09 листопада 2017 року колегія суддів судової палати з розгляду кримінальних справ Апеляційного суду міста Києва у складі:
головуючого судді ОСОБА_1 ,
суддів ОСОБА_2 ,
ОСОБА_3 ,
при секретарі ОСОБА_4 ,
з участю прокурора ОСОБА_5 ,
обвинуваченого ОСОБА_6 ,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні суду в м. Києві кримінальне провадження №12016100060003802 відносно
ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця м. Києва, громадянина України, зареєстрованого та проживаючого за адресою: АДРЕСА_1 , раніше судимого:
- 10.01.2003 року Солом'янським районним судом м. Києва за ч. 2 ст. 186, ч. 2 ст. 185, ст. 70 КК України на 4 роки позбавлення волі, 23.02.2005 року звільненого умовно-достроково із невідбутим строком 1 рік 10 місяців 22 дні;
- 22.10.2007 року Солом'янським районним судом м. Києва за ч. 2 ст. 309, ст. 71 КК України на 4 роки 1 місяць позбавлення волі, 24.10.2011 року звільненого по відбуттю строку покарання;
- 11.05.2012 року Солом'янським районним судом м. Києва за ч. 2 ст. 185 КК України на 1 рік позбавлення волі;
- 20.08.2012 року Солом'янським районним судом м. Києва за ч. 3 ст. 185, ст. 71 КК України на 3 роки 2 місяці позбавлення волі;
- 29.07.2014 року Ірпінським районним судом Київської області за ч. 1 ст. 391, ст. 71 КК України на 1 рік 6 місяців позбавлення волі;
- 26.09.2016 року Солом'янським районним судом м. Києва за ч. 2 ст. 185 КК України на 2 роки 6 місяців позбавлення волі,
Справа №11-кп/796/1862/2017 Головуючий у першій інстанції ОСОБА_7
Категорія: ч. 2 ст. 185 КК України Доповідач ОСОБА_1
обвинуваченого у вчиненні злочину, передбаченого ч. 2 ст. 15, ч. 2 ст. 185 КК України, за апеляційною скаргою обвинуваченого ОСОБА_6 на вирок Печерського районного суду м. Києва від 16 березня 2017 року,
Вироком Печерського районного суду м. Києва від 16 березня 2017 року затверджено угоду про примирення, укладену 16.03.2017 року між потерпілим - Товариством з обмеженою відповідальністю «Массімо Дутті», в особі представника ОСОБА_8 , та обвинуваченим ОСОБА_6 .
ОСОБА_6 визнано винуватим у вчиненні злочину, передбаченого ч. 2 ст. 15, ч. 2 ст. 185 КК України, та йому призначено покарання у виді 1 року позбавлення волі.
На підставі ч. 4 ст. 70 КК України шляхом часткового складання покарань, призначених за цим вироком та за вироком Солом'янського районного суду м. Києва від 26.09.2016 року призначено ОСОБА_6 остаточне покарання у виді 2 років 7 місяців позбавлення волі.
Цим же вироком вирішено питання щодо речових доказів.
Як встановив суд у вироку, ОСОБА_9 , 28.05.2016 року приблизно о 16 год. 10 хв., за попередньою змовою з невстановленою досудовим розслідуванням особою, перебуваючи в приміщенні магазину «Массімо Дутті», що знаходиться в ТРЦ «Гулівер», який розташований за адресою: м. Київ, площа Спортивна, 1-а, вирішили здійснити таємне викрадення чужого майна - належних ТОВ «Массімо Дутті» наручних годинників.
Так, один наручний годинник, вартістю 5 295 грн. з ПДВ (4 412 грн. 50 коп. без ПДВ), арт.: 1685/199/500/01, невстановлена слідством особа поклала собі в кишеню та почала рухатись до виходу з магазину.
В цей час ОСОБА_10 викрав другий наручний годинник, вартістю 5 295 грн. з ПДВ (4 412 грн. 50 коп. без ПДВ), арт.: 1684/199/400/01, та, поклавши його до кишені своїх штанів, також направився до виходу з магазину.
Вийшовши за межі магазину, ОСОБА_6 направився до виходу з ТРЦ «Гулівер», проте на відстані декількох метрів від магазину його зупинив працівник охорони магазину «Массімо Дутті», який попрохав дістати з кишень всі речі, після чого ОСОБА_6 з кишень своїх штанів дістав вищезазначений викрадений годинник.
В цей час невстановлена особа разом з викраденим годинником вже вийшла з ТРЦ «Гулівер» та зникла у невідомому напрямку.
На вказаний вирок суду обвинувачений ОСОБА_6 подав апеляційну скаргу, в якій, не оспорюючи доведеність його вини та кваліфікацію його дій, посилаючись на невідповідність призначеного покарання ступеню тяжкості кримінального правопорушення через суворість, просить змінити вирок суду та пом'якшити його шляхом застосування ст. 69 КК України.
В обґрунтування своїх вимог посилається на те, що, відповідно до вимог ст. 414 КПК України та постанови ПВСУ «Про практику призначення судами кримінального покарання» №7 від 04.10.2003 року (зі змінами внесеними згідно з постановою Верховного суду №8 від 12.06.2009 року), суди повинні призначати покарання менш суворе особам, які щиро розкаялись, активно сприяли розкриттю злочину, відшкодували завдані збитки тощо.
Прокурор у кримінальному провадженні в запереченнях на апеляційну скаргу обвинуваченого вказуючи, що вирок суду першої інстанції оскаржений обвинуваченим ОСОБА_6 з підстави, з якої вказане рішення не може бути оскарженим взагалі, просить залишити апеляційну скаргу обвинуваченого без задоволення, а вирок суду без змін.
Інші учасники судового провадження даний вирок не оскаржують.
До початку апеляційного обвинувачений ОСОБА_6 подав заяву, в якій також просить на підставі ч. 5 ст. 72 КК України зарахувати йому до строку призначеного покарання строк попереднього ув'язнення з 29.05.2016 року по день винесення рішення з розрахунку один день попереднього ув'язнення за два дні позбавлення волі, посилаючись на положення ст. 5 КК України та ст.ст. 22, 58 Конституції України.
Заслухавши доповідь судді, пояснення обвинуваченого на підтримку доводів апеляційної скарги, а також заперечення прокурора проти її задоволення, перевіривши матеріали кримінального провадження та доводи апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню, виходячи з таких підстав.
Як вбачається з матеріалів провадження, до Печерського районного суду м. Києва надійшов на розгляд обвинувальний акт у кримінальному провадженні №12016100060003802 по обвинуваченню ОСОБА_6 у вчиненні злочину, передбаченого ч. 2 ст. 15, ч. 2 ст. 185 КК України, тобто у вчиненні закінченого замаху на таємне викрадення чужого майна, повторно, за попередньою змовою групою осіб.
16 березня 2017 року між потерпілим - ТОВ "Массімо Дутті" в особі представника ОСОБА_8 та обвинуваченим ОСОБА_6 укладено угоду про примирення.
Згідно даної угоди потерпілий та обвинувачений дійшли згоди щодо правової кваліфікації дій ОСОБА_6 за ч. 2 ст. 15, ч. 2 ст. 185 КК України, істотних для даного кримінального провадження обставин, ОСОБА_6 визнав обставини по справі та щиро розкаявся у тому, що вчинив злочин відносно ТОВ "Массімо Дутті".
Вищевказаною угодою сторонами кримінального провадження було узгоджене покарання за ч. 2 ст. 15 ч. 2 ст. 185 КК України у виді позбавлення волі на строк 1 рік, та із застосуванням ч. 4 ст. 70 КК України, шляхом часткового складання покарання, призначеного за даним вироком, та покарання, призначеного за вироком Солом'янського районного суду м. Києва від 26.09.2016, яким ОСОБА_6 засуджено за ч. 2 ст. 185 КК України до покарання у виді позбавлення волі на строк 2 роки 6 місяців, - до остаточного покарання за сукупністю злочинів - 2 роки 7 місяців позбавлення волі.
Суд першої інстанції, належним чином виконавши вимоги ст. 474 КПК України та встановивши, що умови даної угоди відповідають вимогам Кримінального процесуального Кодексу України та Кримінального кодексу України, а покарання сторонами угоди визначено у відповідності до положень ст.ст. 50, 65-67 КК України, 16 березня 2017 року постановив вирок, яким затвердив угоду про примирення, укладену 16.03.2017 року між потерпілим - Товариством з обмеженою відповідальністю «Массімо Дутті», в особі представника ОСОБА_8 , та обвинуваченим ОСОБА_6 .
ОСОБА_6 визнано винуватим у вчиненні злочину, передбаченого ч. 2 ст. 15, ч. 2 ст. 185 КК України, та йому призначено покарання у виді 1 року позбавлення волі.
На підставі ч. 4 ст. 70 КК України шляхом часткового складання покарань, призначених за цим вироком та за вироком Солом'янського районного суду м. Києва від 26.09.2016 року призначено ОСОБА_6 остаточне покарання у виді 2 років 7 місяців позбавлення волі.
Згідно ст. 475 КПК України, вирок на підставі угоди може бути оскаржений у порядку, передбаченому цим Кодексом, з підстав, передбачених статтею 394 цього Кодексу.
Відповідно до ст. 394 КПК України, вирок суду першої інстанції на підставі угоди про примирення між потерпілим та підозрюваним, обвинуваченим може бути оскаржений в апеляційному порядку обвинуваченим виключно з підстав: призначення судом покарання, суворішого ніж узгоджене сторонами угоди; ухвалення вироку без його згоди на призначення покарання; невиконання судом вимог, встановлених частинами п'ятою - сьомою статті 474 цього Кодексу, в тому числі не роз'яснення йому наслідків укладення угоди.
За таких обставин, оскільки судом апеляційної інстанції не встановлено порушень вимог ст. 474 КПК України судом першої інстанції під час розгляду угоди про примирення, укладеної 16 березня 2017 року між потерпілим - ТОВ "Массімо Дутті" в особі представника ОСОБА_8 та обвинуваченим ОСОБА_6 , а остаточно призначене ОСОБА_6 покарання на підставі ст. 70 ч. 4 КК України не виходить за межі того виду та розміру покарання, яке було добровільно узгоджене сторонами угоди, колегія суддів не вбачає підстав для зміни вироку суду в оскаржуваній обвинуваченим частині та задоволення його апеляційної скарги.
Разом з тим, колегія суддів вважає обґрунтованою заяву обвинуваченого ОСОБА_6 про зарахування до строку призначеного покарання строку його попереднього ув'язнення.
З урахуванням того, що ОСОБА_6 утримується в умовах попереднього ув'язнення з 28 травня 2016 року і вироком Печерського районного суду м. Києва від 16 березня 2017 року запобіжний захід у виді тримання під вартою було залишено без змін до вступу вироку в законну силу, колегія суддів, керуючись вимогами ст. 5 та ч. 5 ст. 72 КК України (в редакції від 26.11.2015 року), вважає, що до строку покарання, призначеного за цим вироком, необхідно зарахувати попереднє ув'язнення з розрахунку один день попереднього ув'язнення за два дні позбавлення волі за період з 28 травня 2016 року по 09 листопада 2017 року включно, в зв'язку з чим звільнити його з-під варти в залі суду, як такого, що повністю відбув покарання, призначене вироком Печерського районного суду м. Києва від 16 березня 2017 року.
На підставі викладеного та керуючись ст.ст. 404, 407 КПК України, колегія суддів,
апеляційну скаргу обвинуваченого ОСОБА_6 залишити без задоволення, а вирок Печерського районного суду м. Києва від 16 березня 2017 року відносно ОСОБА_6 - без змін.
З урахуванням зарахування ОСОБА_6 у строк покарання строку попереднього ув'язнення з розрахунку 1 (один) день попереднього ув'язнення за 2 (два) дні позбавлення волі на підставі ч. 5 ст. 72 КК України (в редакції від 26.11.2015 року) з 28.05.2016 року до набрання вироком законної сили, ОСОБА_6 звільнити з-під варти в залі суду, як такого, що повністю відбув призначене судом покарання.
Ухвала може бути оскаржена до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ протягом трьох місяців з дня її проголошення.
Судді:
_________________ ____________________ ____________________
ОСОБА_1 ОСОБА_2 ОСОБА_3