Справа № 11-cc/796/5776/2017 Слідчий суддя в 1-й інстанції: ОСОБА_1
Категорія: ст. 183 КПК Доповідач: ОСОБА_2
27 листопада 2017 року місто Київ
Колегія суддів судової палати з розгляду кримінальних справ Апеляційного суду міста Києва у складі:
головуючого судді ОСОБА_2 ,
суддів ОСОБА_3 , ОСОБА_4 ,
при секретарі судового засідання ОСОБА_5 ,
з участю:
прокурора ОСОБА_6 ,
захисника ОСОБА_7 ,
підозрюваної ОСОБА_8 ,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні суду апеляційну скаргу захисника ОСОБА_7 в інтересах підозрюваної ОСОБА_8 на ухвалу слідчого судді Шевченківського районного суду міста Києва від 02 листопада 2017 року, -
Цією ухвалою задоволено клопотання старшого слідчого в ОВС 3-го відділу 1-го управління досудового розслідування ГСУ СБ України ОСОБА_9 , яке погоджене із прокурором відділу Головної військової прокуратури Генеральної прокуратури України ОСОБА_6 , та застосовано запобіжний захід у вигляді тримання під вартою до 29 грудня 2017 року включно, без визначення розміру застави, щодо
ОСОБА_8 , яка народилася ІНФОРМАЦІЯ_1 в місті Донецьк, громадянки України, з вищою освітою, не одруженої, яка є суддею Білгород-Дністровського міськрайонного суду Одеської області, зареєстрована за адресою: АДРЕСА_1 , та фактично проживає за адресою: АДРЕСА_2 , раніше не судимої,
яка підозрюється у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 1 ст. 258-3, ч. 4 ст. 190, ч. 3 ст. 358 КК України.
Згідно з ухвалою слідчого судді, застосування запобіжного заходу щодо ОСОБА_8 у вигляді тримання під вартою обґрунтовується тим, що остання підозрюється у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 1 ст. 258-3, ч. 4 ст. 190, ч. 3 ст. 358 КК України, може переховуватися від органів досудового розслідування та суду,спілкуватися з іншими невстановленими співучасниками вчинених кримінальних правопорушень для узгодження позиції поведінки, незаконно впливати на свідків, знищити, сховати або спотворити будь-які із речей чи документів, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення та які досі не віднайдені, а також іншими способами перешкоджати встановленню істини у справі.
Крім того, слідчий суддя послався на врахування даних про особу підозрюваної та дійшов висновку про недостатність підстав для застосування щодо ОСОБА_8 більш м'яких запобіжних заходів, ніж тримання під вартою.
Не погоджуючись з таким рішенням, захисник ОСОБА_7 подав в інтересах підозрюваної ОСОБА_8 апеляційну скаргу, в якій, вважаючи ухвалу слідчого судді незаконною та необґрунтованою, просить її скасувати і постановити нову ухвалу, якою застосувати щодо ОСОБА_8 більш м'який запобіжний, а саме захід у вигляді особистого зобов'язання, домашнього арешту або застави, із використанням електронного засобу контролю чи без такого. Зокрема, апелянт стверджує, що ОСОБА_8 є професійним суддею, тому на неї поширюються гарантії, передбачені Конституцією України та Законом України «Про судоустрій та статус суддів», а порядок затримання судді передбачено ч. 1 ст. 482 КПК України, але стороною обвинувачення, всупереч даної норми закону, не наведено доказів, які б підтвердили той факт, що ОСОБА_8 була затримана під час вчинення тяжкого або особливо тяжкого злочину, чи самим фактом затримання було попереджено вчинення нового злочину. Також захисник зазначає, що повідомлення ОСОБА_8 про підозру у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 1 ст. 258-3, ч. 4 ст. 190, ч. 3 ст. 358 КК України, є необґрунтованим. Крім того, автор апеляції вказує, що слідчим суддею не взято до уваги, що підозрювана ОСОБА_8 раніше не судима, до кримінальної відповідальності не притягувалась. На думку апелянта, жодним чином не обґрунтовано та не доведено, що жоден із більш м'яких запобіжних заходів, ніж тримання під вартою, не зможе запобігти доведеним під час розгляду клопотання старшого слідчого ризикам, передбаченим ст. 177 КПК України.
Заслухавши доповідь судді-доповідача, пояснення підозрюваної ОСОБА_8 та її захисника, які підтримали апеляційну скаргу і просили її задовольнити, пояснення прокурора ОСОБА_6 , який заперечував проти задоволення апеляційної скарги та просив ухвалу слідчого судді залишити без змін, вивчивши матеріали судового провадження і перевіривши доводи апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга захисника ОСОБА_7 непідлягає задоволенню, виходячи з наступного.
Як вбачається з представлених в апеляційний суд матеріалів, в провадженні Головного слідчого управління Служби безпеки України перебуває кримінальне провадження, внесене до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 22015000000000245 від 07 квітня 2016 року за підозрою ОСОБА_8 у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 1 ст. 258-3, ч. 4 ст. 190, ч. 3 ст. 358 КК України.
14 грудня 2000 року ОСОБА_8 , відповідно до Постанови Верховної Ради України від 14 грудня 2000 року № 2149-III, було обрано безстроково суддею Кіровського районного суду міста Донецька і на цій посаді вона перебувала до 22 серпня 2016 року.
22 серпня 2016 року Указом Президента України від 22 серпня 2016 року № 342/2016 ОСОБА_8 було переведено на посаду судді Білгород-Дністровського міськрайонного суду Одеської області.
31 жовтня 2017 року о 09 год. 51 хв. ОСОБА_8 була затримана на підставі п. 1 ч. 2 ст. 208 та ч. 1 ст. 482 КПК України.
Того ж числа ОСОБА_8 було повідомлено про підозру у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 1 ст. 258-3, ч. 4 ст. 190, ч. 3 ст. 358 КК України.
Згідно рішення Вищої ради правосуддя від 02 листопада 2017 року № 3546/0/15-17, винесеного за поданням Головного військового прокурора ОСОБА_10 , було надано згоду на утримання судді Білгород-Дністровського міськрайонного суду Одеської області ОСОБА_8 під вартою.
02 листопада 2017 року старший слідчий в ОВС 3-го відділу 1-го управління досудового розслідування ГСУ СБ України ОСОБА_9 , за погодженням із прокурором відділу Головної військової прокуратури Генеральної прокуратури України ОСОБА_6 , звернувся до Шевченківського районного суду міста Києва з клопотанням про застосування щодо ОСОБА_8 запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою. Це клопотання мотивоване тим, що ОСОБА_8 обґрунтовано підозрюється у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 1 ст. 258-3, ч. 4 ст. 190, ч. 3 ст. 358 КК України, може переховуватися від органів досудового розслідування та/або суду, знищити, сховати або спотворити будь-які із речей чи документів, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення, незаконно впливати на свідків у цьому кримінальному провадженні, перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином, вчинити інше кримінальне правопорушення та продовжити кримінальні правопорушення, у яких підозрюється.
Ухвалою слідчого Шевченківського районного суду міста Києва від 02 листопада 2017 року клопотання старшого слідчого було задоволено та щодо ОСОБА_8 застосовано запобіжний захід у вигляді тримання під вартою до 29 грудня 2017 року включно, без визначення розміру застави.
Під час розгляду зазначеного клопотання слідчий суддя з'ясував, що наведені у ньому дані, виклад яких зроблено з посиланням на матеріали кримінального провадження, свідчать про наявність обґрунтованої підозри у вчиненні ОСОБА_8 кримінальних правопорушень, передбачених ч. 1 ст. 258-3, ч. 4 ст. 190, ч. 3 ст. 358 КК України.
Як вбачається з ухвали слідчого судді та журналу судового засідання, на основі наданих старшим слідчим матеріалів, які обґрунтовують клопотання, слідчий суддя дослідив клопотання і матеріали, які його обґрунтовують, та, всупереч ствердженням захисника, правильно встановив, що зазначені у клопотанні обставини підозри мають місце та підтверджуються на цьому етапі розслідування достатньою сукупністю даних, які приведені у клопотанні старшого слідчого та доданих до нього матеріалах. Враховуючи, що слідчий суддя на даному етапі провадження не вправі вирішувати ті питання, які повинен вирішувати суд під час розгляду кримінального провадження по суті, зокрема, не вправі оцінювати докази з точки зору їх достатності і допустимості для визнання особи винною чи невинною у вчиненні злочину, а лише зобов'язаний на підставі розумної оцінки сукупності отриманих доказів визначити, що причетність особи до вчинення кримінального правопорушення є вірогідною та достатньою для застосування щодо неї обмежувального заходу, то з огляду на наведені у клопотанні старшого слідчого дані у слідчого судді були всі підстави для висновку про наявність обґрунтованої підозри у вчиненні ОСОБА_8 кримінальних правопорушень, передбачених ч. 1 ст. 258-3, ч. 4 ст. 190, ч. 3 ст. 358 КК України. Більш того, якщо виходити з поняття «обґрунтована підозра», приведеного в п. 175 рішення Європейського суду з прав людини від 21 квітня 2011 року у справі «Нечипорук і Йонкало проти України», то обґрунтована підозра означає, що існують факти і інформація, які можуть переконати об'єктивного спостерігача, що особа, про яку йдеться, могла вчинити правопорушення. Фактів і інформації, які переконливо свідчать про причетність ОСОБА_8 до вчинення вищевказаних кримінальних правопорушень, в клопотанні та доданих до нього матеріалах міститься достатньо для висновку про обґрунтованість повідомленої ОСОБА_8 підозри. Отже, слідчий суддя, дослідивши матеріали клопотання в межах своєї компетенції, у висновках, які зробив орган досудового розслідування відносно ОСОБА_8 , чогось очевидно необґрунтованого чи недопустимого не встановив. Не виявлено таких обставин і колегією суддів, а тому доводи захисника стосовно необґрунтованості повідомленої ОСОБА_8 підозри слід визнати безпідставними.
Перевіряючи доводи клопотання старшого слідчого на предмет наявності ризиків, передбачених ч. 1 ст. 177 КПК України, колегія суддів вважає, що слідчий суддя, всупереч доводів апелянта, дійшов правильного висновку про їх наявність з огляду на конкретні обставини кримінального провадження, на тяжкість покарання, яке загрожує ОСОБА_8 у разі визнання її винною у вчинених злочинах, а також з огляду на суспільну небезпечність самих злочинів, у вчиненні яких вона підозрюється. Зокрема, наявні в матеріалах кримінального провадження докази та обставини, на які посилається старший слідчий у клопотанні, дають достатні підстави вважати, що підозрювана може переховуватися від органів досудового розслідування та суду, спілкуватися з іншими невстановленими співучасниками вчинених кримінальних правопорушень для узгодження позиції поведінки, незаконно впливати на свідків, знищити, сховати або спотворити будь-які із речей чи документів, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення та які досі не віднайдені, а також іншими способами перешкоджати встановленню істини у справі, тобто заявлені у клопотанні старшого слідчого та встановлені слідчим суддею ризики є реальними. У зв'язку з цим слідчий суддя обґрунтовано вказав, що більш м'які запобіжні заходи не здатні запобігти зазначеним ризикам.
В сукупності із вищевикладеним для вирішення справи у відповідності до вимог закону слідчий суддя врахував дані, які характеризують особу підозрюваної ОСОБА_8 , стан її здоров'я, відсутність попередніх судимостей, а також інші обставини, передбачені ст. 178 КПК України, в тому числі і ті, на які міститься посилання в апеляційній скарзі.
З огляду на зазначені обставини колегія суддів вважає, що слідчий суддя дійшов обґрунтованого висновку про наявність підстав для застосування щодо ОСОБА_8 запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою та, враховуючи положення ч. 5 ст. 176 КПК України, вмотивовано не визначив останній розміру застави в якості альтернативного запобіжного заходу. При цьому слідчий суддя прийняв правильне рішення про необхідність задовольнити клопотання старшого слідчого, врахувавши, що строк дії ухвали слідчого судді не може перевищувати 60 днів.
Таким чином, доводи захисника щодо незаконності та необґрунтованості оскаржуваної ухвали є непереконливими, оскільки слідчий суддя при розгляді клопотання повно та об'єктивно дослідив всі обставини, з якими закон пов'язує можливість застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, при цьому вислухавши та врахувавши пояснення всіх учасників судового розгляду.
Порушень норм КПК України, які могли б стати підставою для скасування ухвали слідчого судді, колегією суддів не вбачається.
Враховуючи наведене вище, колегія суддів приходить до висновку, що оскаржувана ухвала слідчого судді є законною і обґрунтованою, а тому її необхідно залишити без змін, а апеляційну скаргу захисника ОСОБА_7 в інтересах підозрюваної ОСОБА_8 - без задоволення.
Керуючись ст. ст. 176 - 178, 183, 194, 196, 309, 376, 404, 405, 407, 422 КПК України, колегія суддів -
Ухвалу слідчого судді Шевченківського районного суду міста Києва від 02 листопада 2017 року, якою задоволено клопотаннястаршого слідчого в ОВС 3-го відділу 1-го управління досудового розслідування ГСУ СБ України ОСОБА_9 , погоджене із прокурором відділу Головної військової прокуратури Генеральної прокуратури України ОСОБА_6 , та застосовано запобіжний захід у вигляді тримання під вартою до 29 грудня 2017 року включно, без визначенням розміру застави, щодо ОСОБА_8 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , - залишити без змін, а апеляційну скаргу захисника ОСОБА_7 в інтересах підозрюваної ОСОБА_8 - залишити без задоволення.
Ухвала апеляційного суду оскарженню не підлягає.
_____________________ _______________________ ____________________
ОСОБА_2 ОСОБА_3 ОСОБА_4