03110м. Київ, вулиця Солом'янська, 2-а
29 листопада 2017 року Колегія суддів Судової палати з розгляду цивільних справ Апеляційного суду м. Києва
в складі: судді-доповідача Стрижеуса А.М.,
суддів: Прокопчук Н.О., Шкоріної О.І.,
при секретарі: Амборській Д.І.
за участю: представника позивача ОСОБА_2
розглянувши цивільну справу за апеляційною скаргою ОСОБА_3 на ухвалу Оболонського районного суду м. Києва від 09 жовтня 2017 року у справі за позовом ОСОБА_3 до ОСОБА_4, Київської міської ради, третя особа: Головне територіальне управління юстиції у м. Києві про визнання права власності в порядку спадкування на квартиру, -
Справа №756/1784/17-ц
№ апеляційного провадження:22-ц-796/11799/2017
Головуючий у суді першої інстанції: Васалатій К.А.
Доповідач у суді апеляційної інстанції: Стрижеус А.М.
Ухвалою Оболонського районного суду м. Києва від 09 жовтня 2017 року заяву ОСОБА_4 про виправлення описки - задоволено частково.
Виправлено описки по тексту рішення Оболонського районного суду м. Києва від 06 вересня 2017 р. вказавши: прізвище позивача та відповідача «ОСОБА_4» у відповідних відмінках замість «ОСОБА_4» у відповідних відмінках.
На аркуші 1 абзац 1 Описової частини рішення: замість «ОСОБА_6.» зазначено ОСОБА_7.».
На аркуші 1 абзац 3 описової частини рішення замість «4/5» зазначено «4/15»;
Вилучено на аркуші 3 абзац 7 мотивувальної частини рішення словосполучення:
«за законом»
В іншій частині заяви - відмовлено.
Не погоджуючись з ухвалою суду, ОСОБА_3 подав апеляційну скаргу, в якій просить ухвалу Оболонського районного суду міста Києва від 09 жовтня 2017 року у частині відмови у задоволенні заяви ОСОБА_3 про виправлення описки скасувати і постановити нову ухвалу, якою виправити описки, допущені у заочному рішенні Оболонського районного суду м. Києва від 06 вересня 2017 року у справі №756/1784/17, а саме: на арк. 3 абз. 1 мотивувальної Частини заочного рішення Оболонського районного суду м. Києва від 06 вересня 2017 року зазначити: «Як з'ясовано судом із пояснень представника позивача, батькові позивача та відповідача у спірній квартирі належала 4/15 частки квартири, з яких 1/5 частка квартири належала йому на підставі свідоцтва про право власності на житло, виданого 17 лютого 1998 року Державним комунальним управлінням житлового господарства Мінського району м. Києва, згідно з розпорядженням №1061, зареєстрованого в установленому порядку в БТІ м. Києва 12.03.1998 р. за реєстровим №759, та 1/15 частка квартири належала йому в порядку спадкування після смерті його дружини ОСОБА_7»;
у резолютивній частині заочного рішення Оболонського районного суду м. Києва від 06 вересня 2017 р. зазначити:
- визнати за ОСОБА_3 (РНОКПП НОМЕР_1), право власності в порядку спадкування на 1/3 частку квартири АДРЕСА_1, житловою площею 40, 8 кв.м., загальною площею 58, 8 кв.м.;
стягнути з ОСОБА_4 (РНОКПП НОМЕР_2) на користь ОСОБА_3 (РІІОКПП_НОМЕР_1) судовий збір у розмірі 3000,00 гривень та 420 гривень витрат на оголошення у ЗМІ.
Виключити з мотивувальної частини Ухвали Оболонського районного суду м. Києва від 09 жовтня 2017 р. висновки про те, що «...саме представник позивача, надаючи пояснення у судовому засіданні та посилаючись на свої особисті умовиводи та розрахунки вказувала, саме на ці цифри, і суд автоматично відтворив це у своєму рішенні... ».
У решті ухвалу Оболонського районного суду міста Києва від 09 жовтня 2017 р. залишити без змін, посилаючись на її незаконність та порушення норм процесуального права.
Зокрема вказує на те, що його батьку у квартирі належала 4/15 частки вбачається із письмових доказів, наявних у справі, тому це не є якимось особистим умовиводом представника, а є фактом, що випливає з письмових доказів.
Крім того, податкові номера, які видавали фізичним особам до 2010 року, називаються ІПН (індивідуальний податковий номер), з 2010 року фізичні особи отримують РНОКПП (реєстраційний номер облікової картки платника податків). ?
Допущення вищевказаної описки у заочному рішенні можуть стати підставою для відмови у проведенні державної реєстрації права власності на частку квартири за мною, ОСОБА_3.
В судовому засіданні представник позивач ОСОБА_2, яка діє на підставі довіреності в інтересах ОСОБА_3, підтримала доводи апеляційної скарги із викладених в ній підстав.
Інші особи, що беруть участь у справі в судове засідання не з'явились, про дату, час та місце розгляду справи повідомлені належним чином, а тому колегія суддів вважає за можливе розглянути справу у їх відсутності згідно з вимогами ч. 2 ст. 305 ЦПК України.
Заслухавши доповідь судді, вислухавши пояснення представника позивача, перевіривши матеріали справи та обговоривши доводи апеляційної скарги, колегія вважає, що апеляційна скарга підлягає частковому задоволенню, виходячи з наступного.
З матеріалів справи вбачається, що рішенням Оболонського районного суду м. Києва 06 вересня 2016 року позов ОСОБА_3 до ОСОБА_4, Київської міської Ради, третя особа: Головне територіальне управління юстиції у м. Києві про визнання права власності в порядку спадкування на квартиру задоволено.
Визнано за ОСОБА_3 (і.к. НОМЕР_1) право власності в порядку спадкування на 1/3 частку квартири АДРЕСА_1, житловою площею 40,8 кв.м., загальною площею 58,8 кв.м.
Стягнуто з ОСОБА_4 (і.к. НОМЕР_2) на користь ОСОБА_3 (і.к. НОМЕР_1) судовий збір у розмірі 3000 гри. та 420 гри. витрат на оголошення ЗМІ.
У вересні 2017 року ОСОБА_3 звернувся до суду з заявою про виправлення описки у рішення Оболонського районного суду м. Києва від 06 вересня 2017 року (а.с.109- 112).
Задовольняючи заяву частково, суд першої інстанції виходив з того, що у тексті рішення словосполучення «і.к» із заміною на «РНОКПП» не впливає на суть винесеного рішення, а тому в цій частині в задоволенні заяви описка не підлягає виправленню.
Колегія суддів погоджується із таким висновком суду першої інстанції
Відповідно до ч. 1 ст. 219 ЦПК України суд може з власної ініціативи або за заявою осіб, які беруть участь у справі, виправити допущені у судовому рішенні описки.
У п. 19 постанови Пленуму Верховного Суду України «Про судове рішення у цивільній справі» від 18 грудня 2009 року роз'яснено, що вирішуючи питання про виправлення описок чи арифметичних помилок, допущених у судовому рішенні (рішенні або ухвалі), суд не має права змінювати зміст судового рішення, він лише усуває такі неточності, які впливають на можливість реалізації судового рішення чи його правосудності.
При цьому, не є опискою і не може бути виправлено у порядку, передбаченому ст. 19 ЦПК України, фактичні дані, які були зазначені сторонами у процесуальних документах.
Суд може виправити тільки ті описки, яких він сам припустився.
З матеріалів справи вбачається, ОСОБА_3 звернувся до суду з заявою про виправлення описок, зокрема, просив на арк. 3 абз.1 зазначити : «Як з'ясовано судом із пояснень представника позивача, батькові позивача та відповідача у спірній квартирі належала 4/15 частки квартири, з яких 1/5 частка квартири належала йому на підставі свідоцтва про право власності на житло, виданого 17.02.1998 р. Державним комунальним управлінням житлового господарства Мінського району м. Києва, згідно з розпорядженням №1061, зареєстрованого в установленому порядку в БТІ м. Києва 12.03.1998 р. за реєстровим №759, та 1/15 частка квартири належала йому в порядку спадкування після смерті його дружини ОСОБА_7».
Колегія суддів вважає вірним висновок суду першої інстанції про відмову у виправленні описки в цій частині, оскільки в розумінні вимог ст.219 ЦПК України, така описка не підлягає виправленню, так як зазначене наведене з пояснень представника позивача в судовому засіданні.
Керуючись ст.ст. 218, 303, 308, 313, 315, 317 ЦПК України, колегія суддів,-
Апеляційну скаргу ОСОБА_3 - відхилити.
Ухвалу Оболонського районного суду м. Києва від 09 жовтня 2017 року - залишити без змін.
Ухвала оскарженню не підлягає.
Суддя-доповідач:
Судді: