04 грудня 2017 р. Справа № 804/7729/17
Дніпропетровський окружний адміністративний суд у складі:
головуючого судді - Голобутовського Р.З.
розглянувши у письмовому провадженні у м. Дніпро адміністративну справу за адміністративним позовом фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 до Головного управління ДФС в Дніпропетровській області про визнання протиправним та скасування рішення, -
22.11.2017 фізична особа-підприємець ОСОБА_1 (далі - ФОП ОСОБА_1, позивач) звернувся до Дніпропетровського окружного адміністративного суду з адміністративним позовом до Головного управління ДФС у Дніпропетровській області (далі - ГУ ДФС у Дніпропетровській області, відповідач), в якому просив суд визнати протиправним та скасувати рішення про застосування фінансових санкцій Головного управління ДФС у Дніпропетровській області №0003524003/8/04-36-40-03/НОМЕР_1 від 14.08.2017.
В обґрунтування позовних вимог позивач посилався на те, що оскільки Закон України «Про державне регулювання виробництва і обігу спирту етилового, коньячного і плодового, алкогольних напоїв та тютюнових виробів» містить пряму вказівку щодо необхідності мати відповідний спеціальний статус, що надає право здійснювати діяльність з продажу алкогольних напоїв на розлив для споживання на місці, з обов'язковою умовою споживання реалізованих алкогольних напоїв на місці, що відсутнє у здійсненні господарської діяльності ФОП ОСОБА_1, то застосування фінансових санкцій за порушення ст. 15-3 Закону України «Про державне регулювання виробництва і обігу спирту етилового, коньячного і плодового, алкогольних напоїв та тютюнових виробів» є протиправним та незаконним.
Позивач у судовому засіданні адміністративний позов підтримав та просив задовольнити.
Представник відповідача у судове засідання не з'явився, заперечень проти адміністративного позову до суду не надав.
Згідно ч. 6 ст. 128 КАС України, якщо немає перешкод для розгляду справи у судовому засіданні, визначених цією статтею, але прибули не всі особи, які беруть участь у справі, хоча і були належним чином повідомлені про дату, час і місце судового розгляду, суд має право розглянути справу у письмовому провадженні у разі відсутності потреби заслухати свідка чи експерта.
З огляду на викладене, суд дійшов висновку про можливість розгляду справи за відсутності сторін у порядку письмового провадження.
Дослідивши матеріали, з'ясувавши всі фактичні обставини справи, на яких ґрунтуються вимоги позову, оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд встановив наступні обставини справи.
З матеріалів справи видно, що Головним управлінням ДФС у Дніпропетровській на підставі наказу від 25.07.2017 р. №3989-п здійснена фактична перевірка ФОП ОСОБА_1, за адресою:м. Дніпро, вул. Сахарова, 61.
За результатами перевірки складено акт перевірки від 31.07.2017 р. №8320/04-36-40-03/НОМЕР_1.
У вказаному акті фактичної перевірки зазначено, що на момент перевірки встановлено факт реалізації пива на розлив на суму 28 грн. без наявності статусу суб'єкта господарювання громадського харчування.
На підставі акта перевірки ГУ ДФС у Дніпропетровській області прийнято рішення від 14.08.2017 №0003524003/8/04-36-40-03/НОМЕР_1, відповідно до якого до ФОП ОСОБА_1 застосована фінансова санкція на суму 6800 грн. за роздрібну торгівлю алкогольними напоями на розлив для споживання на місці без наявності статусу суб'єкта господарювання громадського харчування.
Не погодившись із винесеним рішенням, позивач оскаржив його в адміністративному порядку до Державної фіскальної служби України.
Рішенням Державної фіскальної служби України №14378/6/99-99-11-03-01-25 від 31.10.2017 скаргу ФОП ОСОБА_1 залишено без задоволення.
Не погоджуючись із прийнятим рішенням, позивач звернувся з даним позовом до суду.
Надаючи правову оцінку відносинам, що виникли між сторонами, суд виходить із наступного.
Спеціальним законом, який визначає основні засади державної політики щодо регулювання виробництва, експорту, імпорту, оптової і роздрібної торгівлі спиртом етиловим, коньячним і плодовим, спиртом етиловим ректифікованим виноградним, спиртом етиловим ректифікованим плодовим, спиртом-сирцем виноградним, спиртом - сирцем плодовим, алкогольними напоями та тютюновими виробами, забезпечення їх високої якості та захисту здоров'я громадян, а також посилення боротьби з незаконним виробництвом та обігом алкогольних напоїв і тютюнових виробів на території України є Закону України «Про державне регулювання виробництва і обігу спирту етилового, коньячного і плодового, алкогольних напоїв та тютюнових виробів» від 19 грудня 1995 року №481/95-ВР.
За приписами п. 11 ч. 1 ст. 15-3 Закону України «Про державне регулювання виробництва і обігу спирту етилового, коньячного і плодового, алкогольних напоїв та тютюнових виробів» забороняється продаж пива (крім безалкогольного), алкогольних, слабоалкогольних напоїв, вин столових та тютюнових виробів у невизначених для цього місцях торгівлі.
Згідно ч. 6 ст. 15-3 вказаного Закону продаж алкогольних напоїв на розлив для споживання на місці дозволяється тільки суб'єктам господарювання громадського харчування та спеціалізованим відділам, що мають статус суб'єктів господарювання громадського харчування, підприємств з універсальним асортиментом товарів.
Таким чином, продаж алкогольних напоїв на розлив законодавством дозволено виключно суб'єктам господарювання громадського харчування та спеціалізованим відділам, що мають статус суб'єктів господарювання громадського харчування, підприємств з універсальним асортиментом товарів за умови такого продажу кінцевому споживачу для споживання на місці.
Частиною 12 статті 15 Закону України "Про державне регулювання виробництва і обігу спирту етилового, коньячного і плодового, алкогольних напоїв та тютюнових виробів" визначено, що роздрібна торгівля алкогольними напоями (крім столових вин) або тютюновими виробами може здійснюватися суб'єктами господарювання всіх форм власності, у тому числі їх виробниками, за наявності у них ліцензій.
З акта про результати фактичної перевірки від 31.07.2017 р. №8320/04-36-40-03/НОМЕР_1 видно, що позивач має належним чином оформлені необхідні документи для здійснення роздрібної торгівлі алкогольними напоями, зокрема ліцензію на право здійснення роздрібної торгівлі алкогольними напоями №7040101227 від 24.05.2017 р.
Таким чином, у розумінні ст. 1 та ст. 15 Закону України "Про державне регулювання виробництва і обігу спирту етилового, коньячного і плодового, алкогольних напоїв та тютюнових виробів" позивач має всі необхідні документи для здійснення роздрібної торгівлі алкогольними напоями.
Відповідно до положень ст. 1 Закону України "Про державне регулювання виробництва і обігу спирту етилового, коньячного і плодового, алкогольних напоїв та тютюнових виробів" роздрібна торгівля - діяльність по продажу товарів безпосередньо громадянам та іншим кінцевим споживачам для їх особистого некомерційного використання незалежно від форми розрахунків, у тому числі на розлив у ресторанах, кафе, барах, інших суб'єктах господарювання громадського харчування. Місце торгівлі - місце реалізації товарів, у тому числі на розлив, в одному торговому приміщенні (будівлі) за місцем його фактичного розташування, для тютюнових виробів та пива - без обмеження площі, для алкогольних напоїв, крім пива, - торговельною площею не менше 20 кв. метрів, обладнане реєстраторами розрахункових операцій (незалежно від їх кількості) або де є книги обліку розрахункових операцій (незалежно від їх кількості), в яких фіксується виручка від продажу алкогольних напоїв та тютюнових виробів незалежно від того, чи оформляється через них продаж інших товарів.
В акті про результати фактичної перевірки від 31.07.2017 р. №8320/04-36-40-03/НОМЕР_1 зазначено, що під час проведення перевірки посадовими особами ГУ ДФС у Дніпропетровській області виявлено факт реалізації пива на розлив на суму 28 грн., без наявності статусу суб'єкта господарювання громадського харчування.
Однак, у вказаному акті фактичної перевірки жодним чином не зазначено, як саме було встановлено факт продажу пива на розлив для споживання на місці, оскільки вказаний акт перевірки лише містить інформацію, що за адресою: м. Дніпропетровськ, вул. Сахарова, 61, де провадить господарську діяльність ФОП ОСОБА_1, здійснюється реалізація алкогольних напоїв за наявності відповідної ліцензії. Також зазначено, що перевіркою встановлено реалізацію пива на розлив на суму 28 грн., про що свідчить фіскальний чек №5667 від 31.07.2017.
Разом з цим суд зазначає, що фіскальний чек №5667 від 31.07.2017, свідчить лише про продаж товару на суму 28 грн., проте не підтверджує факту продажу даного алкогольного напою на розлив саме для споживання на місці споживачами.
Крім того позивач стверджує, що магазин розміром 15 м2 передбачений для роздрібної торгівлі продуктами харчування та фізичної можливості реалізовувати пиво для споживання на місці не було, тому що реалізація проводилась в пластикові пляшки та місць для споживання пива не було передбачено.
Відповідно до ч. 1, 2 ст. 71 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 72 цього Кодексу. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.
Відповідно до ч. 2 ст. 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Згідно з частиною 3 статті 2 Кодексу адміністративного судочинства України, у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті вони на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України; з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); безсторонньо (неупереджено); добросовісно; розсудливо; пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення.
Як зазначено ч. 1 ст. 71 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 72 цього Кодексу.
Згідно з ч. 2 ст. 71 КАС України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.
Всупереч наведеним вимогам, відповідач, як суб'єкт владних повноважень, не надав суду достатніх беззаперечних доказів в обґрунтування обставин, на яких ґрунтуються його висновки, і не довів правомірності прийнятого ним рішення. За таких умов, оскаржуване позивачем рішення Головного управління ДФС у Дніпропетровській області про застосування фінансових санкцій № 0003524003/8/04-36-40-03/НОМЕР_1 від 14.08.2017 не відповідає вимогам чинного законодавства, що є підставою для його скасування.
З урахуванням викладених обставин, суд вважає вимоги позивача такими, що ґрунтуються на положеннях діючого законодавства, належним чином обґрунтовані, підтверджені матеріалами справи, а тому підлягають задоволенню.
Також суд вважає за необхідне, відповідно до вимог статті 94 КАС України, стягнути з Головного управління ДФС в Дніпропетровській області за рахунок бюджетних асигнувань на користь фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_1) судові витрати з оплати судового збору у розмірі 640, 00 грн. відповідно до квитанції № 0.0.899601662.1 від 21.11.2017.
Керуючись ст.ст. 69, 70 71, 86, 158-163, 167 КАС України, суд, -
Адміністративний позов фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 до Головного управління ДФС в Дніпропетровській області про визнання протиправним та скасування рішення - задовольнити.
Визнати протиправним та скасувати рішення про застосування фінансових санкцій Головного управління ДФС у Дніпропетровській області № 0003524003/8/04-36-40-03/НОМЕР_1 від 14.08.2017.
Стягнути з Головного управління ДФС в Дніпропетровській області за рахунок бюджетних асигнувань на користь фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_1) судові витрати з оплати судового збору у розмірі 640, 00 грн. відповідно до квитанції № 0.0.899601662.1 від 21.11.2017.
Постанова суду набирає законної сили відповідно до статті 254 Кодексу адміністративного судочинства України та може бути оскаржена в порядку та у строки, встановлені статтею 186 Кодексу адміністративного судочинства України.
Суддя ОСОБА_2