1[1]
Колегія суддів судової палати з розгляду кримінальних справ
Апеляційного суду міста Києва в складі:
головуючого суддіОСОБА_1 ,
суддів при секретарі судового засідання ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , ОСОБА_4 ,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні суду в м. Києві 23 листопада 2017 року, апеляційну скаргу арештованого ОСОБА_5 на ухвалу слідчого судді Шевченківського районного суду м. Києва від 01 червня 2017 року, щодо
ОСОБА_5 , який народився ІНФОРМАЦІЯ_1 в м. Тбілісі, Грузія, маючого на утриманні дитину 2015 року народження, зареєстрованого за адресою: АДРЕСА_1 ,
який розшукується компетентними органами Грузії для виконання вироку Тбіліського міського суду від 24 квітня 2014 року,
за участі: прокурора ОСОБА_6 ,
Вказаною ухвалою визнано наявність підстав для продовження відносно громадянина ОСОБА_5 екстрадиційного арешту до вирішення питання про його фактичну передачу компетентним органам Республіки Грузія, строком до 30 липня 2017 року.
Обґрунтовуючи ухвалу, слідчий суддя вказав, що клопотання прокурора відповідає вимогам ст. 584 КПК України та прийшов до висновку про задоволення даного клопотання і визнав наявність підстав для подальшого застосування до громадянина ОСОБА_5 запобіжного заходу у вигляді тримання його під вартою (екстрадиційного арешту), з метою запобігання уникнення останнім його передачі компетентним органам.
Не погоджуючись з таким рішенням, ОСОБА_5 подав апеляційну скаргу, в якій просить ухвалу слідчого судді Шевченківського районного суду м. Києва від 01 червня 2017 року скасувати та постановити нову ухвалу, якою застосувати до нього запобіжний захід у вигляді домашнього арешту.
Разом з тим, при зміні запобіжного заходу просить врахувати його постійне місце проживання в м. Києві із сестрою.
В судове засідання у справі адвокат ОСОБА_7 в черговий раз не з'явився, про причини своєї неявки він не повідомляв, хоча про час та місце судового засідання йому було завчасно повідомлено. Не доставлений в судове засідання і арештований ОСОБА_5 , який, за поясненнями прокурора ОСОБА_6 , ще 13 вересня 2017 року був переданий компетентним органам Республіки Грузія. За таких обставин прокурор вважала за можливе провести розгляд згаданої апеляційної скарги, а тому колегія суддів, в даному конкретному випадку, вирішила розглянути дане провадження за відсутністю арештованого та його захисника.
Заслухавши доповідь судді, пояснення прокурора, щодо необхідності розгляду даного провадження та залишення апеляційної скарги без задоволення, а ухвалу слідчого судді без змін, вивчивши матеріали провадження і перевіривши доводи апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга ОСОБА_5 не підлягає задоволенню, виходячи з наступного.
Як вбачається з матеріалів провадження, 20 вересня 2016 року уповноваженою службою особою Дарницького УП ГУ НП в м. Києві, в порядку ст.ст. 208, 582 КПК України, затримано громадянина Грузії ОСОБА_5 , який розшукується компетентними органами Грузії для виконання вироку Тбіліського міського суду від 24 квітня 2014 року.
Згідно з вказаним вироком ОСОБА_5 визнано винуватим у вчиненні злочинів, передбачених ст. 128 (залишення в небезпеці), ч. 5 ст. 276 (порушення правил безпеки руху або експлуатації транспорту, що потягло спричинення смерті людини) КК Грузії та призначено йому покарання у вигляді позбавлення волі строком на шість років.
Ухвалою Дарницького районного суду м. Києва від 22 вересня 2016 до ОСОБА_5 застосовано тимчасовий арешт строком на 40 діб до надходження запиту про його видачу.
05 жовтня 2016 року Міністерством юстиції України доручено прокуратурі м. Києва проведення екстрадиційної перевірки обставин що можуть перешкоджати видачі компетентним органам Грузії ОСОБА_5 , та надано завірену копію запиту про екстрадицію.
За результатами екстрадиційної перевірки обставин, передбачених ст. 589 КПК України, які б стали підставою для відмови у видачі ОСОБА_5 компетентним органам Грузії для притягнення до кримінальної відповідальності за вчинення вищевказаних злочинів, не встановлено.
Злочин, передбачений ст. 128 КК Грузії відповідає злочину, передбаченому ч. 3 ст. 135 КК України, злочин, передбачений ч. 5 ст. 276 КК Грузії - злочину, передбаченому ч. 2 ст. 286 КК України.
Вказані злочини є екстрадиційними, оскільки передбачають покарання на строк більше одного року позбавлення волі.
Строк давності притягнення до кримінальної відповідальності ОСОБА_5 не закінчився.
За наявною інформацією Державної міграційної служби України, ОСОБА_5 до територіальних органів ДМС України із заявою про визнання біженцем або особою, яка потребує додаткового захисту не звертався, та такого статусу не отримував, інформація щодо належності останнього до громадянства України, відсутня.
Ухвалою слідчого судді Шевченківського районного суду міста Києва від 28 жовтня 2016 року, на підставі ст. 584 КПК України застосовано екстрадиційний арешт відносно ОСОБА_5 до вирішення питання про його видачу та фактичну передачу правоохоронним органам Грузії.
Ухвалами слідчого судді Шевченківського районного суду м. Києва від 23 грудня 2016 року, 16 лютого та 10 квітня 2017 року визнано наявність підстав для подальшого утримання під вартою та продовжено застосування екстрадиційного арешту відносно ОСОБА_5 , до вирішення питання про його видачу та фактичну передачу компетентним органам Грузії.
Міністерством юстиції України 15 лютого 2017 року прийнято рішення про видачу (екстрадицію) ОСОБА_5 з України в Грузію для виконання вироку суду.
Ухвалою слідчого судді Шевченківського районного суду м. Києва від 10 квітня 2017 року відмовлено у задоволенні скарги ОСОБА_5 на рішення про його видачу. Вказане рішення стороною захисту оскаржено в апеляційному порядку.
01 червня 2017 року заступник прокурора міста Києва ОСОБА_8 звернувся до Шевченківського районного суду м. Києва з клопотанням про перевірку наявності підстав для подальшого утримання під вартою громадянина Грузії ОСОБА_5 .
Ухвалою слідчого судді Шевченківського районного суду м. Києва від 01 червня 2017 року визнано наявність підстав для продовження відносно громадянина ОСОБА_5 екстрадиційного арешту до вирішення питання про його фактичну передачу компетентним органам Республіки Грузія, строком до 30 липня 2017 року.
Визнаючи наявність підстав для подальшого тримання ОСОБА_5 під вартою у зв'язку із застосуванням щодо нього екстрадиційного арешту, слідчий суддя виходив з того, що існують достатні підстави для подальшого тримання ОСОБА_5 під вартою, оскільки продовження застосування до нього екстрадиційного арешту до фактичної його видачі з метою виконання вироку суду і здійснення фактичної передачі компетентним органам Республіки Грузія є єдиним достатнім запобіжним заходом для запобігання можливим спробам останнього переховуватись, з метою уникнення передачі його компетентним органам.
Враховуючи, що при винесенні оскаржуваної ухвали слідчий суддя дотримався норм КПК України, міжнародно-правових актів, Європейської конвенції про видачу правопорушників, а також враховуючи дані про особу ОСОБА_5 , який є громадянином Республіки Грузії, а на території України фактично переховувався від правоохоронних органів Республіки Грузії з метою уникнути кримінальної відповідальності за вчинений ним злочин, колегія суддів вважає, що слідчий суддя прийшов до правильного висновку про наявність підстав для подальшого тримання ОСОБА_5 під вартою у зв'язку із застосуванням щодо нього екстрадиційного арешту до вирішення питання про його видачу (екстрадицію) та фактичну передачу правоохоронним органам Республіки Грузії, але на строк, який не може тривати більше 12 місяців з моменту його фактичного затримання.
Таким чином, доводи автора апеляційної скарги про незаконність рішення слідчого судді слід визнати непереконливими.
На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 376, 404, 405, 407, 422, 583, 584, 585 КПК України, колегія суддів -
Ухвалу слідчого судді Шевченківського районного суду міста Києва від 01 червня 2017 року, якою визнано наявність підстав для продовження відносно громадянина ОСОБА_5 екстрадиційного арешту до вирішення питання про його фактичну передачу компетентним органам Республіки Грузія, строком до 30 липня 2017 року, - залишити без змін, а апеляційну скаргу арештованого ОСОБА_5 - без задоволення.
Ухвала апеляційного суду набирає законної сили з моменту проголошення є остаточною і оскарженню не підлягає.
Судді:
ОСОБА_1 ОСОБА_2 ОСОБА_3
Справа №11-сс/796/3259/2017 Категорія: ст. 584 КПК УкраїниГоловуючий у першій інстанції - ОСОБА_9 Доповідач: ОСОБА_1