Справа № 457/432/17
провадження №2-а/457/18/17
14 листопада 2017 року м. Трускавець
Трускавецький міський суд Львівської області
в складі головуючої-судді ОСОБА_1,
секретар судового засідання Гнатишак С.Р.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні адміністративну справу за позовом ОСОБА_2 до інспектора з дорожнього нагляду СППП Трускавецького ВП Дрогобицького ВП ГУНП у Львівській області ОСОБА_3 про визнання протиправною та скасування постанови, -
У провадженні Трускавецького міського суду Львівської області знаходиться адміністративний позов ОСОБА_2 до інспектора з дорожнього нагляду СППП Трускавецького ВП Дрогобицького ВП ГУНП у Львівській області ОСОБА_3 про визнання протиправною та скасування постанови, який мотивований тим, що 22 березня 2017 року на підприємство ТОВ «Трускавецький водоканал», де він працює на посаді головного інженера, завітав поліцейський ОСОБА_3 та запропонував підписати постанову серії БР № 132549 від 15 березня 2017 року, усно пояснив, що його притягнуто до адміністративної відповідальності, оскільки по вул. Стебницькій після проведення земляних робіт ним не відновлено дорожнє покриття - не покладено асфальт. Він відмовився від даної пропозиції, оскільки справа про адміністративне правопорушення не розглядалася у його присутності, у нього не було відібрано жодних пояснень. У канцелярії підприємства поліцейський ОСОБА_3 залишив вимогу (припис) від 15 березня 2017 року № 8, який було зареєстровано в журналі вхідної кореспонденції під № 227 від 22 березня 2017 року. У приписі вказано: «Вимагаю для забезпечення безпеки дорожнього руху відповідальному за проведення робіт в м. Трускавці по вул. Стебницькій, 102 (дорога до лікарні) відновити дорожнє покриття в стан, що гарантує безпечний і безперешкодний рух транспортних засобів та пішоходів». У графі, де має бути вказано уповноваженого представника юридичної особи або прізвище, ім'я, по батькові, ОСОБА_3 вказав ТОВ «Трускавецький водоканал». Щодо нього особисто в журналі немає жодної інформації. 15 березня 2017 року працівник поліції виписав припис, у якому вчинити певні дії відповідальній особі з невідомим строком виконання і одночасно виніс постанову про притягнення його до адміністративної відповідальності. 25 березня 2017 року він отримав постанову про притягнення до адміністративної відповідальності. Справа про притягнення його до адміністративної відповідальності мала розглядатися у Трускавецькому ВП Дрогобицького ВП ГУНП у Львівській області. В оскаржуваній постанові місцем розгляду справи вказано вул. І.Франка, 59, м. Трускавець, чого насправді не було. Просить визнати протиправною та скасувати постанову інспектора з дорожнього нагляду СППП Трускавецького ВП Дрогобицького ВП ГУНП у Львівській області ОСОБА_3 серії БР № 132549 від 15 березня 2017 року про притягнення його до адміністративної відповідальності, передбаченої ч. 3 ст. 140 КУпАП.
Позивач в судове засідання не з'явився, однак подав заяву про розгляд справи у його відсутності, позовні вимоги підтримує.
Відповідач у судовому засіданні заперечив проти задоволення адміністративного позову у повному обсязі. У судове засідання, що відбулося 14 листопада 2017 року, не з'явився.
Дослідивши матеріали справи, суд вважає, що позов слід задоволити з наступних підстав.
Відповідно до ст. 71 КАС України, в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.
В судовому засіданні встановлено, що відповідно до постанови серії БР № 132549, складеної 15 березня 2017 року інспектором з дорожнього нагляду СППП Трускавецького ВП Дрогобицького ВП ГУНП у Львівській області ОСОБА_3, ОСОБА_2 15 березня 2017 року, будучи відповідальною особою під час закінчення земельних робіт, не привів автомобільну дорогу (вулицю) в стан, що гарантує безперешкодний рух транспортних засобів та пішоходів, а також не обгородив небезпечну частину дороги, за що передбачена відповідальність. 3 ст. 140 КУпАП, а також накладено на ОСОБА_2 адміністративне стягнення у вигляді штрафу у розмірі 680 грн. Того ж дня - 15 березня 2017 року - у ТОВ «Трускавецький водоканал» зареєстровано вимогу (припис) № 8, якою вимагається для забезпечення безпеки дорожнього руху відповідальному за проведення робіт в м. Трускавці по вул. Стебницькій, 102, відновити дорожнє покриття в стан, що гарантує безпечний і безперешкодний рух транспортних засобів та пішоходів.
Трускавецькою міською радою дозволено ТОВ «Трускавецький водоканал» проводити земляні роботи (розкопку) з метою проведення аварійно-відновлювальних робіт. Одночасно у даному документі вказано, що особа, якій видано дозвіл, зобов'язана власними силами привести об'єкт благоустрою у належний стан після закінчення проведення земляних робіт та/або ремонтних робіт або може у випадках, передбачених п. 2 ч. 2 ст. 19 Закону України «Про благоустрій населених пунктів», сплатити його повну вартість. Таким чином, з аналізу цього дозвільного документа випливає, що дозвіл надано юридичній особі ТОВ «Трускавецький водоканал», а не фізичній особі ОСОБА_2
Частиною 3 ст. 140 КУпАП передбачена адміністративна відповідальність за порушення нормативів щодо обладнання на автомобільних дорогах, вулицях, залізничних переїздах місць: провадження робіт, залишення дорожніх машин, будівельних матеріалів, конструкцій тощо, а так само неусунення після закінчення робіт перешкод і неприведення автомобільної дороги, вулиці, залізничного переїзду в стан, що гарантує безперешкодний і безпечний рух транспортних засобів та пішоходів.
Згідно з частиною другою статті 61 Конституції України юридична відповідальність особи має індивідуальний характер. Необхідність індивідуалізації адміністративної відповідальності передбачена частиною другою статті 33 Кодексу, якою визначено, що при накладенні стягнення враховується характер вчиненого правопорушення, особа порушника, ступінь його вини, майновий стан, обставини, що пом'якшують і обтяжують відповідальність. У Кодексі конкретизовано й інші конституційні принципи, зокрема принцип рівності громадян перед законом (стаття 248). Кодексом закріплено низку гарантій забезпечення прав суб'єктів, які притягаються до адміністративної відповідальності. В сукупності з наведеними конституційними нормами ці гарантії створюють систему процесуальних механізмів захисту вказаних осіб. У контексті питання, що розглядається, Конституційний Суд України враховує положення статей 9, 33, 248, 268 Кодексу. За змістом статті 9 Кодексу саме винна (умисна або необережна) дія чи бездіяльність суб'єкта адміністративної відповідальності є однією з ознак адміністративного правопорушення (проступку).
Орган (посадова особа) при розгляді справи, зокрема, зобов'язаний з'ясувати: чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, а також інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи, характер вчиненого правопорушення, особу порушника, ступінь його вини, майновий стан, обставини, що пом'якшують і обтяжують відповідальність; повинен своєчасно, всебічно, повно і об'єктивно з'ясувати обставини справи, вирішити її в точній відповідності до закону тощо (статті 245, 280 Кодексу). Згідно з Кодексом провадження у справі про адміністративне правопорушення не може бути розпочато, а розпочате підлягає закриттю через відсутність події і складу адміністративного правопорушення (пункт 1 статті 247); справа про адміністративне правопорушення розглядається відкрито, крім випадків, коли це суперечить інтересам охорони державної таємниці (частина перша статті 249); оцінка доказів ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному дослідженні всіх обставин справи в їх сукупності (стаття 252) тощо. Положення зазначених статей визначають систему процесуальних механізмів, які в сукупності з наведеними конституційними нормами унеможливлюють притягнення до адміністративної відповідальності особи, яка не вчиняла правопорушення.
Згідно зі ст. 280 КУпАП орган (посадова особа) при розгляді справи про адміністративне правопорушення зобов'язаний з'ясувати: чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, чи є обставини, що пом'якшують і обтяжують відповідальність, чи заподіяно майнову шкоду, чи є підстави для передачі матеріалів про адміністративне правопорушення на розгляд громадської організації, трудового колективу, а також з'ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.
Посадовою інструкцією для головного інженера, затвердженою генеральним директором ТОВ «Трускавецький водоканал» ОСОБА_4 та введеною в дію з 01.04.2005 року, не передбачено, що головний інженер (посада, на якій працює ОСОБА_2Л.) несе відповідальність за проведення земляних та відновлювальних робіт, а інспектором Шереметою Б.В. не надано підтверджуючих документів, що ТОВ «Трускавецький водоканал» проведення земляних робіт по вул. Стебницькій доручено ОСОБА_2, а також зобов'язано його привести об'єкт благоустрою у належний стан після закінчення проведення земляних робіт.
Відповідно до вимог ст.7 КУпАП, ніхто не може бути підданий заходу впливу у зв'язку з адміністративним правопорушенням інакше як на підставах і в порядку, встановлених законом. Провадження в справах про адміністративні правопорушення здійснюється на основі суворого додержання законності. Застосування уповноваженими на те органами і посадовими особами заходів адміністративного впливу провадиться в межах їх компетенції, у точній відповідності з законом.
Таким чином, позов підлягає до задоволення, так як рішення відповідача по справі про адміністративне правопорушення прийняте з порушенням вимог закону, а тому підлягає скасуванню.
Відповідно до ст. 71 КАС України, в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.
З огляду на вищевикладене суд приходить до висновку про те, що розгляд справи про адміністративне правопорушення відбувся з порушеннями вимог КУпАП. У постанові про накладення адміністративного стягнення зазначено особу, яка в силу своїх посадових обов'язків є відповідальною за проведення організацією такого виду робіт. .
Відповідно до п.2 ч.1 ст.293 КпАП України, орган при розгляді скарги на постанову по справі про адміністративне правопорушення перевіряє законність і обґрунтованість винесеної постанови і приймає одне з таких рішень - залишає постанову без зміни, а скаргу або протест без задоволення; скасовує постанову і надсилає справу на новий розгляд; скасовує постанову і закриває справу; змінює захід стягнення в межах, передбачених нормативним актом про відповідальність за адміністративне правопорушення, з тим, однак, щоб стягнення не було посилено.
Таким чином, позов ОСОБА_2 слід задовольнити в частково, постанову інспектора з дорожнього нагляду СППП Трускавецького ВП Дрогобицького ВП ГУНП у Львівській області ОСОБА_3 серії БР 132549 від 15 березня 2017 року про накладення на ОСОБА_2 адміністративного стягнення у вигляді штрафу в розмірі 680,00 грн. за вчинення адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 140 КУпАП слід скасувати, а провадження у справі про адміністративне правопорушення, передбачене ст. 140 КУпАП - закрити.
Разом з тим, вимога позивача щодо визнання постанови інспектора Шеремети Б.В. щодо притягнення ОСОБА_2 до адміністративної протиправною задоволенню не підлягає.
На підставі наведеного та керуючись ст.ст. 8-11, 86, 94, 159, 160-163 КАС України, суд,-
Позов - задовольнити частково.
Скасувати постанову інспектора з дорожнього нагляду СППП Трускавецького ВП Дрогобицького ВП ГУНП у Львівській області ОСОБА_3 серії БР № 132549 від 15 березня 2017 року про притягнення ОСОБА_2 до адміністративної відповідальності, передбаченої ч. 3 ст. 140 КУпАП.
Провадження у справі про адміністративне правопорушення, передбачене ч. 3 ст. 140 КУпАП, щодо ОСОБА_2 закрити.
Постанова може бути оскаржена до адміністративного суду апеляційної інстанції через суд першої інстанції шляхом подачі апеляційної скарги в десятиденний строк з дня отримання копії постанови, з одночасною подачею її копії до адміністративного суду апеляційної інстанції.
Суддя: ОСОБА_1