Харківський окружний адміністративний суд 61004, м. Харків, вул. Мар'їнська, 18-Б-3, inbox@adm.hr.court.gov.ua
з питань роз'яснення судового рішення
07.12.2017 р. Справа №820/2304/17
Харківський окружний адміністративний суд у складі: судді - Шляхової О.М., розглянувши в порядку письмового провадження у місті Харкові в приміщенні Харківського окружного адміністративного суду заяву представника Східної об'єднаної державної податкової інспекції м.Харкова ГУ ДФС у Харківській області про роз'яснення судового рішення - постанови по адміністративній справі за позовом ОСОБА_1 до Східної об'єднаної державної податкової інспекції м. Харкова Головного управління ДФС у Харківській області, третя особа, яка не заявляє самостійний вимог на предмет спору: Головне управління Державної казначейської служби України в Харківській області про зобов'язання вчинити певні дії, -
До Харківського окружного адміністративного суду 20.11.2017 року звернувся представник Східної об'єднаної державної податкової інспекції м. Харкова ГУ ДФС у Харківській області із заявою про роз'яснення постанови Харківського окружного адміністративного суду у справі №820/2304/17, в якій просить суд: надати роз'яснення з наступних питань:
- щодо суми 173325,17 грн., яка зазначена в мотивувальній частині постанови від 28.08.2017р. з яких: середній заробіток за час відсторонення її від посади в період з 03.06.2013 року до 01.06.2017 року - 151838,40 грн. сума середньомісячної заробітної плати до дня фактичного розрахунку; матеріальна компенсація за невикористані відпустки - 14812,85 грн., оскільки різниця складає 6673,92 грн., яка є не зрозумілою до виконання бюджетною установою.
Відповідач також просить роз'яснити: чи включено у суму 166651,25 (151838,40 + 14812,85) яка зазначена в резолютивній частині Постанови суду від 28.08.2017 року податки та обов'язкові платежі, які необхідно утримати з нарахованої суми доходу та перерахувати в бюджет (ПДФО та військовий збір); яка саме сума повинна бути виплачена на користь гр. ОСОБА_1; яка саме сума повинна бути нарахована Східною ОДПІ м. Харкова для повного розрахунку з гр. ОСОБА_1 та Державним бюджетом України з урахуванням податків.
В обґрунтування заяви зазначено, що для повного і чіткого виконання рішення судів першої та другої інстанції та для запобігання необґрунтованих втрат Державного бюджету України просить надати роз'яснення із вище перелічених питань.
У судове засідання, призначене на 07.12.2017 року сторони, належним чином повідомлені про дату, час та місце судового засідання - не прибули.
Через канцелярію суду від заявника - представника відповідача - надійшла заява про те, що відповідач не заперечує проти розгляду справи без свого представника у порядку письмового провадження.
Від представника позивача через канцелярію суду 06.12.2017 року надійшли письмові заперечення на заяву про роз'яснення судового рішення, в яких, зокрема, зазначено, що вказана заява подана з порушеннями вимог КАС України тому не підлягає задоволенню, оскільки, по-перше, не визначено коло усіх учасників судового розгляду, а саме третя особа - Головне Управляння Державної казначейської служби у Харківській області; по - друге, відповідно до вимог ч.1 ст.170 КАС України передбачено, що якщо судове рішення є незрозумілим, суд, який його ухвалив, за заявою осіб, які беруть участь у справі, або державного виконавця ухвалою роз'яснює своє рішення, не змінюючи при цьому його змісту; по-третє, в порушення вимог ч. 1 ст.170 КАС України, в своїй заяві відповідача намагається внести зміни до результативної частині рішення, що є повністю не законним. Так він вважає що в обов'язок суду входить зробити розрахунок з податків та обов'язкових платежів які підлягають утриманню з нарахованої суми.
Відповідно до ч.3 ст.170 КАС України, суд вважає, що неприбуття у судове засідання осіб, які були належним чином повідомлені, не перешкоджає розглядові заяви про роз'яснення рішення.
Розглянувши відомості про належне повідомлення сторін про дату, час та місце розгляду справи, суд вважає за можливе розглянути справу за відсутності сторін.
Фіксування судового процесу згідно ч.1 ст.41 КАС України не здійснюється.
Дослідивши матеріали справи, заяву про роз'яснення судового рішення, судом встановлено наступне.
Постановою Харківського окружного адміністративного суду від 28.08.2017 року, залишеною без змін ухвалою Харківського апеляційного адміністративного суду від 06.11.2017 року позовні вимоги ОСОБА_1 до Східної об'єднаної державної податкової інспекції м.Харкова Головного управління ДФС у Харківській області, третя особа, яка не заявляє самостійний вимог на предмет спору: Головне управління Державної казначейської служби України в Харківській області про зобов'язання вчинити певні дії - задоволено частково. Стягнуто зі Східної об'єднаної державної податкової інспекції м. Харкова Головного управління ДФС у Харківській області (код 39858581; юридична адреса: 61001, м. Харків, вул. Б.Хмельницького, буд. 17) на користь ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1 (ідентифікаційний номер НОМЕР_1, адреса: АДРЕСА_1, 61093) середній заробіток за час відсторонення від посади в період з 03.06.2013 року до 01.06.2017 року у сумі 151838,40 гривень (сто п'ятдесят одна тисяча вісімсот тридцять вісім гривень 40 копійок) та матеріальної компенсації за невикористані відпустки у сумі 14812,85 гривень (чотирнадцять тисяч вісімсот дванадцять гривень, 85 копійок).
В іншій частині позовних вимог відмовлено.
Від відповідача - Міністерства внутрішніх справ України, до суду надійшла заява про роз'яснення судового рішення - постанови суду від 28.08.2017 року.
Відповідно до ч. 1 ст. 170 КАС України, якщо судове рішення є незрозумілим, суд, який його ухвалив, за заявою осіб, які беруть участь у справі, або державного виконавця ухвалою роз'яснює своє рішення, не змінюючи при цьому його змісту. Подання заяви про роз'яснення судового рішення допускається, якщо воно ще не виконано або не закінчився строк, протягом якого судове рішення може бути подане для примусового виконання. Подання заяви про роз'яснення судового рішення зупиняє перебіг строку, протягом якого судове рішення може бути подане для примусового виконання.
З аналізу даної норми вбачається, що роз'яснення судового рішення зумовлено його нечіткістю за змістом - відсутністю причинно-наслідкових зв'язків у межах документу, невідповідності мотивувальної частини рішення його резолютивній частині; недотриманням вимог ясності, яке полягає у логічному, чіткому, переконливому і зрозумілому викладенні змісту рішення та визначеності рішення. Необхідність роз'яснення судового рішення може бути зумовлена нечіткістю судового акту за змістом, тобто коли певний судовий акт є неясним та незрозумілим як для осіб, стосовно яких ухвалений такий акт, так і для тих осіб, котрі будуть здійснювати виконання цього судового акту. Таким чином, роз'яснення судового рішення є за своєю суттю одним із способів усунення його недоліків, але без виправлення і постановлення додаткового рішення цим же судом.
Суд зазначає, що постанова Харківського окружного адміністративного суду від 28.08.2017 року, яка залишена без змін ухвалою Харківського апеляційного адміністративного суду, є вмотивованою і зрозумілою, вказані Закони України та нормативно-правові акти, якими керувався суд при вирішенні позову, містить чіткий порядок її виконання, з тексту заяви не вбачається, в чому саме полягає незрозумілість постанови суду в розумінні ст. 170 КАС України, оскільки в заяві відповідач фактично просить надати роз'яснення щодо способу виконання постанови Харківського окружного адміністративного суду від 01.03.2016 р.
При цьому жодною нормою Кодексу адміністративного судочинства України чи іншим нормативно-правовим актом не передбачено роз'яснення способу виконання судового рішення.
Доводи відповідача про те, що судове рішення неможливо виконати, оскільки є незрозумілим до виконання - спростовується матеріалами справи.
Крім того, із поданої заяви відповідача не вибачається даних про те, в якій частині вказане судове рішення не є зрозумілим. Наводяться данні позову ОСОБА_1 на загальну суму 173325,17 грн. у даному випадку її позов було задоволено частково у сумі 166651,25грн., саме: стягнути на її користь суму середньомісячної заробітної плати у сумі 151838,40 гривень (сто п'ятдесят одна тисяча вісімсот тридцять вісім гривень 40 копійок) та матеріальної компенсації за невикористані відпустки у сумі 14812,85грн. (чотирнадцять тисяч вісімсот дванадцять гривень, 85 копійок).
Так, 18.07.2017р. під час слухання судом справи було подана уточнений позов, відповідно до якого змінена сума позову в частині матеріальної компенсації за невикористану відпустку, з суми 11486,77грн. (за первісним позовом) на нову суму 14812,85 грн., відповідно до розрахунку наданого по справі самим відповідачем, тобто суму з якою відповідач був згодний у повному обсязі.
Відповідно до розрахунку (відповідача) стосовно матеріальної компенсації за невикористану відпустку, вбачається, що до виплати підлягає сума 11776,22 грн. (з урахуванням утриманих податків). Аналогічно, із сумою середньомісячної заробітної плати у сумі 151838,40 гривень, яка підлягає стягненню, але не враховує утримані податки.
Рішення суду з цього питання являється повністю законним та обґрунтованим, та не підлягає будь якій зміні та роз'ясненням. Його правильність та законність перевірена Харківським апеляційним адміністративним судом.
Суд при цьому вважає за необхідне зазначити, що Постановою Кабінету Міністрів України від 08.02.1995 № 100 затверджено Порядок обчислення середньої заробітної плати (далі - Порядок №100), відповідно до п. 2 якого обчислення середньої заробітної плати для оплати часу щорічної відпустки, додаткових відпусток у зв'язку з навчанням, творчої відпустки, додаткової відпустки працівникам, які мають дітей, або для виплати компенсації за невикористані відпустки провадиться виходячи з виплат за останні 12 календарних місяців роботи, що передують місяцю надання відпустки або виплати компенсації за невикористані відпустки. У всіх інших випадках збереження середньої заробітної плати середньомісячна заробітна плата обчислюється виходячи з виплат за останні 2 календарні місяці роботи, що передують події, з якою пов'язана відповідна виплата. Працівникам, які пропрацювали на підприємстві, в установі, організації менше двох календарних місяців, середня заробітна плата обчислюється виходячи з виплат за фактично відпрацьований час.
Згідно із п. 3 Порядку обчислення середньої заробітної плати при обчисленні середньої заробітної плати у всіх випадках її збереження включаються: основна заробітна плата; доплати і надбавки (за надурочну роботу та роботу в нічний час; суміщення професій і посад; розширення зон обслуговування або виконання підвищених обсягів робіт робітниками-почасовиками; високі досягнення в праці (високу професійну майстерність); умови праці; інтенсивність праці; керівництво бригадою, вислугу років та інші); виробничі премії та премії за економію конкретних видів палива, електроенергії і теплової енергії; винагорода за підсумками річної роботи та вислугу років тощо. Премії включаються в заробіток того місяця, на який вони припадають згідно з розрахунковою відомістю на заробітну плату. Премії, які виплачуються за квартал і більш тривалий проміжок часу, при обчисленні середньої заробітної плати за останні два календарні місяці, включаються в заробіток в частині, що відповідає кількості місяців у розрахунковому періоді. У разі коли число робочих днів у розрахунковому періоді відпрацьовано не повністю, премії, винагороди та інші заохочувальні виплати під час обчислення середньої заробітної плати за останні два календарні місяці враховуються пропорційно часу, відпрацьованому в розрахунковому періоді. Усі виплати включаються в розрахунок середньої заробітної плати у тому розмірі, в якому вони нараховані, без виключення сум відрахування на податки, стягнення аліментів тощо за винятком відрахувань із заробітної плати осіб, засуджених за вироком суду до виправних робіт без позбавлення волі.
Як роз'яснив Пленум Верховного Суду України у постанові №13 від 24.12.1999 «Про практику застосування судами законодавства про оплату праці» задовольняючи вимоги про оплату праці, суд має навести в рішенні розрахунки, з яких він виходив при визначенні сум, що підлягають стягненню. Оскільки справляння і сплата прибуткового податку з громадян є відповідно обов'язком роботодавця та працівника, суд визначає зазначену суму без утримання цього податку й інших обов'язкових платежів, про що зазначає в резолютивній частині рішення.
В зв'язку з викладеним, Східна об'єднана державна податкова інспекція м. Харкова ГУ ДФС у Харківській області, як податковий агент, згідно норм Податкового Кодексу України та як страхувальник згідно Закону України «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування», зобов'язаний виплатити позивачеві суму середнього заробітку за час відсторонення від посади, утримавши із цих сум при виплаті обов'язкові податки та збори.
Враховуючи наведене, суд дійшов висновку про те, що постанова Харківського окружного адміністративного суду від 28.08.2017 по справі № 820/2304/17 є зрозумілою, а заява Східної об'єднаної державної податкової інспекції м. Харкова ГУ ДФС у Харківській області про роз'яснення судового рішення є необґрунтованою та такою, що не підлягає задоволенню.
На підставі вищевикладеного та керуючись ст.ст. 160, 165, 170, 186 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -
У задоволенні заяви Східної об'єднаної державної податкової інспекції м. Харкова ГУ ДФС у Харківській області щодо роз'яснення постанови Харківського окружного адміністративного суду від 28.08.2017 по справі № 820/2304/17 за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Східної об'єднаної державної податкової інспекції м. Харкова Головного управління ДФС у Харківській області, третя особа, яка не заявляє самостійний вимог на предмет спору: Головне управління Державної казначейської служби України в Харківській області про зобов'язання вчинити певні дії - відмовити.
Ухвала набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги ухвала, якщо її не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження..
Ухвала може бути оскаржена в апеляційному порядку до Харківського апеляційного адміністративного суду через Харківський окружний адміністративний суд шляхом подачі апеляційної скарги протягом п'яти днів з дня її проголошення. У разі якщо ухвалу постановлено у письмовому провадженні або згідно з частиною третьою статті 160 цього Кодексу, або без виклику особи, яка її оскаржує, апеляційна скарга подається протягом п'яти днів з дня отримання копії ухвали. Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає, до суду апеляційної інстанції.
Суддя Шляхова О.М.