Харківський окружний адміністративний суд
61004, м. Харків, вул. Мар'їнська, 18-Б-3, inbox@adm.hr.court.gov.ua, код 34390710
Харків
28 листопада 2017 р. справа № 820/5360/17
Харківський окружний адміністративний суд у складі:
головуючого - судді - Горшкової О.О.,
при секретарі судового засідання - Лук'янчук О.І.,
за участю представників сторін: позивач - Старостіна О.Ю., відповідач - Фіщук О.В.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні суду в м. Харкові адміністративну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Пріорінвесттрейд» до Головного управління ДФС у Харківській області про скасування податкового повідомлення - рішення, -
Товариство з обмеженою відповідальністю "Пріорінвесттрейд" звернулось до суду із позовом до Головного управління ДФС у Харківській області, в якому просить суд скасувати податкове повідомлення - рішення Головного управління ДФС у Харківській області від 09.11.2017 року № 0077991215.
В обґрунтування позовних вимог, позивач зазначив, що підприємством помилково сформовано та направлено в Єдиний реєстр податкові накладні на суму ПДВ 12713, 53 грн., які виписані на адресу контрагента - покупця ТОВ «Енергетичний консалтинг». Представник ТОВ "Пріорінвесттрейд" зазначила, що підприємством не здійснювало реалізації товару на вказану суму та, відповідно, не складало первинних документів, що, на думку позивача, вказує на відсутність факту виникнення податкових зобов'язань в розумінні ст. 187 ПК України. Також, представник позивача вказала, що направлення на реєстрацію податкових накладних, які в подальшому були заблоковані, є результатом збою у роботі спеціалізованої програми, а відтак, як вважає позивач, у ТОВ "Пріорінвесттрейд" відсутні зобов'язання щодо включення таких податкових накладних до звітної податкової накладної за серпень 2017 року. На підставі вищезазначеного, позивач вважає, що оскаржуване податкове повідомлення - рішення є безпідставним, необґрунтованим та підлягає скасування, з огляду на що просив позов задовольнити
Представник відповідача, заперечуючи проти задоволення позовних вимог, зазначила, що податкові накладні, які виписані ТОВ "Пріорінвесттрейд" на адресу свого контрагента ТОВ «Енергетичний консалтинг» в серпні 2017 року на суму ПДВ 12713, 53 грн. були зареєстровані в Єдиному реєстрі зі статусом ПН/РК - реєстрацію зупинено, тобто системою на рівні ДФС не було зафіксовано збій програми, а лише вказано на необхідність надання підприємством додаткових документів задля продовження процесу реєстрації таких податкових накладних, що узгоджується з вимогами п. 201. 16 ст. 201 Податкового кодексу України. Водночас, позивачем не було вчинено жодних дій з метою вирішення питання щодо завершення процедури реєстрації зупинених податкових накладних, а чинним законодавством не закріплено за платником податків права на не включення суми ПДВ за такими зупиненими податковими накладними до податкової звітності за відповідний період. З огляду на вказані обставини, контролюючий орган під час проведення перевірки дійшов висновку, що позивачем завищено суму від'ємного значення різниці між сумою податкового зобов'язання та сумою податкового кредиту поточного звітного періоду за серпень 2017 року на суму 12714,00 грн. та завищено суму від'ємного значення, що зараховується до складу податкового кредиту наступного звітного періоду за серпень 2017 року у сумі 12714,00 грн. На підставі вищезазначеного, контролюючим органом прийнято оскаржуване податкове повідомлення - рішення у відповідності до вимог чинного законодавства, а відтак представник відповідача просив відмовити у задоволенні позовних вимог.
У судовому засіданні представники сторін підтримали свої правові позиції в повному обсязі.
Суд, дослідивши матеріали справи, оцінивши наявні в матеріалах справи докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтуються на повному, всебічному і об'єктивному розгляді в судовому засіданні всіх обставин справи в їх сукупності, вважає, що позовні вимоги не підлягають задоволенню, виходячи з наступного.
Як вбачається з матеріалів справи, контролюючим органом на підставі п. 200.10 ст. 200 Податкового кодексу України, у порядку ст. 76 глави 8 розділу ІІ Податкового кодексу України проведено камеральну перевірку даних, задекларованих у податковій звітності з податку на додану вартість за серпень 2017 року підприємства ТОВ "Пріорінвесттрейд", за результатом чого складено акт від 19.10.2017 року № 15972/20-40-12-15-17/41409740.
Під час перевірки були встановлені порушення позивачем вимог діючого законодавства, зокрема: ТОВ "Пріорінвесттрейд", по декларації з ПДВ за серпень 2017 року, в порушення п. 187.1. ст. 187, п. 200.1, п. 200.4, ст. 200 та абз.19 п. 201.10 ст. 201 Податкового кодексу України занижено суму податкових зобов'язань по декларації з ПДВ за серпень 2017 року на 12 713,53 грн., внаслідок чого завищено суму від'ємного значення різниці між сумою податкового зобов'язання та сумою податкового кредиту поточного звітного (податкового) періоду (р. 19) за серпень 2017 року у сумі 12714, 00 грн. та завищено суму від'ємного значення, що зараховується до складу податкового кредиту наступного звітного (податкового) періоду (р.21) за серпень 2017 року у сумі 12 714,00 грн.
Позивач, не погодившись із висновками акту перевірки від 19.10.2017 року № 15972/20-40-12-15-17/41409740 подав до ГУ ДФС у Харківській області заперечення (вих.. № 17 від 26.10.2017 року).
Листом від 06.11.2017 року № 23127/10/20-40-12-15-24 ГУ ДФС у Харківській області повідомлено ТОВ "Пріорінвесттрейд" про розгляд заперечень підприємства на акт перевірки та вказано, що висновки акту перевірки від 19.10.2017 року № 15972/20-40-12-15-17/41409740 залишено без змін.
На підставі вищезазначеного акту перевірки, контролюючим органом прийнято оскаржуване податкове повідомлення - рішення від 09.11.2017 року № 0077991215.
Позивач, не погоджуючись із вказаним податковим повідомленням-рішенням, звернувся до суду із даним позовом.
Перевіряючи обґрунтованість висновків податкового органу, та як наслідок правомірність визначення позивачу суму грошового зобов'язання на підставі оскаржуваного податкового повідомлення-рішення, суд дійшов висновку про наступне.
Як вбачається з матеріалів справи, ТОВ "Пріорінвесттрейд" 03-04 серпня 2017 року на адресу свого контрагента - покупця ТОВ «Енергетичний консалтинг» виписано податкові накладні, які направлені засобами електронного зв'язку до ЄРПН за реєстраційними номерами 9171723763 (дата реєстрації - 28.08.2017 року), 9171659713 (дата реєстрації - 28.08.2017 року), 9171925611 (дата реєстрації - 28.08.2017 року), 9171860347 (дата реєстрації - 28.08.2017 року), 9171531129 (дата реєстрації - 28.08.2017 року), 9170630009 (дата реєстрації - 23.08.2017 року), 9171045736 (дата реєстрації - 23.08.2017 року) (т.1 а.с. 46-85).
Відповідно до даних квитанцій про реєстрацію податкових накладних в Єдиному реєстрі податкових накладних, в результаті обробки вказаних накладних виявлено помилки: відповідно до п. 201.16 ст. 201 Податкового кодексу України, реєстрація податкових накладних зупинена, оскільки вони не відповідають критеріям оцінки ступеня ризиків, визначеним п. 6 Критеріїв оцінки ступеня ризиків, достатніх для зупинення реєстрації податкових накладних в ЄРПН, затверджених наказом МФУ від 13.06.2017 року № 567. За результатами опрацювання СМКОР виявлено невідповідність обсягів постачання обсягам придбання по товарах згідно з УКТ ЗЕД:7117. Запропоновано надати пояснення та/або копі документів, достатні для прийняття рішення про реєстрацію ПН в ЄРПН відповідно до пункту «в» п.п. 201.16.1 п. 201.16 ст. 201 Податкового кодексу України, вичерпний перелік яких встановлено наказом МФУ від 13.06.2017 року № 567 та/або таблицю даних платника податків, яка передбачена п. 4 цього наказу.
Як вбачається зі змісту адміністративного позову, ТОВ "Пріорінвесттрейд", як вважає позивач, позбавлено необхідності включення вищезазначених податкових накладних на суму ПДВ 12713,53 грн. (реєстрація яких зупинена) до складу податкових зобов'язань в податковій декларації з податку на додану вартість за серпень 2017 року та до додатку № 5 до декларації за серпень 2017 року «Розшифровка податкових зобов'язань та податкового кредиту в розрізі контрагентів», оскільки під час здійснення реєстрації вказаних податкових накладних в Єдиному реєстрі податкових накладних відбувся системний збій в роботі програми, внаслідок чого підприємством на реєстрацію були направлені помилкові податкові накладні на суму ПДВ 12713. 53 грн.
Так, представник позивача зазначила, що підприємством не було проведено реалізацію товару на суму ПДВ 12713,53 грн., не було складено первинних документів, що, в свою чергу, як вважає позивач, вказує на відсутність факту виникнення податкових зобов'язань в розумінні ст. 187 ПК України.
Відповідно до пп.пп. 16.1.2, 16.1.3 п.16.1 ст.16 ПК України, платник податків зобов'язаний вести в установленому порядку облік доходів і витрат, складати звітність, що стосується обчислення і сплати податків та зборів, подавати до контролюючих органів у порядку, встановленому податковим та митним законодавством, декларації, звітність та інші документи, пов'язані з обчисленням і сплатою податків та зборів.
Відповідно до п. 201.1. ст. 201 ПК України, на дату виникнення податкових зобов'язань платник податку зобов'язаний скласти податкову накладну в електронній формі з дотриманням умови щодо реєстрації у порядку, визначеному законодавством, електронного підпису уповноваженої платником особи та зареєструвати її в Єдиному реєстрі податкових накладних у встановлений цим Кодексом термін.
Відповідно до п. 187.1. ст. 187 ПК України, датою виникнення податкових зобов'язань з постачання товарів/послуг вважається дата, яка припадає на податковий період, протягом якого відбувається будь-яка з подій, що сталася раніше:
а) дата зарахування коштів від покупця/замовника на банківський рахунок платника податку як оплата товарів/послуг, що підлягають постачанню, а в разі постачання товарів/послуг за готівку - дата оприбуткування коштів у касі платника податку, а в разі відсутності такої - дата інкасації готівки у банківській установі, що обслуговує платника податку;
б) дата відвантаження товарів, а в разі експорту товарів - дата оформлення митної декларації, що засвідчує факт перетинання митного кордону України, оформлена відповідно до вимог митного законодавства, а для послуг - дата оформлення документа, що засвідчує факт постачання послуг платником податку.
Відповідно до п. 201.7. ПК України податкова накладна складається на кожне повне або часткове постачання товарів/послуг, а також на суму коштів, що надійшли на поточний рахунок як попередня оплата (аванс).
Відповідно до п. 201.10. ПК України при здійсненні операцій з постачання товарів/послуг платник податку - продавець товарів/послуг зобов'язаний в установлені терміни скласти податкову накладну, зареєструвати її в Єдиному реєстрі податкових накладних та надати покупцю за його вимогою.
Підтвердженням продавцю про прийняття його податкової накладної та/або розрахунку коригування до Єдиного реєстру податкових накладних є квитанція в електронному вигляді у текстовому форматі, яка надсилається протягом операційного дня.
Датою та часом надання податкової накладної та/або розрахунку коригування в електронному вигляді до центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну податкову і митну політику, є дата та час, зафіксовані у квитанції.
Якщо надіслані податкові накладні / розрахунки коригування сформовано з порушенням вимог, передбачених пунктом 201.1 цієї статті та/або пунктом 192.1 статті 192 цього Кодексу, а також у разі зупинення реєстрації податкової накладної / розрахунку коригування відповідно до пункту 201.16 цієї статті, протягом операційного дня продавцю/покупцю надсилається квитанція в електронному вигляді у текстовому форматі про неприйняття їх в електронному вигляді або зупинення їх реєстрації із зазначенням причин.
У разі якщо реєстрація податкової накладної / розрахунку коригування у Єдиному реєстрі податкових накладних зупинена в порядку, визначеному в пункті 201.16 цієї статті, реєстрація таких податкових накладних / розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних здійснюється з урахуванням особливостей, визначених у підпункті 201.16.4 пункту 201.16 цієї статті.
Порядок ведення Єдиного реєстру податкових накладних встановлюється Кабінетом Міністрів України.
Слід зазначити, що відповідно до п.п. 14.1.60. ст.14 ПК України, єдиний реєстр податкових накладних - реєстр відомостей щодо податкових накладних та розрахунків коригування, який ведеться центральним органом виконавчої влади, що реалізує державну податкову та митну політику, в електронному вигляді згідно з наданими платниками податку на додану вартість електронними документами.
У свою чергу, відповідно до п. 74.2. ст.74 ПК України, в Єдиному реєстрі податкових накладних забезпечується проведення постійного автоматизованого моніторингу відповідності податкових накладних / розрахунків коригування критеріям оцінки ступеня ризиків, достатніх для зупинення реєстрації таких податкових накладних / розрахунків коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних.
Згідно з положеннями п. 20.2. ст.20 ПК України, центральний орган виконавчої влади, що реалізує державну податкову і митну політику, приймає рішення про реєстрацію / відмову в реєстрації податкових накладних / розрахунків коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних у порядку, визначеному центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну фінансову політику.
Критерії оцінки ступеня ризиків, достатніх для зупинення реєстрації податкової накладної / розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних, визначаються центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну фінансову політику.
Відповідно до п. 201.16 ст. 201 ПК України, реєстрація податкової накладної / розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних може бути зупинена у порядку, визначеному Кабінетом Міністрів України, у разі відповідності такої податкової накладної / розрахунку коригування сукупності критеріїв оцінки ступеня ризиків, достатніх для зупинення реєстрації податкової накладної / розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних, встановлених відповідно до пункту 74.2 статті 74 цього Кодексу.
Згідно п.п. 201.16.1. ст. 201 ПК України ПК України, у разі зупинення реєстрації податкової накладної / розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних платнику податку протягом операційного дня контролюючий орган в автоматичному режимі надсилає (в електронному вигляді у текстовому форматі) квитанцію про зупинення реєстрації такої податкової накладної / розрахунку коригування. Така квитанція є підтвердженням зупинення такої реєстрації.
У квитанції про зупинення реєстрації податкової накладної / розрахунку коригування зазначаються:
а) порядковий номер та дата складення податкової накладної / розрахунку коригування;
б) визначення критерію (їв) оцінки ступеня ризиків, достатніх для зупинення реєстрації податкової накладної / розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних, на підставі яких було здійснено зупинення реєстрації податкової накладної / розрахунку коригування;
в) пропозиція щодо надання платником податку пояснень та/або копії документів (за вичерпним переліком), достатніх для прийняття контролюючим органом рішення про реєстрацію такої податкової накладної / розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних.
Вичерпний перелік таких документів у розрізі критеріїв оцінки ступеня ризиків, достатніх для зупинення реєстрації податкової накладної / розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних, затверджується центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну фінансову політику.
Згідно з положеннями п.п. 201.16.2. ст.201 ПК України, письмові пояснення та/або копії документів, зазначені у підпункті "в" підпункту 201.16.1 цього пункту, платник податку має право подати до контролюючого органу за основним місцем обліку такого платника податку протягом 365 календарних днів, що настають за датою виникнення податкового зобов'язання, відображеного у такій податковій накладній / розрахунку коригування. Такі документи передаються контролюючим органом за основним місцем обліку платника податку не пізніше наступного робочого дня з дня їх отримання до комісії центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну податкову і митну політику.
Письмові пояснення та/або копії документів, подані платником податків до контролюючого органу відповідно до підпункту 201.16.2 цього пункту, розглядаються комісією центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну податкову і митну політику (п/п. 201.16.3. ПК України).
З правового аналізу вищезазначених норм права випливає, що законодавцем закріплено за платником податків право на надання додаткових документів та/чи пояснень на підтвердження правомірності формування та подання податкової накладної, у разі зупинення контролюючим органом процесу реєстрації податкової накладної.
Як вбачається зі змісту квитанцій про реєстрацію податкових накладних в Єдиному реєстрі податкових накладних за серпень 2017 року (т.1 а.с. 47, 57, 59, 69, 71, 75, 85), реєстрацію податкових накладних зупинено на підставі п. 201.16 ст. 201 Податкового кодексу України: виявлено невідповідність обсягів постачання обсягам придбання по товарах згідно УКТЗЕД, запропоновано платнику податків надати пояснення та/або додаткові документи.
Однак, матеріали справи не містять, а позивачем в обґрунтування своєї правової позиції по справі не надано до суду доказів надіслання контролюючому органу пояснень або документів, з метою вирішення питання щодо подальшої реєстрації податкових накладних, у порядку, передбаченому п. 201.16 ст. 201 Податкового кодексу України.
Поряд з цим, суд вважає за потрібне зазначити, що згідно пункту 21 Порядку заповнення податкової накладної , затвердженої наказом Міністерства фінансів України від 31.12.2015 року № 1307, у разі здійснення коригування сум податкових зобов'язань, а також у випадку виправлення помилок, допущених при складанні податкової накладної, не пов'язаних із зміною суми компенсації вартості товарів/послуг, відповідно до статті 192 розділу V Податкового кодексу України постачальник (продавець) товарів/послуг складає розрахунок коригування кількісних і вартісних показників до податкової накладної (далі - розрахунок коригування) за формою згідно з додатком 2 до податкової накладної.
Розрахунок коригування складається особами, визначеними відповідно до пункту 1 цього Порядку.
Порядок складання розрахунку коригування та його реєстрації в Єдиному реєстрі податкових накладних аналогічний порядку, передбаченому для податкових накладних, крім випадків, передбачених цим Порядком.
У розрахунку коригування вказуються дата та номер податкової накладної, до якої вносяться зміни. У клітинках номера податкової накладної, що не заповнюються, нулі, прочерки та інші знаки чи символи не проставляються.
У разі складання розрахунку коригування з метою виправлення помилок, допущених при складанні податкової накладної, не пов'язаних із зміною суми компенсації вартості товарів/послуг, у розрахунку коригування зазначаються виправлені дані.
Не допускається виправлення даних щодо дати складання податкової накладної та її порядкового номера.
Згідно з підпунктом 192.1.1 пункту 192.1 статті 192 Податкового кодексу України, якщо внаслідок такого перерахунку відбувається зменшення суми компенсації на користь платника податку - постачальника, то постачальник відповідно зменшує суму податкових зобов'язань за результатами податкового періоду, протягом якого був проведений такий перерахунок.
Постачальник має право зменшити суму податкових зобов'язань лише після реєстрації в ЄРПН розрахунку коригування до податкової накладної.
Таким чином, з правового аналізу вищезазначених норм права випливає, що у випадку помилкового складання податкової накладної на операцію з постачання товарів/послуг, платник податків повинен завершити процедуру реєстрації такої податкової накладної в Єдиному реєстрі податкових накладних (надати пояснення та/чи документи, у разі зупинення реєстрації податкової накладної, як того вимагають приписи п. 201.16 ст. 201 Податкового кодексу України), а в подальшому, з метою виправлення допущеної помилки, має право згідно з пунктом 192.1 статті 192 Податкового кодексу України скласти розрахунок коригування до помилкової податкової накладної.
Однак, матеріали справи не містять, а позивачем в обґрунтування своєї правової позиції по справі не надано до суду доказів дотримання вищезазначеної процедури та/ чи обставин, які перешкоджали ТОВ "Пріорінвесттрейд" скористатись свої законодавчо визначеним правом на складання та подання до контролюючого органу розрахунку коригування податкових накладних, які, як зазначив позивач, були помилково виписані на адресу контрагента - покупця ТОВ «Енергетичний консалтинг».
Окрім того, ТОВ "Пріорінвесттрейд" не надано до суду доказів на звернення до комісії ДФС України в адміністративному чи судовому порядку з метою оскарження рішення про зупинення реєстрації податкових накладних.
Щодо посилання позивача на листи ДФС України від 03.10.2017 року № 2095/6/99-99-15-03-02/15/ІПК та від 08.11.2017 року № 2557/6/99-95-42-03-15/ІПК, то суд зазначає, що вони не є офіційним тлумаченням норм Податкового кодексу України.
Водночас, суд звертає увагу, що нормами Податкового Кодексу України не закріплено за платниками податків право не включати до податкової звітності суми ПДВ, вказані в помилкових податкових накладних та/чи податкових накладних, реєстрація яких зупинена.
Натомість, нормами ст. 50 Податкового Кодексу України України передбачено право платника податків на внесення змін до вже поданої податкової звітності, а саме у разі якщо у майбутніх податкових періодах (з урахуванням строків давності, визначених статтею 102 цього Кодексу) платник податків самостійно (у тому числі за результатами електронної перевірки) виявляє помилки, що містяться у раніше поданій ним податковій декларації (крім обмежень, визначених цією статтею), він зобов'язаний надіслати уточнюючий розрахунок до такої податкової декларації за формою чинного на час подання уточнюючого розрахунку.
Платник податків має право не подавати такий розрахунок, якщо відповідні уточнені показники зазначаються ним у складі податкової декларації за будь-який наступний податковий період, протягом якого такі помилки були самостійно (у тому числі за результатами електронної перевірки) виявлені.
Платник податків, який самостійно (у тому числі за результатами електронної перевірки) виявляє факт заниження податкового зобов'язання минулих податкових періодів, зобов'язаний, за винятком випадків, установлених пунктом 50.2 цієї статті:
а) або надіслати уточнюючий розрахунок і сплатити суму недоплати та штраф у розмірі трьох відсотків від такої суми до подання такого уточнюючого розрахунку;
б) або відобразити суму недоплати у складі декларації з цього податку, що подається за податковий період, наступний за періодом, у якому виявлено факт заниження податкового зобов'язання, збільшену на суму штрафу у розмірі п'яти відсотків від такої суми, з відповідним збільшенням загальної суми грошового зобов'язання з цього податку.
Якщо після подачі декларації за звітний період платник податків подає нову декларацію з виправленими показниками до закінчення граничного строку подання декларації за такий самий звітний період або подає у наступних податкових періодах уточнюючу декларацію внаслідок виконання вимог пункту 169.4 статті 169 цього Кодексу, то штрафи, визначені у цьому пункті, не застосовуються.
Отже, у разі самостійного виявлення платником податків помилок, допущених у податковій звітності з податку на додану вартість, вони виправляються або шляхом подання уточнюючого розрахунку зі сплатою штрафу у розмірі 3%, або шляхом відображення уточнених показників у податковій декларації за наступний податковий період зі сплатою штрафу у розмірі 5%. Зазначені штрафи не застосовуються виключно у тому випадку, якщо платник податків встиг подати нову декларацію з виправленими показниками до закінчення граничного строку подання декларації за той самий звітний період.
Суд зазначає, що вищезазначені норми права не передбачають обмежень щодо виправлення платником податків самостійно виявлених помилок, в тому числі в будь-якому рядку відповідної податкової декларації, а також не обмежує кількість таких уточнюючих розрахунків.
Вказана правова позиція також узгоджується з правовою позицією Вищого адміністративного суду України, яка викладена в постанові від 02.12.2014 року по справі № К/800/20412/13 та в ухвалі від 27.01.2016 по справі № К/800/58567/14.
Тобто, платник податків, будучи обізнаним про факт зупинення реєстрації податкових накладних, які могли бути помилково направлені на реєстрацію, мав можливість включити суми ПДВ по таким накладним по податкової декларації за відповідний період, після чого мав право подати до контролюючого органу уточнюючий розрахунок, що передбачено приписами чинного законодавства.
Водночас, доказів того, що ТОВ "Пріорінвесттрейд" намагалось усунути виявлені помилки під час подачі податкової звітності або скористалось правом на подачу уточнюючого розрахунку до податкової декларації, як то передбачено нормами ст.50 ПК України, матеріали справи не містять, а позивачем не зазначено суду обставини, які перешкоджали вчиненню вказаних дій.
Також, суд звертає увагу, що податкова декларація подана ТОВ "Пріорінвесттрейд" у вересні 2017 року, а перевірка проведена контролюючим органом у жовтні 2017 року, тобто підприємство мало значний період часу для вчинення певних дій з метою усунення наслідків помилково направлених податкових накладних.
З приводу позиції позивача з приводу того, що підприємством було направлено на реєстрацію помилкові податкові накладні на суму ПДВ 12713, 53 грн. внаслідок системного збою, то суд звертає увагу, що по - перше, позивачем не надано до суду жодних доказів на підтвердження такого системного збою, а по - друге, податкові накладні, які виписані ТОВ "Пріорінвесттрейд" на адресу свого контрагента ТОВ «Енергетичний консалтинг» в серпні 2017 року на суму ПДВ 12713, 53 грн. були зареєстровані в Єдиному реєстрі зі статусом ПН/РК - реєстрацію зупинено, тобто системою на рівні ДФС не було зафіксовано збій програми, а лише вказано на необхідність надання підприємством додаткових документів задля продовження процесу реєстрації таких податкових накладних, що узгоджується з вимогами п. 201. 16 ст. 201 Податкового кодексу України.
Окрім того, вказані податкові накладні були зареєстровані в ЄРПН в різний період часу - 23 та 28 серпня 2017 року.
Щодо твердження представника позивача про відсутність підстав у контролюючого органу у даному випадку для проведення камеральної перевірки, то суд зазначає, що процедурні порушення, допущені податковим органом, не нівелюють допущених ТОВ "Пріорінвесттрейд" порушень вимог податкового законодавства.
Таким чином, підсумовуючи вищезазначене, приймаючи до уваги, що ТОВ "Пріорінвесттрейд", отримавши квитанції про зупинення реєстрації податкових накладних за серпень 2017 року на суму ПДВ 12713, 53 грн., не скористалось своїм правом на надання пояснень та/чи документів згідно ст.201 Податкового кодексу України чи правом на подання уточнюючих розрахунків до податкової декларації, що передбачено ст. 50 Податкового кодексу України ( у разі включення суми ПДВ по помилково направлених податкових накладних до декларації за відповідний період), не вчинило жодних дій з метою вирішення питання щодо реєстрації таких податкових накладних, що в свою чергу, надало б можливість підприємству сформувати на надати до контролюючого органу розрахунок коригування вказаних податкових накладних, якщо останні були складені помилково, що узгоджується з приписами Податкового кодексу України, а відтак ТОВ "Пріорінвесттрейд", всупереч чинному законодавству України, не включено до податкової декларації за серпень 2017 року суму ПДВ у розмірі 12713, 53 грн. по податковим накладним за серпень 2017 року, а відтак суд приходить до висновку про законність та обґрунтованість прийняття ГУ ДФС України у Харківській області оскаржуваного податкового повідомлення-рішення від 09.11.2017 року № 0077991215.
Відповідно до статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Частиною 2 ст.71 КАС України передбачено, що в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.
Відповідач, будучи суб'єктом владних повноважень та заперечуючи проти адміністративного позову виконав покладений на нього ч.2 ст.71 КАС України обов'язок та довів юридичну та фактичну обґрунтованість мотивів винесення спірного податкового повідомлення-рішення від 09.11.2017 року № 0077991215.
В силу ч. 2 ст. 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Згідно ч.3 ст.2 КАС України, у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: 1) на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України; 2) з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; 3) обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); 4) безсторонньо (неупереджено); 5) добросовісно; 6) розсудливо; 7) з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи всім формам дискримінації; 8) пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); 9) з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; 10) своєчасно, тобто протягом розумного строку.
Відповідно до приписів ст. 11 Кодексу адміністративного судочинства України, розгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюються на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості. Кожна особа, яка звернулася за судовим захистом, розпоряджається своїми вимогами на свій розсуд, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Таким правом користуються й особи, в інтересах яких подано адміністративний позов, за винятком тих, які не мають адміністративної процесуальної дієздатності.
Отже, проаналізувавши вищевикладене, суд приходить до висновку про відмову у задоволенні позову, з огляду на його безпідставність та необґрунтованість.
На підставі викладеного, керуючись ст. 19 Конституції України, ст.ст. 9, 11, 160- 163, 186, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -
У задоволенні адміністративного позову Товариства з обмеженою відповідальністю «Пріорінвесттрейд» до Головного управління ДФС у Харківській області про скасування податкового повідомлення - рішення-рішень - відмовити.
Апеляційна скарга подається до адміністративного суду апеляційної інстанції через суд першої інстанції, який ухвалив оскаржуване судове рішення протягом десяти днів з дня її проголошення, у разі застосування судом частини третьої статті 160 Кодексу адміністративного судочинства України, а також прийняття постанови у письмовому провадженні апеляційна скарга подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови.
Якщо суб'єкта владних повноважень у випадках та порядку, передбачених частиною четвертою статті 167 Кодексу адміністративного судочинства України, було повідомлено про можливість отримання копії постанови суду безпосередньо в суді, то десятиденний строк на апеляційне оскарження постанови суду обчислюється з наступного дня після закінчення п'ятиденного строку з моменту отримання суб'єктом владних повноважень повідомлення про можливість отримання копії постанови суду.
Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги постанова, якщо її не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження.
Повний текст постанови виготовлено 05 грудня 2017 року.
Суддя Горшкова О.О.