Головуючий у 1 інстанції - Борзаниця С.В.
Суддя-доповідач - ОСОБА_1
06 грудня 2017 року справа №812/276/17
приміщення суду за адресою: 84301, м. Краматорськ вул. Марата, 15
Донецький апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів : головуючого судді Блохіна А.А., суддів Гаврищук Т.Г., Сухарька М.Г., при секретарі Борисові А.А., за участю представника позивача ОСОБА_2, представника відповідача ОСОБА_3, розглянув у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу офісу великих платників податків Державної фіскальної служби на постанову Луганського окружного адміністративного суду від 19 вересня 2017 року у справі № 812/276/17 за позовом публічного акціонерного товариства “Луганськтепловоз” до офісу великих платників податків Державної фіскальної служби про скасування податкового повідомлення-рішення від 14.11.2016 № НОМЕР_1, -
13 лютого 2017 року публічне акціонерне товариство “Луганськтепловоз” (далі за текстом - ПАТ “Луганськтепловоз”, Позивач) звернулось до суду із позовом до офісу великих платників податків Державної фіскальної служби (далі за текстом - Відповідач), в якому просив визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення від 14.11.2016 № НОМЕР_1 форми “ПС”, яким за платежем Рентна плата за користування надрами № 1303010010400” про нарахування штрафних санкцій у сумі 1020,00 грн.
Постановою Луганського окружного адміністративного суду від 19 вересня 2017 року у справі № 812/276/17 позов задоволено. Визнано протиправним та скасовано податкове повідомлення-рішення спеціалізованої державної податкової інспекції з обслуговування великих платників у м. Луганську Міжрегіонального Головного управління ДФС у Луганській області від 14.11.2016 № НОМЕР_1 про застосування до Публічного акціонерного товариства “Луганськтепловоз” штрафних санкції у сумі 1020,00 грн.
Не погодившись з постановою суду першої інстанції, відповідачем подано апеляційну скаргу, в якій просить скасувати постанову суду та прийняти нову постанову, якою відмовити у задоволенні позовних вимог.
На обґрунтування апеляційної скарги зазначено, що у ст. 3 Закону України “Про тимчасові заходи на період проведення антитерористичної операції” від 02.09.2014 №1669 мова йде виключно про планові та позапланові перевірки, до яких камеральна перевірка не відноситься, оскільки вона є окремим видом перевірок.
В судовому засіданні представник відповідача підтримав доводи апеляційної скарги, проти чого заперечував представник позивача наголошуючи на законності ухваленої судом першої інстанції постанови.
Відповідно до вимог ч.1 ст. 195 Кодексу адміністративного судочинства України суд апеляційної інстанції переглядає судові рішення суду першої інстанції в межах апеляційної скарги. Суд апеляційної інстанції може вийти за межі доводів апеляційної скарги в разі встановлення під час апеляційного провадження порушень, допущених судом першої інстанції, які призвели до неправильного вирішення справи.
Колегія суддів, заслухавши доповідь судді-доповідача, пояснення представників сторін, перевіривши матеріали справи і обговоривши доводи апеляційної скарги, перевіривши юридичну оцінку обставин справи та повноту їх встановлення, дослідивши правильність застосування судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, вважає за необхідне апеляційну скаргу залишити без задоволення, а постанову суду першої інстанції залишити без змін, з наступних підстав.
Судом першої та апеляційної інстанції встановлено, що публічне акціонерне товариство “Луганськтепловоз” зареєстровано в якості юридичної особи (ідентифікаційний код 05763797) та внесено до Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців, з 23.06.2015 місцезнаходження юридичної особи зареєстровано за адресою: 93406, Луганська область, місто Сєвєродонецьк, вул. Гагаріна, 52-Б ( а.с. 8-19).
До вересня 2016 року ПАТ “Луганськтепловоз” перебувало на податковому обліку в Спеціалізованій державній податковій інспекції з обслуговування великих платників у м. Луганську Міжрегіонального головного управління ДФС (далі - СДПІ у м. Луганську)
Вказані обставини визнано представниками сторін та підтверджуються матеріалами справи.
Сертифікатами (висновками) №1477 та № 1478 Торгово-промислової палати України про настання обставин непереборної сили від 11.11.2014 (вих. № 4673/05-4) відповідно до п.п. 102.6-102.7 статті 102 Податкового кодексу України засвідчено настання обставин непереборної сили Публічному акціонерному товариству “Луганськтепловоз” (місцезнаходження м. Луганськ, вул. Фрунзе, 107) з 01.07.2014 при здійсненні господарської діяльності на території м. Луганська Луганської областей та дотриманні законодавчих актів України, які стосуються продовження граничних строків для подання податкової звітності, а також зазначено, що на момент видачі сертифікату Торгово-промисловою палатою України обставини непереборної сили тривають та дату закінчення їх терміну встановити неможливо (а.с. 38,39).
17.12.2014 ПАТ “Луганськтепловоз” направлено керівнику комісії з реорганізації Податкової служби Міжрегіонального головного управління Міндоходів - центрального офісу з обслуговування великих платників податків заяву про продовження граничних строків подання податкових розрахунків плати за користування надрами. Заява обґрунтована тим, що ПАТ “Луганськтепловоз” знаходиться за адресою: м.Луганськ, вул. Фрунзе, 107, тобто, на території проведення антитерористичної операції, у зв'язку з чим для заявника настали форс-мажорні обставини, настання яких підтверджено сертифікатом Торгово-промислової палати України від 11.11.2014, копію сертифікату додано до заяви (а.с. 46).
У відповіді Центрального офісу з обслуговування великих платників від 15.01.2017 на вищевказану заяву позивачу роз'яснено порядок застосування п. 102.6 статті 102 Податкового кодексу України та інших норм чинного законодавства та вказано, що у зв'язку з тим, що порушене позивачем питання потребує більш детального розгляду направлено запит до ДФС України щодо надання роз'яснень, після отримання яких буде надано додаткову відповідь (а.с. 42).
Листом від 27.01.2015 позивач повідомив СДПІ у м. Луганську про те, що ним раніше подавались до Центрального офісу з обслуговування великих платників заяви про продовження граничних термінів подання податкової звітності через настання обставин непереборної сили, у тому числі і щодо подання податкового розрахунку збору за користування надрами, однак, відповіді не отримано, у зв'язку з чим заявник просив повторно надати відповіді на перелічені звернення (а.с. 45)
У заяві від 05.03.2015 до СДПІ у м. Луганську позивач повідомив податковий орган про свої попередні звернення, у тому числі про направлення 17.12.2014 заяви про продовження граничних строків подання податкового розрахунку збору за користування надрами та просив прийняти рішення за зазначеними у листі заявами (а.с. 40-41).
Листом від 17.03.2015 за № 696/10/28-05-19 СДПІ у м. Луганську надано відповідь ПАТ “Луганськтепловоз” на попередні звернення, у якій, зокрема зазначено, що згідно п. 8 Порядку застосування норм пунктів 102.6-102.7 статті 102 Податкового кодексу України, затвердженого наказом Державної податкової адміністрації України від 24.12.2010 № 1044, Закону України "Про тимчасові заходи на період проведення антитерористичної операції", питання щодо поширення на ПАТ “Луганськтепловоз” дії п. 102.6 ст. 102 Податкового кодексу України та продовження граничного строку для подання податкової звітності може бути розглянуто не раніше ніж протягом тридцяти календарних днів, наступних за днем закінчення обставин непереборної сили, у разі подання заяви та документального підтвердження відповідно до Порядку (а.с. 43-44).
Фактично податковий розрахунок збору за користування надрами за ІІІ квартал 2014 року ПАТ “Луганськтепловоз” подано до СДПІ у м. Луганську лише 24.04.2015 при граничному терміні подання - 10.11.2014, що підтверджено квитанціями про прийняття електронної звітності (а.с. 77-78).
У жовтні 2016 року СДПІ у м. Луганську проведено камеральну перевірку даних, задекларованих ПАТ “Луганськтепловоз” у податковому розрахунку збору за користування надрами за ІІІ квартал 2014 року, результати якої оформлено актом від 31.10.2016 № 85/28-05-40/05763797, яким встановлено несвоєчасне подання розрахунку збору за користування надрами за ІІІ квартал 2014 року, відповідальність платника передбачена абз. 2 п. 120.1 ст. 120 розділу II Податкового кодексу України, а саме платником вчинено ті самі дії, до якого протягом року було застосовано штраф за таке порушення підтверджується податковим повідомленням-рішенням від 31.10.2016 № НОМЕР_2, складеним на підставі акту камеральної перевірки даних, задекларованих у податковому розрахунку збору за користування радіочастотним ресурсом України ПАТ “Луганськтепловоз” за серпень 2014 року № 37/28-05-40/05763797 (а.с. 21-23).
Позивачем на адресу податкового органу були направлені заперечення на акт перевірки від 31.10.2016, в яких він посилався на наявність сертифікатів про засвідчення форс-мажорних обставин, податкові зобов'язання щодо сплати податкових декларацій, які були сплачені в строки, передбачені законодавством як на документи, які спростовують висновки акту перевірки, а також на заяву від 17.12.2014 про продовження граничних строків подання податкових розрахунків плати за користування надрами (а.с.24-26).
СДПІ з ОВС у м. Луганську розглянула надані Позивачем заперечення та залишила без змін висновки акту (а.с.30-34).
На підставі вказаного акту відповідачем прийнято податкове повідомлення - рішення форми “ПС” № НОМЕР_1 від 14.11.2016, яким до позивача застосовано штрафні санкції у сумі 1020,00 грн (а.с. 20).
Рішенням офісу великих платників податків Державної фіскальної служби від 26.01.2017 №4647/10/218-10-10-4-33 залишено без змін податкове повідомлення-рішення СДПІ з ОВС у м. Луганську Міжрегіонального Головного управління ДФС у Луганській області від 14.11.2016 № НОМЕР_1, а скаргу залишено без змін (а.с. 35-37).
Станом на момент виникнення спірних правовідносин та на момент розгляду даної справи антитерористична операція, розпочата відповідно до Указу Президента України "Про рішення Ради національної безпеки і оборони України від 13 квітня 2014 року "Про невідкладні заходи щодо подолання терористичної загрози і збереження територіальної цілісності України" від 14 квітня 2014 року № 405/2014, не закінчилась.
Встановлено та не заперечується відповідачем, що місцезнаходженням юридичної особи - ПАТ “Луганськтепловоз” до червня 2015 року, тобто у спірний період, було м. Луганськ.
Відповідно до розпорядженням Кабінету Міністрів України від 02.12.2015 № 1275-р. “Про затвердження переліку населених пунктів, на території яких здійснювалася антитерористична операція”, місто Луганськ Луганської області віднесене до міст, на території яких здійснювалась антитерористична операція.
Таким чином, ПАТ “Луганськтепловоз” є суб'єктом, на якого поширюється дія Закону № 1669-VII.
Статтею 10 Закону № 1669-VII визначено, що протягом терміну дії цього Закону єдиним належним та достатнім документом, що підтверджує настання обставин непереборної сили (форс-мажору), що мали місце на території проведення антитерористичної операції, як підстави для звільнення від відповідальності за невиконання (неналежного виконання) зобов'язань, є сертифікат Торгово-промислової палати України.
Вказані положення Закону № 1669 не є податковою пільгою, що розповсюджується на позивача, не є правом позивача, реалізація якого залежить від дотримання певної процедури, а є спеціальною нормою закону, яка для суб'єктів господарювання, які здійснюють свою діяльність на певній території протягом певного періоду в часі, в силу об'єктивних обставин - проведення антитерористичної операції - встановлює підстави для звільнення від відповідальності цих платників податків, в тому числі й в частині неналежного виконання обов'язку своєчасного подання податкової звітності.
Згідно з ч.3 ст. 11 Закону № 1669 закони та інші нормативно-правові акти України діють у частині, що не суперечить цьому Закону.
Відповідні сертифікати (висновки) №№ 1477 та 1478 Торгово-промислової палати України про настання обставин непереборної сили від 11 листопада 2014 року (вих. № 4673/05-4) засвідчують відповідно до п.п. 102.6-102.7 статті 102 Податкового кодексу України настання обставин непереборної сили Позивачу з 01 липня 2014 року при здійсненні господарської діяльності на території міста Луганська Луганської областей та дотриманні законодавчих актів України, які стосуються продовження граничних строків для подання податкової звітності.
Отже, цей сертифікат є належним доказом в силу ст. 10 Закону № 1669-VII для звільнення позивача від відповідальності, передбаченої абзацем першим пункту 120.1 статті 120 Податкового кодексу України, за неналежне виконання зобов'язань щодо своєчасної подачі вказаного розрахунку за користування надрами за ІІІ квартал 2014 року. Відповідач, якому на момент прийняття оскарженого рішення було відомо про наявність у позивача вказаних сертифікатів (вони неодноразово надавалися позивачем до податкових органів), мав врахувати цю обставину при прийнятті оскарженого рішення.
Не заслуговують на увагу посилання відповідача на ті обставини, що надані позивачем сертифікати (висновки) про настання обставин непереборної сили № 1477, 1478 від 11 листопада 2014 року (вих. № 4673/05-4, вих.№ 4667/05-04) не можуть бути прийнятими, оскільки не містять у собі всіх відомостей, визначених п.6.2 розділу 6 Регламенту (продовження граничних строків для подання саме яких податкових декларацій та за які періоди).
Станом на момент розгляду даної справи АТО триває, оскільки указ Президента України про завершення її проведення не видано, отже, тривають і обставини непереборної сили, засвідчені відповідним сертифікатом.
В зазначених сертифікатах прямо йдеться про існування обставин непереборної сили станом на момент видачі сертифікату (прямо зазначено період з 01.07.2014 по дату видачі сертифікату -11.11.2014), а також, що пов'язані з проведенням АТО обставини мають триваючий в часі характер та не закінчилися на час видачі сертифікату, на час граничного терміну подання податкової звітності та на дату несвоєчасного подання позивачем зазначеної податкової звітності.
Крім того, з матеріалів справи встановлено, що відповідачем в порушення вимог пп. 75.1.1 п. 75.1 ст. 75 Податкового кодексу України при проведенні камеральної перевірки крім податкової звітності також безпідставно використані бази даних ДФС (Міністерства доходів України). При цьому, пп. 75.1.1 п. 75.1 ст. 75 Податкового кодексу України визначено виключний та вичерпний перелік документів та даних, які можуть бути використані при проведенні контролюючим органом камеральної перевірки.
Таким чином, відповідачем при проведенні камеральної перевірки податкової звітності було порушено пп. 75.1.1 п. 75.1 ст. 75 Податкового кодексу України та застосовані відомості, які безпосередньо вплинули на висновки при проведенні камеральної перевірки щодо наявності можливих порушень з боку позивача. У зв'язку з чим відповідач діяв не в спосіб, визначений податковим законодавством, що тягне за собою скасування спірного податкового повідомлення-рішення.
Відповідно до положень п.п. 78.1.5 п. 78.1 ст. 78 ПК України документальна позапланова перевірка здійснюється, якщо платником податків подано в установленому порядку контролюючому органу заперечення до акта перевірки та/або додаткові документи в порядку, визначеному пунктом 44.7 статті 44 цього Кодексу, або скаргу на прийняте за її результатами податкове повідомлення-рішення, в яких вимагається повний або частковий перегляд результатів відповідної перевірки або скасування прийнятого за її результатами податкового повідомлення-рішення у разі, коли платник податків у своїй скарзі (запереченнях) посилається на обставини, що не були досліджені під час перевірки, та об'єктивний їх розгляд неможливий без проведення перевірки. Така перевірка проводиться виключно з питань, що стали предметом оскарження.
З огляду на те, що в запереченнях на акт перевірки позивач посилався на обставини, які не досліджувалися при перевірці, у відповідача були відсутні підстави для винесення податкового повідомлення-рішення, оскільки ним не були виконані приписи пп. 78.1.5 п.78.1. ст. 78 ПК України та не призначена і не проведена документальна позапланова виїзна перевірка з питань, зазначених в запереченнях на акт перевірки. При цьому їх об'єктивний розгляд неможливий без проведення вказаної перевірки, оскільки ці питання стосуються безпосередньо господарської діяльності за період, який перевірявся, та повинні бути враховані при остаточних висновках за результатами перевірки позивача.
Зазначені обставини, встановлені в ході судового розгляду справи, вказують на обґрунтованість позовних вимог ПАТ “Луганськтепловоз” про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення № НОМЕР_1 від 14.11.2016.
При викладених обставинах, колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції про задоволення позовних вимог.
Відповідно до ст. 200 КАС України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а постанову суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права. Не може бути скасовано правильне по суті рішення суду з одних лише формальних міркувань.
Під час апеляційного провадження, колегія суду не встановила таких порушень судом першої інстанції норм матеріального і процесуального права, які б призвели до неправильного вирішення справи по суті, які були предметом розгляду і заявлені в суді першої інстанції.
Таким чином, судова колегія вважає, що рішення суду першої інстанції є обґрунтованим, прийняте на підставі з'ясованих та встановлених обставинах справи, які підтверджуються доказами, та ухвалив постанову з додержанням норм матеріального і процесуального права, а тому залишає апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення без змін.
Доводи апеляційної скарги не спростовують правильності прийнятого судом першої інстанції судового рішення.
Керуючись ст. 195 ч.1, ст. 198 ч.1 п.1, ст. 200, ст. 205 ч.1 п.1, ст. 206, ст. 212, ст. 254 ч.5 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -
Апеляційну скаргу офісу великих платників податків Державної фіскальної служби на постанову Луганського окружного адміністративного суду від 19 вересня 2017 року у справі № 812/276/17 - залишити без задоволення. Постанову Луганського окружного адміністративного суду від 19 вересня 2017 року у справі № 812/276/17 за позовом публічного акціонерного товариства “Луганськтепловоз” до офісу великих платників податків Державної фіскальної служби про скасування податкового повідомлення-рішення від 14.11.2016 № НОМЕР_1 - залишити без змін.
Ухвала суду апеляційної інстанції за наслідками перегляду набирає законної сили з моменту проголошення та може бути оскаржена до Вищого адміністративного суду України протягом двадцяти днів після набрання законної сили судовим рішенням суду апеляційної інстанції, а в разі складення в повному обсязі відповідно до статті 160 цього Кодексу - з дня складення в повному обсязі.
Повний текст ухвали виготовлено 07 грудня 2017 року.
Головуючий А.А. Блохін
Судді Т.Г. Гаврищук
ОСОБА_4