про залишення позовної заяви без руху
м. Вінниця
06 грудня 2017 р. Справа № 802/2260/17-а
Суддя Вінницького окружного адміністративного суду Чернюк Алла Юріївна, розглянувши матеріали позовної заяви:
за позовом: Товариства з обмеженою відповідальністю "Колорит Агро"
до: головного управління Державної фіскальної служби у Вінницькій області
про: визнання протиправною та скасування податкової вимоги
До Вінницького окружного адміністративного суду надійшла позовна заява Товариства з обмеженою відповідальністю "Колорит Агро" до Головне управління Державної фіскальної служби у Вінницькій області про визнання протиправною та скасування податкової вимоги.
Ознайомившись з вказаною позовною заявою і доданими до неї матеріалами, вважаю, що вона підлягає залишенню без руху з наступних підстав.
Відповідно до статті 6 КАС України кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до адміністративного суду, якщо вважає, що рішенням, дією чи бездіяльністю суб'єкта владних повноважень порушені її права, свободи або інтереси.
За правилами, встановленими п. 3 ч. 1 ст. 107 КАС України, суддя після одержання позовної заяви з'ясовує, чи відповідає вона вимогам, встановленим статтею 106 КАС України.
Адміністративний позов подається до адміністративного суду у формі письмової позовної заяви, яка повинна відповідати загальним вимогам, що встановлені статтею 106 КАС України.
Норми статті 106 КАС України не містять виключень і поширюються на всі випадки звернення до суду з позовною заявою, у зв'язку з чим недотримання положень статті свідчить про невідповідність позовної заяви вимогам Закону.
Частиною 3 статті 106 КАС України передбачено, що до позовної заяви додається документ про сплату судового збору, крім випадків, коли його не належить сплачувати.
Правові засади справляння судового збору, платників, об'єкти та розміри ставок судового збору визначено Законом України "Про судовий збір".
Відповідно до абз. 1 ч. 1 ст. 3 Закону України "Про судовий збір" судовий збір справляється за подання до суду позовної заяви та іншої заяви, передбаченої процесуальним законодавством.
Згідно з абз. 1, ч. 1 ст. 3 Закону України "Про судовий збір" в редакції від 01 січня 2017 року судовий збір справляється за подання до суду позовної заяви та іншої заяви, передбаченої процесуальним законодавством.
Відповідно до Закону України "Про судовий збір" за подання до адміністративного суду адміністративного позову майнового характеру, який подано суб'єктом владних повноважень, юридичною особою, встановлюється ставка судового збору 1,5 відсотка ціни позову, але не менше 1 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб.
Так, відповідно до ст. 7 Закону України "Про Державний бюджет України на 2017 рік" прожитковий мінімум на одну працездатну особу в розрахунку на місяць з 1 січня 2017 року для працездатних осіб встановлено у розмірі 1600 гривень.
Таким чином, починаючи з 01 січня 2017 року ставка судового збору за подання адміністративного позову немайнового характеру становить 1600 грн. 00 коп.
Як випливає із матеріалів справи, позивач просить визнати протиправною та скасувати податкову вимогу від 01.09.2017 року №2218-17 в частині визначення пені у розмірі 1495035,77 грн.
Відтак, позивачу слід сплати судовий збір за подання адміністративного позову у сумі 22425,54 (двадцять дві тисячі чотириста двадцять п'ять гривень, п'ятдесят чотири копійки) грн.
Проте, до матеріалів позовної заяви документа про сплату судового збору не додано, що дає підстави для висновку, що позовна заява не оплачена судовим збором у встановленому законом порядку та розмірі.
Разом з тим, до адміністративного позову, позивачем подано клопотання про відстрочення сплати судового збору, оскільки останній перебуває у скрутному матеріальному становищі.
Відповідно до ч. 2 ст. 87 КАС України розмір судового збору, порядок його сплати, повернення, відстрочення та звільнення від сплати встановлюються законом.
Зі змісту поданої скарги та доданих до неї матеріалів вбачається, що остання належить до об'єктів справляння судового збору відповідно до ст. 3 Закону України "Про судовий збір", а особа, яка звернулася з нею до суду, не належить до суб'єктів, яким згідно з нормами статті 5 вказаного Закону встановлені пільги щодо його сплати.
Згідно зі ст. 8 Закону України "Про судовий збір" враховуючи майновий стан сторони, суд може своєю ухвалою відстрочити або розстрочити сплату судового збору на певний строк, але не довше ніж до ухвалення судового рішення. Суд може зменшити розмір судового збору або звільнити від його сплати на підставі, зазначеній у частині першій цієї статті.
Аналогічні норми містяться також у ч.1 ст. 88 КАС України.
Таким чином єдиною підставою з урахуванням якої суд може відстрочити особі сплату судового збору є її майновий стан. Жодної іншої підстави, для постановлення судом ухвали про відстрочення сплати судового збору, ні Законом України "Про судовий збір", ні Кодексом адміністративного судочинства України не передбачено.
Доводячи наявність підстав для відстрочення сплати судового збору, позивач посилається на скрутне матеріальне становище.
Особа, яка заявляє відповідне клопотання, згідно з частиною першою статті 71 Кодексу адміністративного судочинства України повинна навести доводи і подати докази на підтвердження того, що її майновий стан перешкоджав (перешкоджає) сплаті нею судового збору у встановленому законодавством порядку і розмірі.
Згідно з Постановою Пленуму Вищого адміністративного суду України "Про практику застосування адміністративними судами положень Закону України "Про судовий збір" від 23 січня 2015 року №2 доведено до відома суддів результати вивчення та узагальнення практики застосування адміністративними судами положень Закону України "Про судовий збір". У роз'ясненні зазначено, що визначення майнового стану сторони є оціночним та залежить від доказів, якими обґрунтовується рівень майнового стану сторони. Якщо залежно від рівня майнового стану сторона позбавлена можливості сплатити судовий збір, то такі обставини є підставою на відстрочення та розстрочення сплати судового збору, зменшення його розміру або звільнення сторони від сплати.
В підтвердження скрутного майнового становища позивачем надано довідку з ПАТ "АП БАНК", а саме виписку по особовим рахункам за 29.11.2017 року, однак лише сама по собі така довідка не може об'єктивно свідчити про скрутний майновий стан позивача, оскільки її зміст не відображає можливих джерел його доходу (від підприємницької діяльності, інших виплат, тощо), що має бути підтверджено відповідними документальними доказами (довідками органів ДФС, тощо.).
Слід зазначити, що прецедентна практика Європейського суду з прав людини виходить з того, що реалізуючи пункт 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини та основоположних свобод, кожна держава-учасниця цієї Конвенції має право встановлювати правила судової процедури, в тому числі й процесуальні заборони і обмеження, зміст яких - не допустити перетворення судового процесу у безладний рух. У зв'язку з наведеним залишення позову без руху з підстав, передбачених законом (невідповідність позовної заяви вимогам щодо її змісту, несплата судового збору тощо), не є порушенням права на справедливий судовий захист.
За правилами визначеними частиною 1 статті 108 КАС України суддя, встановивши, що позовну заяву подано без додержання вимог, викладених в статті 106 КАС України, постановляє ухвалу про залишення позовної заяви без руху, про що повідомляє позивача та надає йому строк для усунення недоліків.
З огляду на викладене вважаю, що позовну заяву Товариства з обмеженою відповідальністю "Колорит Агро" необхідно залишити без руху, надавши особі, яка її подала, строк для усунення недоліків.
Керуючись ст. ст. 105, 106, 108, 165, 185, 186, 254 КАС України, -
1. Позовну заяву Товариства з обмеженою відповідальністю "Колорит Агро" до головного управління Державної фіскальної служби у Вінницькій області про визнання протиправною та скасування податкової вимоги залишити без руху.
2. Запропонувати позивачу у 5-денний строк з дня отримання копії ухвали усунути недоліки позовної заяви, зазначені в мотивувальній частині ухвали суду.
3. Копію ухвали надіслати позивачу - для відома та виконання.
Ухвала суду першої інстанції набирає законної сили в порядку, визначеному ст. 254 КАС України.
Відповідно до ст. 186 КАС України, апеляційна скарга на ухвалу суду першої інстанції подається протягом п'яти днів з дня проголошення ухвали. У разі якщо ухвалу було постановлено в письмовому провадженні або згідно з частиною третьою статті 160 цього Кодексу, або без виклику особи, яка її оскаржує, апеляційна скарга подається протягом п'яти днів з дня отримання копії ухвали.
У разі подання апеляційної скарги судове рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження.
Суддя Чернюк Алла Юріївна