Справа № 2а-1155/10
“20“ серпня 2010 року Шевченківський районний суд м. Львова
у складі: головуючого - судді Едера П.Т.
при секретарі Юрчишин О.В.
розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Львові справу за адміністративним позовом ОСОБА_1 до УДАІ при ГУМВС України у Тернопільській області про скасування постанови в справі про адміністративне правопорушення, -
установив:
14.07.2010р. гр.ОСОБА_1 звернувся в суд із позовом, в якому просить скасувати постанову серії ВО №151259 від 11.07.2010р.про накладення на нього адміністративного стягнення у виді штрафу в розмірі 260 гривень.
Позивач обґрунтовує позовні вимоги тим, що 11.07.2010р. інспектором ДПС ОР ДПС ОДДЗ сержантом міліції ОСОБА_2 була винесена постанова про адміністративне правопорушення, передбачене ст. 122 ч.І КУпАП, у зв'язку з тим, що позивач, керуючи транспортним засобом марки «Opel Astra» д.н.з. НОМЕР_1 в смт. Велика Березовиця Тернопільської області, перевищив швидкість руху в населеному пункті на 27 км/год., рухаючись зі швидкістю 87 км/год., чим, як зазначено в постанові, порушив п. 12.9.6) Правил дорожнього руху. Швидкість руху вимірювалась приладом «Сокіл» №0407320. Проте позивач стверджує, що інспектором ДАІ його було зупинено безпідставно, так як він не порушував правил дорожнього руху, оскільки на спідометрі його автомобіля була зазначена швидкість 75-77 км/год. і крім того швидкість поступово зменшувалася, бо починався населений пункт і позивач пригальмовував автомобіль до дозволеної швидкості в населеному пункті. Позивач вважає, що показник вимірювального приладу «Сокіл» було отримано під час фіксування руху групи машин, тому немає змоги достовірно точно сказати, чи було зафіксовано швидкість саме автомобіля позивача. Незважаючи на всі пояснення та заперечення позивача інспектор все ж склав протокол про адміністративне правопорушення та відповідну постанову. Крім того, інспектор у протокол записав покази свого співробітника як свідка, незважаючи на те, що він в той момент сидів у службовому автомобілі. Таким чином позивач вважає, що оскаржувана ним постанова винесена без врахування всіх обставин справи та за відсутності належних доказів про вчинення ним правопорушення, передбаченого ст.122 ч.І КпАП України.
В судовому засіданні позивач позовні вимоги підтримав, посилаючись на обставини та пояснення, викладені ним в позовній заяві, просив позов задовольнити в повному обсязі.
Представник відповідача УДАІ при ГУМВС України у Тернопільській області в судове засідання не з'явився, хоча належним чином був повідомленим про час та місце розгляду справи, про причини своєї неявки суду не повідомив. Клопотань про відкладення розгляду справи чи письмових заперечень з приводу заявлених позовних вимог на адресу суду від відповідача не поступило. Суд вважає за можливе провести розгляд справи та постановити рішення у відсутності представника відповідача на підставі наявних у справі доказів у відповідності до ст. 128 КАС України.
Заслухавши пояснення позивача, з'ясувавши обставини, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог та заперечень, дослідивши наявні докази, суд дійшов висновку, що позов підлягає задоволенню з таких мотивів.
Судом встановлено, що дійсно 11 липня 2010 року постановою серії ВО №151259 від 11.07.2010р. позивача було притягнуто до адміністративної відповідальності за ст.122 ч.І КУпАП та накладено на нього адміністративне стягнення у виді штрафу в розмірі 260 грн.
У відповідності до ч.І ст. 71 КАС України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення.
Відповідно до ч.2 ст.71 КАС України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень, обов'язок доказування правомірності свого рішення, дій чи бездіяльності покладається на відповідача.
Відповідно до ст.251 КпАП України доказами по справі про адміністративне правопорушення є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка
притягається до адміністративної відповідальності, потерпілих, свідків, висновком експерта, речовими доказами, показання технічних приладів, які використовуються при нагляді за виконанням правил, норм і стандартів, що стосується забезпечення безпеки дорожнього руху, протоколом про вилучення речей і документів, а також іншими документами.
Відповідно до ч.І ст. 14-1 КУпАП власники транспортних засобів притягуються до адміністративної відповідальності за правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху у разі їх фіксації працюючими в автоматичному режимі спеціальними технічними засобами, що мають функції фото- і кінозйомки, відеозапису чи засобами фото і кінозйомки, відеозапису. Відповідно, відповідачем не подано жодних доказів щодо того, в якому саме режимі працював даний технічний вимірювальний прилад та чи мав він функції фото- і кінозйомки чи відеозапису. Також не подано жодних документів на підтвердження того, що даний технічний прилад укомплектований документами про допуск його до використання в Україні згідно чинного законодавства.
В судове засідання представник УДАІ ТУ МВСУ у Тернопільській області не з'явився, крім того, не представив суду достатніх та належних доказів в підтвердження правомірності оскаржуваної постанови, на вимогу суду не надав документів, які стали підставою для прийняття рішення про притягнення позивача до адміністративної відповідальності.
У відповідності до ст. 62 Конституції України обвинувачення не може ґрунтуватися на припущеннях. Усі сумніви щодо доведеності вини особи тлумачаться на її користь. '
Склавши перед прийняттям оскаржуваної постанови протокол про адміністративне правопорушення, в якому позивач не визнав себе винним у скоєнні адміністративного правопорушення та заперечив факт перевищення ним швидкості, суб'єкт владних повноважень повинен, використовуючи свої повноваження, зібрати всі докази, які б підтверджували порушення Правил дорожнього руху та спростовували пояснення позивача, але таких доказів ні протокол, ні
постанова не містить, вони також не були подані відповідачем в судове засідання.
Згідно ст. 293 КУпАП орган (посадова особа) при розгляді скарги на постанову по справі про адміністративне правопорушення перевіряє законність і обгрунтованість винесеної постанови і приймає, зокрема, рішення про скасування постанови і закриття справи.
Зазначена постанова судом перевірялась на предмет дотримання суб'єктом владних повноважень принципів правомірної поведінки, а саме: чи прийнято рішення обгрунтовано, тобто з урахуванням всіх обставин, що мають значення для прийняття рішення, безсторонньо, добросовісно, розсудливо.
З наведених обставин суд вважає, що вина ОСОБА_1 у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ст.122 ч.І КУпАП не доведена, прийняте рішення про притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності є необгрунтованим, винесеним за відсутності достатніх даних про вчинення правопорушення, відповідно, постанова серії ВО №151259 від 11.07.2010р. підлягає скасуванню, а провадження у справі про адміністративне правопорушення - закриттю.
Оцінюючи зібрані по справі докази в їх сукупності, суд приходить до висновку, що позов підставний та підлягає задоволенню.
Керуючись ст. ст. 11,70,104,259,160,161 КАС України, ст. ст. 247,251,289,292,293 КпАП України, суд, -
Позов задовольнити.
Скасувати постанову серії ВО №151259 від 11.07.2010р. про притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності за ст.122 ч.І КУпАП.
Провадження у справі про адміністративне правопорушення за ст.122 ч.І КУпАП відносно ОСОБА_1 - закрити.
Постанова є остаточною і оскарженню не підлягає.
Суддя ОСОБА_3