05 грудня 2017 року Житомир справа № 806/3187/17
категорія 8.2.3
Житомирський окружний адміністративний суд у складі:
головуючого судді - Панкеєвої В.А.,
розглянувши у порядку письмового провадження адміністративну справу за позовом Головного управління ДФС у Житомирській області до відкритого акціонерного товариства "Житомирський завод хімічного волокна" про стягнення коштів,-
встановив:
Головне управління ДФС у Житомирській області звернулось до суду з позовом, в якому просить стягнути з відкритого акціонерного товариства "Житомирський завод хімічного волокна" податкову заборгованість в сумі 640 978, 84 грн.
В обґрунтування позовних вимог зазначає, що за відкритим акціонерним товариством "Житомирський завод хімічного волокна" рахується податкова заборгованість у загальній сумі 640 978,84 грн зі сплати земельного податку з юридичних осіб та податку на додану вартість. На підставі зазначеного, просить стягнути податкову заборгованість з рахунків у банках обслуговуючих платника.
Представник позивача до суду подав заяву, в якій позовні вимоги підтримав та просив розглядати справу у письмовому провадженні.
Представник відповідача в судове засідання не прибув, про дату, час та місце розгляду справи повідомлявся належним чином, а тому відповідно до ч.7 ст.9, ч.11 ст.35 КАС України вважається повідомленим належним чином.
Враховуючи, що в судове засідання не прибули особи, які беруть участь у справі, хоча були повідомлені про дату, час та місце судового розгляду належним чином, потреба заслуховувати свідків чи експертів відсутня, справа розглядається у відповідності до ст.128 Кодексу адміністративного судочинства України в порядку письмового провадження за наявними у справі матеріалами.
Суд, дослідивши матеріали справи, об'єктивно оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, дійшов висновку про обґрунтованість позовних вимог за таких підстав.
Судом встановлено, що відкрите акціонерне товариство "Житомирський завод хімічного волокна" зареєстроване як юридична особа 08.06.1995 та перебуває на податковому обліку у Житомирській ОДПІ (а.с.7).
Відповідно до ст.67 Конституції України кожен зобов'язаний сплачувати податки і збори в порядку і розмірах, встановлених законом. Усі громадяни щорічно подають до податкових інспекцій за місцем проживання декларації про свій майновий стан та доходи за минулий рік у порядку, встановленому законом.
Згідно з п.п.14.1.156 ст.14 Податкового кодексу України податкове зобов'язання - сума коштів, яку платник податків, у тому числі податковий агент, повинен сплатити до відповідного бюджету як податок або збір на підставі, в порядку та строки, визначені податковим законодавством (у тому числі сума коштів, визначена платником податків у податковому векселі та не сплачена в установлений законом строк).
Підпунктом 14.1.175. пункту 14.1. статті 14 Податкового кодексу України встановлено, що податковий борг - це сума грошового зобов'язання (з урахуванням штрафних санкцій за їх наявності), самостійно узгодженого платником податків або узгодженого в порядку оскарження, але не сплаченого у встановлений цим Кодексом строк, а також пеня, нарахована на суму такого грошового зобов'язання.
Приписами ст.203 Податкового кодексу України передбачено, що податкова декларація подається за базовий звітний (податковий) період, що дорівнює календарному місяцю, протягом 20 календарних днів, що настають за останнім календарним днем звітного (податкового) місяця. Сума податкового зобов'язання, зазначена платником податку в поданій ним податковій декларації, підлягає сплаті протягом 10 календарних днів, що настають за останнім днем відповідного граничного строку, передбаченого пунктом 203.1 цієї статті для подання податкової декларації.
Відповідно до п.54.1. ст.54 Податкового кодексу України, крім випадків, передбачених податковим законодавством, платник податків самостійно обчислює суму податкового та/або грошового зобов'язання та/або пені, яку зазначає у податковій (митній) декларації або уточнюючому розрахунку, що подається контролюючому органу у строки, встановлені цим Кодексом. Така сума грошового зобов'язання та/або пені вважається узгодженою.
Згідно з п.п.56.11. ст.56 Податкового кодексу України, не підлягає оскарженню грошове зобов'язання, самостійно визначене платником податків.
Пунктом 57.1. статті 57 Податкового кодексу України визначено, що платник податків зобов'язаний самостійно сплатити суму податкового зобов'язання, зазначену у поданій ним податковій декларації, протягом 10 календарних днів, що настають за останнім днем відповідного граничного строку, передбаченого цим Кодексом для подання податкової декларації, крім випадків, встановлених цим Кодексом.
У відповідності до положень статті 129 Податкового кодексу України нарахування пені розпочинається при нарахуванні суми податкового зобов'язання, визначеного платником податків або податковим агентом, - після спливу 90 календарних днів, наступних за останнім днем граничного строку сплати податкового зобов'язання.
З матеріалів справи встановлено, що підприємством подано податкові декларації з податку на додану вартість, відповідно до яких самостійно визначено грошове зобов'язання на загальну суму 127 308 грн, а саме:
- декларація від 16.02.2017 на суму 25 509 грн;
- декларація від 06.03.2017 на суму 24 682 грн;
- декларація від 13.04.2017 на суму 26 620 грн;
- декларація від 18.05.2017 на суму 25 869 грн;
- декларація від 19.06.2017 на суму 24628 грн.
Відповідно до уточнюючого звіту № 9269812429 від 09.02.2017 та податкової декларації з плати за землю № 9022375516 від 17.02.2017 Відкритим акціонерним товариством "Житомирський завод хімічного волокна" визначено суму земельного податку з юридичної особи у розмірі 513 670, 84 грн.
Самостійно визначена сума заборгованості з податку на додану вартість в сумі 127 308 грн та земельного податку з юридичних осіб в сумі 513 640, 84 грн підтверджується наявними у матеріалах справи копіями податкових декларацій з податку на додану вартість, уточнюючим звітом № 9269812429 та податковою декларацією з плати за землю (а.с. 11-15).
Відповідно до абзацу 1 пункту 59.1 статті 59 Податкового кодексу України у разі коли платник податків не сплачує узгодженої суми грошового зобов'язання в установлені законодавством строки, контролюючий орган надсилає (вручає) йому податкову вимогу в порядку, визначеному для надсилання (вручення) податкового повідомлення-рішення.
Згідно з пунктом 59.5 статті 59 Податкового кодексу України у разі якщо у платника податків, якому надіслано (вручено) податкову вимогу, сума податкового боргу збільшується (зменшується), погашенню підлягає вся сума податкового боргу такого платника податку, що існує на день погашення. У разі якщо після направлення (вручення) податкової вимоги сума податкового боргу змінилася, але податковий борг не був погашений в повному обсязі, податкова вимога додатково не надсилається (не вручається).
Житомирською об'єднаною державною податковою інспекцією Головного управління ДФС у Житомирській області відповідно до положень статті 59 Податкового кодексу України відповідачу було виставлено податкову вимогу від 24.07.2002 №1/9830 на суму 76773,64 грн (а.с.16).
Доказів оскарження податкової вимоги у матеріалах справи не міститься.
У розумінні п.п.14.1.17. п.14.1. ст.14 Податкового кодексу України грошове зобов'язання у розмірі 640 978,84 грн вважається податковим боргом.
Приписами п. 95.1 статті 95 Податкового кодексу України визначено, що орган державної податкової служби здійснює за платника податків і на користь держави заходи щодо погашення податкового боргу такого платника податків шляхом стягнення коштів, які перебувають у його власності, а в разі їх недостатності - шляхом продажу майна такого платника податків, яке перебуває у податковій заставі.
Відповідно до п.95.3-п. 95.4. ст.95 Податкового кодексу України стягнення коштів з рахунків платника податків у банках, обслуговуючих такого платника податків, здійснюється за рішенням суду, яке направляється до виконання органам державної податкової служби, у розмірі суми податкового боргу або його частини. Орган державної податкової служби на підставі рішення суду здійснює стягнення коштів у рахунок погашення податкового боргу за рахунок готівки, що належить такому платнику податків. Стягнення готівкових коштів здійснюється у порядку, визначеному Кабінетом Міністрів України.
Відповідач суму боргу не оспорив, письмових заперечень на адміністративний позов не надіслав. Доказів сплати податкового боргу в розмірі 640 978,84 грн у матеріалах справи не міститься. Враховуючи наведене, а також те, що на час розгляду справи заборгованість не сплачена, суд дійшов висновку про задоволення адміністративного позову у повному обсязі.
Керуючись статтями 71, 86, 158-163, 167, 186, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, суд,
постановив:
Позов задовольнити повністю.
Стягнути з відкритого акціонерного товариства "Житомирський завод хімічного волокна" на користь держави в особі Головного управління ДФС у Житомирській області податкову заборгованість у розмірі 640 978, 84 грн.
Постанова набирає законної сили у строк та у порядку, що визначені статтею 254 Кодексу адміністративного судочинства України, і може бути оскаржена до Житомирського апеляційного адміністративного суду через суд першої інстанції у порядку, визначеному статтею 186 Кодексу адміністративного судочинства України, шляхом подачі апеляційної скарги протягом десяти днів з дня отримання копії постанови.
Суддя В.А. Панкеєва
Повний текст постанови виготовлено: 05 грудня 2017 р.