Справа № 2-а-1015/11
29.06.2011
м.Бучач
Суддя Бучацького районного суду Тернопільської області Шваюк Г.В., розглянувши у порядку скороченого провадження справу за адміністративним позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 Пенсійного фонду у Бучацькему районі, про зобов'язання проведення перерахунку додаткової пенсії постраждалому від Чорнобильської катастрофи відповідно до Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи», -
Позивач звернувся до суду з позовом до відповідача ОСОБА_2 Пенсійного фонду України в Бучацькому районі про зобов'язання здійснити перерахунок та виплату додаткової пенсії, починаючи з 01.01.2009 року відповідно до Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи», зобов'язання нараховувати та виплачувати додаткову пенсію з урахуванням наступного збільшення прожиткового мінімуму, посилаючись на те, що він має статус учасника ліквідації наслідків аварії на ЧАЕС 3-ї категорії. Позивач зазначив, що вказані виплати пенсії постійно повинні коригуватись у відповідності до збільшення прожиткового мінімуму та розміру мінімальної пенсії за віком. Однак на його звернення до відповідача про перерахунок пенсії в його здійсненні було відмовлено, що є порушенням його прав. Тому просить суд зобов'язати відповідача провести перерахунок і виплату додаткової пенсії починаючи з 01.01.2009 року, виходячи з розмірів мінімальної пенсії за віком, з урахуванням вимог ст. 51 та ч. З ст. 67 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи», ч. 1 ст. 28 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування», відповідно до збільшення розміру мінімальної пенсії за віком, встановленого Законом України «Про Державний бюджет України» на відповідний рік.
Ухвалою суду відкрито провадження про зобов'язання проведення перерахунку додаткової пенсії постраждалому від Чорнобильської катастрофи відповідно до ст.51 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» за період з 07.12.2010 року по 07.06.2011 року, тобто в межах шестимісячного строку звернення до суду.
Відповідач заперечення на позов не надав.
Суд, проаналізувавши матеріали справи, дослідивши та оцінивши докази у справі, вважає, що позовні вимоги є підставними і підлягають до часткового задоволення, виходячи із таких підстав :
Позивач ОСОБА_1 є учасником ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС 3-ї категорії згідно посвідчення серії А № 081097, виданого Тернопільською облдержадміністрацією 20 листопада 1992 р. та отримує пенсію за віком.
В силу ст. 49 Закону України від 28.02.1991 № 796-ХІІ «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» пенсії особам, віднесеним до категорії З, встановлюються у вигляді державної пенсії та додаткової-пенсії за шкоду, заподіяну здоров'ю, яка призначається після виникнення права на державну пенсію.
Згідно зі ст. 51 вказаного Закону (в редакції, яка діяла до 27 грудня 2007 року) особам, віднесеним до категорії 3, призначається щомісячна додаткова пенсія за шкоду, заподіяну здоров'ю, у розмірі 25 процентів мінімальної пенсії за віком.
Відповідач нараховує та виплачує позивачу пенсію відповідно до ст.51 Закону України "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи" (надалі Закон № 796-12) із змінами, внесеними згідно із Законом України "Про Державний бюджет України на 2008 рік та внесення змін до деяких законодавчих актів України" (надалі Закон № 107- VI) від 28.12.2007 року.
Такі зміни до Закону № 796-12 звузили право пенсіонерів-інвалідів, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи на краще соціальне забезпечення, щодо нарахування пенсії. Але, частина 3 статті 22 Конституції України передбачає, що при прийняті нових Законів або внесенні змін до діючих законів не допускається звуження змісту та обсягу існуючих прав і свобод.
Згідно рішення Конституційного Суду від 22.05.2008 року зміни внесені підпунктами 12,15 пункту 28 розділу II Закону "Про Державний бюджет України на 2008 рік та внесення змін до деяких законодавчих актів, України" щодо внесення змін до ст.51 Закону України "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи", визнано такими, що не відповідають Конституції України. Отже, такі виплати є значно нижчі, ніж передбачено статтею 51 Закону України "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи", чим порушують права та законні інтереси позивача.
Згідно з ч. 2 ст. 152 Конституції України закони, визнані неконституційними, втрачають чинність з дня ухвалення Конституційним Судом України рішення про їх неконституційність.
Таким чином, вищевказана норма Закону України «Про Державний бюджет на 2008 рік» втратила чинність з 22 травня 2008 року та не підлягала застосуванню і з цього ж числа була відновлена чинність попередньої редакції статті 51 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи». Отже, з 22 травня 2008 року позивач мав право на виплату щомісячної додаткової пенсії за шкоду, заподіяну здоров'ю, особам, віднесеним до категорії 3 у розмірі 25 процентів мінімальної пенсії за віком у відповідності до статті 51 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи».
Судом встановлено, що відповідачем розрахунок позивачу додаткової пенсії проводився у розмірі, встановленому ст.51 Законом України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» в редакції Закону-України «Про державний бюджет України на 2008 рік та про внесення змін до деяких законодавчих актів України».
Відповідно до статті 64 Конституції України, конституційні права і свободи людини і громадянина не можуть бути обмежені, крім випадків, передбачених Конституцією України.
Таким чином, суд приходить до висновку, що при визначенні розміру пенсії позивачу повинні застосовуватись норми ст.51 Закону України «Про статус та соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» щодо розміру виплати щомісячної додаткової пенсії за шкоду, заподіяну здоров'ю, а саме, 25 процентів мінімальної пенсії за віком.
Виходячи із вищенаведеного, відповідач ОСОБА_2 Пенсійного фонду України в Бучацькому районі повинен був нараховувати та здійснювати позивачу виплату пенсії у вищевказаному розмірі.
Зі ст.51 "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи" випливає, що під час визначення розміру щомісячної додаткової пенсії за шкоду, заподіяну здоров'ю, за основу її нарахування береться мінімальна пенсія за віком.
Частиною першою статті 28 Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" встановлено, що мінімальний розмір пенсії за віком, встановлюється у розмірі прожиткового мінімуму для осіб, які втратили працездатність, визначеного законами.
Положення ч. 3 ст. 28 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування», з якого випливає, що мінімальний розмір пенсії за віком, встановлений абзацом першим частини першої цієї статті, застосовується виключно для визначення розмірів пенсій, призначених згідно з цим законом, на думку суду не є перешкодою для застосування даної величини (мінімального розміру пенсії за віком) до обрахування інших пенсій чи доплат пов'язаних з мінімальною пенсією за віком, оскільки чинним законодавством не встановлено іншого, крім передбаченого ч.І цієї статті, мінімального розміру пенсії за віком.
Відповідно до ч.3 ст. 67 Закону України «Про статус та соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи», яка набрала чинності з 31 жовтня 2006 року, у разі збільшення розміру прожиткового мінімуму, для осіб які втратили працездатність, визначеного законом, підвищується розмір додаткової пенсії за шкоду заподіяну здоров'ю, особам, віднесеним до 1,2,3,4 категорій. Перерахунок пенсії здійснюється з дня встановлення нового розміру прожиткового мінімуму.
Так, розмір пенсії позивачу необхідно визначати, виходячи з мінімальної пенсії за віком, яка встановлюється в розмірі прожиткового мінімуму для осіб, які втратили працездатність згідно Закону України «Про державний бюджет України на 2010-2011 роки».
З огляду на викладене, суд приходить до переконання, що відмова відповідача у проведенні такого перерахунку у разі встановлення нового розміру прожиткового мінімуму для осіб, які втратили працездатність, визначеного законом, є протиправною, а заявлені позовні вимоги підлягають до задоволення за період з 07.12.2010 року по 07.06.2011 року, тобто по час звернення до суду.
Бездіяльність відповідача щодо ненарахування та невиплати підвищення до пенсії є протиправною. Якщо правове положення, що діє, передбачає виплату певних надбавок, і дотриманні всі вимоги, необхідні для цього, органи державної влади не можуть свідомо відмовляти в цих виплатах, поки відповідне положення є таким, що діє (Європейський Суд у рішенні від 08.11.2005 року п. 23).
Відсутність бюджетного фінансування на виплату пенсій не може бути підставою невиконання відповідним суб'єктом владних повноважень покладених на нього зобов'язань та не може бути поставлена у залежність від бюджетних асигнувань.
Так, Європейський Суд у рішенні від 08.11.2005 року по справі «Кечко проти України» не прийняв до уваги аргумент уряду України щодо бюджетних асигнувань, оскільки органи державної влади не можуть посилатися'на відсутність засобів як на причину невиконання своїх зобов'язань.
Одночасно суд вважає, що слід відмовити у задоволенні позовних вимог про зобов'язання відповідача здійснювати перерахунок додаткової пенсії з урахуванням наступного збільшення прожиткового мінімуму на майбутнє надалі, оскільки необхідною умовою для звернення особи до суду є обов'язкова наявність порушених, невизнаних чи оспорюваних прав, свобод чи інтересів особи, чинним законодавством не передбачений такий спосіб захисту порушеного права як зобов'язання вчинити певні юридичні дії у майбутньому.
Частиною 1 статті 2 КАС України визначено, що завданням адміністративного судочинства є захист прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб у сфері публічно- правових відносин від порушень з боку органів державної влади, органів місцевого самоврядування, їхніх посадових і службових осіб, інших суб'єктів при здійсненні ними владних управлінських функцій на основі законодавства, в тому числі на виконання делегованих повноважень, шляхом справедливого, неупередженого та своєчасного розгляду адміністративних справ.
У відповідності до зазначеної норми Закону, забезпечуючи захист порушених прав позивача, враховуючи, що згідно вище вказаного законодавства, перерахунок пенсії належить до обов'язків компетентних органів Пенсійного фонду України, суд дійшов висновку, про необхідність зобов'язати ОСОБА_2 Пенсійного фонду України у Бучацькому районі самостійно здійснити щомісячне нарахування підвищення до пенсії в розмірі 25 процентів мінімальної пенсії за віком у відповідності до статті 51 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» за відповідний період.
Керуючись ст.ст.3,8,22,46,48,55,64,124,152 Конституції України, ст.ст. 2,18,70,71,79,86,158,160- 163,183-2 КАСУ України, ст.ст. 49,51,67 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи»,ст.28 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» від 09.07.2003 року № 1058-ІV, рішенням Конституційного Суду України № 10-рп/2008 від 22.05.2008 року, -
Позов задовольнити частково.
Визнати дії ОСОБА_2 пенсійного фонду України в Бучацькому районі неправомірними.
Зобов'язати ОСОБА_2 Пенсійного фонду України в Бучацькому районі провести перерахунок та виплатити ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1, жителю ІНФОРМАЦІЯ_2, недоотриману з 07 грудня 2010 року по 07 червня 2011 року відповідно до ст.ст. 49, 51 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» додаткову пенсію в розмірі 25 % від мінімальної пенсії за віком, виходячи з розміру прожиткового мінімуму для осіб, які втратили працездатність.
В решті позовних вимог відмовити.
Дана постанова підлягає негайному виконанню.
Постанова набирає законної сили після закінчення строку на її апеляційне оскарження.
Постанова може бути оскаржена до Львівського апеляційного адміністративного суду через Бучацький районний суд шляхом подання апеляційної скарги протягом десяти днів з дня отримання копії постанови.
У разі подання апеляційної скарги постанова, якщо її не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження.
Суддя: ОСОБА_3