Справа № 459/2239/17 Головуючий у 1 інстанції: Рудаков Д.І.
Провадження № 33/783/1221/17 Доповідач: Гончарук Л. Я.
04 грудня 2017 року апеляційний суд Львівської області у складі: судді апеляційного суду Гончарук Л.Я., захисника Козири Л.Л., розглянувши апеляційну скаргу особи, яку притягнуто до адміністративної відповідальності ОСОБА_2 на постанову судді Червоноградського міського суду Львівської області від 14 вересня 2017 року, -
встановив:
цією постановою ОСОБА_2 визнано винуватим у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст.130 КУпАП, та накладено на нього адміністративне стягнення у вигляді штрафу в розмірі 10 200 (десять тисяч двісті),00 гривень в користь держави з позбавленням права керування транспортними засобами строком на 1 рік.
Стягнуто з ОСОБА_2 на користь Державної судової адміністрації України (отримувач коштів: ГУК у м. Києві/м.Київ/22030106, код за ЄДРПОУ: 37993783, банк отримувача: Головне управління Державної казначейської служби України у м.Києві, код банку отримувача: 820019, рахунок отримувача: 31215256700001, код класифікації доходів бюджету: 22030106) 320,00 грн. судового збору.
Згідно постанови, ОСОБА_2 28.08.2017 р. о 06.10 год. в м.Червонограді по вул. Паркова, 4 Львівської області керував автомобілем НОМЕР_1 в стані алкогольного сп'яніння, що засвідчується висновком медичного огляду № 216 від 28.08.2017 року, чим порушив п. п. 2.9а Правил дорожнього руху України.
Не погоджуючись з даною постановою особа, яку притягнуто до адміністративної відповідальності ОСОБА_2 подав апеляційну скаргу в якій просить оскаржувану постанову скасувати, а справу провадженням закрити у зв'язку з відсутністю в його діях складу та події адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП.
В обґрунтування апеляційної скарги зазначає, що оскаржувана постанова є необґрунтованою, невідповідною матеріалам справи та вимогам закону, а також прийнятою із значними порушеннями процесуальних норм, і за таких умов підлягає скасуванню.
Стосовно обставин справи зазначає, що 28 серпня 2017 року о 6 годині ранку він перебував як пасажир транспортного засобу ВАЗ 21063 д.н.з. НОМЕР_2, водієм котрого був ОСОБА_3, його співпрацівник. О 6 годині 10 хвилин вони прибули до будинку № 4 по вулиці Паркова у м. Червоноград. ОСОБА_3 залишив автомобіль з увімкненим двигуном, а сам тим часом вийшов до торгівельного павільйону за продуктами. Оскільки вказаний автомобіль 1987 року випуску, то на холодний двигун на нейтральній передачі необхідно час від часу натискати на педаль газу, щоб автомобіль не довелося заводити «з буксиру». Він змістився на сидіння водія, час від часу натискав на педаль газу і щоб згаяти час копирсався у автомагнітолі. В цей час за їхнім автомобілем запаркувався працівник поліції, підійшов до нього та повідомив, що в їх автомобілі не горить якась лампочка. Він відповів, що обов'язково повідомить водія про це. Поліцейський витребував у нього документи і відразу запропонував у командній формі проїхати у Червоноградську міську лікарню для проведення медичного огляду на стан алкогольного сп'яніння. На його заперечення, що він не водій та пропозицію дочекатися водія автомобіля він не відреагував та фактично змусив проїхати до медичного закладу. Після отримання висновку щодо результатів медичного огляду о 6 годині 26 хвилин № 216 поліцейський склав протокол про адміністративне правопорушення № 083765 біля входу у Червоноградську міську лікарню о 6 годині 30 хвилин, з котрого випливає, що він керував транспортним засобом у стані алкогольного сп'яніння, і командним тоном примусив його до підписання даного протоколу. Розуміючи, що сперечатися з працівником правоохоронного органу він не вправі, тому підписав даний протокол.
Наголошує, що саме такі пояснення він надав у судовому засіданні. Його пояснення в судовому засіданні були підтверджені свідком по справі ОСОБА_3, котрий і був водієм під час події. Суд не надав належної оцінки свідченням ОСОБА_3 та поставився «Критично» до даних свідчень, про що і вказав у оскаржуваній постанові. На його думку суд поставився упереджено до показів свідка.
Підкреслює, що клопотання його захисника щодо витребування фото та відео-матеріалів, які б могли підтвердити, що він не керував транспортним засобом у стані алкогольного сп'яніння було відхилене суддею та не долучено до матеріалів справи. Усне клопотання його захисника щодо повернення вказаного протоколу як такого, що складений з порушенням вимог ст. 256 КУпАП також було відхилено суддею.
Звертає увагу, що матеріали адміністративного провадження не містять доказів відсторонення його від керування та передачі керування іншій уповноваженій особі, що викликає сумнів у законності дій поліцейського при оформленні матеріалів.
Заслухавши захисника, яка підтримали подану апеляційну скаргу, розглянувши матеріали справи та дослідивши доводи апеляційної скарги, апеляційний суд приходить до наступних висновків.
Відповідно до ст. 245 КУпАП завданнями провадження у справах про адміністративні правопорушення є: своєчасне, всебічне, повне і об'єктивне з'ясування обставин кожної справи, вирішення її у точній відповідності з законом, забезпечення виконання винесеної постанови, а також виявлення причин та умов, що сприяють вчиненню адміністративних правопорушень, запобігання правопорушенням, виховання громадян у дусі додержання законів, зміцнення законності.
На переконання апеляційного суду, даної вимоги закону суд першої інстанції при розгляді справи щодо ОСОБА_2 дотримався.
В судовому засіданні в суді апеляційної інстанції свідок ОСОБА_4 пояснив, що під час патрулювання міста, разом з інспектором Федорчак О. було зупинено автомобіль, оскільки в такому не підсвічувався номерний знак. Від водія було чути запах алкоголю, для освідування на стан алкогольного сп'яніння, водій ОСОБА_2 їхав в патрульній машині, їхали в медичний заклад, оскільки в них не було технічного засобу «Drager».
Ч. 1 ст. 130 КУпАП передбачено відповідальність за керування транспортними засобами особами в стані алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або під впливом лікарських препаратів, що знижують їх увагу та швидкість реакції, а також передача керування транспортним засобом особі, яка перебуває в стані такого сп'яніння чи під впливом таких лікарських препаратів, а так само відмова особи, яка керує транспортним засобом, від проходження відповідно до встановленого порядку огляду на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або щодо вживання лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції.
ОСОБА_2 визнано винним у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП у зв'язку із порушенням ним п.п. 2.9а ПДР України, а саме у тому, що він, 28.08.2017 р. о 06.10 год. в м.Червонограді по вул. Паркова, 4 Львівської області керував автомобілем НОМЕР_1 в стані алкогольного сп'яніння, що засвідчується висновком медичного огляду № 216 від 28.08.2017 року, чим порушив п. п. 2.9а Правил дорожнього руху України.
Як вбачається з матеріалів справи, суд першої інстанції, детально дослідивши матеріали та обставини справи, давши їм належну оцінку, прийшов до обґрунтованого висновку про наявність у діях ОСОБА_2 складу адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП та наклав стягнення в межах вказаної статті. При цьому такий висновок суду першої інстанції підтверджується наявними у справі доказами, а саме: даними протоколу серії БД № 083765 від 28.08.2017 року та висновком щодо результатів медичного огляду з метою виявлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції від 28.08.2017 року, згідно якого, ОСОБА_2 о 06:26 год. 28.08.2017 року перебував у стані 0,77 проміле алкогольного сп'яніння.
Переконливих доводів, які б безумовно спростовували висновки судді в постанові, при розгляді апеляційної скарги не було наведено.
Неправильного застосування норм матеріального права або порушення норм процесуального права судом першої інстанції не встановлено, тому, постанова суду першої інстанції є законною і обґрунтованою та такою, що не підлягає скасуванню.
Керуючись ст. 294 КУпАП, суд, -
постановив:
Апеляційну скаргу особи, яку притягнуто до адміністративної відповідальності ОСОБА_2 залишити без задоволення, а постанову судді Червоноградського міського суду Львівської області від 14 вересня 2017 року стосовно ОСОБА_2 - без зміни.
Постанова є остаточною і оскарженню не підлягає.
Суддя Гончарук Л.Я.