Справа №456/3772/17
Провадження № 2-а/456/197/2017
05 грудня 2017 року
Суддя Стрийського міськрайонного суду Львівської області Гула Л. В. , розглянувши матеріали справи за адміністративним позовом ОСОБА_1 до комунального підприємства «Моршинтеплоенерго», виконавчого комітету Моршинської міської ради Львівської області про визнання дій протиправними та зобов'язання надати дозвіл на облаштування індивідуального (автономного) опалення,
ОСОБА_1 звернувся з позовом до КП «Моршинтеплоенерго», виконавчого комітету Моршинської міської ради та просить визнати протиправними (незаконними) дії КП «Моршинтеплоенерго» щодо нарахування плати за послуги з теплопостачання, які не надаються; визнати протиправною відмову виконавчого комітету Моршинської міської ради щодо облаштування індивідуального (автономного) опалення у квартирі № 2 по вул. 50-річчя УПА, 2 в м. Моршині; визнати правомірними його дії щодо права, гарантованого Конституцією України, на облаштування індивідуальним (автономним) опаленням квартири № 2 по вулиці 50-річчя УПА, 2 в м. Моршин; зобов'язати виконавчий комітет Моршинської міської ради надати йому дозвіл на облаштування індивідуального (автономного) опалення у квартирі № 2 по вул. 50-річчя УПА, 2 в м. Моршині.
Дослідивши матеріали справи в межах наведених у ній доводів, приходжу до переконання, що слід відмовити у відкритті провадження в даній справі з таких підстав.
Відповідно до частин першої, другої ст. 55 Конституції України рішення, прийняті суб'єктами владних повноважень, дії, вчинені ними під час здійснення управлінських функцій, а також невиконання повноважень, встановлених законодавством (бездіяльність), можуть бути оскаржені до суду.
Так, відповідно до ч. 1 ст. 2 КАС України завданням адміністративного судочинства є захист прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку органів державної влади, органів місцевого самоврядування, їхніх посадових і службових осіб, інших суб'єктів при здійсненні ними владних управлінських функцій на основі законодавства, в тому числі на виконання делегованих повноважень, шляхом справедливого, неупередженого та своєчасного розгляду адміністративних справ.
За змістом п. 1 ч. 1 ст. 3 КАС України справа адміністративної юрисдикції - це переданий на вирішення адміністративного суду публічно-правовий спір, у якому хоча б однією зі сторін є орган виконавчої влади, орган місцевого самоврядування, їхня посадова чи службова особа або інший суб'єкт, який здійснює владні управлінські функції на основі законодавства, в тому числі на виконання делегованих повноважень.
Відповідно до ч. 2 ст. 2 КАС України до адміністративних судів можуть бути оскаржені будь-які рішення, дії чи бездіяльність суб'єктів владних повноважень, крім випадків, коли щодо таких рішень, дій чи бездіяльності Конституцією чи законами України встановлено інший порядок судового провадження.
Конституційний Суд України в пункті 4 мотивувальної частини Рішення від 16 квітня 2009 року № 7-рп/2009 зазначив, що органи місцевого самоврядування, вирішуючи питання місцевого значення, представляючи спільні інтереси територіальних громад сіл, селищ та міст, приймають нормативні та ненормативні акти. До нормативних належать акти, які встановлюють, змінюють чи припиняють норми права, мають локальний характер, розраховані на широке коло осіб та застосовуються неодноразово, а ненормативні акти передбачають конкретні приписи, звернені до окремого суб'єкта чи юридичної особи, застосовуються одноразово і після реалізації вичерпують свою дію.
Відповідно до ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод від 4 листопада 1950 року кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безсторонннім судом, встановленим законом.
Європейський суд з прав людини у рішенні від 12 жовтня 1978 року у справі «Zand v. Austria» вказав, що словосполучення «встановлений законом» поширюється не лише на правову основу самого існування «суду», але й на дотримання таким судом певних норм, які регулюють його діяльність. Поняття «суд, встановлений законом» у частині першій статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод передбачає «усю організаційну структуру судів, включно з <…> питаннями, що належать до юрисдикції певних категорій судів <…>». З огляду на це не вважається «судом, встановленим законом» орган, котрий, не маючи юрисдикції, вирішує спір, що підлягає розгляду судом іншої юрисдикції.
Перелік публічно-правових справ, на які поширюється юрисдикція адміністративних судів, визначено в частині другій ст. 17 КАС України, зокрема на спори фізичних і юридичних осіб із суб'єктом владних повноважень щодо оскарження його рішень (нормативно-правових актів чи правових актів індивідуальної дії), дій чи бездіяльності.
Згідно зі ст. 15 ЦПК України суди розглядають в порядку цивільного судочинства справи про захист порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів, що виникають із цивільних, житлових, земельних, сімейних, трудових відносин, а також з інших правовідносин, крім випадків, коли розгляд таких справ проводиться за правилами іншого судочинства.
Відповідно до пункту а підпункту 1 ст. 30 Закону України «Про місцеве самоврядування в Україні» до відання виконавчих органів сільських, селищних, міських рад належать власні (самоврядні) повноваження, а саме: управління об'єктами житлово-комунального господарства, побутового, торговельного обслуговування, транспорту і зв'язку, що перебувають у комунальній власності відповідних територіальних громад, забезпечення їх належного утримання та ефективної експлуатації, необхідного рівня та якості послуг населенню.
Згідно зі ст. 20 Закону України «Про житлово-комунальні послуги» споживач має право одержувати вчасно та відповідної якості житлово-комунальні послуги згідно із законодавством та умовами договору на надання житлово-комунальних послуг.
Відповідно до ч. 3 ст. 5 Закону України «Про захист прав споживачів» захист прав споживачів здійснюють центральний орган виконавчої влади, що формує та забезпечує реалізацію державної політики у сфері захисту прав споживачів, центральний орган виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері державного контролю за додержанням законодавства про захист прав споживачів, місцеві державні адміністрації, інші органи виконавчої влади, органи місцевого самоврядування згідно із законом, а також суди.
Згідно з п. 24 Постанови Кабінету Міністрів України від 21.07.2005 року № 630 «Про затвердження Правил надання послуг з централізованого опалення, постачання холодної та гарячої води і водовідведення та типового договору про надання послуг з централізованого опалення, постачання холодної та гарячої води і водовідведення» споживачі можуть відмовитися від отримання послуг з централізованого опалення та постачання гарячої води.
Відповідно до п. 26 згаданої Постанови відключення споживачів від мереж централізованого опалення та постачання гарячої води здійснюється у разі, коли технічна можливість такого відключення передбачена затвердженою органом місцевого самоврядування відповідно до Закону України «Про теплопостачання» схемою теплопостачання, за умови забезпечення безперебійної роботи інженерного обладнання будинку та вжиття заходів щодо дотримання в суміжних приміщеннях вимог будівельних норм і правил з питань проектування житлових будинків, опалення, вентиляції, кондиціонування, будівельної теплотехніки; державних будівельних норм з питань складу, порядку розроблення, погодження та затвердження проектної документації для будівництва, а також норм проектування реконструкції та капітального ремонту в частині опалення.
Таким чином, питання відключення житлових будинків від центральних тепломереж регулюється Порядком відключення окремих житлових будинків від мереж централізованого опалення та постачання гарячої води при відмові споживачів від централізованого теплопостачання, затвердженого Наказом Міністерства будівництва, архітектури та житлово-комунального господарства України від 22 листопада 2005 року № 4.
Відповідно до цього Порядку для реалізації права споживачів на відмову від отримання послуг централізованого опалення і гарячого водопостачання орган місцевого самоврядування або місцевий орган виконавчої влади створює своїм рішенням постійно діючу міжвідомчу комісію для розгляду питань щодо відключення споживачів від мереж ЦО і ГВП, призначає голову та затверджує її склад, затверджує положення про роботу комісії. Для вирішення питання відключення житлового будинку (будинків) від мереж централізованого опалення його власник (власники) повинен (повинні) звернутися до Комісії з письмовою заявою, в якій зазначає причини відключення.
Як вбачається з матеріалів справи, спірні правовідносини виникли щодо права споживача послуг на відмову від отримання послуг централізованого опалення і гарячого водопостачання, а саме: надання дозволу виконавчим комітетом Моршинської міської ради на облаштування індивідуального (автономного) опалення у квартирі № 2 по вул. 50-річчя УПА, 2 в м. Моршині та припинення нарахування плати за послуги з теплопостачання КП «Моршинтеплоенерго». Відтак, предметом вирішення є не спір про зобов'язання органу місцевого самоврядування до вчинення дій, пов'язаного з реалізацією компетенції такого органу в сфері управління, а правовідносини, які виникли у сфері житлово-комунальних послуг у зв'язку з реалізацією певними суб'єктами як споживачами права на їх отримання.
Враховуючи викладене, за суб'єктним складом сторін та сутністю спору дана справа підлягає розгляду в порядку, визначеному нормами Цивільного процесуального кодексу України.
Аналогічний підхід до застосування норм процесуального права щодо компетенції адміністративних судів був висловлений Вищим адміністративним судом України, зокрема в ухвалі від 20 жовтня 2016 року (справа № К/800/28060/15).
Таким чином, на думку суду, спір щодо захисту цивільних прав, що виникають із житлових відносин, має не публічний, а приватно-правовий характер, а тому його вирішення не належить до юрисдикції адміністративних судів.
Відповідно до п. 1 ч. 1 ст. 109 КАС України суддя відмовляє у відкритті провадження в адміністративній справі, якщо заяву не належить розглядати в порядку адміністративного судочинства.
Таким чином, вважаю, що слід відмовити у відкритті провадження, оскільки даний спір підлягає розгляду в порядку цивільного судочинства.
Керуючись ст. 109 ч. 1 п. 1 КАС України,
Відмовити у відкритті провадження у справі за адміністративним позовом ОСОБА_1 до комунального підприємства «Моршинтеплоенерго», виконавчого комітету Моршинської міської ради Львівської області про визнання дій протиправними та зобов'язання надати дозвіл на облаштування індивідуального (автономного) опалення.
Ухвала може бути оскаржена до Львівського апеляційного адміністративного суду протягом п'яти днів з дня отримання її копії.
Суддя ОСОБА_2