про залишення позовної заяви без руху
м. Вінниця
06 грудня 2017 р. Справа № 802/2256/17-а
Суддя Вінницького окружного адміністративного суду Чернюк Алла Юріївна, розглянувши матеріали скарги Комунального підприємства Вінницької міської ради "Вінницяміськтеплоенерго" до відділу примусового виконання рішень Департаменту державної виконавчої служби Міністерства юстиції України про визнання дій неправомірними та зобов'язання вчинити дії
До Вінницького окружного адміністративного суду надійшла позовна заява Комунального підприємства Вінницької міської ради "Вінницяміськтеплоенерго" до відділу примусового виконання рішень Департаменту державної виконавчої служби Міністерства юстиції України про визнання дій неправомірними та зобов'язання вчинити дії.
Ознайомившись зі скаргою та доданими матеріалами, вважаю, що зазначена скарга підлягає залишенню без руху з наступних підстав.
Відповідно до положень статей 6 та 104 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України), кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до адміністративного суду, якщо вважає, що рішенням, дією чи бездіяльністю суб'єкта владних повноважень порушені її права, свободи або інтереси.
Згідно з ст. 47 КАС України особами, які беруть участь у справі, є сторони, треті особи, представники сторін та третіх осіб. Відповідно до ст. 50 КАС України сторонами в адміністративному процесі є позивач та відповідач.
З огляду на викладене, позивачу слід уточнити процесуальний статус і також вказати хто є відповідачем (ами) по справі.
Відповідний позов подається до адміністративного суду у формі письмової позовної заяви, яка повинна відповідати загальним вимогам, що встановлені статтею 106 КАС України.
Норми статті 106 КАС України не містять виключень і поширюються на всі випадки звернення до суду з позовною заявою, у зв'язку з чим недотримання положень статті свідчить про невідповідність позовної заяви вимогам Закону.
Згідно з частиною 1 статті 99 КАС України адміністративний позов може бути подано в межах строку звернення до адміністративного суду, встановленого цим Кодексом або іншими законами.
Судом встановлено, що позивач просить скасувати постанову про стягнення виконавчого збору №49729006 винесену від 19.01.2016 року.
Так, ст. 181 КАС України встановлено, що учасники виконавчого провадження (крім державного виконавця, приватного виконавця) та особи, які залучаються до проведення виконавчих дій, мають право звернутися до адміністративного суду із позовною заявою, якщо вважають, що рішенням, дією або бездіяльністю державного виконавця чи іншої посадової особи органу державної виконавчої служби або приватного виконавця порушено їхні права, свободи чи інтереси, а також якщо законом не встановлено інший порядок судового оскарження рішень, дій чи бездіяльності таких осіб.
В свою чергу, позовну заяву може бути подано до суду у десятиденний строк з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення її прав, свобод чи інтересів; у триденний строк з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення її прав, свобод чи інтересів, у разі оскарження постанови про відкладення провадження виконавчих дій.
Суд, зазначає, що в матеріалах скарги, міститься запит позивача на отримання публічної інформації, з якого вбачається, що станом на 31.03.2017 року, позивачу було відомо про винесення постанови державним виконавцем від 19.01.2016 року.
Встановлення процесуальних строків законом та судом передбачено з метою дисциплінування учасників адміністративного судочинства та своєчасного виконання ними певних процесуальних дій, передбачених КАС України не зловживаючи ними.
За загальним правилом перебіг строку на звернення до адміністративного суду починається від дня виникнення права на адміністративний позов, тобто коли особа дізналася або могла дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів.
Суд зазначає, що поважними причинами визнаються лише такі обставини, які є об'єктивно непереборними, не залежать від волевиявлення особи, та пов'язані з дійсними істотними перешкодами чи труднощами для своєчасного вчинення відповідних дій та підтверджені належними доказами.
Відповідно до ч. 2 ст. 106 КАС України на підтвердження обставин, якими обґрунтовуються позовні вимоги, позивач надає докази, а в разі неможливості - зазначає докази, які не може самостійно надати, із зазначенням причин неможливості подання таких доказів.
Частиною третьою статті 106 КАС України передбачено, що до позовної заяви додається документ про сплату судового збору, крім випадків, коли його не належить сплачувати.
Відповідно до п. 1 ч. 1 ст. 3 Закону України "Про судовий збір" судовий збір справляється за подання до суду позовної заяви та іншої заяви, передбаченої процесуальним законодавством.
Частиною 1 ст. 4 Закону України "Про судовий збір" визначено, що судовий збір справляється у відповідному розмірі від прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня календарного року, в якому відповідна заява або скарга подається до суду, - у відсотковому співвідношенні до ціни позову та у фіксованому розмірі.
Згідно п.п.1 п. 3 ч. 2 ст. 4 Закону України "Про судовий збір" за подання до адміністративного суду адміністративного позову майнового характеру, який подано суб'єктом владних повноважень, юридичною особою встановлюється ставка судового збору 1,5 відсотка ціни позову, але не менше 1 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб.
Статтею 7 Закону України "Про Державний бюджет України на 2017 рік" станом на 01.01.2017 року встановлено розмір прожиткового мінімуму працездатних осіб - 1600 гривень.
Як вбачається з скарги, позовні вимоги, заявлені Комунальним підприємством Вінницької міської ради "Вінницяміськтеплоенерго", мають характер майнового спору, оскільки позивач просить визнати протиправними дії головного державного виконавця Сивокозова О.М. відділу примусового виконання рішень Департаменту державної виконавчої служби Міністерства юстиції України по стягненню з Комунального підприємства Вінницької міської ради "Вінницяміськтеплоенерго" виконавчого збору в сумі 8611,44 грн. від 08.12.2016 року; 309673,63 грн. від 08.12.2016 року та 8974,31 грн. від 12.12.2016 року, та просить скасувати постанову про стягнення виконавчого збору №49729006 винесену 19.01.2016 року головним державним виконавцем Сивокозовим О.М. відділу примусового виконання рішень Департаменту державної виконавчої служби Міністерства юстиції України, а також просить повернути Комунальному підприємству Вінницької міської ради "Вінницяміськтеплоенерго" з державного бюджету кошти в сумі 327259,38 грн.
Отже, розмір судового збору, який підлягає сплаті при зверненні до суду з заявленими позивачем вимогами (виходячи з ціни позову), становить 4908,89 (чотири тисячі дев'ятсот вісім гривень вісімдесят дев'ять копійок) грн.
Проте, до матеріалів позовної заяви документа про сплату судового збору не додано, що дає підстави для висновку, що позовна заява не оплачена судовим збором у встановленому законом порядку та розмірі.
Разом з тим, до скарги, позивачем подано заяву про відстрочення сплати судового збору, оскільки останній перебуває у скрутному матеріальному становищі.
Відповідно до ч. 2 ст. 87 КАС України розмір судового збору, порядок його сплати, повернення, відстрочення та звільнення від сплати встановлюються законом.
Зі змісту поданої скарги та доданих до неї матеріалів вбачається, що остання належить до об'єктів справляння судового збору відповідно до ст. 3 Закону України "Про судовий збір", а особа, яка звернулася з нею до суду, не належить до суб'єктів, яким згідно з нормами статті 5 вказаного Закону встановлені пільги щодо його сплати.
Згідно зі ст. 8 Закону України "Про судовий збір" враховуючи майновий стан сторони, суд може своєю ухвалою відстрочити або розстрочити сплату судового збору на певний строк, але не довше ніж до ухвалення судового рішення. Суд може зменшити розмір судового збору або звільнити від його сплати на підставі, зазначеній у частині першій цієї статті.
Аналогічні норми містяться також у ч.1 ст. 88 КАС України.
Таким чином єдиною підставою з урахуванням якої суд може відстрочити особі сплату судового збору є її майновий стан. Жодної іншої підстави, для постановлення судом ухвали про відстрочення сплати судового збору, ні Законом України "Про судовий збір", ні Кодексом адміністративного судочинства України не передбачено.
Доводячи наявність підстав для відстрочення сплати судового збору, позивач посилається на скрутне матеріальне становище.
Особа, яка заявляє відповідне клопотання, згідно з частиною першою статті 71 Кодексу адміністративного судочинства України повинна навести доводи і подати докази на підтвердження того, що її майновий стан перешкоджав (перешкоджає) сплаті нею судового збору у встановленому законодавством порядку і розмірі.
Згідно з Постановою Пленуму Вищого адміністративного суду України "Про практику застосування адміністративними судами положень Закону України "Про судовий збір" від 23 січня 2015 року №2 доведено до відома суддів результати вивчення та узагальнення практики застосування адміністративними судами положень Закону України "Про судовий збір". У роз'ясненні зазначено, що визначення майнового стану сторони є оціночним та залежить від доказів, якими обґрунтовується рівень майнового стану сторони. Якщо залежно від рівня майнового стану сторона позбавлена можливості сплатити судовий збір, то такі обставини є підставою на відстрочення та розстрочення сплати судового збору, зменшення його розміру або звільнення сторони від сплати.
В підтвердження скрутного майнового становища позивачем надано довідку видану головним бухгалтером ОСОБА_1, комунального підприємства Вінницької міської ради "Вінницяміськтеплоенерго", в якій повідомляється, що станом на 01.07.2017 року загальна сума дебіторської заборгованості становила 167074 тис. грн.., однак лише сама по собі така довідка не може об'єктивно свідчити про скрутний майновий стан позивача, оскільки її зміст не відображає можливих джерел його доходу (інших виплат, тощо), що має бути підтверджено відповідними документальними доказами (довідками, тощо.)
Слід зазначити, що прецедентна практика Європейського суду з прав людини виходить з того, що реалізуючи пункт 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини та основоположних свобод, кожна держава-учасниця цієї Конвенції має право встановлювати правила судової процедури, в тому числі й процесуальні заборони і обмеження, зміст яких - не допустити перетворення судового процесу у безладний рух. У зв'язку з наведеним залишення позову без руху з підстав, передбачених законом (невідповідність позовної заяви вимогам щодо її змісту, несплата судового збору тощо), не є порушенням права на справедливий судовий захист.
За правилами визначеними частиною 1 статті 108 КАС України суддя, встановивши, що позовну заяву подано без додержання вимог, викладених в статті 106 КАС України, постановляє ухвалу про залишення позовної заяви без руху, про що повідомляє позивача та надає йому строк для усунення недоліків.
Керуючись ст. ст. 105, 106, 108, 165, 185, 186, 254 КАС України, -
1. Позовну заяву Комунального підприємства Вінницької міської ради "Вінницяміськтеплоенерго" до відділу примусового виконання рішень Департаменту державної виконавчої служби Міністерства юстиції України про визнання дій неправомірними та зобов'язання вчинити дії залишити без руху.
2. Надати позивачу п'ятиденний термін для усунення недоліків шляхом належного оформлення позовної заяви відповідно до вимог ст.106 КАС України та надання суду доказів сплати судового збору у встановленому порядку і розмірі, а також надати суду докази отримання оскаржуваної постанови (реєстр вхідної кореспонденції, тощо).
Ухвала суду першої інстанції набирає законної сили в порядку, визначеному ст. 254 КАС України.
Відповідно до ст. 186 КАС України, апеляційна скарга на ухвалу суду першої інстанції подається протягом п'яти днів з дня проголошення ухвали. У разі якщо ухвалу було постановлено в письмовому провадженні або згідно з частиною третьою статті 160 цього Кодексу, або без виклику особи, яка її оскаржує, апеляційна скарга подається протягом п'яти днів з дня отримання копії ухвали.
У разі подання апеляційної скарги судове рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження.
Суддя Чернюк Алла Юріївна