30 листопада 2017 року колегія суддів судової палати з розгляду кримінальних справ Апеляційного суду міста Києва в складі:
головуючого судді ОСОБА_1
суддів ОСОБА_2 , ОСОБА_3 ,
з участю секретаря ОСОБА_4 ,
учасників судового провадження:
прокурора ОСОБА_5 ,
особи, яка подала заяву ОСОБА_6 ,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні Апеляційного суду міста Києва матеріали судового провадження за заявою про перегляд вироку Апеляційного суду міста Києва від 19.04.2010 року за нововиявленими обставинами за апеляційною скаргою ОСОБА_6 на ухвалу Оболонського районного суду міста Києва від 18 жовтня 2017 року,-
Ухвалою Оболонського районного суду міста Києва від 18 жовтня 2017 року відмовлено у задоволенні заяви ОСОБА_6 про поновлення строку на подання заяви про перегляд вироку Апеляційного суду міста Києва від 19.04.2010 року за нововиявленими обставинами та повернуто її особі, яка її подала.
В поданій апеляційній скарзі ОСОБА_6 просить скасувати ухвалу суду, вважаючи її незаконною.
Зазначає, що вироком Апеляційного суду міста Києва від 19.04.2010 року, зміненим ухвалою Верховного суду України від 07.09.2010 року, його було засуджено за вчинення злочину, передбаченого ч.1 ст.14, ч.3 ст.27, п.11 ч.2 ст.115 КК України, до 10 років позбавлення волі. Після звільнення з місць позбавлення волі йому стало відомо про рішення Конституційного суду України від 20.10.2011 року та про сюжети програми ТСН від 27.10.2008 року, які доводять його невинуватість у вчиненні інкримінованого йому злочину, і ці обставини він вважає нововиявленими.
Він звернувся до суду із заявою про перегляд вироку Апеляційного суду міста Києва від 19.04.2010 року за нововиявленими обставинами, проте суд повернув її, відмовивши у поновленні йому строку на звернення із заявою про перегляд вироку за нововиявленими обставинами. З прийнятим рішенням не погоджується, оскільки він, відбуваючи покарання в місцях позбавлення волі, не мав реальної можливості дізнатися про такі обставини через відсутність доступу до мережі Інтернет. На підтвердження своїх доводів посилається на довідку адміністрації Бориспільської ВК №119 про те, що робоче місце з доступом до мережі Інтернет для засуджених обладнане лише з квітня 2017 року.
За результатами апеляційного розгляду просить ухвалу суду скасувати, поновити йому строк на звернення до суду із заявою про перегляд вироку за нововиявленими обставинами та призначити новий розгляду в суді першої інстанції.
Заслухавши доповідь судді, пояснення ОСОБА_6 , який підтримав подану апеляційну скаргу та просив її задовольнити, прокурора, яка заперечувала проти доводів апеляційної скарги та вважала рішення суду законним та обґрунтованим, проаналізувавши апеляційні доводи, колегія суддів вважає, що подана апеляційна скарга підлягає задоволенню, з наступних підстав.
Відповідно до положень статті 464 КПК України не пізніше наступного дня після надходження заяви про перегляд судового рішення за нововиявленими обставинами до суду суддя перевіряє її на відповідність вимогам статті 462 цього Кодексу і вирішує питання про відкриття кримінального провадження за нововиявленими обставинами. До заяви про перегляд судового рішення за нововиявленими обставинами, яка не оформлена згідно з вимогами, передбаченими статтею 462 цього Кодексу, застосовуються правила частини третьої статті 429 цього Кодексу.
Повертаючи заяву ОСОБА_6 про перегляд вироку Апеляційного суду міста Києва від 19 квітня 2010 року за нововиявленими обставинами без розгляду, суддя послався на те, що наведені у заяві обставини - неможливість доступу до законодавчої бази «Ліга Закон» для ознайомлення з рішенням Конституційного суду України №12-рп/201, не може вважатися поважною причиною пропуску процесуального строку та суперечить положенням ч.4 ст.459 КПК України.
З позиції суду, засуджений міг можливість раніше звернутись до адміністрації місць позбавлення волі для отримання довідки про відсутність Інтернету і отримати відповідну інформацію.
Крім цього, засуджений як будь-який громадянин України, мав право на вільне одержання, використання, поширення, зберігання та захист інформації, в тому числі до всіх нормативно-правових актів України, необхідної для реалізації своїх прав, свобод і законних інтересів, а тому незнання законодавства не може вважатися поважною причиною пропуску будь-якого процесуального строку.
Колегія суддів вважає, що суд першої інстанції необґрунтовано відкинув інформацію, яка міститься в довідці адміністрації Бориспільської ВК №119 про те, що робоче місце з доступом до мережі Інтернет для засуджених було обладнане лише з квітня 2017 року; установа також не забезпечена законодавчою базою через відсутність відповідного фінансування.
Ці дані свідчать про те, що ОСОБА_6 , відбуваючи покарання в місцях позбавлення волі, тобто перебуваючи під контролем держави, не міг повною мірою реалізувати свої права, а залежав від умов свого утримання, та об'єктивно міг не знати про обставини, на які він наразі посилається як на нововиявлені.
Обґрунтовані дані на підтвердження того, що засудженому на час відбування покарання були відомі обставини, на які він посилається в заяві як на нововиявлені, або що він міг дізнатися про них в умовах свого утримання, в матеріалах справи відсутні.
Колегія суддів також не може погодитися з висновком суду про те, що ОСОБА_6 міг раніше звернутися до адміністрації установи виконання покарань за відповідною довідкою на підтвердження своїх доводів.
Як вбачається з матеріалів судового провадження, ОСОБА_6 вперше звернувся до суду про перегляд вироку за нововиявленими обставинами 07 березня 2017 року після того, як 09 грудня 2016 року був звільнений з місця позбавлення волі по відбуттю строку покарання, тобто в межах встановленого законом строку. Однак, ухвалою Оболонського районного суду міста Києва від 05 квітня 2017 року, залишеною без змін ухвалою Апеляційного суду міста Києва від 05 вересня 2017 року, його заяву було повернуто з тих підстав, що він мав доступ до мережі Інтернет та мав можливість дізнатися про викладені в заяві обставини.
На спростування доводів суду ОСОБА_6 надає довідку адміністрації Бориспільської ВК №119 від 27 вересня 2017 року про те, що на час ув'язнення засуджені не мали доступу до мережі Інтернет.
Відповідно до положень ч.1 ст.21 КПК України кожному гарантується право на справедливий розгляд та вирішення справи в розумні строки незалежним та неупередженим судом, створеним на підставі закону.
З урахуванням викладеного, колегія суддів вважає доводи апеляційної скарги ОСОБА_6 обґрунтованими, а тому поновлює йому строк на подання заяви про перегляд вироку Апеляційного суду міста Києва від 19.04.2010 року за нововиявленими обставинами та призначає новий розгляд в суді першої інстанції.
Під час нового розгляду в суді першої інстанції підлягають перевірці доводи, викладені в заяві про перегляд судового рішення за нововиявленими обставинами.
Керуючись ст.ст.376, 404, 405, 407, 418, 419 КПК України, колегія суддів,-
Апеляційну скаргу ОСОБА_6 задовольнити.
Ухвалу Оболонського районного суду міста Києва від 18 жовтня 2017 року, якою відмовлено у задоволенні заяви ОСОБА_6 про поновлення строку на подання заяви про перегляд вироку суду за нововиявленими обставинами, скасувати.
Поновити ОСОБА_6 строк на подання заяви про перегляд вироку Апеляційного суду міста Києва від 19.04.2010 року за нововиявленими обставинами та призначити новий розгляд в суді першої інстанції.
Ухвала суду апеляційної інстанції оскарженню не підлягає.
Судді:
__________________ _________________ ________________ ОСОБА_1 ОСОБА_2 ОСОБА_3