №1 до Мелекінської сільської ради Мангушського району Донецької області про визнання незаконним та скасування рішення в частині, -
Позивач звернувся до суду з позовом до Мелекінської сільської ради Мангушського району Донецької області про визнання незаконними та скасування п.1 та п.п. «г» п.4 рішення Мелекінської сільської ради Мангушського (Першотрваневого) району Донецької області №6/20-1173 від 11.12.2012 року «Про затвердження генерального плану с.Білосарайська Коса».
Постановою Донецького окружного адміністративного суду від 24 жовтня 2017 року у задоволенні позовних вимог відмовлено.
В апеляційній скарзі та під час судового засідання позивач просить скасувати постанову суду першої інстанції та ухвалити нове рішення, яким задовольнити позов в повному обсязі.
В обґрунтування доводів апеляційної скарги позивач посилається на те, що постанова суду першої інстанції прийнята внаслідок неправильної правової оцінки доказів та з порушенням норм процесуального права (ст.ст. 11,17,162 КАС України). Позивач вважає, що суд не мав досліджувати законність перевірки ГУ Держгеокадастру у Донецькій області та надавати оцінку його діям. Оскільки, вимог про визнання рішень або дії ГУ Держгеокадастру у Донецькій області протиправними не заявлено, вони не можуть бути предметом судового розгляду. Посилання суду першої інстанції на те, що під час перевірки не досліджувався генеральний план, позивач вважає безпідставним. Цей план прокуратурою вилучено у ході обшуку та долучено до матеріалів справи кримінального провадження. Оскільки, перевірку призначено у межах кримінального провадження та на підставі його матеріалів, ГУ Держгеокадастр при проведенні перевірки використовував генеральний план. Той факт, що генеральний план погоджено містобудівною радою, не свідчить про його законність. Судом першої інстанції не було враховано, що затвердження містобудівної документації, в якій з порушенням вимог закону розраховано розмір прибережної захисної смуги, є недопустимим та надає можливість незаконно отримати майнові права на землі водоохоронної зони. Більш того, генеральним планом передбачено забудову двокілометрової прибережної захисної смуги Азовського моря на території населеного пункту, з огляду на що такий план є очевидно незаконним.
Відповідач проти доводів апеляційної скарги заперечував, вважає, що постанова суду є законною та обґрунтованою, ухвалена судом відповідно до норм матеріального та процесуального права на підставі повного і всебічного з'ясування обставин в адміністративній справі.
Колегія суддів, заслухавши доповідь судді-доповідача, представника позивача та представника відповідача, перевіривши матеріали справи і обговоривши доводи апеляційної скарги, дійшла висновку про те, що апеляційна скарга задоволенню не підлягає виходячи з наступного.
Судом першої інстанції та під час апеляційного провадження встановлено, що Мелекінською сільською радою прийнято рішення № 6/20-1173 від 11.12.2012 року, пунктом 1 якого затверджено генеральний план с. Білосарайська Коса з урахуванням зауважень містобудівної ради Донецької ОДА.
Пунктом 4 цього рішення було доручено голові сільської ради ОСОБА_5 укласти договір з відповідними ліцензійними організаціями на виготовлення проекту 100 м. водоохоронної зони.
23.02.2017 року за вих. № 93 відділом у Мангушському районі Головного управління Держгеокадастру у Донецькій області повідомлено Мангушське відділення Маріупольської місцевої прокуратури № 1 про вчинення правопорушення, а саме про те, що генеральний план села ОСОБА_6 та рішення про його затвердження суперечить вимогам земельного та водного законодавства України.
Наказом Головного управління Держгеокадастру у Донецькій області від 21.04.2017 року №41ДК «Про здійснення державного контролю за дотриманням земельного законодавства, використанням та охороною земель усіх категорій і форм власності» призначено здійснення заходу державного контролю за дотриманням земельного законодавства, використанням та охороною земель усіх категорій і форм власності, родючості ґрунтів, за участю представників Маріупольської місцевої прокуратури № 1 Донецької області.
За наслідками здійсненого заходу контролю, Управлінням з контролю за використанням та охороною земель Головного управління Держгеокадастру у Донецькій області за участю прокурора Мангушського відділу Маріупольської місцевої прокуратури № 1 Донецької області складено акт перевірки дотримання вимог земельного законодавства за об'єктом земельної ділянки від 23.05.2017 року № 107.
У акті перевірки зазначено, що розглянувши матеріали генерального плану с.Білосарайська Коса, Мелекінської сільської ради, Мангушського району Донецької області та з'ясувавши обставини щодо прийняття рішень Мелекінською сільською радою Мангушського району Донецької області про надання згоди та затвердження проектів землеустрою щодо відведення земельних ділянок водного фонду та передачі їх у власність на території Мелекінської сільської ради Мангушського району Донецької області встановлено, що рішення Мелекінської сільської ради Першотравневого району Донецької області №6/20-1173 від 11.12.2012 року прийнято із порушенням п.5 Порядку визначення розмірів і меж водоохоронних зон та режиму ведення господарської діяльності в них, ч.3 ст.18 Закону України «Про регулювання містобудівної діяльності», без попереднього розроблення проекту на основі нормативно-технічної документації та відповідно без погодження цього проекту з органами Мінекоресурсів, Держводгоспу та органами земельних ресурсів України.
В матеріалах справи міститься протокол обшуку від 26 травня 2016 року, за яким прокуратурою Донецької області було вилучено генеральний план села ОСОБА_6. Тобто, на час проведення перевірки, а саме 23.05.2017 року його не було у наявності безпосередньо у відповідача.
Згідно пояснень позивача, наданих під час апеляційного провадження, матеріали генерального плану села ОСОБА_6 були розглянуті при складанні перевірки, оскільки представник Головного управління Держгеокадастру у Донецькій області на підставі постанови про залучення спеціаліста від 27.02.207р. був залучений до виконання слідчих дій по кримінальному провадженню № 4201705129000010 від 23.02.2017р..
Однак, з протоколу обшуку від 26 травня 2016 року вбачається, що генеральний план села ОСОБА_6 було вилучено на підставі ухвали слідчого судді Краматорського міського суду Донецької області у кримінальній справі №42016050000000120 від 24.02.2016р., тобто по іншій кримінальній справі. Інших доказів на підтвердження дослідження під час перевірки генерального плану села ОСОБА_6 позивачем не надано.
Статтею 18 Закону України «Про регулювання містобудівної діяльності» від 17.02.2011 року №3038-VI (в редакції, чинної у спірний період) (далі Закон № 3038-VI) визначено порядок розроблення плану зонування території, згідно п.3 якого зонування території здійснюється з дотриманням таких вимог: 1) урахування попередніх рішень щодо планування і забудови території; 2) виділення зон обмеженої містобудівної діяльності; 3) відображення існуючої забудови територій, інженерно-транспортної інфраструктури, а також основних елементів планувальної структури територій; 4)урахування місцевих умов під час визначення функціональних зон; 5) встановлення для кожної зони умов та обмежень з визначенням видів використання земельних ділянок та об'єктів нерухомості; 6)узгодження меж зон з межами територій природних комплексів, смугами санітарно-захисних, санітарних, охоронних та інших зон обмеженого використання земель, червоними лініями.
У п. 5 Порядку визначення розмірів і меж водоохоронних зон та режиму ведення господарської діяльності в них, затв. постановою Кабінету Міністрів України від 08.05.1996 року №486, встановлено, що розміри і межі водоохоронних зон визначаються проектом на основі нормативно-технічної документації. Проекти цих зон розробляються на замовлення фізичних та юридичних осіб, узгоджуються з власниками землі, землекористувачами, Мінприроди, Держводагентством та територіальними органами Держземагентства, а на території Автономної Республіки Крим - з органами виконавчої влади Автономної Республіки Крим з питань екології та природних ресурсів, водного господарства та земельних ресурсів і затверджуються відповідними місцевими органами виконавчої влади або виконавчими комітетами рад.
Тобто, наведені норми не регулюють питання щодо розроблення генерального плану.
У відповідності до вимог ст.1 Закону № 3038-VI генеральний план населеного пункту це - містобудівна документація, що визначає принципові вирішення розвитку, планування, забудови та іншого використання території населеного пункту.
За приписами ч.1 ст. 17 Закону № 3038-VI генеральний план населеного пункту є основним видом містобудівної документації на місцевому рівні, призначеної для обґрунтування довгострокової стратегії планування та забудови території населеного пункту.
Невід'ємною частиною генерального плану населеного пункту є план земельно-господарського устрою цього населеного пункту. У складі генерального плану населеного пункту може розроблятися план зонування території цього населеного пункту. План зонування території може розроблятися і як окрема містобудівна документація після затвердження генерального плану.
За приписами ч.6 цієї статті рішення про розроблення генерального плану приймає відповідна сільська, селищна, міська рада.
Колегія суддів погоджує висновок суду першої інстанції про те, що генеральний план це документ, який планує забудову, та не є землевпорядною документацією, яка встановлює територію межі водоохоронних зон та прибережних захисних смуг.
Як вбачається з матеріалів справи, генеральний план села ОСОБА_6 Мелекінської сільської ради Першотравневого району Донецької області у відповідності до вимог ст. 20 Закону України «Про регулювання містобудівної діяльності» був погоджений на засіданні містобудівної ради при Управлінні містобудування та архітектури Донецької обласної державної адміністрації, що засвідчується витягом з протоколу №2 від 06.12.2012року.
Відповідно до вимог ч.2 ст.58 Земельного кодексу України для створення сприятливого режиму водних об'єктів уздовж морів, навколо озер, водосховищ та інших водойм встановлюються водоохоронні зони, розміри яких визначаються за проектами землеустрою.
Згідно ст.87 Водного кодексу України для створення сприятливого режиму водних об'єктів, попередження їх забруднення, засмічення і вичерпання, знищення навколоводних рослин і тварин, а також зменшення коливань стоку вздовж річок, морів та навколо озер, водосховищ і інших водойм встановлюються водоохоронні зони.
За приписами ст.88 Водного кодексу України з метою охорони поверхневих водних об'єктів від забруднення і засмічення та збереження їх водності вздовж річок, морів і навколо озер, водосховищ та інших водойм в межах водоохоронних зон виділяються земельні ділянки під прибережні захисні смуги. У межах існуючих населених пунктів прибережна захисна смуга встановлюється з урахуванням містобудівної документації. Прибережні захисні смуги встановлюються за окремими проектами землеустрою. Проекти землеустрою щодо встановлення меж прибережних захисних смуг (з установленою в них пляжною зоною) розробляються в порядку, передбаченому законом.
Колегія суддів погоджує висновок суду першої інстанції про те, що аналіз наведених норм дозволяє дійти висновку про те, що відсутність проекту землеустрою щодо встановлення меж водоохоронних зон та прибережних захисних смуг є підставою для застосування встановлених законодавством нормативів при наданні земельних ділянок у власність або користування. Та у випадку недотримання цих нормативів підставою для скасування рішень ради при наданні земельних ділянок, а не рішення про затвердження генерального плану.
З урахуванням викладеного, колегія суддів вважає, що позивачем не доведено порушення відповідачем вимог ст.18 Закону України «Про регулювання містобудівної діяльності» від 17.02.2011 року № 3038-VI, п. 5 Порядку визначення розмірів і меж водоохоронних зон та режиму ведення господарської діяльності в них, затв. постановою Кабінету Міністрів України від 08.05.1996 року №486, ст.87 Водного кодексу України, ст.58 Земельного кодексу України при прийнятті спірного рішення, а тому судом першої інстанції правомірно відмовлено у задоволенні позову.
З урахуванням наведеного, колегія суддів дійшла висновку, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.
Відповідно до вимог Кодексу адміністративного судочинства України підставами для скасування рішення є порушення судом норм матеріального чи процесуального права.
Доводи апеляційної скарги не дають підстав для висновку про те, що при розгляді справи судом першої інстанції було допущено неправильне застосування норм матеріального чи процесуального права.
Судова колегія дійшла висновку про те, що підстави для скасування рішення суду першої інстанції відсутні, а тому відхиляє апеляційну скаргу і залишає судове рішення без змін.
Керуючись статтями 24, 184, 195, 196, 198, 200, 205, 207, 211, 212, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -
Апеляційну скаргу Прокуратури Донецької області на постанову Донецького окружного адміністративного суду від 24 жовтня 2017 року по справі №805/2784/17-а - залишити без задоволення.
Постанову Донецького окружного адміністративного суду від 24 жовтня 2017 року по справі №805/2784/17-а - залишити без змін.
Вступна та резолютивна частини постанови прийняті у нарадчій кімнаті та проголошені у судовому засіданні 06 грудня 2017 року.
Ухвала у повному обсязі складена у нарадчій кімнаті 08 грудня 2017 року.
Ухвала суду апеляційної інстанції за наслідками перегляду набирає законної сили з моменту проголошення.
Ухвала може бути оскаржена до Вищого адміністративного суду України протягом двадцяти днів після набрання законної сили судовим рішенням суду апеляційної інстанції, а в разі складення в повному обсязі відповідно до статті 160 цього Кодексу - з дня складення в повному обсязі.
Головуючий: Т.Г.Гаврищук
Судді: А.А.Блохін
ОСОБА_2