Справа № 2а-1180/10
“30“ серпня 2010 року Шевченківський районний суд м. Львова
у складі: головуючого - судді Едера П.Т.
при секретарі Юрчишин О.В.
розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Львові справу за адміністративним позовом ОСОБА_1 до УДАІ при ГУМВС України у Житомирській області про скасування постанови в справі про адміністративне правопорушення, -
установив:
20.07.2010 року ОСОБА_1 звернувся в суд із позовом, в якому просить скасувати постанову серії AM № 205959 від 10.07.2010 року про накладення на нього адміністративного стягнення у виді штрафу в розмірі 260 гривень.
Позивач обґрунтовує позовні вимоги тим, що 10.07.2010 року інспектором взводу роти ДПС ОДДЗ м. Житомира, прапорщиком ОСОБА_2 була винесена постанова про адміністративне правопорушення, передбачене ст. 122 ч.І КУпАП, у зв'язку з перевищенням дозволеної швидкості руху, тобто за невиконання вимог п. 12.9.6) Правил дорожнього руху. На думку позивача, вищевказана постанова є незаконною, винесеною з порушенням порядку її винесення. Позивач натомість стверджує, що він рухався поза межами населеного пункту, де жодних знаків про обмеження швидкості руху не було, також стверджує, що він рухався з меншою швидкістю від тої, яку зафіксували працівники міліції технічним засобом «Візир», а саме 81 км/год., поскільки у зв'язку з поганою видимістю через ніч та туман він рухався з безпечною швидкістю, меншою ніж 80 км/год. Крім того, за зауваженнями позивача, фотознімок даного засобу не може бути належним доказом, оскільки на ньому не зображено його автомобіля з зареєстрованим номерним знаком, відображено лише цифровий показник швидкості руху, у видачі копії фотознімку йому було відмовлено, також працівником міліції у позивача не були відібрані пояснення при складанні протоколу, не було складено схеми розташування автомобіля на момент скоєного правопорушення по відношенню до відповідного знаку про обмеження швидкості руху. Таким чином позивач вважає, що оскаржувана ним постанова винесена без врахування всіх обставин справи та за відсутності належних доказів про вчинення ним правопорушення, передбаченого ст.122 ч.І КпАП України.
В судовому засіданні позивач позовні вимоги підтримав, посилаючись на обставини, викладені в позовній заяві, просив позов задовольнити в повному обсязі.
Представник відповідача УДАІ при ГУМВС України у Житомирській області в судове засідання не з'явився, хоча належним чином повідомлявся про час та місце розгляду справи, про причини своєї неявки суду не повідомив. Суд вважає за можливе провести розгляд справи та постановити рішення у відсутності представника відповідача на підставі наявних у справі доказів.
Заслухавши пояснення позивача, з'ясувавши обставини, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог та заперечень, дослідивши докази, суд дійшов висновку, що позов підлягає задоволенню з таких мотивів.
Судом встановлено, що дійсно 10 липня 2010 року постановою серії AM № 205959 від 10.07.2010 року позивача було притягнуто до адміністративної відповідальності за ст. 122 ч.І КУпАП та накладено на нього адміністративне стягнення у виді штрафу.
Відповідно до ч.2 ст.71 КАС України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень, обов'язок доказування правомірності свого рішення, дій чи бездіяльності покладається на відповідача.
Відповідно до ст. 251 КпАП України доказами по справі про адміністративне правопорушення є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного
правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, потерпілих, свідків, висновком експерта, речовими доказами, показання технічних приладів, які використовуються при нагляді за виконанням правил, норм і стандартів, що стосується забезпечення безпеки дорожнього руху, протоколом про вилуче' чя речей і документів, а також іншими документами.
В судове засідання представник УДАІ ГУ МВСУ у Львівській області не з'явився, крім того, не представив суду достатніх та належних доказів в підтвердження правомірності оскаржуваної постанови, на вимогу суду не надав документів, які стали підставою для прийняття рішення про притягнення позивача до відповідальності.
Склавши перед прийняттям оскаржуваної постанови протокол про адміністративне правопорушення, в якому позивач не визнав себе винним у скоєнні адміністративного правопорушення, суб'єкт владних повноважень - інспектор міліції - повинен, використовуючи свої повноваження, зібрати всі докази, які б підтверджували порушення Правил дорожнього руху та спростовували пояснення позивача, але таких доказів ні протокол, ні постанова не містить. Крім того, не надано копії фотознімку, зробленої технічним засобом «Візир», про наявність якої зазначено у протоколі про адміністративне правопорушення, таким чином не можна зробити висновку, про те, яким точно приладом вимірювалася швидкість руху автомобіля, в якому режимі, чи автомобіль позивача рухався і вказаною швидкістю саме в населеному пункті, а не за його межами.
Згідно ст. 293 КУпАП орган (посадова особа) при розгляд і скарги на постанову m справі про адміністративне правопорушення перевіряє законність і обґрунтованіст; винесеної постанови і приймає, зокрема, рішення про скасування постанови і закритт справи.
Зазначена постанова судом перевірялась на предмет дотримання суб'єктом владни повноважень принципів правомірної поведінки, а саме: чи прийнято рішення обґрунтовані тобто з урахуванням всіх обставин, що мають значення для прийняття рішенн безсторонньо, добросовісно, розсудливо.
З наведених обставин суд вважає, що вина ОСОБА_1 у вчинен адміністративного правопорушення, передбаченого ст.122 ч.І КУпАП не доведена, прийн" . рішення про притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності є необгрунтованим, за відсутності достатніх даних про вчинення правопорушення, відповідь о постанова серії AM № 205959 від 10.07.2010 року підлягає скасуванню, а провадження у справі про адміністративне правопорушення - закриттю.
Оцінюючи зібрані по справі докази в їх сукупності, суд приходить до висновку, по позов підставний та підлягає задоволенню.
Керуючись ст. ст. 11,70,104, 259, 160, 161 КАС України, ст. ст. 247, 251,289,292,2(3 КпАП України, суд, -
Позов задовольнити частково.
Скасувати постанову серії AM № 205959 від 10.07.2010 року про притягнег л ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності за ст.122 ч.І Кодексу України про адміністративні правопорушення.
В решті позовних вимог відмовити за безпідставністю.
Провадження у справі про адміністративне правопорушення за ст.122 ч.І Кодекс/ України про адміністративні правопорушення відносно ОСОБА_1 - закрити.
Постанова є остаточною і оскарженню не підлягає.
Суддя ОСОБА_3