Ухвала від 29.11.2017 по справі 806/1540/17

ЖИТОМИРСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД
УХВАЛА

29 листопада 2017 року м.Житомир Справа № 806/1540/17

Категорія 5.1.2

Житомирський окружний адміністративний суд у складі:

головуючого судді Романченка Є.Ю.,

секретар судового засідання Ткачук А.В.,

за участю: представника відповідача - Паламарчука І.О.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні адміністративну справу за позовом Державної екологічної інспекції у Житомирській області до Приватного підприємства "Агросейф" про застосування заходів реагування у сфері державного нагляду,

ВСТАНОВИВ:

Позивач звернувся до суду з вказаним позовом, у якому просив тимчасово заборонити (зупинити) господарську діяльність Приватного підприємства "Агросейф" з виконання робіт - зберігання хімічних продуктів - агрохімікатів (мінеральних добрив - амофос, карбамід, калій хлористий) на базисному складі за адресою: Житомирська область, смт. Попільня, вул. Промислова (Якіра), 2, до отримання у встановленому Законом порядку:

- позитивного висновку державної екологічної експертизи;

- документів, що посвідчують право власності або право користування (оренди) земельною ділянкою за адресою: Житомирська обл., смт. Попільня, вул. Промислова (Якіра), 2, на якій ПП "Агросейф" здійснює діяльність із зберігання хімічних продуктів - агрохімікатів (мінеральних добрив - амофос, карбамід, калій хлористий та інших);

- договору обов'язкового страхування цивільної відповідальності суб'єктів господарювання за шкоду, яку може бути заподіяно довкіллю або здоров'ю людей під час зберігання агрохімікатів;

- санітарного паспорту на право одержання, зберігання і застосування пестицидів і мінеральних добрив.

Заявлені вимоги Державна екологічна інспекція у Житомирській області обґрунтовувала тим, що раніше прийняті заходи впливу не призвели до усунення порушень вимог чинного законодавства.

Представник позивача вдруге поспіль не з'явився у судове засідання, хоча про час та місце розгляду справи був повідомлений належним чином. Про причини неприбуття суд не повідомив. Заяви про розгляд справи за відсутності представника Державної екологічної інспекції у Житомирській області до суду не надходило.

Представник відповідача в судовому засіданні просив продовжити розгляд справи та залишити позовну заяву без розгляду у зв'язку з повторною неявкою представника позивача.

Заслухавши думку представника відповідача, дослідивши матеріали справи, суд дійшов наступного висновку.

Пунктом 1 частини 3 статті 49 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України) визначено, що особи, які беруть участь у справі, мають право знати про дату, час і місце судового розгляду справи, про всі судові рішення, які ухвалюються у справі та стосуються їхніх інтересів.

Згідно зі ч. 2 ст. 122 КАС України, судовий розгляд адміністративної справи здійснюється в судовому засіданні з викликом осіб, які беруть участь у справі, після закінчення підготовчого провадження.

Судові виклики і повідомлення здійснюються повістками про виклик і повістками-повідомленнями (ч. 1 ст. 33 КАС України).

Відповідно до положень ч.ч. 1, 3, 10 ст. 35 КАС України, повістка вручається під розписку. Повістка може бути вручена безпосередньо в суді. Повістка повинна бути вручена не пізніше ніж за три дні до судового засідання, крім випадку, коли повістка вручається безпосередньо в суді. Вручення повістки представникові особи, яка бере участь у справі, вважається також врученням повістки і цій особі.

Згідно зі ч.ч. 1, 2 ст. 49 КАС України, особи, які беруть участь у справі, мають рівні процесуальні права і обов'язки. Особи, які беруть участь у справі, зобов'язані добросовісно користуватися належними їм процесуальними правами і неухильно виконувати процесуальні обов'язки.

Отже, позивач, будучи ініціатором судового розгляду справи, в першу чергу має активно, не зловживаючи, використовувати власні процесуальні права, тобто здійснювати їх з метою, з якою такі права були надані. При цьому визначальними процесуальними обов'язками позивача є забезпечення представництва власних інтересів при розгляді адміністративної справи, дотримання процесуальних строків.

В силу приписів ч. 2 ст. 8 КАС України, суд застосовує принцип верховенства права з урахуванням судової практики Європейського Суду з прав людини.

Європейський суд з прав людини в рішенні від 10 липня 1984 року у справі "Гінчо проти Португалії" передбачив, що держави - учасниці Ради Європи зобов'язані організовувати свою правову систему таким чином, щоб забезпечити додержання положень пункту 1 статті 6 Конвенції та вимог щодо судового розгляду упродовж розумного строку.

Також у рішеннях Європейського суду з прав людини неодноразово підкреслювалось, що принцип рівності сторін - один із складників ширшої концепції справедливого судового розгляду - передбачає, що кожна сторона повинна мати розумну можливість представляти свою сторону в умовах, які не ставлять її в суттєво менш сприятливе становище в порівнянні з опонентом ("Кресс проти Франції", п. 72; "Ф.С.Б. проти Італії", рішення від 28.08.1991, п. 33; "Т. проти Італії", рішення від 12.10.1992, п. 26; "Кайя проти Австрії", п. 28 від 08.06.2006; "Надточий проти України", рішення від 15.05.2008, п. 26).

Конституційний Суд України у рішенні від 13.12.2011 по справі №17-рп/2011 визначив, що вжиття заходів для прискорення процедури розгляду справ є обов'язком не тільки держави, а й осіб, які беруть участь у справі. Так, Європейський суд з прав людини в рішенні від 7 липня 1989 року у справі "Юніон Аліментаріа Сандерс С. А. проти Іспанії" зазначив, що заявник зобов'язаний демонструвати готовність брати участь на всіх етапах розгляду, що стосуються безпосередньо його, утримуватися від використання прийомів, які пов'язані із зволіканням у розгляді справи, а також максимально використовувати всі засоби внутрішнього законодавства для прискорення процедури слухання.

Судом установлено, що у судові засідання, призначені на 15 та 29 листопада 2017 року уповноважений представник позивача не з'явився, хоча матеріалами справи підтверджено, що представник позивача повідомлявся про дату, час і місце судового розгляду. Розписки, наявні в матеріалах справи, свідчать про вручення представнику позивача судових повісток на указані дати безпосередньо в суді 09 та 15 листопада 2017 року, відповідно.

Таким чином, судом вжито всі залежні від нього заходи для повідомлення позивача про час та місце судового розгляду даної справи, проте представник позивача повторно не прибув у судове засідання без поважних причин.

У відповідності до п. 4 ч. 1 ст. 155 Кодексу адміністративного судочинства України, яка кореспондується зі ч. 3 ст. 128 КАС України, суд своєю ухвалою залишає позовну заяву без розгляду, якщо позивач повторно не прибув у попереднє судове засідання чи у судове засідання без поважних причин, якщо від нього не надійшло заяви про розгляд справи за його відсутності.

З огляду на викладене, суд дійшов висновку, що позовну заяву Державної екологічної інспекції у Житомирській області необхідно залишити без розгляду.

Керуючись статтями 128, 155, 160, 167, 186, 254 Кодексу адміністративного судочинства України,

УХВАЛИВ:

Позовну заяву Державної екологічної інспекції у Житомирській області до Приватного підприємства "Агросейф" про застосування заходів реагування у сфері державного нагляду залишити без розгляду.

Ухвала набирає законної сили у порядку встановленому статтею 254 Кодексу адміністративного судочинства України та може бути оскаржена до Житомирського апеляційного адміністративного суду через суд першої інстанції за правилами встановленими статтями 185-187 Кодексу адміністративного судочинства України.

Суддя Є.Ю. Романченко

Повний текст ухвали виготовлено: 04 грудня 2017 р.

Попередній документ
70758660
Наступний документ
70758662
Інформація про рішення:
№ рішення: 70758661
№ справи: 806/1540/17
Дата рішення: 29.11.2017
Дата публікації: 11.12.2017
Форма документу: Ухвала
Форма судочинства: Адміністративне
Суд: Житомирський окружний адміністративний суд
Категорія справи: Адміністративні справи (до 01.01.2019); Справи зі спорів з приводу реалізації державної політики у сфері економіки, зокрема зі спорів щодо:; організації господарської діяльності, у тому числі; дозвільної системи у сфері господарської діяльності; ліцензування певних видів підприємницької діяльності; нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності; реалізації державної регуляторної політики у сфері господарської діяльності та інше