Справа № 466/2645/17
"30" жовтня 2017 року Шевченківський районний суд м.Львова у складі:
головуючої - судді ЛУЦІВ-ШУМСЬКОЇ Н.Л.
секретар ТЕРЕХ У.І.
розглянувши у відкритому судовому засіданні в м.Львові справу за позовом Шевченківської районної адміністрації Львівської міської ради до ОСОБА_1, третя особа ОСОБА_2, про відібрання дитини від матері, позбавлення батьківських прав, стягнення аліментів,
Шевченківська районна адміністрація Львівської міської ради 12.04.2017р. звернулася в суд з позовною заявою до ОСОБА_1, третя особа ОСОБА_2, про відібрання дитини від матері, позбавлення батьківських прав та стягнення аліментів.
Позов обґрунтовує тим, що у відділі у справах дітей Шевченківської районної адміністрації перебуває на обліку малолітня ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_1., як така, що опинилась у складних життєвих обставинах, через неналежне виконання матір'ю батьківських обов'язків щодо її виховання та утримання.
Мати дитини, ОСОБА_1, зловживає алкоголем, вихованням дитини не займається, належних умов проживання малолітньої доньки не створила. Батько дитини записаний згідно ч.1 ст.135 Сімейного кодексу України.
Відділом у справах дітей Шевченківської районної адміністрації спільно з соціальною службою Шевченківського району, неодноразово відвідувалась ОСОБА_1 Під час візитів мама перебувала у стані алкогольного сп'яніння. В ході профілактичних бесід вказувалось на неприпустимість зловживання алкогольними напоями та на необхідність належного виконання своїх батьківських обов'язків. Відділом у справах дітей вичерпано всі можливі дієві заходи впливу на матір. Сім'я фактично проживала на соціальну допомогу оскільки відповідачка ніде тривалий час не працює.
Оскільки мати відповідних висновків не зробила, не змінила свого ставлення до виконання батьківських обов'язків, Шевченківською районною адміністрацією з метою захисту інтересів дитини прийнято розпорядження N 9137 від 06.04.2017 року на підставі якого малолітню ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_1, відібрано від матері ОСОБА_1. та влаштовано в притулок для дітей Служби у справах дітей Львівської обласної державної адміністрації.
Зважаючи на викладене, а також те, що термін перебування дитини у Притулку СуСП ЛОДА закінчується, позивач просить суд відібрати малолітню ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_1., від матері ОСОБА_1, позбавити відповідачку батьківських прав щодо дитини та стягувати з неї на користь державного закладу або фізичної особи, якій буде передана ОСОБА_3, аліменти на утримання малолітньої дитини, у твердій грошовій сумі 1000 грн., але не менше ніж 30% прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку, щомісячно починаючи з 06.04.2017 року і до досягнення дитиною повноліття.
В судовому засіданні представник позивача ОСОБА_4 позовні вимоги підтримав повністю, покликаючись на вказані у позовній заяві обставини. Просить позов задовольнити.
Відповідачка в судовому засіданні заперечила проти задоволення позову, вказавши, що спосіб її життя змінився. Має намір виконувати свої батьківські обов'язки належним чином, а тому просить суд не відбирати дитину і не позбавляти її батьківських прав.
Представник відповідача ОСОБА_5 проти задоволення позову заперечив, просив не позбавляти відповідачку батьківських прав.
Третя особа ОСОБА_2, батько дитини, залучений судом до участі у справі, в судовому засіданні позовні вимоги підтримав частково та пояснив, щодо позбавлення ОСОБА_1 батьківських прав заперечив, вимоги про відібрання дитини від матері підтримав та стягнення аліментів підтримав, пояснив що на даний час це відповідатиме інтересам дитини.
Заслухавши пояснення сторін, представників, третьої особи, дослідивши зібрані по справі докази, з'ясувавши дійсні обставини справи, суд дійшов висновку про часткове задоволення позову з таких мотивів.
Як зазначено у ст. 8 Закону України «Про охорону дитинства» кожна дитина має право на рівень життя, достатній для її фізичного, інтелектуального, морального, культурного, духовного і соціального розвитку.
У відповідності до ст.ст. 11, 12 Закону України «Про охорону дитинства» сім'я є природним середовищем для фізичного, духовного, інтелектуального, культурного, соціального розвитку дитини, її матеріального забезпечення і несе відповідальність за створення належних умов для цього. Предметом основної турботи та основним обов'язком батьків є забезпечення інтересів своєї дитини. Виховання в сім'ї є першоосновою розвитку особистості дитини. На кожного з батьків покладається однакова відповідальність за виховання, навчання і розвиток дитини. Позбавлення батьківських прав або відібрання дитини у батьків без позбавлення їх цих прав не звільняє батьків від обов'язку утримувати дітей. Батьки або особи, які їх замінюють, несуть відповідальність за порушення прав і обмеження законних інтересів дитини на охорону здоров'я, фізичний і духовний розвиток, навчання, невиконання та ухилення від виконання батьківських обов'язків відповідно до закону.
Згідно Постанови Пленуму Верховного Суду України №3 від 30 березня 2007 року «Про практику застосування судами законодавства при розгляді справ про усиновлення і про позбавлення та поновлення батьківських прав» п.16 роз'яснено, що ухилення батьків від виконання своїх обов'язків має місце, коли вони не піклуються про фізичний і духовний розвиток дитини, її навчання, підготовку до самостійного життя, зокрема: не забезпечують необхідного харчування, медичного догляду, лікування дитини, що негативно впливає на її фізичний розвиток як складову виховання; не спілкуються з дитиною в обсязі, необхідному для її нормального самоусвідомлення; не надають дитині доступу до культурних та інших духовних цінностей; не сприяють засвоєнню нею загальновизнаних норм моралі; не виявляють інтересу до її внутрішнього світу; не створюють умов для отримання нею освіти.
Зазначені фактори, як кожен окремо, так і в сукупності, можна розцінювати як ухилення від виховання дитини лише за умови винної поведінки батьків, свідомого нехтування ними своїми обов'язками.
Відповідно до ч.1 ст.3 Конвенції ООН про права дитини від 20.11.1989 року ратифікованою постановою Верховної Ради України №789-ХІІ від 27.02.1991 року, в усіх діях щодо дітей, незалежно від того, здійснюються вони державними чи приватними установами, що займаються питаннями соціального забезпечення, судами, адміністративними чи законодавчими органами, першочергова увага приділяється якнайкращому забезпеченню інтересів дитини.
Згідно ч.1 ст.9 Конвенції, визначення компетентними органами, що розлучення дитини з батьками необхідне в якнайкращих інтересах дитини може бути необхідне у випадку, коли батьки не піклуються про дитину.
Відповідно до Положень Декларації прав дитини, проголошеної Генеральною Асамблеєю ООН 20 листопада 1959 року, принципово визначено, що дитина повинна зростати в умовах турботи.
Ті ж самі принципи закріплені вищезазначеною Декларацією прав дитини, відповідно п. 6. та п. 7 якої проголошено, що дитина для повного і гармонійного розвитку її особистості потребує любові і розуміння. Дитина повинна, коли це можливо, рости під опікою і відповідальністю своїх батьків і в усякому випадку в атмосфері любові і моральної та матеріальної забезпеченості. Якнайкраще забезпечення інтересів дитини має бути керівним принципом для тих, хто відповідає за її освіту і навчання; ця відповідальність лежить насамперед на її батьках.
Судом встановлено, що батьками малолітньої ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_2, є ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_3 - відповідачка по справі, та ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_4, що стверджується повторним Свідоцтвом про народження від 06.09.2017р.
Мати дитини, ОСОБА_1, зловживає спиртними напоями, матеріально не забезпечує та не займається вихованням малолітньої доньки. Протягом тривалого часу не вжила жодних дієвих заходів, для того щоб змінити вищевикладені обставини.
Згідно довідки реабілітаційного центру «Перспектива» від 11.12.2015 року ОСОБА_1 проходила програму реабілітації з 24.10.2015 року по 18.12.2015 року від алкогольної залежності.
Відповідно інформації Шевченківського ВП ГУНП у Львівській області з'ясовано, що ОСОБА_1 неодноразово притягувалась до адміністративної відповідальності за неналежне виконання батьківських обов'язків.
Згідно інформації СЗШ №54 м. Львова мама навчанням дочки не цікавиться, батьківські збори не відвідує, на телефонні дзвінки відповідає не завжди. У дитини ОСОБА_3 без поважних причин пропущена велика кількість навчальних днів.
Відповідно до акту обстеження умов проживання сім'ї ОСОБА_1 за адресою: АДРЕСА_1 від 20.10.201р. комісією у справах дітей виявлено неналежні умови проживання дитини, безлад, присутність невідомих осіб. Під час обстеження умов проживання ОСОБА_1, перебувала в стані алкогольного сп'яніння.
Як наслідок, Шевченківською районною адміністрацією з метою захисту інтересів дитини прийнято розпорядження N 9137 від 06.04.2017 року «По негайне відібрання та влаштування в притулок для дітей малолітньої ОСОБА_3.» на підставі якого дитину ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_1., відібрано від матері ОСОБА_1. і влаштовано в притулок для дітей Служби у справах дітей Львівської обласної державної адміністрації.
Згідно довідки Відділу соціальної роботи Шевченківського району від 09.06.2017 року № 2607-6-184 з ОСОБА_1 постійно проводились профілактичніроз'яснювальні бесіди, зокрема надавались рекомендації щодо покращення санітарного стану житла та умов проживання, наголошувалось на неприпустимості зловживання алкоголем.
За розпорядженням Шевченківської районної адміністрації Львівської міської ради від 14.07.2017р. №303 малолітня дитина ОСОБА_3 влаштована у школу-інтернат №2 м.Львова. Судом встановлено, що відповідачка ОСОБА_1 регулярно відвідує дитину в цьому закладі. Вона влаштувалася на роботу за цивільно-правовою угодою в ПП «Аутсорсинг-сервіс».
Оцінюючи зібрані по справі докази в їх сукупності, суд дійшов висновку про те, що відповідачка, будучи працездатною особою, свідомо ухилялася від виконання своїх батьківських обов'язків відносно малолітньої дитини ОСОБА_3, зокрема, не піклувалася про її фізичний і духовний розвиток, не цікавилася навчанням, не створила відповідних гідних умов для її проживання, що негативно впливає на фізичний розвиток дитини, як складову виховання, що підтверджується вищевказаними, дослідженими у судовому засіданні доказами.
Згідно ст. 170 СК України суд може постановити рішення про відібрання дитини від батьків або одного з них, не позбавляючи їх батьківських прав, у випадках, передбачених пунктами 2-5 частини першої статті 164 цього Кодексу (п. 2 ст. 164 - у разі ухилення від виконання своїх обов'язків по вихованню дитини), а також в інших випадках, якщо залишення дитини у них є небезпечним для її життя, здоров'я і морального виховання. У цьому разі дитина передається другому з батьків, бабі, дідові, іншим родичам - за їх бажанням або органові опіки та піклування.
На даний час відповідачка стала на шлях виправлення, пройшла курс реабілітації від алкогольної залежності, є працевлаштованою на ПП «Аутсорсинг-Сервіс». Тому, виходячи з інтересів дитини, суд вважає за доцільне ухвалити рішення про відібрання від відповідачки ОСОБА_1 малолітньої дитини ОСОБА_3, без позбавлення батьківських прав.
Згідно ст. 23-1 Закону України «Про охорону дитинства» усі дії щодо дитини, яка перебуває у складних життєвих обставинах, спрямовуються на захист прав та інтересів дитини, усунення причин таких обставин і забезпечення безпечних умов її утримання та виховання, надання їй та її батькам комплексу необхідних послуг та соціальної допомоги. У разі якщо у зв'язку із складними життєвими обставинами дитина тимчасово не проживає чи не може проживати із своїми батьками, іншими законними представниками, її утримання та виховання можуть здійснювати родичі, сім'я патронатного вихователя, центри соціально-психологічної реабілітації дітей, притулки для дітей служб у справах дітей, інші установи для дітей (незалежно від форми власності та підпорядкування), в яких створені належні умови для проживання, виховання, навчання та реабілітації дитини відповідно до її потреб.
Відповідно до ст.180 СК України батьки зобов'язані утримувати дитину до досягнення нею повноліття.
Частиною другою ст.182 СК України визначено, що розмір аліментів має бути необхідним та достатнім для забезпечення гармонійного розвитку дитини. Мінімальний розмір аліментів на одну дитину не може бути меншим, ніж 50 відсотків прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку.
Відібрання у відповідачки дитини не звільняє її від обов'язків щодо неї, тому, згідно ст. 170 СК України, суд вважає за необхідне стягувати з ОСОБА_1 в користь школи-інтернат №2 м. Львова аліменти на утримання дитини ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_1., в розмірі 930 грн. щомісячно, який підлягає індексації відповідно до закону, починаючи з 15.07.2017р. до завершення перебування дитини в даному закладі, оскільки вимога позивача в цій частині є законною та обґрунтованою.
Відповідно до ст.367 ЦПК України допустити негайне виконання рішення суду в частині стягнення аліментів за 1 місяць.
Аналогічно, суд задовольняє позов в частині стягнення з відповідачки в користь Притулку для дітей Служби у справах дітей Львівської обласної державної адміністрації аліментів на утримання дитини ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_1., за період перебування дитини з 06.04.2017р. по 14.07.2017р. в сумі 2453грн.50 коп.
Позивач звільнений від сплати судового збору в силу п.14 ч.2 ст.3 Закону України «Про судовий збір». В силу ч.3 ст.88 ЦПК України судовий збір підлягає стягненню на користь держави з відповідача.
Керуючись ст.ст.8,10,11,57,58,60,88,209,212,213,215 ЦПК України, ст.ст.164,170, 181-184 СК України, суд, -
Позов задовольнити частково.
Відібрати малолітню дитину ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_2 , від матері ОСОБА_1 без позбавлення її батьківських прав та передати дитину органові опіки та піклування для вирішення питання подальшого влаштування дитини.
Стягувати з ОСОБА_1 (ІПН НОМЕР_1) в користь школи-інтернат №2 м. Львова аліменти на утримання дитини ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_1., в розмірі 930грн. щомісячно, який підлягає індексації відповідно до закону, починаючи з 15.07.2017р. до завершення перебування дитини в даному закладі.
Стягнути з ОСОБА_1 (ІПН НОМЕР_1) в користь Притулку для дітей Служби у справах дітей Львівської обласної державної адміністрації аліменти на утримання дитини ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_1., за період з 06.04.2017р. по 14.07.2017р. в сумі 2453грн.50коп.
У задоволенні позовних вимог про позбавлення ОСОБА_1 батьківських прав відносно дитини ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_1., - відмовити.
Стягнути з ОСОБА_1 в доход держави 1280грн. судового збору.
Рішення суду може бути оскаржено в апеляційному порядку до Львівського апеляційного суду через Шевченківський районний суд м.Львова шляхом подання протягом десяти днів з дня проголошення рішення заяви про апеляційне оскарження. Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом двадцяти днів після подання заяви про апеляційне оскарження.
Суддя Н. Л. Луців-Шумська