Справа № 464/11404/14 Головуючий у 1 інстанції: Бойко О.М.
Провадження № 22-ц/783/1341/17 Доповідач в 2-й інстанції: ОСОБА_1 Р. В.Провадження №22-ц/783/4122/17
Категорія: 19
30 листопада 2017 року колегія суддів судової палати у цивільних справах Апеляційного суду Львівської області в складі:
головуючого судді Савуляка Р.В.,
суддів: Крайник Н.П., Мельничук О.Я.,
за участі секретаря: Фейір К.О.
з участю: представника ОСОБА_2 - ОСОБА_3, представників ОСОБА_4 - ОСОБА_5 та ОСОБА_6, розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Львові цивільну справу за апеляційними скаргами представника ФОП ОСОБА_2 - ОСОБА_3 на рішення Сихівського районного суду м. Львова від 29 листопада 2016 року та на ухвалу Сихівського районного суду м. Львова від 04 травня 2017 року у справі за позовом ОСОБА_4 до фізичної особи-підприємця ОСОБА_2 про розірвання договору, повернення коштів, відшкодування моральної шкоди та за зустрічним позовом фізичної особи-підприємця ОСОБА_2 до ОСОБА_4 про визнання недійсним акту, стягнення коштів,-
Рішенням Сихівського районного суду м. Львова від 29 листопада 2016 року позов ОСОБА_4 задоволено частково.
Розірвано договір купівлі-продажу вікон, укладений між ОСОБА_4 та фізичною особою -підприємцем ОСОБА_2.
Стягнуто з фізичної особи-підприємця ОСОБА_2 на користь ОСОБА_4 58 936 грн. 65 коп. сплачені за товар, 29 468 грн. 36 коп. штрафних санкцій та 6265 грн. 83 коп. судових витрат.
Стягнуто з фізичної особи-підприємця ОСОБА_2 в користь держави 884 грн. 05 коп. судового збору.
В решті вимог первісного позову - відмовлено.
В задоволенні зустрічного позову фізичної особи-підприємця ОСОБА_2 до ОСОБА_4 про визнання недійсним акту, стягнення коштів - відмовлено.
Ухвалою Сихівського районного суду м. Львова від 04 травня 2017 року виправлено описку, допущену в резолютивній частині рішення від 29 листопада 2016 року, вказавши: "Розірвати договір купівлі-продажу вікон від 10.11.2011 року, укладений між ОСОБА_4 та фізичною особою-підприємцем ОСОБА_2".
Рішення та ухвалу суду оскаржив представник ФОП ОСОБА_2 - ОСОБА_3
В апеляційній скарзі на рішення суду посилається на те, що між сторонами виникли правовідносини не купівлі-продажу, а побутового підряду. В матеріалах справи відсутній договір купівлі-продажу вікон, укладений між ОСОБА_4 та ФОП ОСОБА_2
Зазначає, що виготовлені вікна із склопакетами було передано 24 лютого 2014 року в належній якості та комплектності, що підтверджується актом приймання-передачі, а вже через два дні 26 лютого 2014 року були виявлені недоліки щодо якості склопакетів та дерев'яних конструкцій.
Просить рішення Сихівського районного суду м. Львова від 29 листопада 2016 року скасувати та ухвалити нове рішення, яким в задоволенні первісного позову відмовити, а зустрічний позов задовольнити.
В апеляційній скарзі на ухвалу суду посилається на те, що судом першої інстанції порушено норми процесуального права, оскільки замість ухвалення додаткового рішення - виправив описку. Крім того, суд вийшов за межі позовних вимог, так як позивач просив розірвати договір купівлі-продажу від 11.11.2011 року, а суд вирішив розірвати договір купівлі-продажу від 10.11.2011 року, який не був предметом даного розгляду.
Просить ухвалу Сихівського районного суду м. Львова від 04 травня 2017 року скасувати.
Заслухавши суддю-доповідача, пояснення представника ОСОБА_2 - ОСОБА_3 на підтримання апеляційної скарги, пояснення представників ОСОБА_4 - ОСОБА_5 та ОСОБА_6 на її заперечення, перевіривши в межах доводів апеляційної скарги та пред'явлених позовних вимог законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції, матеріали справи та доводи апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що апеляційну скаргу слід відхилити з таких підстав.
Відповідно до вимог ч.1 ст.303 ЦПК України, під час розгляду справи в апеляційному порядку апеляційний суд перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції лише в межах доводів апеляційної скарги та вимог, заявлених у суді першої інстанції.
Відповідно до ст. 308 ЦПК України, апеляційний суд відхиляє апеляційну скаргу і залишає рішення без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції ухвалив рішення з додержанням норм матеріального та процесуального права.
Статтями 10, 60 ЦПК України, встановлено, що цивільне судочинство здійснюється на засадах змагальності сторін і, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, докази подаються сторонами та іншими особами, які беруть участь у справі. У відповідності до вимог ст.213 ЦПК України, рішення суду повинно бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, яким суд, виконавши всі вимоги цивільного судочинства, вирішив справу згідно із законом. Обґрунтованим є рішення, ухвалене на основі повно і всебічно з»ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.
Колегія суддів вважає, що рішення суду таким вимогам відповідає.
Як вірно встановлено судом першої інстанції, 10.11.2011 року позивач ОСОБА_4 замовив у фізичної особи -підприємця ОСОБА_2 дерев'яні вікна із склопакетами (євробрус) в якості 15 штук, вказана обставина не оспорювалась в судовому засіданні сторонами. Таким чином, в силу ст.655, ч.2 ст.205 Цивільного кодексу України, між сторонами було укладено договір купівлі-продажу вікон.
Згідно акту приймання -передачі від 24.02. 2014 року фізична особа -підприємець ОСОБА_2 передав замовнику ОСОБА_4 та встановив дерев'яні вікна із склопакетами в кількості 15 шт. Відповідно до п.2 вказаного акт виконавець гарантує якість переданих вікон та склопакетів відповідно до встановлених будівельних норм. Гарантійний строк на вказаний товар становить 5 років, якщо протягом гарантійного строку буде встановлено невідповідність якості переданих вікон, відповідач зобов'язався усунути недоліки протягом 20 календарних днів від моменту його повідомлення. У разі невиконання обов'язку щодо усунення недоліків у встановлений строк, відповідач зобов'язувався повернути позивачу сплачені кошти та штраф в розмірі 50 % вартості неякісних вікон. Вказаний акт містить підпис позивача, а також підпис та відтиск печатки ФОП ОСОБА_2
Як убачається із листа ОСОБА_4, який було отримано ОСОБА_7 26.02.2014 року позивачем було повідомлено відповідачу про виявлення недоліків щодо якості склопакетів та дерев'яних конструкцій та зобов'язано усунути недоліки в термін до 01 червня 2014 року.
На виконання умов договору купівлі-продажу, позивач оплатив відповідачу наступні кошти: 10.11.2011 року -1500 доларів США, 04.01.2012 р. - 1000 доларів США, 05.02.2012 р. - 1000 доларів США, 16.02.2012 р. - 8000 грн., 16.02.2012 року - 7 000 грн., 16.02.2012 р. - 2000 доларів США, що еквівалентно 58 845 грн. 65 коп.
Факт повної оплати позивачем зазначених сум підтверджується п.4 акту приймання -передачі від 24.02.2014 року.
Крім того, згідно акту приймання -передачі від 24.02.2014 року у разі невиконання обов'язку щодо усунення недоліків у встановлений строк, відповідач зобов'язувався повернути позивачу сплачені кошти та штраф в розмірі 50 % вартості неякісних вікон
Відповідно до ст. 655 Цивільного кодексу України за договором купівлі-продажу одна сторона (продавець) передає або зобов'язується передати майно (товар) у власність другій стороні (покупцеві), а покупець приймає або зобов'язується прийняти майно (товар) і сплатити за нього певну грошову суму.
Відповідно до ст. 4 Закону України «Про захист прав споживачів» встановлено, що споживачі під час придбання, замовлення або використання продукції, яка реалізується на території України, для задоволення своїх особистих потреб мають право на належну якість продукції та обслуговування; безпеку продукції; необхідну, доступну, достовірну та своєчасну інформацію про продукцію, її кількість, якість, асортимент, а також про її виробника (виконавця, продавця); відшкодування майнової та моральної шкоди, завданої внаслідок недоліків продукції (дефекту в продукції), відповідно до закону .
Згідно ст.651 Цивільного кодексу України договір може бути розірвано у разі істотного порушення договору другою стороною. Під істотним розуміють таке порушення, внаслідок якого друга сторона значною мірою позбавляється того, на що вона розраховувала при укладені договору.
Відповідно до абз. 2 ч. 1 ст. 8 Закону України «Про захист прав споживачів» від 12.05.1991 року № 1023-ХІІ (у редакції від 02.12.2012 року, чинній на час виникнення спірних відносин) - у разі виявлення протягом встановленого гарантійного строку істотних недоліків, які виникли з вини виробника товару (продавця, виконавця), або фальсифікації товару, підтверджених за необхідності висновком експертизи, споживач, в порядку та у строки, що встановлені законодавством і на підставі обов'язкових для сторін правил чи договору, має право за своїм вибором вимагати від продавця або виробника: 1) розірвання договору та повернення сплаченої за товар грошової суми; 2) вимагати заміни товару на такий же товар або на аналогічний, з числа наявних у продавця (виробника), товар.
Згідно з п. 12 ч. 1ст. 1 зазначеного Закону істотний недолік - недолік, який робить неможливим чи недопустимим використання товару відповідно до його цільового призначення, виник з вини виробника (продавця, виконавця), після його усунення проявляється знову з незалежних від споживача причин і при цьому наділений хоча б однією з нижченаведених ознак: він взагалі не може бути усунутий; його усунення потребує понад чотирнадцять календарних днів; він робить товар суттєво іншим, ніж передбачено договором.
Згідно висновку судової будівельно-технічної експертизи № 1249 від 29 червня 2016 року технічний стан дерев'яних конструкцій вікон, встановлених у житловому будинку № 34 б по вул. Тернопільська у м.Львові, є незадовільний і містить наступні дефекти: осушення тріщин; зазори у кутових з'єднаннях штапиків; відсутність підвіконня; при виконання дії відчинення або зачинення стулки відбувається постійне блокування (заклинення) в місті її притулу до імпосту, що характеризується неналежним зазором між елементами фурнітури та профілю рами, а також супроводжується необхідністю прикладання значних зусиль при відчиненні-зачиненні даного елементу; відсутність фіксації елементів кріплення. Технічний стан склопакетів дерев'яних вікон, встановлених у житловому будинку № 34 б по вул. Тернопільська у м.Львові є не задовільний і містить наступні дефекти: потік силіконовий герметик для герметизації віконного скла; у нижній кутовій частині склопакетів відшарування силіконового герметику. Враховуючи загальний технічний стан, виконаних робіт по виготовленню та встановленню дерев'яних вікон, дані недоліки можливо класифікувати на такі, що могли утворитися частково внаслідок застосування неякісних матеріалів та неякісного виконання робіт по їх виготовленню та монтажу. Недоліки дерев'яних вікон та склопакетів вимагають заміни, так як усунення цих недоліків без демонтажу та розібрання склопакетів неможливо.
За таких обставин та враховуючи те, що відповідач не усунув недоліків щодо якості склопакетів та дерев'яних конструкцій у визначений актом приймання-передачі строк, суд першої інстанції дійшов вірного висновку, що позов частині розірвання договору купівлі-продажу є підставним та підлягає до задоволення.
Відповідно до ст. 1167 ЦК України моральна шкода, завдана фізичній або юридичній особі неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю, відшкодовується особою, яка її завдала, за наявності її вини.
Моральною шкодою є втрати немайнового характеру внаслідок моральних чи фізичних страждань, або інших негативних явищ, заподіяних фізичній чи юридичній особі незаконними діями або бездіяльністю інших осіб (п.3 Постанови Пленуму Верховного суду України „Про судову практику в справах про відшкодування моральної (немайнової) шкоди”). Така може полягати у приниженні честі, гідності, престижу або ділової репутації, моральних переживаннях у зв'язку з ушкодженням здоров'я, у порушенні права власності, прав, наданих споживачам, інших цивільних прав, у зв'язку з незаконним перебуванням під слідством і судом, у порушенні нормальних життєвих зв'язків через неможливість продовження активного громадського життя, порушенні стосунків з оточуючими людьми, при настанні інших негативних наслідків.
Відповідно до ст.10, 60 ЦПК України кожна сторона зобов'язана довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень. Частина 2 статті 60 ЦПК України визначає, що докази подаються сторонами та іншими особами, які беруть участь у справі.
Враховуючи те, що позивачем, всупереч вказаних вимог, не подано суду жодних доказів, які б свідчили про заподіяння йому моральної шкоди, суд першої інстанції дійшов вірного висновку про відсутність підстав для задоволення позовної вимоги про стягнення моральної шкоди.
Як убачається з матеріалів справи, ухвалою Сихівського районного суду м. Львова від 04 травня 2017 року виправлено описку, допущену в резолютивній частині рішення від 29 листопада 2016 року, вказавши: "Розірвати договір купівлі-продажу вікон від 10.11.2011 року, укладений між ОСОБА_4 та фізичною особою-підприємцем ОСОБА_2".
Відповідно до ст.10, 60 ЦПК України кожна сторона зобов'язана довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень. Частина 2 ст.60 ЦПК України визначає, що докази подаються сторонами та іншими особами, які беруть участь у справі.
Всупереч зазначених вимог, позивачем за зустрічним позовом не надано суду жодних належних та достатніх доказів в підтвердження обставин щодо недійсності акту приймання-передачі від 24.02.014 року та листа від 26.02.2014 року. Покликання на те, що підпис та відтиск печатки на вказаних документах вчинені не ним не підтверджені жодними доказами, суд першої інстанції дійшов вірного висновку про безпідставність зустрічного позову.
Відповідно до ч. 1 ст. 219 ЦПК України суд може з власної ініціативи або за заявою осіб, які беруть участь у справі, виправити допущені у судовому рішенні описки чи арифметичні помилки.
Вирішуючи питання про виправлення описок чи арифметичних помилок, допущених у судовому рішенні (рішенні або ухвалі), суд не має права змінювати зміст судового рішення, а лише усуває неточності, які впливають на можливість реалізації судового рішення чи його правосудності.
. Згідно ч. 1 ст. 220 ЦПК України суд, що ухвалив рішення, може за заявою осіб, які беруть участь у справі, чи з власної ініціативи ухвалити додаткове рішення, якщо:
1) стосовно якої-небудь позовної вимоги, з приводу якої сторони подавали докази і давали пояснення, не ухвалено рішення;
2) суд, вирішивши питання про право, не зазначив точної суми грошових коштів, які підлягають стягненню, майно, яке підлягає передачі, або які дії треба виконати;
3) суд не допустив негайного виконання рішення у випадках, встановлених статтею 367 цього Кодексу;
4) судом не вирішено питання про судові витрати.
Як убачається зі змісту мотивувальної частини рішення Сихівського районного суду м. Львова від 29 листопада 2016 року предметом спору був договір купівлі-продажу вікон від 10.11.2011 року, укладений між ОСОБА_4 та фізичною особою-підприємцем ОСОБА_2, відтак доводи апеляційної скарги стосовно того, що ухвалою Сихівського районного суду м. Львова від 04 травня 2017 року суд першої інстанції фактично змінив своє ж рішення та вийшов за межі позовних вимог не заслуговують на увагу, оскільки в даному випадку мало місце виправлення описки,
Доводи апеляційних скарг висновків суду не спростовують.
Таким чином, суд першої інстанції правильно встановив фактичні обставини справи, давши належну оцінку доказам, які сторони подали в обгрунтування своїх вимог та заперечень, застосував матеріальний закон, який підлягав застосуванню, під час розгляду справи не допустив порушень норм процесуального закону, які б були підставою для зміни чи скасування оскаржуваного рішення, доводи апеляційної скарги не спростовують висновків суду, а тому апеляційну скаргу необхідно відхилити, а рішення суду першої інстанції - залишити без змін.
Керуючись п.1 ч.1 ст.307, ст.308, п.1ч.1ст. 314, ст.315, ст.317 ЦПК України, колегія суддів,-
Апеляційні скарги представника ФОП ОСОБА_2 - ОСОБА_3 відхилити.
Рішення Сихівського районного суду м. Львова від 29 листопада 2016 року та ухвалу Сихівського районного суду см. Львова від 04 травня 2017 року залишити без змін.
Ухвала апеляційного суду набирає законної сили з моменту її проголошення та може бути оскаржена в касаційному порядку шляхом подачі касаційної скарги безпосередньо до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ протягом двадцяти днів з дня набрання законної сили ухвалою апеляційного суду.
Головуючий : Савуляк Р.В.
Судді: Крайник Н.П.
ОСОБА_8