Справа № 464/6104/17 Головуючий у 1 інстанції- Теслюк Д.Ю.
Провадження № 33/783/1421/17 Доповідач - Калиняк О. М.
06 грудня 2017 року 2017 року м. Львів
Апеляційний суд Львівської області в складі:
судді - Калиняк О.М.
з участю особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, - ОСОБА_1,
розглянувши у відкритому судовому засіданні справу про адміністративне правопорушення щодо ОСОБА_1 за апеляційною скаргою ОСОБА_1 на постанову судді Сихівського районного суду м. Львова від 03 листопада 2017 року,
Постановою судді Сихівського районного суду м. Львова від 03 листопада 2017 року
ОСОБА_1,
ІНФОРМАЦІЯ_1, проживає
за адресою: АДРЕСА_1
визнаний винним у вчиненні правопорушення, передбаченого ч.1 ст. 130 КУпАП, та на нього накладено адміністративне стягнення - штраф у розмірі 10200 (десять тисяч двісті) грн. з позбавленням права керування транспортними засобами на один рік.
Стягнуто з ОСОБА_1 в дохід держави 320 грн. судового збору.
ОСОБА_1 визнаний винним у тому, що він 10 вересня 2017 року о 11 год. 15 хв. на вул. Хуторівка, 59 у м. Львові керував автомобілем НОМЕР_1 у стані алкогольного сп'яніння (огляд на стан сп'яніння зі згоди водія проводився із застосуванням приладу «Drager», результат тесту -1,09 ‰), чим порушив п.2.9а Правил дорожнього руху.
В апеляційній скарзі ОСОБА_1 просить судове рішення скасувати та закрити провадження у справі. В обґрунтування апеляційних вимог покликається на такі доводи: адміністративне стягнення не відповідає вимогам законодавства, матеріалам та обставинам справи; суддя не повністю з'ясував усі фактичні обставини справи, не дослідив та не надав належної оцінки наявним в матеріалах справи доказам та обставинам, що потягло за собою необґрунтоване стягнення, не сприяв повному, об'єктивному та неупередженому розгляду справи. Суддя не розглянув подане заперечення на протокол про адміністративне правопорушення, не надав оцінку порушень допущених працівниками поліції під час оформлення протоколу та матеріалів справи, які викладені у запереченні, а саме: не роз'яснюючи його прав, передбачених ст. 268 КУпАП, ст. 63 Конституції України, інспектор склала протокол за ч.1 ст.130 КУпАП і вказала тільки місця, де він мав розписатись; перед використанням алкотестера не протерла пристрій вологою серветкою, не надала документу на пристрій; в результаті тесту зазначено, що пристрій, який використовувався для встановлення стану сп'яніння, пройшов калібровку у грудні 2016 року, а в інструкції для даного типу алкотестерів вказано проводити калібровку кожних півроку та не використовувати пристрій поблизу мобільних телефонів та радіостанцій. Із відеозапису видно, що інспектор дає відкривати одноразовий мундштук сторонній особі, крім цього пристрій спрацьовує лише за третім разом; з результатами показів приладу він категорично не згоден. Не зважаючи на його незгоду з результатом тесту, інспектор Сеник В.О. проігнорувала його прохання пройти огляд на стан алкогольного сп'яніння у медичному закладі, надати направлення на огляд, що було заявлено в присутності свідків. Акт огляду на стан алкогольного сп'яніння не завірений підписом і є недійсний. Протокол складається на основі результатів огляду стану алкогольного сп'яніння та акту обстеження, а оскільки акт обстеження складено з порушенням вимог, то відповідно і протокол складено з порушенням вимог та є недійсним. В акті огляду зазначені ознаки: тремтіння рук, почервоніння шкірного покрову обличчя, запах алкоголю з порожнини роту, що не відповідає дійсності, оскільки згідно з відеозаписом інспектору не сподобався запах його парфумів і жодного тремтіння рук і почервоніння не було.
При апеляційному перегляді справи ОСОБА_1 апеляційну скаргу підтримав, покликаючись на викладені в ній мотиви, та пояснив, що 10 вересня 2017 року близько 11 год. на вул. Хуторівка у м. Львові він виїхав з ринку «Шувар» і його зупинили працівники поліції. Йому працівник поліції запропонувала пройти огляд на стан алкогольного сп'яніння за допомогою алкотестеру, на що він погодився. Алкотестер показав результат 1,09%о і з цим результатом він не погоджувався та запропонував поїхати в медустанову.
Перевіривши доводи апеляційної скарги, заслухавши ОСОБА_1 та дослідивши матеріали справи, суд вважає, що апеляційна скарга задоволенню не підлягає з таких підстав.
Висновок судді про винуватість ОСОБА_1 у вчиненні правопорушення, передбаченого ч.1 ст. 130 КУпАП, є обґрунтованим і відповідає фактичним обставинам справи.
Апеляційний суд не бере до уваги доводи апеляційної скарги про незаконність та необґрунтованість постанови судді, оскільки викладений у судовому рішенні висновок про наявність у діях ОСОБА_1 складу правопорушення підтверджується сукупністю зібраних і перевірених у судовому засіданні доказів, а саме:
протоколом про адміністративне правопорушення від 10 вересня 2017 року серії БР № 008851 (а.с.2);
роздруківкою «Drager Alcotest 6820», відповідно до якої результат тесту: 1,09%о (а.с.1);
актом огляду ОСОБА_1 на стан алкогольного сп'яніння з використанням спеціальних технічних приладів, згідно з яким огляд проведений у зв'язку з виявленими ознаками: тремтіння рук, почервоніння шкірного покриву обличчя, запах алкоголю з порожнини рота; результат огляду на стан сп'яніння позитивний - 1,09%о (а.с.3);
письмовими поясненнями свідків ОСОБА_2, ОСОБА_3 від 10.09.2017 про те, що 10 вересня 2017 року на вул. Хуторівка, 59 у м. Львові вони були запрошені співробітниками патрульної поліції в якості свідків при складанні протоколу за ч.1 ст. 130 КУпАП щодо ОСОБА_1 В їх присутності вказаний водій погодився у встановленому законом порядку пройти перевірку для визначення стану сп'яніння за допомогою приладу «Драгер». Результат тесту 1,09%о (а.с. 4,5);
долученим до матеріалів справи відеозаписом події від 10 вересня 2017 року, з якого вбачається, що ОСОБА_1 був зупинений працівниками поліції, огляд на стан алкогольного сп'яніння проводився з використанням спеціального технічного засобу - алкотестеру «Драгер» на місці зупинки транспортного засобу в присутності двох свідків. З результатом огляду на стан алкогольного сп'яніння (1,09%о) ОСОБА_1 було ознайомлено, і незгоди з результатами тесту ОСОБА_1 не висловлював.
При розгляді справи в суді першої інстанції порушень норм матеріального чи процесуального права допущено не було. Суддя відповідно до ст.ст. 245, 280 КУпАП повно й всебічно з'ясував усі обставини, що мали значення для правильного вирішення справи.
Зібрані у справі докази в їх сукупності відповідають критерію належності, допустимості та достатності для прийняття рішення про наявність у діях ОСОБА_1 складу правопорушення, передбаченого ч.1 ст. 130 КУпАП.
Покликання апелянта на неповноту з'ясування обставин справи, недотримання працівниками поліції порядку проведення огляду на стан сп'яніння, недійсність протоколу про адміністративне правопорушення апеляційний суд вважає необґрунтованими й до уваги не бере.
Висновки суду першої інстанції підтверджуються сукупністю зібраних і перевірених у судовому засіданні доказів, яким суддя відповідно до ст.ст. 251, 252 КУпАП дав належну оцінку.
Відповідно до положень ст. 266 КУпАП огляд водія на стан алкогольного сп'яніння проводиться з використанням спеціальних технічних засобів поліцейським у присутності двох свідків. У разі незгоди водія на проведення огляду на стан алкогольного сп'яніння поліцейським з використанням спеціальних технічних засобів або в разі незгоди з його результатами огляд проводиться в закладах охорони здоров'я.
Як вбачається з матеріалів справи, ОСОБА_1 пройшов огляд на стан сп'яніння з використанням спеціальних технічних засобів поліцейським у присутності двох свідків, з результатами огляду був ознайомлений і погодився, про що розписався у чеку, роздрукованому з пристрою «DRАGER», та в акті огляду на стан алкогольного сп'яніння з використанням спеціальних технічних засобів (а.с.1-3).
Зважаючи на те, що ОСОБА_1 пройшов огляд на стан сп'яніння з використанням спеціальних технічних засобів і не висловив своєї незгоди з його результатами, правових підстав для проведення огляду в закладі охорони здоров'я не було.
За змістом п.5 розділу ІІ Інструкції про порядок виявлення у водіїв транспортних засобів ознак алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, затвердженої наказом МВС України, МОЗ України 09.11.2015 №1452/735, поліцейський надає сертифікат відповідності та свідоцтво про повірку робочого засобу вимірювальної техніки лише на вимогу особи, яка підлягає огляду на стан сп'яніння. Оскільки ОСОБА_1 такої вимоги не пред'являв, поліцейський при проведенні огляду на стан сп'яніння не зобов'язаний був надавати сертифікат відповідності та свідоцтво про повірку приладу «Драгер».
Доводи апеляційної скарги про те, що пристрій, який використовувала працівник поліції для встановлення стану сп'яніння вчасно не пройшов калібровку є безпідставними та необгрунтованими.
Згідно з технічними характеристиками приладу «Drager Alcotest 6820» міжповірочний і міжкалібровочний інтервал становить 12 місяців. Як вбачається з роздруківки «Drager Alcotest 6820» від 10.09.2017, останнє калібрування цей прилад проходив 02.12.2016, тобто до спливу дванадцятимісячного терміну (а.с.1).
Покликання апелянта на те, що йому не було роз'яснено прав, передбачених ст. 63 Конституції України та ст. 268 КУпАП, апеляційний суд вважає необґрунтованими й до уваги не бере.
В протоколі про адміністративне правопорушення ОСОБА_1 розписався про те, що йому роз'яснено права та обов'язки, передбачені ст. 63 Конституції України та ст. 268 КУпАП.
Апеляційна скарга не містить правових підстав для скасування судового рішення.
Обставини, які б виключали провадження в справі, відповідно до ст. 247 КУпАП, відсутні.
Щодо стягнення, з яким апелянт не погоджується, то воно накладене судом відповідно до ч.2 ст. 33 КУпАП, за змістом якої при накладенні стягнення за правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху характер вчиненого правопорушення, особа порушника, ступінь його вини, майновий стан, обставини, що пом'якшують і обтяжують відповідальність, не враховуються.
Адміністративне стягнення у вигляді штрафу в розмірі 10200 грн. з позбавленням права керування транспортними засобами на строк один рік накладене на ОСОБА_1 відповідно до санкції ч.1 ст. 130 КУпАП і є безальтернативним.
З огляду на викладене апеляційний суд дійшов висновку про необґрунтованість апеляційної скарги і вважає, що підстав для скасування постанови судді та закриття провадження у справі немає.
Керуючись ст. 294 КУпАП, апеляційний суд
Постанову судді Сихівського районного суду м. Львова від 03 листопада 2017 року в справі про адміністративне правопорушення щодо ОСОБА_1 за ч.1 ст. 130 КУпАП залишити без зміни, а апеляційну скаргу захисника ОСОБА_1 - без задоволення.
Постанова є остаточною, оскарженню не підлягає.
Суддя О.М. Калиняк