Справа № 605/40/17
Іменем України
"07" грудня 2017 р. Підгаєцький районний суд
Тернопільської області
в складі :
головуючого судді Горуц Р.О.
при секретарі Дармограй Т.І.
з участю:
позивача ОСОБА_1
представника позивача ОСОБА_2
представника відповідача ОСОБА_3
розглянувши у відкритому судовому засіданні в м.Підгайці цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_4 про відшкодування моральної шкоди,-
Позивач ОСОБА_1 звернувся в суд з позовом до ОСОБА_4 про відшкодування моральної шкоди в сумі 12000 грн. та матеріальної шкоди в сумі 3000 грн.
В судовому засіданні позивач змінені позовні вимоги підтримав повністю та пояснив, що 22 квітня 2014 року між ним та ОСОБА_4, який перебував в житловому будинку, що належить його матері в с. Мужилів Підгаєцького району Тернопільської області, виник словесний конфлікт, в ході якого, відповідач спричинив йому синець ока та перелом кісток носа. За наданням медичної допомоги він звернувся лише через тиждень, після того, як зійшов синець, оскільки йому соромно було виходити серед людей, при цьому йому було рекомендовано приймати знеболюючі препарати, а також оперативне втручання по усуненню вказаного перелому носа. У медичному закладі на стаціонарному лікуванні він із вказаним діагнозом не перебував. Оперативне втручання по усуненню перелому кісток носа йому по даний час не проведено, оскільки у нього хворе серце.
Просить стягнути з відповідача 12000 грн. моральної шкоди, яка полягає у тривалих фізичних та душевних стражданнях, яких він зазнав і зазнає у зв'язку із вищевказаною протиправною поведінкою відповідача, а також в отриманому стресі, порушенні сну, переживанні та у тривалих вимушених змінах у його життєвих стосунках. Крім того, в холодну погоду у нього є виділення з носа, він не може носити окуляри, які постійно йому спадають через викривлений ніс. Він по теперішній час нервує, через те, що його побив відповідач, який є набагато молодший від нього по віку, внаслідок чого над ним насміхались друзі, знайомі та дружина. Він раніше не звертався до суду із даним позовом, так як його про це просила його мати. У зазначений ним розмір моральної шкоди, він врахував те, що 2000 грн. необхідно буде заплатити адвокату, а також витрати пов'язані з явкою до суду (на транспорт).
Представник позивача ОСОБА_2 в судовому засіданні позовні вимоги підтримав повністю з підстав викладених у позовній заяві та просить їх задовольнити. Крім того, додав, що спричинені позивачу протиправними діями відповідача легкі тілесні ушкодження із короткочасним розладом здоров'я, завдали ОСОБА_1 сильні та тривалі душевні і фізичні страждання, а тим паче, що він бере активну участь у громадському житті м. Бережани, являється волонтером та членом громадського формування з охорони громадського порядку "Бережанська самооборона". Позивач втратив нормальні умови життя, так як по теперішній час йому не проведено оперативне лікування з приводу перелому кісток носа із зміщенням, що створює йому дискомфорт у вигляді виділень із носа на холоді, неможливістю носити окуляри, переживаннями. Позивач через насмішки над ним, що його побив молодший за нього чоловік, став нервовим і збудженим.
Відповідач ОСОБА_4 в судове засідання повторно не з'явився, хоча належним чином був повідомлений про день, час та місце розгляду справи. Причин своєї неявки суду не повідомив.
Представник відповідача ОСОБА_3 в судовому засіданні позов не визнала повністю, при цьому додала, що вважає, що діями відповідача завдана позивачу моральна шкода є незначною, його фізичні та моральні страждання були не довготривалими, про що свідчить також й те, що позивач звернувся за наданням медичної допомоги лише через 8 днів після отриманих тілесних ушкоджень. Його вимушені зміни у життєвих стосунках були не більше 7 днів, на протязі яких ОСОБА_1 не з'являвся серед людей.
Суд, заслухавши пояснення позивача, його представника, представника відповідача, дослідивши матеріали справи, прийшов до висновку, що позов ОСОБА_1 підлягає до часткового задоволення, виходячи із наступних підстав.
Відповідно до ст.23 ЦК України, особа має право на відшкодування моральної шкоди , завданої внаслідок порушення її прав.
Моральна шкода полягає:
-у фізичному болю та стражданнях, яких фізична особа зазнала у зв'язку з каліцтвом або іншим ушкодженням здоров'я;
-у душевних стражданнях, яких фізична особа зазнала у зв'язку з протиправною поведінкою щодо неї самої , членів її сім'ї чи близьких родичів;
-у приниженні честі, гідності, а також ділової репутації фізичної або юридичної особи.
У відповідності із ч.1 ст.1167 ЦК України, моральна шкода, завдана фізичній або юридичній особі неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю , відшкодовується особою, яка її завдала, за наявності її вини, крім випадків , встановлених частиною другою цієї статті.
Згідно п.п.9, 10 Постанови Пленуму Верховного Суду України від 31 березня 1995 року №4 (із змінами, внесеними постановою від 25 травня 2001 року №5) "Про судову практику в справах про відшкодування моральної (немайнової) шкоди", розмір відшкодування моральної (немайнової) шкоди суд визначає залежно від характеру та обсягу страждань (фізичних, душевних, психічних тощо), яких зазнав позивач, характеру немайнових втрат (їх тривалості, можливості відновлення тощо) та з урахуванням інших обставин. Зокрема враховуються стан здоров'я потерпілого, тяжкість вимушених змін у його життєвих і виробничих стосунках, час та зусилля необхідні для відновлення попереднього стану. При цьому суд має виходити із засад розумності, виваженості та справедливості.
Розмір відшкодування моральної шкоди може бути зменшений судом з урахуванням ступеня вини заподіювача і потерпілого та майнового стану відповідача (громадянина).
Згідно ч.4 ст.61 ЦПК України, вирок у кримінальній справі, що набрав законної сили, або постанова суду у справі про адміністративне правопорушення обов'язкові для суду, що розглядає справу про цивільно-правові наслідки дій особи, стосовно якої ухвалено вирок або постанову суду, з питань, чи мали місце ці дії та чи вчинені вони цією особою.
Судом встановлено, що вироком Підгаєцького районного суду Тернопільської області від 04 серпня 2017 року, який не оскаржувався та набрав законної сили, відповідач засуджений за вчинення кримінального правопорушення, передбаченого ч.2 ст.125 КК України, наслідком якого стало заподіяння потерпілому ОСОБА_1 легких тілесних ушкоджень із короткочасним розладом здоров'я.
Під час розгляду вищезазначеного кримінального провадження було встановлено, що ініціатором конфлікту, внаслідок якого ОСОБА_1 було спричинено легкі тілесні ушкодження із короткочасним розладом здоров'я, був саме потерпілий.
Із довідки за вих.№395 від 17 липня 2015 року виданої Бережанською ЦРКЛ, вбачається, що ОСОБА_1 дійсно знаходився на прийомі в ЛОР лікаря Бережанської ЦРКЛ - 30 квітня 2014 року, тобто через 8 днів після отриманих ним тілесних ушкоджень, чим підтверджуються пояснення позивача про те, що він тиждень не виходив із дому, допоки йому не зійдуть синці, так як йому було соромно показуватись на люди.
Копіює запису лікаря кардіолога із амбулаторної картки хворого ОСОБА_1 від 31 жовтня 2017 року та копією виписки із медичної карти амбулаторного хворого ОСОБА_1 від 27 жовтня 2017 року, підтверджуються пояснення позивача та його представника, що оперативне втручання ОСОБА_1 з приводу перелому кісток носа, можливе після пройденого курсу лікування хвороби серця, якою останній хворіє понад 5 років.
Надані представником відповідача копії витягів з ІІПС ОВС України "Армор", які на її думку є характеризуючими даними особи позивача, суд, до уваги не приймає, оцінює їх критично, при цьому вважаючи їх неналежним доказом, так як вони не стосуються обставин даної справи та можуть свідчити лише про те, що рідний брат позивача, який проживає із матір'ю в с. Мужилів Підгаєцького району Тернопільської області, регулярно вчиняє сімейні скандали.
Разом з тим, про характеризуючі особу позивача дані, свідчать наступні копії документів: копія посвідчення №89 відповідно до якого ОСОБА_1 є членом громадського формування з охорони громадського порядку "Бережанська самооборона"; відзнака Президента України "За гуманітарну участь в антитерористичній операції" видана ОСОБА_1; посвідчення про нагородження його відзнакою "25 років Незалежності України" та медаллю "За гідність та патріотизм"; грамота та лист подяки за патріотичну громадянську позицію, суттєвий внесок у зміцнення обороноздатності, справу захисту Незалежності та територіальної цілісності України, збір гуманітарної допомоги Збройним силам України; посвідчення серії БР №094 про те, що ОСОБА_1 є волонтером Бережанського відокремленого підрозділу громадської організації "Спілка бійців та ветеранів АТО "Сила України".
При визначенні розміру відшкодування моральної шкоди, суд, враховуючи характер та обсяг фізичних і душевних страждань, яких зазнав ОСОБА_1 у зв'язку із отриманням легких тілесних ушкоджень із короткочасним розладом здоров'я, тривалість цих страждань, що вимушені зміни у його життєвих стосунках були не довготривалими, оскільки до легких тілесних ушкоджень, які були спричинені ОСОБА_1, законодавець відносить ушкодження, що мали незначні скороминучі наслідки, ступінь вини сторін, що ініціатором сварки внаслідок якої ОСОБА_1 було спричинено легкі тілесні ушкодження із короткочасним розладом здоров'я, був сам позивач, що встановлено вироком Підгаєцького районного суду Тернопільської області від 04 серпня 2015 року, з урахуванням майнового стану відповідача ОСОБА_4, який ніде не працює і має на утриманні сина - ОСОБА_5 та виходячи із засад розумності, виваженості і справедливості, вважає, що позовні вимоги ОСОБА_1 про відшкодування моральної шкоди в сумі 12000 грн., слід задовольнити частково на суму 7200 грн.
Відповідно до ч.1 ст.88 ЦПК України стороні, на користь якої ухвалено рішення, суд присуджує з другої сторони понесені нею і документально підтверджені судові витрати. Якщо позов задоволено частково, судові витрати присуджуються позивачеві пропорційно до розміру задоволених позовних вимог, а відповідачеві - пропорційно до тієї частини позовних вимог, у задоволенні яких позивачеві відмовлено.
Виходячи із вказаних вимог закону, позовні вимоги про стягнення судових витрат, а саме: судового збору в сумі 640 грн., який сплачений ОСОБА_1 при подачі позову до суду, слід задовольнити частково в сумі 384 грн., стягнувши із відповідача на користь позивача.
На підставі наведеного, керуючись ст.ст. 10, 11, 60, 61, 88, 212, 215 ЦПК України, ст.ст. 23, 1167, 1193 ЦК України, Постановою Пленуму Верховного Суду України від 31 березня 1995 року № 4 (із змінами, внесеними постановою ПВСУ від 25 травня 2001 року №5) "Про судову практику в справах про відшкодування моральної (немайнової) шкоди", суд, -
Позов ОСОБА_1 - задовольнити частково.
Стягнути із ОСОБА_4, ІНФОРМАЦІЯ_1, жителя АДРЕСА_1 на користь ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_3, жителя АДРЕСА_2, моральну шкоду в сумі 7200 грн.
Стягнути із ОСОБА_4, ІНФОРМАЦІЯ_1, жителя АДРЕСА_1 на користь ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_3, жителя АДРЕСА_2, судовий збір в сумі 384 грн.
В задоволенні решти позовних вимог - відмовити.
Рішення набирає законної сили після закінчення строку для подання
апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним судом.
Апеляційна скарга на рішення суду може бути подана протягом десяти днів з дня його проголошення до апеляційного суду Тернопільської області через Підгаєцький районний суд Тернопільської області. Особи, які брали участь у справі, але не були присутні у судовому засіданні під час проголошення судового рішення, можуть подати апеляційну скаргу протягом десяти днів з дня отримання копії цього рішення.
Головуючий: Р. О. Горуц