Харківський окружний адміністративний суд
61004, м. Харків, вул. Мар'їнська, 18-Б-3, inbox@adm.hr.court.gov.ua
Харків
30 листопада 2017 р. № 820/3677/17
Харківський окружний адміністративний суд у складі:
головуючого судді - Бадюков Ю.В.,
при секретарі судового засідання - Андрущенко Д.В.
за участю представників сторін:
позивача - Кужелєвої С.В.,
відповідача - Новикова В.А.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні суду в м. Харкові адміністративну справу за позовом
ОСОБА_1
до ІНФОРМАЦІЯ_1 , Т. в. о. військового комісара ІНФОРМАЦІЯ_1 підполковника ОСОБА_2
про визнання протиправним та скасування наказу, зобов'язання вчинити певні дії,-
ОСОБА_1 (далі по тексту - позивач, ОСОБА_1 ), звернувся до Харківського окружного адміністративного суду з адміністративним позовом до ІНФОРМАЦІЯ_1 (далі по тексту - відповідач-1, Харківський ОВК, військомат), т. в. о. військового комісара ІНФОРМАЦІЯ_1 підполковника ОСОБА_2 (далі по тексту - відповідач-2, ОСОБА_2 ), в якому просить суд:
- визнати протиправним та скасувати наказ т.в.о. військового комісара ІНФОРМАЦІЯ_1 №363 від 28.07.2017 “Про результати службового розслідування за фактом складання протоколу щодо вчинення правопорушення пов'язаного з корупцією стосовно посадових осіб Чугуївського ОРВК” щодо притягнення підполковника ОСОБА_1 , військового комісара ІНФОРМАЦІЯ_2 до дисциплінарної відповідальності та оголошення “суворої догани” за порушення вимог абзацу 2 ст. 11, ст. 16 Статуту Внутрішньої служби ЗС України, абзацу 1 ст. 4 Дисциплінарного Статуту ЗС України, що призвело до вчинення адміністративного корупційного правопорушення, за несвоєчасне подання електронної декларації, відповідальність за яке передбачена ч. 1 ст. 172-6 КУпАП;
- зобов'язати ІНФОРМАЦІЯ_3 анулювати відповідний запис в службовій картці підполковника ОСОБА_1 , військового комісара ІНФОРМАЦІЯ_2 ;
- стягнути з Харківського обласного військового комісарі за рахунок його бюджетних асигнувань на користь ОСОБА_1 вартість правової допомоги у розмірі 2560 грн.
В обґрунтування позовних вимог зазначено, що наказом т.в.о. військового комісара ІНФОРМАЦІЯ_1 №363 від 28.07.2017 «Про результати службового розслідування за фактом складання протоколу щодо вчинення правопорушення пов'язаного з корупцією стосовно посадових осіб Чугуївського ОРВК», за порушення вимог абзацу 2 ст. 11, ст. 16 Статуту Внутрішньої служби ЗС України, абзацу 1 ст. 4 Дисциплінарного Статуту ЗС України, що призвело до вчинення адміністративного корупційного правопорушення, за несвоєчасне подання електронної декларації, відповідальність за яке передбачена ч. 1 ст. 172-6 КУпАП притягнуто до дисциплінарної відповідальності та накладено дисциплінарне стягнення «сувора догана».
Зі змісту оскаржуваного наказу №363 від 28.07.2017 «Про результати службового розслідування за фактом складання протоколу щодо вчинення правопорушення пов'язаного з корупцією стосовно посадових осіб Чугуївського ОРВК» вбачається, що позивачем ніби-то було скоєне дисциплінарне правопорушення, за порушення вимог абзацу 2 ст. 11, ст. 16 Статуту Внутрішньої служби ЗС України, абзацу 1 ст. 4 Дисциплінарного Статуту ЗС України, що призвело до вчинення адміністративного корупційного правопорушення, 18.07.2017 року стосовно військового комісара Чугуївського ОРВК Харківської області підполковника ОСОБА_1 було складено протокол за №180 від 18.07.2017 року за несвоєчасне подання електронної декларації.
Зазначає, що постановою Чугуївського міського суду Харківської області від 31.07.2017 року у справі № 636/2413/17 ОСОБА_1 визнано винним у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 172-6 КУпАП, проте звільнено від адміністративної відповідальності на підставі ст. 22 КУпАП у зв'язку з малозначністю вчиненого адміністративного правопорушення. При цьому, суд обмежився усним зауваженням, а отже підстави для застосування дисциплінарної відповідальності відсутні.
На думку позивача наказ № 363 від 28.07.2017 року є неправомірним, оскільки його не було притягнуто до адміністративної відповідальності за корупційне правопорушення, пов'язане з порушенням обмежень, передбачених Законом України «Про засади запобігання і протидії корупції», а сам факт не подання своєчасної електронної декларації не є достатньою підставою визнавати, що це наслідок скоєння позивачем порушення службової дисципліни. У зв'язку з чим просив суд задовольнити позовні вимоги у повному обсязі.
Від відповідача надійшли заперечення, в яких відповідач зазначив, що позовні вимоги є безпідставними та необґрунтованими, в зв'язку з чим просив відмовити у задоволенні позовних вимог у повному обсязі.
Представник позивача у судовому засіданні підтримав позовні вимоги та просив їх задовольнити.
Представник відповідача у судовому засіданні проти позову заперечував та просив відмовити у задоволенні позовних вимог у повному обсязі
Суд, вивчивши доводи позову та заперечень проти нього, заслухавши пояснення представників позивача та відповідача, дослідивши зібрані по справі докази в їх сукупності, проаналізувавши зміст норм матеріального і процесуального права, які врегульовують спірні правовідносини, дійшов наступних висновків.
Як вбачається з матеріалів справи уповноваженим управління захисту економіки в Харківській області департаменту захисту економіки Національної поліції України лейтенантом поліції Черновим Дмитром Сергійовичем складено протокол №160 від 18.07.2017 р. про адміністративне правопорушення, пов'язане з корупцією, передбачене ч.1 ст. 172-6 Кодексу України про адміністративні правопорушення відносно ОСОБА_1 , за несвоєчасне подання без поважних причин декларації особи, уповноваженої на виконання функцій держави або місцевого самоврядування (а.с.56-58).
Постановою Чугуївського міського суду Харківської області від 31 липня 2017 року ОСОБА_1 ІНФОРМАЦІЯ_4 , визнано винним у вчинені адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст. 172-6 КУпАП. Звільнено ОСОБА_1 на підставі ст. 22 КУпАП від адміністративної відповідальності за вчинене правопорушення, передбачене ч.1 ст. 172-6 КУпАП, обмежившись щодо нього усним зауваженням. Закрито провадження щодо притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності за ч.1 ст. 172-6 КУпАП, у зв'язку із звільненням від відповідальності та оголошенням усного зауваження (а.с. 18-19).
На підставі наказу військового комісара ІНФОРМАЦІЯ_1 №350 від 20.07.2017 року призначено службове розслідування за фактом складання протоколу за №180 від 18.07.2017 щодо вчинення адміністративного корупційного правопорушення 18.07.2017 року військовим комісаром Чугуївського ОРВК Харківської області підполковником ОСОБА_1 , за несвоєчасне подання електронної декларації, відповідальність за яке передбачена ч.1 ст. 172-6 КУпАП.
Результати службового розслідування закріплені в акті проведення службового розслідування від 30.07.2017 р. за результатами якого запропоновано військового комісара Чугуївського ОРВК Харківської області підполковника ОСОБА_1 притягнути до дисциплінарної відповідальності, зазначений акт затверджено ТВО Військового комісара ІНФОРМАЦІЯ_1 підполковником О.О. Томашевським (а.с. 54).
Одним з додатків до акта службового розслідування є копія рапорту позивача від 24.07.2017 року, згідно якого до військового комісару ІНФОРМАЦІЯ_5 було доведено, що оскільки з 01.03.2017 року по 22.04.2017 року перебував у відпустці та на лікарняному, через що він не надавав доповідь щодо «складання декларації особовим складом Чугуївського ОРВК» (а.с. 55 звор. бік).
На підставі результатів службового розслідування, був прийнятий наказ т.в.о. військового комісара ІНФОРМАЦІЯ_1 підполковником ОСОБА_2 № 363 від 28.07.2017 року, яким позивача було притягнуто до дисциплінарної відповідальності у вигляді оголошення суворої догани (а.с. 17).
Всебічно і повно з'ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об'єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд вважає, що позов не підлягає задоволенню, виходячи із наступного.
Оцінюючи правомірність дій відповідача, суд керувався критеріями, закріпленими у ч.3 ст.2 КАС України, які певною мірою відображають принципи адміністративної процедури, які повинні дотримуватися при реалізації дискреційних повноважень владного суб'єкта.
Відповідно до ч.3 ст.2 КАС України у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: 1) на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України; 2) з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; 3) обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); 4) безсторонньо (неупереджено); 5)добросовісно; 6) розсудливо; 7) з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи несправедливій дискримінації; 8) пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); 9) з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; 10) своєчасно, тобто протягом розумного строку.
Відповідно до ст. 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Таким чином, суд з'ясовує, чи використане повноваження, надане суб'єкту владних повноважень, з належною метою; обґрунтовано, тобто вчинено через вмотивовані дії; безсторонньо, тобто без проявлення неупередженості до особи, стосовно якої вчиняється дія; добросовісно, тобто щиро, правдиво, чесно; розсудливо, тобто доцільно з точки зору законів логіки і загальноприйнятих моральних стандартів; з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи несправедливій дискримінації, тобто з рівним ставленням до осіб; пропорційно та адекватно; досягнення розумного балансу між публічними інтересами та інтересами конкретної особи.
Відповідно до ч.1 ст. 2 Закону України "Про військовий обов'язок та військову службу" військова служба є державною службою особливого характеру, яка полягає у професійній діяльності придатних до неї за станом здоров'я і віком громадян України, іноземців та осіб без громадянства, пов'язаній із обороною України, її незалежності та територіальної цілісності. Час проходження військової служби зараховується громадянам України до їх страхового стажу, стажу роботи, стажу роботи за спеціальністю, а також до стажу державної служби.
Законом України "Про Дисциплінарний статут Збройних Сил України" № 551-XIV від 24.03.1999 року затверджено Дисциплінарний статут Збройних Сил України (далі - Дисциплінарний статут Збройних Сил України), який визначає сутність військової дисципліни, обов'язки військовослужбовців щодо її додержання, види заохочень та дисциплінарних стягнень, права командирів щодо їх застосування, а також порядок подання і розгляду заяв, пропозицій та скарг.
Відповідно до вимог статей 1, 2 Дисциплінарного статуту Збройних Сил України військова дисципліна - це бездоганне і неухильне додержання всіма військовослужбовцями порядку і правил, встановлених військовими статутами та іншим законодавством України.
Військова дисципліна ґрунтується на усвідомленні військовослужбовцями свого військового обов'язку, відповідальності за захист Вітчизни, незалежності та територіальної цілісності України, на їх вірності Військовій присязі.
Статтею 4 Дисциплінарного статуту Збройних Сил визначено, що військова дисципліна зобов'язує кожного військовослужбовця: додержуватися Конституції та законів України, Військової присяги, неухильно виконувати вимоги військових статутів, накази командирів; бути пильним, зберігати державну та військову таємницю; додержуватися визначених військовими статутами правил взаємовідносин між військовослужбовцями, зміцнювати військове товариство; виявляти повагу до командирів і один до одного, бути ввічливими і додержуватися військового етикету; поводитися з гідністю й честю, не допускати самому і стримувати інших від негідних вчинків; не вживати під час проходження військової служби (крім медичного призначення) наркотичні засоби, психотропні речовини чи їх аналоги, а також не вживати спиртні напої під час виконання обов'язків військової служби.
Згідно ст. 7 Дисциплінарного статуту Збройних Сил України застосовувати заохочення та накладати дисциплінарні стягнення можуть тільки прямі командири та командири, визначені в розділі 3 цього Статуту.
Відповідно до ст. 12 Дисциплінарного статуту Збройних Сил України заступники Міністра оборони України, командувачі видів Збройних Сил України користуються щодо підлеглих військовослужбовців дисциплінарною владою командувача військ оперативного командування, а керівники структурних підрозділів Міністерства оборони України і Генерального штабу Збройних Сил
України - дисциплінарною владою командира корпусу.
Відповідно до ст. 45 Дисциплінарного статуту Збройних Сил України, у разі невиконання (неналежного виконання) військовослужбовцем своїх службових обов'язків, порушення військовослужбовцем військової дисципліни або громадського порядку командир повинен нагадати йому про обов'язки служби, а за необхідності - накласти дисциплінарне стягнення.
За вчинення адміністративних правопорушень військовослужбовці несуть дисциплінарну відповідальність за цим Статутом, за винятком випадків, передбачених Кодексом України про адміністративні правопорушення. За вчинення корупційних діянь чи інших правопорушень, пов'язаних із корупцією, військовослужбовці несуть відповідальність згідно з Кодексом України про адміністративні правопорушення. У разі вчинення кримінального правопорушення військовослужбовець притягається до кримінальної відповідальності.
Відповідно до ст. 68 Дисциплінарного статуту Збройних Сил України на молодших та старших офіцерів можуть бути накладені такі дисциплінарні стягнення: а) зауваження; б) догана; в) сувора догана; г) попередження про неповну службову відповідність; д) пониження в посаді; е) пониження військового звання на один ступінь; є) звільнення з військової служби за службовою невідповідністю; ж) позбавлення військового звання.
Порядок накладення дисциплінарних стягнень визначений статтями 83-95 Дисциплінарного статуту.
Згідно ст. 69 Дисциплінарного статуту Збройних Сил України на вищих офіцерів можуть бути накладені такі дисциплінарні стягнення: а) зауваження; б) догана; в) сувора догана; г) попередження про неповну службову відповідність; д) пониження у посаді.
Згідно ст.72 Дисциплінарного статуту Збройних Сил України командир корпусу, крім прав, якими наділено командира бригади, дивізії, має право щодо вищих офіцерів робити зауваження, оголошувати догану, сувору догану.
Згідно ст. 83 Дисциплінарного статуту Збройних Сил України на військовослужбовця, який порушує військову дисципліну або громадський порядок, можуть бути накладені лише ті дисциплінарні стягнення, які визначені цим Статутом і відповідають військовому званню військовослужбовця та дисциплінарній владі командира, що вирішив накласти на винну особу дисциплінарне стягнення.
Відповідно до ст. 84 Дисциплінарного статуту Збройних Сил України, прийняттю рішення командиром про накладення на підлеглого дисциплінарного стягнення може передувати службове розслідування. Воно проводиться з метою уточнення причин і умов, що сприяли вчиненню правопорушення, та ступеня вини.
Статтею 85 Дисциплінарного статуту Збройних Сил України визначено, що, службове розслідування призначається письмовим наказом командира, який вирішив притягнути військовослужбовця до дисциплінарної відповідальності, воно може бути проведено особисто командиром, доручено офіцерові чи прапорщикові (мічманові), а у разі вчинення правопорушення рядовим (матросом) чи сержантом (старшиною) - також сержантові (старшині).
Згідно ст. 86 цього Статуту, якщо вину військовослужбовця повністю доведено, командир приймає рішення про накладення дисциплінарного стягнення.
Згідно ч. 1 ст. 106 Дисциплінарного статуту Збройних Сил України усі заохочення та дисциплінарні стягнення (крім зауваження), передбачені цим Статутом, у тому числі і заохочення, оголошені командиром усьому особовому складу підрозділу (команди), військової частини, заносяться у тижневий строк до службової картки військовослужбовця (додаток 3 до цього Статуту).
Підстави, порядок призначення і проведення службового розслідування стосовно військовослужбовців Збройних Сил України, які допустили правопорушення (порушення військової дисципліни та громадського порядку) визначено Інструкцією про порядок проведення службового розслідування у Збройних силах України, яка затверджена Наказом Міністра оборони України №82 від 15.03.2004 р. та зареєстрована в Міністерстві юстиції України 30.03.2004 року за № 385/8984 (далі - Інструкція №82).
Пунктом 1.2. Інструкції №82 визначено, що службове розслідування проводиться у разі: невиконання або неналежного виконання військовослужбовцем службових обов'язків, що загрожувало життю і здоров'ю особового складу, цивільного населення або заподіяло матеріальну чи моральну шкоду; невиконання або недбалого ставлення до виконання вимог наказів та інших керівних документів, що могло негативно вплинути чи вплинуло на стан боєздатності, бойової готовності підрозділу чи військової частини; неправомірного застосування військовослужбовцем фізичної сили, зброї або інших засобів ураження до інших військовослужбовців чи цивільного населення; порушення правил несення вартової (вахтової) або внутрішньої служби, що могло спричинити тяжкі наслідки; недозволеного розголошення змісту або втрати службових документів.
Службове розслідування може проводитися і в інших випадках з метою уточнення причин та умов, що сприяли правопорушенню, та встановлення ступеня вини посадових осіб.
Відповідно до п. 1.3 Інструкції №82, рішення про проведення службового розслідування приймається командиром (начальником), який має право видавати письмові накази та накладати на підлеглого дисциплінарне стягнення. Інші посадові особи у разі необхідності клопочуть за підпорядкованістю про призначення службового розслідування. Міністр оборони України та начальник Генерального штабу - Головнокомандувач Збройних Сил України та їх заступники можуть призначати службові розслідування безпосередньо або доручати їх проведення підпорядкованим посадовим особам.
Згідно п.1.5 Інструкції №82 службове розслідування призначається письмовим наказом командира (начальника), який вирішив притягнути військовослужбовця до дисциплінарної відповідальності. У наказі зазначаються підстави для призначення розслідування, особа (якщо вона встановлена), стосовно якої воно має бути проведено, термін проведення та посадові особи, яким доручено його провадження. Службове розслідування може бути проведено особисто командиром (начальником) чи доручено іншій посадовій особі. У разі потреби залучення фахівців до проведення службового розслідування командиром (начальником) призначається комісія у складі групи фахівців на чолі з головою комісії, про що оголошується в наказі.
Як встановлено під час судового розгляду справи, на підставі отриманого розпорядження начальника штабу - першого заступника командувача Сухопутних військ ЗС України від 30.01.2017 року №116/12/1308, наказу командира військової частини НОМЕР_1 від 04.02.2017 року №139 (а.с.101-103) видано наказ військового комісара ІНФОРМАЦІЯ_1 від 10.02.2017 року №65 (а.с.113-115), який містить всі положення та вимоги, які викладено у вказаних розпорядженні від 30.01.2017 року № 116/12/1308 та наказі командира військової частини НОМЕР_1 від 04.02.2017 року №139. Вказаний наказ було доведено до військових комісаріатів розпорядженням військового комісара від 11.02.2017 року №93/Ю (а.с.106) Як підтвердження отримання та виконання вказаного розпорядження, у Чугуївському ОРВК Харківської області було відпрацьовано Відомість доведення до особового складу Чугуївського ОРВК вимоги нормативно-правових актів щодо отримання електронного цифрового підпису, подання декларацій шляхом заповнення на офіційному веб-сайті Національного агентства, відповідальність за неподання чи несвоєчасне подання декларацій (а.с.107-108).
На підтвердження факту обізнаності позивача з вимогами антикорупційного законодавства до матеріалів справи відповідачем також надано розпорядження військового комісара від 01.02.2017 року №61/Ю (а.с.118-120). Підтвердженням виконання зазначеного розпорядження є лист від 13.02.2017 року №67/Ю за особистим підписом позивача, в тому числі й щодо доведення до особового складу Чугуївського ОРВК роздійлу 8 «Фінансовий контроль» Закону України «Про запобігання корупції, зокрема, щодо необхідності безумовного виконання ст. ст. 45, 46: «Подання декларацій осіб, уповноважених на виконання функцій держави або місцевого самоврядування» та «Інформація, що зазначається в декларації» відповідно (а.с.121).
Позивач стверджує, що відповідачем порушено вимоги Дисциплінарного статуту Збройних Сил України щодо проведення з ним бесіди за наслідками проведеного службового розслідування.
Розділом 4 "Оформлення результатів розслідування" Інструкції визначено, що за результатами службового розслідування складається акт, у якому, крім положень, що визначені пунктом 3 цієї Інструкції, обов'язково зазначаються: посада, військове звання, прізвище, ім'я та по батькові, рік народження, освіта, термін військової служби та термін перебування на останній посаді особи, стосовно якої проведено службове розслідування; підстави службового розслідування; час, місце, суть порушення, який нормативний акт порушено (його назва, дата прийняття); обставини, що пом'якшують або обтяжують відповідальність чи знімають вину; заперечення, заяви та клопотання особи, стосовно якої проведено службове розслідування, мотиви їх відхилення чи підстави для задоволення; пропозиція щодо притягнення винних осіб до відповідальності; інші заходи, які пропонується здійснити.
Акт службового розслідування підписується особами, якими воно проводилося. Кожен учасник розслідування має право викласти свою окрему думку.
Після підписання акт службового розслідування подається на розгляд посадовій особі, яка призначила розслідування. До акта додаються всі матеріали розслідування. Вимоги щодо проведення бесіди з особою, відносно якою проводиться службове розслідування зазначена інструкція не містить.
Суд звертає увагу, що як під час проведення службового розслідування, так і під час судового розгляду позивач не довів та не підтвердив належними та допустимими доказами відсутність порушення, встановленого за наслідками службового розслідування, відтак наявні підстави вважати, що правопорушення, яке вчинено позивачем та відображені в матеріалах службового розслідування є доведеними. Також окрім службового розслідування, підтвердженням факту вчинення адміністративного правопорушення є постанова Чугуївського міського суду Харківської області від 31.07.2017 по справі №636/2413/17.
З урахуванням викладеного, за наслідками проведеного службового розслідування було зроблено висновок, що підполковник ОСОБА_1 порушив вимоги абз.2 ст. 11, ст 16 Статуту Внутрішньої служби ЗС України, абзацу 1 ст. 4 Дисциплінарного Статуту ЗС України.
Відповідно до п. 2 Статуту внутрішньої служби Збройних Сил України військовослужбовці залежно від характеру вчиненого правопорушення чи провини несуть дисциплінарну, адміністративну, матеріальну, цивільно-правову та кримінальну відповідальність згідно із законом.
Отже, враховуючи вищевикладене, суд приходить до висновку, що відповідачем доведено факт несвоєчасного подання електронної декларації та правомірність застосування до нього дисциплінарного стягнення, у зв'язку із чим наказ т.в.о. військового комісара ІНФОРМАЦІЯ_1 підполковника ОСОБА_2 №363 від 28.07.2017 року про притягнення до дисциплінарної відповідальності ОСОБА_1 та накладення дисциплінарного стягнення сувора догана є правомірним та не підлягає скасуванню.
Крім того суд зазначає, що позивачем дії з проведення службового розслідування не оскаржувались та доказів подання електронної декларації у встановлений строк до матеріалів справи не надано.
Відповідно до ч.1 ст.11 Кодексу адміністративного судочинства України розгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюються на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.
Частиною 1 ст.71 Кодексу адміністративного судочинства України передбачено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення.
Згідно з ч. 1 ст. 69 та ч. 1 ст. 70 Кодексу адміністративного судочинства України доказами в адміністративному судочинстві є будь-які фактичні дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин, що обґрунтовують вимоги і заперечення осіб, які беруть участь у справі, та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються судом на підставі пояснень сторін, третіх осіб та їхніх представників, показань свідків, письмових і речових доказів, висновків експертів. Належними є докази, які містять інформацію щодо предмету доказування.
Статтею 86 Кодексу адміністративного судочинства України встановлено, що суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об'єктивному дослідженні.
Слід зазначити, що згідно практики Європейського суду з прав людини та зокрема, рішення у справі "Серявін та інші проти України" від 10 лютого 2010 року, заява 4909/04, відповідно до п.58 якого суд повторює, що згідно з його усталеною практикою, яка відображає принцип, пов'язаний з належним здійсненням правосуддя, у рішеннях судів та інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються. Хоча пункт 1 статті 6 Конвенції зобов'язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожен аргумент. Міра, до якої суд має виконати обов'язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною в залежності від характеру рішення (рішення у справі "Руїс Торіха проти Іспанії" від 9 грудня 1994 року, серія A, N 303-A, п.29).
Відтак, приймаючи до уваги вищевикладене та оцінюючи наявні у матеріалах справи письмові докази в їх сукупності, суд доходить висновку, що позовні вимоги є необґрунтованими та не підлягають задоволенню.
Керуючись ст. ст. 86, 94, 98, 158-163, 167, 186, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -
В задоволенні адміністративного позову ОСОБА_1 до ІНФОРМАЦІЯ_1 , Т. в. о. військового комісара ІНФОРМАЦІЯ_1 підполковника ОСОБА_2 про визнання протиправним та скасування наказу, зобов'язання вчинити певні дії - відмовити в повному обсязі.
Постанова може бути оскаржена в апеляційному порядку до Харківського апеляційного адміністративного суду через Харківський окружний адміністративний суд шляхом подачі апеляційної скарги протягом десяти днів з дня її проголошення. У разі застосування судом частини третьої статті 160 цього Кодексу, а також прийняття постанови у письмовому провадженні апеляційна скарга подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови.
Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги постанова, якщо її не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження.
Суддя Бадюков Ю.В.