30 листопада 2017 року Чернігів Справа № 825/1678/17
Чернігівський окружний адміністративний суд у складі:
головуючого судді - Д'якова В.І.,
за участю секретаря - Лазаренко В.Г.,
представника позивача - Акуленка В.М.,
представника відповідача - Мірошниченка О.В.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду у м. Чернігові справу за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Військової частини НОМЕР_1 про визнання протиправною бездіяльність, зобов'язання вчинити певні дії,
ОСОБА_1 (далі - ОСОБА_1 , позивач) звернувся до суду з адміністративним позовом до Військової частини НОМЕР_1 (далі - відповідач), в якому з урахуванням заяви про уточнення позовних вимог просить про:
- визнання протиправною бездіяльності військової частини НОМЕР_1 , щодо не проведення відповідних розрахунків з виплати майору ОСОБА_1 грошової компенсації за належне, але не отримане речове майно;
- зобов'язання командира військової частини НОМЕР_1 внести зміни до наказу командира військової частини НОМЕР_1 (по стройовій частині) від 22.09.2017 № 80 в частині виплати майору ОСОБА_1 грошової компенсації за належне, але не отримане речове майно в розмірі 26785,13 грн.;
- стягнення з військової частини НОМЕР_1 на користь майора ОСОБА_1 грошової компенсацію за належне, але не отримане речове майно в розмірі 26785,13 грн.
В обґрунтування позовних вимог позивач посилається на те, що йому при звільненні не виплачено грошову компенсацію за неотримане речове майно, гарантовану чинним законодавством України. За таких обставин, позивач вважає, що порушені його права.
Представник позивача в судовому засіданні позовні вимоги підтримав та просить суд їх задовольнити.
Представник відповідача військової частини НОМЕР_1 в судовому засіданні позов не визнав з підстав, викладених у письмових запереченнях (а.с.36-37). Також зазначив, що військовою частиною НОМЕР_1 були дотримані вимоги, передбачені частиною 3 статті 2 Кодексу адміністративного судочинства України, оскільки підставою для виплати грошової компенсації за неотримане речове майно є наказ командира військової частини за заявою (рапортом) військовослужбовця, а оскільки Позивач уже не є військовослужбовцем, то він не має права на отримання грошової компенсації за неотримане речове майно.
Вислухавши пояснення представників сторін, розглянувши подані документи і матеріали, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об'єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд встановив таке.
22.09.2017 на підставі наказу командира військової частини НОМЕР_1 (по стройовій частині) № 80 позивача звільнено з військової служби у запас за пунктом “а” статті 26 Закону України “Про військовий обов'язок та військову службу”, виключено зі списків особового складу військової частини НОМЕР_1 та знято з усіх видів забезпечення з 22.09.2017. Підставою звільнення став наказ командувача оперативного командування « ІНФОРМАЦІЯ_1 » від 19.08.2017 № 120 (а.с.5).
В наказі військової частини НОМЕР_1 (по стройовій частині) від 22.09.2017 № 80 відсутні відомості про виплату позивачу грошової компенсації за неотримане речове майно.
Надаючи правову оцінку спірним правовідносинам, суд виходить із такого.
Відповідно до частини шостої пункту “а” статті 26 Закону України “Про військовий обов'язок та військову службу” від 25.03.1992 №2232-ХІІ Контракт припиняється (розривається), а військовослужбовці, які проходять військову службу за контрактом, звільняються з військової служби у зв'язку із закінченням строку контракту.
Нормативно-правовим актом, який відповідно до Конституції України визначає основні засади державної політики у сфері соціального захисту військовослужбовців та членів їх сімей, встановлює єдину систему їх соціального та правового захисту, гарантує військовослужбовцям та членам їх сімей в економічній, соціальній, політичній сферах сприятливі умови для реалізації їх конституційного обов'язку щодо захисту Вітчизну та регулює відносини у цій галузі, є Закон України “Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей” від 20.12.1991 №2011-ХІІ (далі- Закону №2011-ХІІ).
Згідно з частиною першою статті 9-1 Закону №2011-ХІІ речове забезпечення військовослужбовців здійснюється за нормами і в терміни, що визначаються відповідно Міністерством оборони України, Міністерством інфраструктури України - для Державної спеціальної служби транспорту, іншими центральними органами виконавчої влади, що мають у своєму підпорядкуванні військові формування, Головою Служби безпеки України, начальником Управління державної охорони України, Головою Служби зовнішньої розвідки України, Головою Державної служби спеціального зв'язку та захисту інформації України, а порядок грошової компенсації вартості за неотримане речове майно визначається Кабінетом Міністрів України.
Порядок виплати військовослужбовцям Збройних Сил, Національної гвардії, Служби безпеки, Служби зовнішньої розвідки, Державної прикордонної служби, Державної спеціальної служби транспорту, Державної служби спеціального зв'язку та захисту інформації і Управління державної охорони грошової компенсації вартості за неотримане речове майно, затверджено постановою Кабінету Міністрів України від 16.03.2016 №178 (далі - Порядок № 178).
Відповідно до пунктів 2-5 Порядку № 178 виплата грошової компенсації здійснюється особам офіцерського, старшинського, сержантського і рядового складу. Дія цього Порядку не поширюється на військовослужбовців строкової військової служби, курсантів вищих військових навчальних закладів, а також вищих навчальних закладів, які мають у своєму складі військові інститути, факультети, кафедри, відділення військової підготовки. Грошова компенсація виплачується військовослужбовцям з моменту виникнення права на отримання предметів речового майна відповідно до норм забезпечення у разі: звільнення з військової служби; загибелі (смерті) військовослужбовця.
Грошова компенсація виплачується військовослужбовцям за місцем військової служби за їх заявою (рапортом) на підставі наказу командира (начальника) військової частини, територіального органу, територіального підрозділу, закладу, установи, організації (далі - військова частина), а командирам (начальникам) військової частини - наказу старшого командира (начальника), у якому зазначається розмір грошової компенсації на підставі довідки про вартість речового майна, що належить до видачі, оригінал якої додається до відомості щодо виплати грошової компенсації.
Довідка про вартість речового майна, що належить до видачі, видається речовою службою військової частини виходячи із закупівельної вартості такого майна, розрахованої Міноборони, МВС, Головним управлінням Національної гвардії, СБУ, Службою зовнішньої розвідки, Адміністрацією Держприкордонслужби, Адміністрацією Держспецтрансслужби, Адміністрацією Держспецзв'язку, Головним управлінням розвідки Міноборони та Управлінням державної охорони станом на 1 січня поточного року, та оформляється згідно з додатком.
За приписами абзацу 3 пункту 242 розділу ХІІ Положення про проходження громадянами України військової служби у Збройних Силах України, затвердженого Указом Президента України №1153/2008 від 10.12.2008 особа, звільнена з військової служби, на день виключення зі списків особового складу військової частини має бути повністю забезпечена грошовим, продовольчим і речовим забезпеченням. Військовослужбовець до проведення з ним усіх необхідних розрахунків не виключається без його згоди зі списків особового складу військової частини.
Крім того, відповідно до п 7 Порядку № 178 виплата грошової компенсації здійснюється в межах бюджетних призначень на закупівлю речового майна, передбачених Міноборони, МВС, Мінінфраструктури, СБУ, Службі зовнішньої розвідки, Адміністрації Держприкордонслужби, Адміністрації Держспецзв'язку, Головному управлінню розвідки Міноборони та Управлінню державної охорони на відповідний рік.
Відповідно до статті 2 Бюджетного кодексу України військова частина НОМЕР_1 є бюджетною неприбутковою установою, яка входить до складу Міністерства оборони України і фінансується з Державного бюджету України.
Аналізуючи вищевказані правові норми, суд дійшов висновку, що грошова компенсація виплачується військовослужбовцям з моменту виникнення права на отримання предметів речового майна відповідно до норм забезпечення у разі звільнення з військової служби. При цьому на день звільнення зі служби та виключення зі списків особового складу військової частини особа має бути повністю забезпечена грошовим, продовольчим і речовим забезпеченням.
Відповідно до положень Порядку № 178 грошова компенсація виплачується військовослужбовцям на підставі наказу командира (начальника) військової частини, у якому зазначається розмір грошової компенсації на підставі довідки про вартість речового майна, що належить до видачі.
Як вбачається з матеріалів справи, довідка про вартість речового майна в сумі 26785,13 грн., що належить до видачі майору ОСОБА_1 № 138 (без дати) складена на підставі наказу командира Військової частини НОМЕР_1 від 29.11.2017 № 784, який до суду надано не було, тобто після видачі наказу від 22.09.2017 № 80 про звільнення позивача та виключення його з усіх видів забезпечення.
Наказом Міністерства оборони України від 29.04.2016 № 232 затверджено Інструкцію про організацію речового забезпечення військовослужбовців Збройних Сил України в мирний час та особливий період, згідно з п. 4 розділу ІІІ військовослужбовці, які звільняються в запас або відставку, за їх бажанням отримують речове майно, яке не було отримане під час проходження служби, або грошову компенсацію за нього, виходячи із закупівельної вартості такого майна.
Виходячи зі змісту вказаних норм, суд приходить до висновку, що військовослужбовці, звільнені з військової служби, мають право отримати речове майно в натурі або грошову компенсацію за нього, у разі наявності такого права, за умови подання відповідного рапорту, яким висловлюється волевиявлення на отримання такої компенсації.
Із долучених до матеріалів справи документів, судом встановлено відсутність рапорту позивача, як підстави для виплати компенсації за неотримане речове майно.
Доказів подачі відповідної заяви (рапорту) до відповідача позивач в судове засідання не надав, як не встановлено їх і судом в порядку, визначеному частиною 4 статті 11 Кодексу адміністративного судочинства України.
Щодо позовних вимог про зобов'язання командира військової частини НОМЕР_1 внести зміни до наказу командира Військової частини НОМЕР_1 (по стройовій частині) від 22.09.2017 № 80 в частині виплати позивачу грошової компенсації за належне, але не отримане речове майно в розмірі 26785,13 грн., то вони задоволенню не підлягають, оскільки сам наказ № 80 від 22.09.2017 позивачем не оскаржується.
При зазначених обставинах, суд вважає вимоги позивача необґрунтованими та такими, що не підлягають задоволенню.
Керуючись статтями 122, 158 - 163, 167 Кодексу адміністративного судочинства України, суд
У задоволенні адміністративного позову ОСОБА_1 відмовити повністю.
Постанова суду набирає законної сили в порядку статей 167, 186 Кодексу адміністративного судочинства України та може бути оскаржена до Київського апеляційного адміністративного суду протягом десяти днів з дня отримання її копії.
Апеляційна скарга подається до адміністративного суду апеляційної інстанції через суд першої інстанції, який ухвалив оскаржуване судове рішення.
Суддя В.І. Д'яков