Справа № 609/1610/17
"05" грудня 2017 р. Шумський районний суд Тернопільської області
В складі головуючого суду Ковтуновича О.В.
за участю секретаря Кухарчук О.М.
розглянувши у відкритому судовому засіданні в м.Шумськ цивільну справу за позовом ОСОБА_2 до ОСОБА_3 про визнання розміру частки в праві спільної сумісної власності, суд -
Позивач ОСОБА_2 звернувся в суд із позовом про визнання розміру частки в праві спільної сумісної власності до ОСОБА_3.
Із позовної заяви позивача вбачається, що позивач із відповідачкою зареєстрували шлюб 24.11.2007 року ВРАЦС Шумського районного управління юстиції Тернопільської області.
За час шлюбу сторони по справі набули майно, а саме: житловий будинок з господарсько-побутовими приміщеннями, загальною площею 217,9 м2, загальною площею господарсько-побутових приміщень (гаража) 26,5 м 2, який розташований по АДРЕСА_1
Позивач вважає, що йому та відповідачці належить вищевказаний будинок на праві спільної сумісної власності і вони мають рівні права на володіння, користування і розпорядження даним майном, а тому він має право на ? частину житлового будинку з господарсько-побутовими приміщеннями, загальною площею 108,95 м2, загальною площею господарсько-побутових приміщень (гаража) 13,25 м2, який розташований по АДРЕСА_1 а відповідачка ОСОБА_3 має право на іншу ? частину даного нерухомого майна.
Відповідачка ОСОБА_3, як зазначає позивач, не визнає того, що позивачу по закону належить право власності на ? частину в спільно нажитому за час шлюбу нерухомого майна, а саме житлового будинку, незважаєчи на те, що це передбачене законодавством. А тому просить позов задоволити.
В судове засідання відповідачка ОСОБА_3 не з'явилася з невідомих суду причин, хоча про день та час розгляду справи повідомлялася належним чином, однак представила письмову заяву із якої слідує, що позовні вимоги визнає повністю та просить справу слухати у її відсутність.
Суд, встановив наступні факти та відповідні їм правовідносини:
ОСОБА_2 та ОСОБА_5 одружилися, де після одруження останній було присвоєнно прізвище «ОСОБА_2», що стверджується свідоцтвом про шлюб серії НОМЕР_1 від 24.11.2007 року.
Із Витягу про державну реєстрацію прав від 14.09.2011 року, яке видане Шумським БТІ та Інформаційної довідки з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме майно, Державного реєстру Іпотек, Єдиного реєстру заборон відчуження об'єктів нерухомого майна щодо об'єкта нерухомого майна від 04.12.2017 року вбачається, що житловий будинок з господарсько-побутовими будівлями, який розташований у АДРЕСА_1 Тернопільської області, зареєстрований за позивачем ОСОБА_2 на підставі рішення суду від 12.04.2011 року, форма власності: приватна, частка: 1/1.
Із довідки про технічні показники об'єкта нерухомого майна №218 виданої 29.11.2017 року КП «Шумське БТІ» вбачається, що житловий будинок 1989 року побудови з господарськими будівлями, який знаходиться у АДРЕСА_1 Тернопільської області, зареєстрований за позивачем ОСОБА_2 на підставі рішення Шумського районного суду від 12.04.2011 року.
Відповідно до ст. 60 СК України майно, набуте подружжям за час шлюбу, належить дружині та чоловікові на праві спільної сумісної власності незалежно від того, що один з них не мав з поважної причини (навчання, ведення домашнього господарства, догляд за дітьми, хвороба тощо) самостійного заробітку (доходу).Вважається, що кожна річ, набута за час шлюбу, крім речей індивідуального користування, є об'єктом права спільної сумісної власності подружжя.
У відповідності до ст. 63 СК України дружина та чоловік мають рівні права на володіння, користування і розпоряджання майном, що належить їм на праві спільної сумісної власності, якщо інше не встановлено домовленістю між ними.
Відповідно до ст. 368 ЦК України майно, набуте подружжям за час шлюбу, є їхньою спільною сумісною власністю, якщо інше не встановлено договором або законом. Майно, набуте в результаті спільної праці та за спільні грошові кошти членів сім'ї, є їхньою спільною сумісною власністю, якщо інше не встановлено договором, укладеним у письмовій формі.
У відповідності до ст.370 ЦК України співвласники мають право на виділ у натурі частки із майна, що є у спільній сумісній власності.
Відповідно до ст. 392 ЦК України власник майна може пред'явити позов про визнання його права власності, якщо це право оспорюється або не визнається іншою особою, а також у разі втрати ним документа, який засвідчує його право власності.
Керуючись ст.ст.3, 4, 118, 119 ЦПК України, ст. 392, 368, 369, 370, 372 ЦК України, ст.ст. 60, 63 СК України, суд -
Позов задоволити.
Визнати за ОСОБА_2 право власності на ? частину житлового будинку з господарсько-побутовими приміщеннями, загальною площею 108,95 м2, загальною площею господарсько-побутових приміщень (гаража) 13,25 м2, який розташований по АДРЕСА_1 а іншу ? частину житлового будинку з господарсько-побутовими приміщеннями, загальною площею 108,95 м2, загальною площею господарсько-побутових приміщень (гаража) 13,25 м2, який розташований по АДРЕСА_1 залишити за ОСОБА_3.
Рішення вступає в законну силу після закінчення строку для подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не буде подано.
У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним судом.
Апеляційна скарга на рішення суду може бути подана до апеляційного суду Тернопільської області протягом 10 днів з дня його проголошення, а особами, які брали участь у справі, але не були присутні у судовому засіданні під час проголошення судового рішення, протягом 10 днів з дня отримання копії цього рішення.
Суддя: О. В. Ковтунович